Ухвала

від 18.09.2012 по справі 2-119

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-119 Головуючий у суді у 1 інстанції - Шершак Номер провадження 22-ц/1890/1634/12 Суддя-доповідач - Ільченко Категорія - 5

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ільченко О. Ю.,

суддів - Хвостика С. Г., Криворотенка В. І.,

за участю секретаря - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 липня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

про усунення перешкод в користуванні власністю, визначення порядку користування земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04 липня 2012 року позов задоволено частково.

Визначено порядок користування земельною ділянкою за згодою сторін відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи № 6627 від 28 травня 2012 року варіант № 2, згідно якого: встановлено порядок користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1, за якою ОСОБА_2 на її частку у власності 38\100 частин виділено земельну ділянку площею 171 кв.м., позначену жовтим кольором, ОСОБА_1 на її частку у власності 62\100 частин - 278 кв.м., позначену зеленим кольором, з урахуванням площі під будівлями.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір 67 грн., витрати за проведення експертизи 761,80 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідачка, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить зазначене рішення скасувати в частині стягнення з неї судового збору та витрат за проведення судової експертизи та ухвалити з цих питань нове рішення, яким відмовити позивачці у поверненні судових витрат. Посилається на те, що суд неправильно застосував ст. 88 ЦПК України.

Заслухавши пояснення апелянта та її представника, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення позивачки, третіх осіб та представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат у справі, суд першої інстанції, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, присудив відповідачці судові витрати пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачці відмовлено.

Такий розподіл судових витрат є правильним та основаним на нормах процесуального права. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду із позовною заявою, ОСОБА_2 просила:

- усунути перешкоди в користуванні спільною земельною ділянкою під домоволодінням, шляхом знесення самовільно збудованого гаражу,

- зобов'язати відповідачку усунути перешкоди в користуванні надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1,

- встановити порядок користування земельною ділянкою під зазначеним домоволодінням шляхом його поділу в натурі між співвласниками на підставі висновків судової будівельно-технічної експертизи,

- стягнути з відповідачки компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 500 грн. та судові витрати.

Рішенням суду позовні вимоги задоволено частково, відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, тому судові витрати присуджуються кожній із сторін пропорційно до задоволених вимог.

Частиною 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, відносяться витрати з проведення судових експертиз.

З матеріалів справи вбачається, що при подачі позовною заяви ОСОБА_2 сплатила 134 грн. судового збору (а.с. 2), а за виконання Сумським відділенням при Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса судової будівельно-технічної експертизи - 1523,60 грн., що підтверджується рахунком № 5554 від 15 грудня 2011 року.

Таким чином, понесені позивачкою витрати є документально підтвердженими і сторони їх не оспорюють.

Керуючись нормами процесуального права України, суд першої інстанції пропорційно до частини вимог, у задоволенні яких ОСОБА_2 відмовлено, стягнув з ОСОБА_1 половину понесених витрат:

134 грн. (судові витрати) : 2 = 67 грн.,

1523,60 грн. (витрати за проведення експертизи) : 2 = 761,80 грн.

Доводи апелянта про те, що позивачка повинна одноособово нести ці витрати не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки вона понесла витрати по проведенню судової будівельно-технічної експертизи, якою були визначені варіанти користування спільною ділянкою і цей порядок, як підтверджено сторонами, відрізняється від порядку, яким вони користувались до постановлення судового рішення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалено з додержанням вимог процесуального права, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду - залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 липня 2012 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -