Вирок

від 08.11.2012 по справі 2006/1-197/11

ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2006/1-197/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.11.2012 м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого, судді - Токмакової А.П.

при секретарі - Ільченко Ю.О.

з участю прокурора - Власенко О.В.,

захисника - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

підсудної - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Великі Луки Псковської області Російської Федерації, росіянки, громадянки України, з неповною середньою освітою, що не заміжня, не працює, раніше судима 03.08.2010 року Коломацьким районним судом Харківської області за ч.1 ст.164 КК України до 120 годин громадських робіт, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживала в тому ж населеному пункті по АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.1 ст.115 УК України, -

в с т а н о в и в:

20 березня 2011 року в денний час ОСОБА_3 за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_2 разом зі своєю сусідкою ОСОБА_4 розпивали алкогольні напої. Близько 14 години 45 хвилин того ж дня додому повернувся свімешканець ОСОБА_3 - ОСОБА_2, який також перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, побачив, що ОСОБА_3 спить. На протязі півгодини ОСОБА_2 намагався розбудити ОСОБА_3, виражався на її адресу нецензурною лайкою, але, так як вона не реагувала, він підійшов до неї, і схвативши її за волосся і одежу, посадив на ліжко. В такому положенні ОСОБА_3 не змогла всидіти та сповзла на підлогу. В результаті образливих дій ОСОБА_2 у ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник умисел на вбивство ОСОБА_2

Піднявшись, ОСОБА_3 взяла зі столу кухонний ніж і підійшла до ОСОБА_2 ззаду, а коли той повернувся до неї, вона мовчки зі значною силою, умисно, з метою позбавлення життя, нанесла один удар зажатим в правій руці ножем в життєво важливий орган - черевну порожнину ОСОБА_2, спричинивши йому одне проникаюче ножове поранення.

Продовжуючи свої злочинні дії з метою вбивства ОСОБА_2, ОСОБА_3 намагалась ще раз вдарити даним ножем ОСОБА_2 в живіт, але останній правою рукою перехватив її руку з ножем, а лівою - витяг ніж з її руки, тим самим завадив ОСОБА_3 довести злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_2, до кінця. Після того, як ОСОБА_2 відібрав у неї ніж, ОСОБА_3 з місця злочину зникла.

Для реалізації свого злочинного умислу, направленого на позбавлення життя ОСОБА_2, ОСОБА_3 виконала всі дії, які вважала за необхідне для доведення злочину до кінця, але злочин не був закінчений по причинам, що не залежали від її волі, а саме внаслідок активного опору ОСОБА_2

В результаті противоправних дій ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_2 були причинені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного (ножового) поранення черевної порожнини з ушкодженням великого сальника, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по критерію загрози для життя.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінуємого їй злочину визнала частково. Вказала, що дійсно завдала потерпілому ножове поранення при вище викладених обставинах, але заперечувала наявність умислу на його вбивство. Просила перекваліфікувати дії на ч.1 ст.121 КК України.

Пояснила, що проживає з потерпілим близько 7 років в будинку, що належить йому на праві приватної власності. За період сумісного проживання між ними часто виникали сварки на ґрунті вживання алкогольних напоїв. ОСОБА_2 часто бив її, виганяв з дому, після чого вона періодично проживала у іншого чоловіка, але згодом вони мирилися і знову продовжували проживати разом.

20 березня 2011 року ОСОБА_2 зранку пішов до своєї матері, потім повернувся зі своїм братом ОСОБА_5, переодягнувся та пішов до лісу. Близько 12 години до неї прийшла сусідка ОСОБА_4 з пляшкою горілки 0,5 л, яку вони випили, після чого сусідка пішла додому, а вона лягла спати. Близько 15-30 години вона проснулася від удару в обличчя, який наніс їй ОСОБА_2, потім він наніс їй удар в бік, схопив за волосся та потягнув до прихожої. Їй було дуже боляче, тому з метою захисту вона схватила зі столу, що трапилося, як в послідуючому з'ясувалося - ножа, яким нанесла з усієї сили удар в живіт ОСОБА_2, після чого останній її відпустив, забрав у неї з рук ніж, і пішов комусь телефонувати. Вона намагалася відібрати належний їй телефон, але не вдалося, тому пішла до сусідки ОСОБА_4 Не думала, що серйозно поранила ОСОБА_2, а то б сама викликала швидку допомогу. Шкодує, що так сталося, розкаюється у вчиненому.

В ході досудового слідства ОСОБА_3, даючи аналогічні показання, свою вину у вчиненні злочину визнавала повністю. Зазначала, що нанесла удар ножем в живіт ОСОБА_2, щоб помститися за завдані ним побої. Розуміла, що таким чином могла вбити його і бажала настання його смерті.

Винність ОСОБА_3 в вчиненні злочину підтверджується зібраними в установленому законом порядку і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що дійсно 20 березня 2011 року зранку він пішов із ОСОБА_5 до лісу та повернувся додому близько 15-00 години. В хаті було холодно, їсти не наготовлено, а ОСОБА_3 спала на ліжку п'яна, що його обурило. Коли він почав її будити, остання щось бормотала, відмовлялася вставати, тому він взяв її за плечі і посадив на ліжку, але ОСОБА_3 не втрималася та сповзла на підлогу. Можливо в цей час і зачепився рукою за її волосся, але ОСОБА_3 не бив.

Після цього заніс в будинок дрова та почав поратися біля плити, коли почув ззаду якийсь шум. Коли повернувся, то побачив, що ОСОБА_3 стоїть біля столу з ножем у руках. В долі секунди вона одразу ж нанесла потерпілому удар ножем в живіт, після чого ніж залишався в неї в руках. Оскільки ОСОБА_3 намагалася повторити удар ножем, він злякався за своє життя, тому спочатку відібрав у неї ніж, який кинув на кухонний стіл, схватившись за лезо ножа і поранивши свою руку, а потім вже оглянув рану на животі. На цій рані - крові не було. Кров капала на підлогу з пораненої руки. Після цього він зателефонував своїй сестрі ОСОБА_6, щоб та прийшла і викликала швидку допомогу. ОСОБА_3, побачивши кров і почувши, що він сестрі розповідає про те, що трапилося, намагалася відібрати телефон, а потім мовчки втекла з дому. Через деякий час приїхала швидка допомога і міліція. Після надання медичної допомоги, працівники міліції оформили необхідні документи, привели до будинку ОСОБА_3, а потім їх разом відвезли до райвідділу міліції, де йому стало погано, через що його відвезли до лікарні і зробили операцію. В лікарні він перебував 10 днів.

Вважає, що можливо ОСОБА_3 образилася на нього, тому схопилася за ніж, щоб нанести йому удар. Він дійсно ображав її нецензурною лайкою, морально давив, казав все, що приходило в голову, питав, коли вона припинить пити та буде поратись по господарству. Бувало бив ОСОБА_3, але рідко, через вживання нею алкоголю, так як вона коли вип'є, не контролює свої дії. За 7 років сумісного проживання вона ніде не працювала, інколи підробляла у людей, але коли з'являлися гроші - пропивала їх. Вказав, що на сьогоднішній день він простив ОСОБА_3, відмовився від цивільного позову, просив призначити їй покарання в мінімальних межах, посилаючись на те, що вона зрозуміла протиправність свого вчинку.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що 20 березня 2011 року близько 15-30 години їй на мобільний телефон подзвонив брат - ОСОБА_2 і повідомив, що його ножем ударила його співмешканка ОСОБА_3 і попросив прийти промити рану, яку отримав ножем. На півдорозі до брата зустріла ОСОБА_3, але з нею не розмовляла, бо спішила до брата, тільки запитала, що вона наробила. Коли приїхала до брата, він лежав на дивані, більше в будинку нікого не було. Оглянувши рану, не дивлячись на заперечення ОСОБА_2, викликала швидку допомогу. Рана була в животі збоку під ребрами, завширшки 2-3 см, не кровоточила, але сорочка була в крові. До приїзду швидкої, з раною нічого не робила, хоча брат просив промити або щось зробити, щоб не боліло. Коли приїхала швидка і міліція, брату надали медичну допомогу, працівники міліції привели ОСОБА_3 і забрали їх з братом до райвідділку, де брату стало погано, після чого його відвезли до лікарні. ОСОБА_3 більше не бачила, тільки коли привозили її на відтворення обстановки і обставин події. Вона була агресивною з працівниками міліції, кричала. Було видно, що вона не розкаялася у вчиненому.

Зазначила, що брат з ОСОБА_3 проживав разом приблизно 6-7 років. Як всі, вони інколи сварилися, але причини сварок їй не відомі, брат ніколи нічого не розповідав. Він, як і ОСОБА_3, раніше частенько випивали, але разом чи окремо, не знає.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що 20 березня 2011 року близько 16-00 години до неї прибігла ОСОБА_3 і сказала, що порізала свого співмешканця ОСОБА_2 При цьому вона розповіла, що коли ОСОБА_2 прийшов з лісу, почалася сварка через те, що ОСОБА_3 не приготувала їсти. Як саме відбулася бійка, вона не розповідала. Сказала, що він почав бити ОСОБА_3, після чого вона вдарила ОСОБА_2 ножем і втекла. При цьому ОСОБА_3 не була п'яною, може трохи випивши, не шаталася, була розсудливою нормальною людиною. Вона була спокійна, тому свідок їй не повірила. Після цього вони випили без приводу по 100 грам горілки, але дивитися, що сталося з ОСОБА_2, не ходили, хоча ОСОБА_3 переживала. Повірила в те, що сталося тільки, коли приїхали працівники міліції і забрали ОСОБА_3 До цього ОСОБА_3 пробула в неї приблизно 1 годину.

Вказала, що в цей день зранку приблизно о 12-00 годині вона бачила ОСОБА_3, ходила до неї в гості, разом випили трохи горілки, покурили.

Раніше було таке, що ОСОБА_3 з ОСОБА_2 сварилися, потім мирилися, декілька разів ОСОБА_3 ночувала у них. Вважає, що в сварках були винуваті обоє. В основному сварилися через побутові проблеми, в тому числі ОСОБА_2 кричав на ОСОБА_3, що вона виносить речі з дому, продає їх і купує горілку, що всі гроші йдуть на горілку. ОСОБА_3 скаржилася на погане життя, але в подробиці не вдавалася.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що дійсно 20 березня 2011 року вони разом з ОСОБА_2 зранку працювали в лісі. Перед цим заходили до ОСОБА_2 додому, де останній сварився з ОСОБА_3, але з якого приводу, не знає. ОСОБА_3 лежала на ліжку, відпочивала. Особисто він повернувся з лісу додому приблизно о 16-00 годині, а наступного дня від дружини взнав, що ОСОБА_3 порізала ОСОБА_2

Із досліджених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_7, який працює фельдшером Коломацької центральної районної лікарні, слідує, що 20 березня 2011 року в 15-45 годин в службу швидкої допомоги надійшов виклик до ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2. По приїзду за даною адресою, він побачив ОСОБА_2, у якого була виявлена одна колото різана рана в лівому підребер'ї на передній черевній стінці. Як пояснив ОСОБА_2, його вдарила ножем співмешканка ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_8 - донька підсудної, в судовому засіданні пояснила, що після смерті батька 12 років назад, матір позбавили батьківських прав. На той час їй було 14 років, а сестрі - 9. Після цього вони з сестрою стали проживати у бабусі та повністю знаходилися на її утриманні. ОСОБА_3 останні приблизно 6 років проживала з ОСОБА_2 Вони разом випивали, сварилися-мирилися, мати часто ходила в синяках. Вони пропонували матері проживати в окремій хаті, але вона не захотіла. Постійно розмовляли з нею, просили, щоб покинула пити. Бувало місяць не пила, але потім знову починала випивати.

Під час огляду місця події 20 березня 2011 року в домоволодінні, розташованому по АДРЕСА_2, на вході із кухні в прихожу кімнату на підлозі виявлено та вилучено чотири плями бурого кольору, зовні схожі на сліди крові, а на дерев'яному столі в кухні під стіною - ніж загальною довжиною 18,5 см з пластиковою рукояткою обмотаною ізоляційною стрічкою синього кольору. (т.1 а.с.12-23)

В ході додаткового огляду місця події у вказаному вище домоволодінні 20 березня 2011 року на кухонному столі, що знаходиться при вході в кухню, серед різноманітного кухонного посуду виявлено та вилучено ніж з пластиковою білою рукояткою загальною довжиною 23,7 см. Як пояснила присутня в ході огляду ОСОБА_3, саме цим ножем вона нанесла один удар ножем в живіт ОСОБА_2 під час сварки в будинку 20 березня 2011 року (т.1 а.с.24-29)

Цього ж дня при особистому огляді ОСОБА_3 у останньої виявлені і вилучені предмети одягу: світло-сірий светр в'язаний, футболка з довгим рукавом бірюзового кольору, колготки чорного кольору і гумові тапочки рожевого кольору, на лівому з яких виявлено сліди бурого кольору, схожі на кров. (т.1 а.с.30)

Зазначені предмети оглянуті в присутності понятих, постановою слідчого від 20 травня 2011 року визнані в якості речових доказів та приєднані до матеріалів справи. (т.1 а.с.130-132)

При відтворенні обстановки і обставин події ОСОБА_3 в присутності понятих, з допомогою статиста добровільно показала і розповіла про обставини вчиненого нею злочину. При цьому підсудна вказала, що маючи умисел на позбавлення життя ОСОБА_2, взяла зі столу ніж і нанесла останньому удар ножем в область живота, але ОСОБА_2 встиг вихватити ніж, тому вона не змогла довести свій злочинний намір до кінця. Крім того, намагалася забрати у потерпілого телефон, щоб той не міг повідомити про те, що трапилося, до міліції і швидкої допомоги. (т.1 а.с.55-60, т.2 а.с.30-32)

Достовірність і правильність проведення відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_3 та складення відповідного протоколу підтвердили допитані в судовому засіданні в якості свідків - поняті ОСОБА_4 і ОСОБА_9

Як сусід, свідок ОСОБА_9 також доповнив, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 жили як нормальні люди, поралися в огороді, ніколи не скаржилися. Раніше сварок між ними не бачив.

При відтворенні обстановки і обставин події з участю ОСОБА_2, потерпілий розповів і показав в присутності понятих за яких обставин ОСОБА_3 спричинила йому ножове поранення, підтвердивши викладені вище показання. (т.1 а.с.85-95, т.2 а.с.36-41)

В ході пред'явлення предметів для впізнання ОСОБА_3 20 травня 2011 року впізнала ніж з білою пластиковою рукояткою, з допомогою якого, як пояснила, вона нанесла один удар в область живота своєму співмешканцю ОСОБА_2 20 березня 2011 року в будинку по АДРЕСА_2 в с. Білоусово Коломацького району Харківської області. Впізнає його по довжині і формі, а також кольору рукоятки. Даним ножем раніше неодноразово користувалася на кухні. (т.1 а.с.128-129)

Відповідно до протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 17 травня 2011 року ОСОБА_2 впізнав ніж з пластиковою білою рукояткою по лезу і пояснив, що саме цим ножем ОСОБА_3 20 березня 2011 року нанесла йому удар в живіт. (т.1 а.с.103-107)

Висновком судово-медичної експертизи № 61-Важ/11 від 11 травня 2011 року встановлено, що у ОСОБА_2 мають місце наступні ушкодження: проникаюче колото-різане (ножове) поранення черевної порожнини з ушкодженням великого сальника, що за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження по критерію загрози для життя, яке утворилося від дії колючо-ріжучого предмету і не виключено, що могло бути отримане у вказаний вище строк.

Тілесні ушкодження, які маються у ОСОБА_2, могли виникнуть за обставин, на які вказують ОСОБА_2 і ОСОБА_3 при проведенні відтворення обстановки і обставин події злочину з їх участю.

Між тілесними ушкодженнями, що маються у ОСОБА_2, та наслідками, що наступили, мається причинний зв'язок. (т.1 а.с.145-146)

Із даного висновку судово-медичної експертизи вбачається, що ОСОБА_2 20 березня 2011 року був доставлений до Валківської центральної районної лікарні, де йому була надана медична допомога та в цей же день в період з 22-15 до 23-05 годин проведено хірургічну операцію, після чого проводилася інтенсивна терапія.

Згідно довідки Валківської районної центральної лікарні № 03/166 від 24.06.2011 року ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні з 20 березня 2011 року - 10 ліжко/днів.

Підсудна ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердила, що встановлене у висновку судово-медичної експертизи ножове поранення, спричинене ОСОБА_2, завдала саме вона.

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 286-І/11 від 15 квітня 2011 року, на трьох ватних тампонах зі змивами речовини бурого кольору, вилучених в ході огляду місця події 20 березня 2011 року з підлоги будинку по АДРЕСА_2 с. Білоусово Коломацького району Харківської області, виявлена ??кров людини, походження якої від ОСОБА_2 не виключається. (т.1 а.с.167-168)

Відповідно до висновків судово-імунологічної експертизи №№ 282-И/11, 283-И/11, 284-И/11, 285-И/11 від 08 квітня 2011 року на светрі, жіночій футболці, колготках і правому пляжному тапочку, вилучених у ОСОБА_3, наявність крові не виявлено; на лівому пляжному тапку - виявлена кров людини, походження якої від ОСОБА_2 виключається. (т.1 а.с.154-165)

Відповідно до висновків судово-криміналістичної експертизи №№ 51,52 ножі, вилучені в будинку АДРЕСА_2, являються господарсько-побутовими ножами і до холодної зброї не відносяться, слідів рук на їх поверхні не виявлено. (т.2 а.с.55-57,63-65)

Дослідивши і проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинила закінчений замах на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_2, тобто замах на умисне протиправне спричинення смерті іншій особі, не доведене до кінця з причин, що не залежали від її волі, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.15 - ч.1 ст.115 КК України.

Твердження підсудної ОСОБА_3 про відсутність в її діях умислу на вбивство ОСОБА_2 та наявність в її діях умисного заподіяння тяжкого тілесного пошкодження спростовуються наведеними вище доказами.

Згідно з роз'ясненням, яке містить в п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень, причини припинення злочинних дій. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, ставлення винного до настання смерті характеризується необережністю.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 при вчиненні діяння застосувала таке знаряддя злочину як ніж, завдала ним потерпілому удар в живіт, який є життєво важливим органом, що свідчить про направленість умислу ОСОБА_3 на вбивство потерпілого ОСОБА_2

Із показань потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_4 і даних висновку судово-медичної експертизи слідує, що ОСОБА_3 намагалася позбавити життя ОСОБА_2, однак більш тяжкі наслідки не наступили, оскільки потерпілий оказав активний опір, відібравши ніж. Крім того, йому була надана своєчасна медична допомога.

Посилання підсудної на те, що вона нанесла ОСОБА_2 удар ножем в живіт через те, що він її побив, не найшли свого підтвердження матеріалами справи та спростовуються як показаннями потерпілого про те, що він не бив підсудну, так і даними протоколу медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного в той же день о 19-00 годині (т.1 а.с.32), і оголошеними в судовому засіданні поясненнями свідка ОСОБА_10 - лікаря Коломацької центральної районної лікарні, яка проводила огляд підсудної, (т.2 а.с.22) про те, що на час медичного огляду для встановлення факту вживання психотропної речовини та стану сп'яніння, ніяких тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 виявлено не було.

Цими ж доказами спростовуються твердження захисника про наявність в діях ОСОБА_3 умисного тяжкого тілесного пошкодження, спричиненого в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насилля або тяжкої образи з боку потерпілого.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 на час вчинення злочину перебувала в будинку, який належить потерпілому, завдала ОСОБА_2 ножове поранення вже після того, як сварка стихла, не надавши потерпілому першу медичну допомогу, після нанесення удару втекла з дому, хоча мала таку можливість і раніше.

Характер поведінки ОСОБА_3 до вчиненого, під час події злочину та після нього свідчить про те, що вона не перебувала у стані сильного душевного хвилювання.

Відповідно до акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 392 від 04 травня 2012 року ОСОБА_3 в теперішній час ознак психозу і розумової відсталості не виявляє, виявляє синдром залежності від алкоголю. По своєму психічному стану може відповідати за свої дії та керувати ними. В період часу, до якого відноситься інкрімінуєме їй правопорушення, ОСОБА_3 перебувала поза якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, а в стані гострої нескладної алкогольної інтоксикації, при якому могла відповідати за свої дії та керувати ними. В застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує. (т.1 а.с.148-150)

Відповідно до акту судово-наркологічної експертизи № 730 від 05 травня 2011 року у ОСОБА_3 встановлено синдром алкогольної залежності, потребує лікування від алкоголізму. (т.1 а.с.147)

Судом досліджені дані про особу підсудної ОСОБА_3, яка за місцем проживання характеризується негативно, тривалий час ніде не працює, зловживає спиртними напоями (т.1 а.с.187), неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за появу в громадському місцях в стані алкогольного сп'яніння (т.1 а.с.186), судима (т.1 а.с.194-195), на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває (т.1 а.с.189-190).

Обставин, які пом'якшують підсудній покарання, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує ОСОБА_3 покарання, суд визнає вчинення нею злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні виду та міри покарання, виходячи з вимог ст.65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, наведені дані про особу ОСОБА_3, відсутність обставин, що пом'якшуються покарання, і наявність обставин, що обтяжують покарання, та вважає необхідним призначити їй покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч.1 ст.115 КК України, що буде достатнім для виправлення підсудної.

Заявлений у справі позов Валківського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі районного фінансового відділу Валківської районної державної адміністрації про стягнення з ОСОБА_3 коштів у сумі 1655,10 грн., витрачених на стаціонарне лікування ОСОБА_2, підлягає задоволенню в повному обсязі, як підтверджений документально.

Згідно довідки Валківської районної центральної лікарні № 03/166 від 24.06.2011 року ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні з 20 березня 2011 року - 10 ліжко/днів, вартість 1 ліжко/дня - 165,51 грн., 10 ліжко/днів х 165,51 грн. = 1655.10 грн. (т.2 а.с.87)

По справі були понесені судові витрати за проведення судово-криміналістичних експертиз, обов'язок по відшкодуванню яких, виходячи з положень ст.93 КПК України, суд вважає необхідним покласти на підсудну.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст.81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК Украины, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.1 ст.115 КК України та призначити їй покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Начало строку відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня її фактичного затримання, тобто з 23 березня 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі районного фінансового відділу Валківської районної державної адміністрації (р/р 3142544500116 в УДК м. Валки, МФО 85101, код 02316440, одержувач ВДК у Валківському районі) кошти в сумі 1655,10 грн., витрачені на стаціонарне лікування ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Харківській області (р/р № 31253272210487, код по ОКПО 25574728, банк одержувача - ГУДКУ в Харьковской области, МФО 851011) судові витрати в сумі 638,80 грн.

Речові докази, що знаходяться згідно постанови слідчого від 20.05.2011 року (т.1 а.с.132-133) в камері зберігання речових доказів Коломацького РВ ГУ МВС України в Харківській області: одежу ОСОБА_3 повернути її родичам, а при відмові - знищити; інші речові докази - знищити, як такі, що не представляють цінності.

Міру запобіжного заходу щодо засудженої ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередню - тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Валківський районний суд Харківської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженою в той же строк, з моменту вручення їй копії вироку.

Суддя: Токмакова А. П.