Рішення

від 08.12.2008 по справі 20/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

08.12.08 р.                                                                                                      

Справа № 20/115                              

Колегія суддів господарського суду

Донецької області у складі: Донець  О.Є.

(головуючий), Мальцев М.Ю., Сгара Е.В.

розглянув у відкритому судовому

засіданні господарського суду справу

за позовом: Приватного підприємства

“Н-ТРАНС”, м.Маріуполь

до відповідача-1: Товариства з

обмеженою відповідальністю “Азовметалопласт”, м.Маріуполь

до відповідача-2: Товариства з

обмеженою відповідальністю “”Виробничо-комерційна фірма “ЮгМетТрейд”,

м.Маріуполь

до відповідача-3: Відкритого

акціонерного товариства Страхова компанія “Орадон”, м.Донецьк

третя особа-1, що не заявляє

самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Товариство з

обмеженою відповідальністю “Азовметалоснаб”, м.Маріуполь

третя особа-2, що не заявляє

самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - водій ОСОБА_1,

с.Лебединське

про стягнення 89179,46 грн.

За участю представників:

від позивача: Родінов П.М., Литвин

Н.М. - дов.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: Гайдук Л.І. -

дов.

від відповідача-3: Орловський Д.О.

- дов.

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

Присутній: Ващук І.Г. - експерт

ДНДІСЕ

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької

області звернулось Приватне підприємство “Н-ТРАНС”, м.Маріуполь, із позовом до

Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовметалопласт”, м.Маріуполь, до

Товариства з обмеженою відповідальністю “”Виробничо-комерційна фірма

“ЮгМетТрейд”, м.Маріуполь, та до Відкритого акціонерного товариства Страхова

компанія “Орадон”, м.Донецьк, про солідарне стягнення 89179,46 грн. - суми

матеріальної шкоди, заподіяної працівником відповідача-2 ОСОБА_1 під час

виконання ним трудових обов'язків, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

(ДТП) - зіткнення транспортних засобів (ТЗ) позивача - автобуса “IVEKO”,

держаний номер 044-87 ЕА, та відповідача-1 - автомобіля МАЗ 504 В, державний

номер АН 33-45 АК, переданого в оренду відповідачеві-2.

Позивач також просив суд стягнути з

відповідачів судові витрати, а саме - держмито в сумі 891,80 грн., витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

У заяві про уточнення складу та

розміру позовних вимог від 22.05.08 р. позивач просив суд солідарно стягнути з

відповідачів суму матеріальної шкоди в розмірі 89179,46 грн., а також судові

витрати в сумі 1537,80 грн., до яких включив й 528,00 грн. - суму, сплачену за

проведення автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріальної

шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач

посилається на факт заподіяння його майну шкоди внаслідок ДТП з вини

відповідача-2, на приписи Цивільного кодексу України та на надані суду

документи, що наявні в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 24.06.08 р. до

участі у справі у якості третіх осіб залучені ТОВ “Азовметалоснаб”,

м.Маріуполь, - колишній власник автомобіля МАЗ 504 В, громадянин ОСОБА_1 -

водій відповідача-2.

Відповідач-1 відзиву на позов та

витребуваних судом документів не надав, свого представника до судового

засідання не направив.

Відповідач-2 позов не визнав,

посилаючись на наявність вини у скоєнні ДТП обох водіїв ТЗ, на надані суду

документи, долучені до матеріалів справи, на приписи Правил дорожнього руху

(ПДР).

Відповідач-3 позову не визнав,

однак письмового відзиву по суті позовних вимог суду не надав.

Треті особи проти позову

заперечили, посилаючись у своїх відзиві та поясненнях на необґрунтованість

позовних вимог.

Ухвалою суду від 01.07.08 р.

провадження у справі зупинено у зв'язку із призначенням судової автотехнічної

експертизи.

Ухвалою суду від 28.08.08 р.

провадження у справі поновлено у зв'язку із усуненням обставин, що зумовили

зупинення провадження у справі.

Розпорядженням голови

господарського суду Донецької області від 06.10.08 р. розгляд справи призначено

колегіальним складом суду.

Ухвалами суду від 04.11.08 р.,

25.11.08 р., 28.11.08 р. до судового засідання в порядку ст.31 Господарського

процесуального кодексу України викликано судового експерта, від якого

витребувано письмові пояснення по суті експертного висновку.

Вимоги суду експертом виконані.

          Дослідивши матеріали справи та

вислухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, суд встановив:

05 жовтня 2007 р. приблизно о 13.45

по пр.Карпова в Іллічівському районі м.Маріуполя поблизу від перехрестя з

вул.Новосибірською відбулась ДТП за участю ТЗ, що знаходиться у власності

відповідача-2, автомобіля МАЗ 504 В, державний номер АН33-45 АК, з причепом

ОДАЗ 9370, державний номер 16-33 ХХ, що раніше був орендований відповідачем-2 у

третьої особи - ТОВ “Азовметалоснаб”, м.Маріуполь (водій - ОСОБА_1) та ТЗ

позивача - автобуса “IVEKO”, державний номер 044-87 ЕА (воді - ОСОБА_2).

При цьому, за висновком спеціаліста

- автотоварознавця СПД ОСОБА_3 ТЗ позивачу заподіяно матеріальної шкоди в

розмірі 89179,46 грн.

Постановою Іллічівського районного

суду м.Маріуполя від 05.12.07 р. водія відповідача-2 ОСОБА_1 притягнуто до

адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Як зазначено у постанові,

громадянин ОСОБА_1 виявив неуважність, перед початком перестроювання та зміни

напрямку руху автомобіля не переконався в безпеці своїх дій, не уступив дорогу

автобусу “IVEKO”, держаний номер 044-87 ЕА, що рухався по смузі, на яку він

перестроювався, внаслідок чого трапилося зіткнення ТЗ, які отримали механічні

пошкодження.

За даних обставин, позивач звернуся

до суду із даним позовом.

Відповідачі та треті особи позову

не визнали, посилаючись на відсутність своєї вини, однак проти розміру

матеріальної шкоди не заперечили.

         Згідно із ст.4-2) Господарського

процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється

на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

       Відповідно до ст.4-3) зазначеного

кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах

змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть

участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду

доказами.

Статтею 33 Господарського

процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та

іншими учасниками судового процесу. 

Згідно із ст.43 зазначеного

кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для

господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст.1166 Цивільного

кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи

бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також

шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному

обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди,

звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її

вини.

Відповідно до ст.1172 зазначеного

кодексу, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім

працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно із ст.1187 Цивільного

кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з

використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та

обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і

вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та

собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю

діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної

небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право

власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє

транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або

утримання якого створює підвищену небезпеку.

В силу ст.1188 Цивільного кодексу

України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної

небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

шкода, завдана одній особі з вини

іншої особи, відшкодовується винною особою;

за наявності вини лише особи, якій

завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

за наявності вини всіх осіб,

діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у

відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Статтею 1192 зазначеного кодексу

встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може

зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати

річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або

відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню

потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на

момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення

пошкодженої речі.

Факт ДТП та заподіяння матеріальної

шкоди позивачеві працівником відповідача-2, який керував належним

відповідачеві-2 ТЗ під час виконання своїх трудових обов'язків, підтверджено

матеріалами справи, а також матеріалами адміністративної справи № 3-12597/07

Іллічівського районного суду м.Маріуполя, витребуваної судом.

Зазначені матеріали також свідчать

й про протиправність дій причинителя шкоди та про причинний зв'язок між цими

діями та заподіяною шкодою.

Проти заявленої позивачем до

стягнення суми матеріальної шкоди в розмірі 89179,46 грн. учасники судового

процесу, в тому числі відповідач-2, не заперечили.

При визначенні вини учасників ДТП у

її скоєнні суд виходить з наступного.

Під час вирішення спору позивачем

та відповідачем-2 надані суду висновки спеціалістів-автотехніків протилежного

змісту щодо технічної можливості учасників ДТП уникнути зіткнення ТЗ, у зв'язку

з чим призначено судову автотехнічну експертизу.

Оскільки в своїх поясненнях, що

наявні в матеріалах адміністративної справи, водій позивача зазначив, що ТЗ

відповідача-2, здійснюючи поворот наліво рухався зі швидкістю 15-20 км/год.,

водій відповідача-2 стверджував, що при цьому маневрі швидкість його ТЗ

складала 5 км/год., а в письмових поясненнях, наданих суду під час вирішення

даного спору, водій ОСОБА_1 визначив цю швидкість як таку, що не перевищувала

10 км/год., судовим експертом було надано суду альтернативний висновок.

Так, на думку експерта, при

швидкості ТЗ відповідача-2 на повороті наліво 15-20 км/год. водій позивача не

мав технічної можливості уникнути зіткнення ТЗ, а при швидкості 5 км/год. - мав

таку можливість.

В експертному висновку, а також в

додатково наданих суду письмових поясненнях експерт зазначив, що практика

керування вантажними автомобілями з полупричепом свідчить про те, що при

здійсненні маневру лівого повороту на шляхах з трьохрядним рухом з середньої

смуги (що мало місце у даному випадку) водій залишає смугу, яку перетинає, як

можливо швидше, щоб не створювати перешкод іншим учасникам руху. Отже, рух ТЗ

при такому маневрі зі швидкістю 5 км/год. є лише теоретично можливим.

Ствердження третьої особи ОСОБА_1

які містяться в його поясненнях, що наявні в матеріалах адміністративної справи

№ 3-12597/07 (а.с.8, 9), що його ТЗ при вищезазначеному маневрі рухався зі

швидкістю 5 км/год. суд оцінює критично, оскільки таке ствердження не узгоджується

із практикою здійснення подібного маневру.

Крім того, як зазначив сам

громадянин ОСОБА_1, у вищезазначених поясненнях, безпосередньо після зіткнення

ТЗ він знаходився у стані шоку.

Вищенаведене надає суду підстави

для висновку про те, що ТЗ відповідача-2 в момент ДТП рухався зі швидкістю, що

перевищує 5 км/год., а саме - 15-20 км/год., у зв'язку з чим водій позивача не

мав технічної можливості уникнути зіткнення ТЗ.

За даних обставин, винним у скоєнні

ДТП, що мало місце 05.10.07 р. в Іллічівськом районі м.Маріуполя за участю ТЗ

позивача та відповідача-2, слід визнати відповідача-2, в особі його працівника

- водія ОСОБА_1, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет

спору, на стороні відповідача-2.

Таким чином, позовні вимоги

стосовно відповідача-2 є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

При цьому, суд враховує, що

відповідачем-2 не доведено відсутності його вини  у заподіянні шкоди позивачеві та того факту,

що його ТЗ в момент ДТП рухався зі швидкістю 5 км/год.

У задоволенні позову стосовно

відповідачів-1 та 3 слід відмовити за відсутністю підстав.

Доказів відшкодування відповідачами

заподіяної позивачеві шкоди суду не надано.

Судові витрати, а саме - держмито в

сумі 891,79 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу в сумі 118,00 грн., витрати, пов'язані із проведенням судової

експертизи, в сумі 750,72 грн. покладаються на відповідача-2.

До складу судових витрат позивачем

помилково включено суму 528,00 грн., сплачену ним за проведення автотоварозначого

дослідження, оскільки в силу ст.49 Господарського процесуального кодексу

України дані витрати не є судовими та відшкодуванню позивачеві у якості саме

судових витрат не підлягають.

З огляду на вищевикладене,

керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 42, 43, 44, 49, 82-85 Господарського

процесуального кодексу України, ст.ст.1166, 1172, 1187, 1188, 1192 Цивільного

кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги стосовно Товариства

з обмеженою відповідальністю “”Виробничо-комерційна фірма “ЮгМетТрейд”,

м.Маріуполь, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю “”Виробничо-комерційна фірма “ЮгМетТрейд” (юридична адреса:

87000, Донецька область, Володарський район, смт.Володарське, вул.Рєчна, б.40;

фактична адреса: 87504, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Заозерна, 86-в;

поточний рахунок 26009041183500 Маріупольська філії АКІБ “УкрСиббанк”, МФО

351005, ЄДРПОУ 34028013) на користь Приватного підприємства “Н-ТРАНС” (87500,

Донецька область, м.Маріуполь, вул.Артема, 82; поточний рахунок 26000480018003

у відділенні ЗАТ “Донгорбанк” м.Донецька, ЄДРПОУ 31190976, МФО 344970) 89179,46

грн. - суму майнової шкоди, 891,79 грн. - суму сплаченого держмита, 118,00 грн.

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю “”Виробничо-комерційна фірма “ЮгМетТрейд” (юридична адреса:

87000, Донецька область, Володарський район, смт.Володарське, вул.Рєчна, б.40;

фактична адреса: 87504, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Заозерна, 86-в;

поточний рахунок 26009041183500 Маріупольська філії АКІБ “УкрСиббанк”, МФО

351005, ЄДРПОУ 34028013) на користь Донецького науково-дослідного інституту

судових експертиз (83102, м.Донецьк, вул.Лисенка, 4; поточний рахунок

35224001000122 в ГУДК у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 02883147) 750,72

грн. - вартість проведеної судової експертизи № 3568/18 (рахунок № 1073 від 05

серпня 2008 р.).

У задоволенні позову стосовно

відповідача-1, відповідача-3 - відмовити.

Видати накази у встановленому порядку.

                   Вступну та резолютивну

частини рішення оголошено 08.12.08 р.

Повний текст рішення підписано 15.12.08 р.

               Суддя                                                                                                                                           

Суддя                                                          

Мальцев М.Ю.

               Суддя                                                                                                            Сгара

Е.В.