АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1915/8488/2012Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М. Провадження № 22-ц/1990/1402/12 Доповідач - Костів .З. Категорія - 51
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 листопада 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Костів О.З.
суддів - Жолудько Л. Д., Сташківа Б. І.,
при секретарі - Демченко С.В.
з участю апелянта -ОСОБА_1,
представника відповідача -Когута В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 липня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної державної телерадіокомпанії про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду із позовом до Тернопільської обласної державної телерадіокомпанії про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги та моральної шкоди.
Заявлені позовні вимоги позивач мотивував тим, що 14 березня 2002 року він був прийнятий на посаду старшого інженера АС Б-1 цеху телебачення Тернопільської обласної державної телерадіокомпанії. Наказом № 168-к від 30 листопада 2010 року переведений на вільну посаду інженера з ТУ РРС цеху телебачення. 02 березня 2012 року у вестибюлі ОДТРК комісія в складі заступника генерального директора з технічних питань, інспектора з кадрів та начальника цеху телебачення не допустила його до робочого місця, ознайомила з наказом про звільнення № 15-к від 29 лютого 2012 року, у якому було посилання на засідання профкому № 45, яке відбулося без його участі 28 лютого 2012 року і дало згоду на його звільнення з 01 березня 2012 року, у зв'язку з прогулом без поважних причин. З цих підстав просив скасувати наказ про його звільнення, стягнути з відповідача вихідну допомогу та заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 10 липня 2012 року позов задоволено частково.
Визнано незаконним наказ № 15-к від 29 лютого 2012 року генерального директора Тернопільської обласної державної телерадіокомпанії про звільнення інженера з телеустаткування цеху телебачення Тернопільської обласної державної телерадіокомпанії ОСОБА_1 із займаної посади.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера з телеустаткування цеху телебачення Тернопільської обласної державної телерадіокомпанії.
Стягнуто з Тернопільської обласної державної телерадіокомпанії, в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 3256.00 грн.
Стягнуто з Тернопільської обласної державної телерадіокомпанії в користь держави судовий збір в розмірі 214.60 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 30 липня 2012 року доповнено рішення Тернопільського міськрайонного суду від 10 липня 2012 року та стягнуто з Тернопільської обласної державної телерадіокомпанії в користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в розмірі 500.00 грн.
ОСОБА_1 подав на додаткове рішення апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що розмір стягненої додатковим рішенням моральної шкоди не є співрозмірним із тими стражданнями, яких він зазнав за час вимушеного прогулу. Просить додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 липня 2012 року доповнити додатково стягнути з Тернопільської обласної державної телерадіокомпанії на його користь компенсацію моральної шкоди в розмірі 4209.81 грн.
В судовому засіданні апелянт апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на мотиви, викладені в ній.
Представник відповідача -Когут В.В. проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.
Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»надано визначення моральної шкоди, під якою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Пунктом 5 вказаної Постанови Пленуму ВСУ передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні та з чого він при цьому виходить.
Відповідно до п.9 вказаної Постанови Пленуму ВСУ розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), врахування стану здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - відшкодування такої шкоди, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача призвели до порушень законних прав позивача, які завдали йому моральних страждань у вигляді душевного хвилювання з приводу звільнення з роботи, втрати нормальних життєвих зв'язків, що вимагали від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, погіршення матеріального стану.
Суд першої інстанції вірно визначив розмір спричиненої позивачу моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, в сумі 500.00 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку із чим підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційний скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 липня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.З. Костів
Суд | Апеляційний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2012 |
Оприлюднено | 22.11.2012 |
Номер документу | 27578731 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Тернопільської області
Костів О. З.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні