Рішення

від 22.11.2012 по справі 1312/1829/12

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

2/1312/1364/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2012 р. Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Стрепко Н. Л. ,

з участю секретаря судових засідань: Цуняк Л.Я.,

позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3,

представників відповідачів: ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватного підприємства «Торговий Дім «Галпідшипник»про визнання права та стягнення коштів, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом, вимоги якого в подальшому неодноразово уточнював, до відповідачів про підтвердження в судовому порядку права ОСОБА_2 на частку 10 % в статутному (власному) капіталі приватного підприємства «Торговий Дім «Галпідшипник»на 12 березня 2012 року. Крім того, просить стягнути з приватного підприємства «Торговий Дім «Галпідшипник»як компенсацію вартості 10 % у спільному майні, у зв'язку з припиненням права особи на частку у спільному майні, кошти в сумі 3 045 800 гривень на підставі та відповідно до даних балансу приватного підприємства «Торговий Дім «Галпідшипник» станом на 31 грудня 2011 року.

Позов мотивує тим, що ОСОБА_2 являється співвласником приватного підприємства «Торговий Дім «Галпідшипник», та його частка як співвласника у статутному фонді (капіталі) складає 10 %, що підтверджується статутом від 2005 року та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 7 березня 2012 року. Іншими співвласниками підприємства були ОСОБА_6 з часткою -70 %, ОСОБА_7 з часткою 20 %. На дату реєстрації нової редакції статуту в 2005 році власний капітал приватного підприємства «Торговий Дім «Галпідшипник»складав 1 771 800 гривень, що підтверджується балансом станом на 31 грудня 2005 року. Станом на 1 січня 2012 року власний капітал (активи оборотні та необоротні) підприємства складали 30 458 000 гривень. Ріст власного капіталу відбувся за рахунок його участі як співвласника підприємства з часткою 10 % та трудової участі як заступника директора підприємства.

В кінці 2011 року, у зв'язку зі станом здоров'я, позивач прийняв рішення про припинення своєї участі у діяльності підприємства, про що письмово повідомив інших співвласників підприємства заявами-повідомленнями від 30 грудня 2011 року про намір продати свою частку. Крім того, 5 січня 2012 року звернувся до директора підприємства ОСОБА_7 та голови зборів засновників приватного підприємства «Торговий Дім «Галпідшипник»ОСОБА_6 з вимогою невідкладно провести експертну грошову оцінку цілісного майнового комплексу підприємства для визначення ринкової вартості його частки в статутному капіталі підприємства. Про те, 5 березня 2012 року під час проведення загальних зборів позивача було виключено з числа співвласників підприємства, компенсацію вартості частки не повернено. Вважає, що такими діями, його у невстановленому законом порядку було позбавлено права власності, шляхом припинення такого у спосіб не передбачений нормами ст. 346 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог посилається на додані до позовної заяви письмові докази, які підтверджують право на частку 10 % в статутному капіталі приватного підприємства «Торговий Дім «Галпідшипник»та на грошовий еквівалент його частки в статутному капіталі. Як на підставу задоволення вимог вказує на положення ч. 1 ст. 113, ч. 3, 4 ст. 128 ГК України, ст.ст. 321, 346, 355, 356, ч. 2 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ст. 361, ч. 1, 2 ст. 362, ст. 365 ЦК України.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав з мотивів викладених в ньому, просив його задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3, який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 19 березня 2012 року позов підтримав з мотивів викладених в ньому, додатково пояснив, що ОСОБА_2 не виплачено будь-якої компенсації його частки в статутному капіталі приватного підприємства «Торговий Дім «Галпідшипник». Вважає дане підприємство об'єктом спільної сумісної власності, на частку в якому має право позивач, однак своєї власності він позбувся в позасудовому порядку, в спосіб не передбачений законом. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача приватного підприємства «Торговий Дім «Галпідшипник»ОСОБА_4, який діяв на підставі довіреності від 19 вересня 2011 року проти позову заперечив і пояснив, що приватне підприємство «Торговий Дім «Галпідшипник»було засновано ОСОБА_6 одноособово на праві приватної власності виключно за рахунок власних коштів. 5 серпня 2003 року ОСОБА_6 були внесені зміни до статуту підприємства, згідно з якими на підприємстві утворювався статутний фонд в розмірі 2 700 000 гривень. 1 вересня 2005 року ОСОБА_6 було прийнято рішення про зменшення статутного фонду підприємства до 500 000 гривень та затверджено нову редакцію статуту. На цей час підприємство отримувало на своєму балансі активів у сумі 25 559, 7 тисяч гривень, власний капітал складав 3 040,4 тисяч гривень, з яких 859 000 гривень складав внесок ОСОБА_6 до статутного фонду. Станом на 21 вересня 2005 року ОСОБА_6 була повноправним власником, як здійсненого нею внеску до статутного фонду так і підприємства в цілому.

21 вересня 2005 року ОСОБА_6 прийняла рішення включити до складу співзасновників ОСОБА_2 та ОСОБА_7 з умовою внесення ними відповідних часток у статутний фонд в розмір 10 % та 20 % відповідно. А власну частку було зменшено до 70 %. Жодних цивільно-правових угод, щодо відступлення зазначених часток ОСОБА_6 не укладалось, так само як і підприємством не виплачувалось їй компенсації у зв'язку зі зменшенням її частки у статутному капіталі. Крім того, ОСОБА_6 не відступала новим співвласникам підприємства частини власної частки, домовленості між ними щодо способу і порядку оцінки всіх вкладів засновників та встановлення часток у праві власності на підприємство не було досягнуто. Вважає, що між сторонами не визначено розміру їх часток у самому підприємстві, як об'єкті прав спільної власності.

Крім того, вважає, що положення ч. 2 ст. 364 ЦК України до даних правовідносин не застосовуються, оскільки, на його думку, дана норма передбачає отримання компенсації від інших співвласників, а не з самого об'єкта власності.

Просив в задоволені позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_7 ОСОБА_5, який діяв на підстві нотаріально посвідченої довіреності від 4 травня 2012 року проти позову заперечив і пояснив, що рішенням зборів ОСОБА_7 і ОСОБА_2 було виключено з співвласників приватного підприємства «Торговий Дім «Галпідшипник», а при виключені не передбачено можливість отримати частку. ОСОБА_7 в подальшому свою частку сплатив, а позивач відмовився від цього. В задоволені позову просив відмовити.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, подала клопотання про розгляд справи у її відсутності та письмові пояснення щодо предмету спору, згідно яких нею було засновано приватне підприємство «Торговий Дім «Галпідшипник», та 5 серпня 2003 року утворено статутний фонд в розмірі 2 700 000 гривень. 1 вересня 2005 року зменшено статутний фонд до 500 000 гривень. 21 вересня 2005 року нею прийнято до складу співвласників підприємства ОСОБА_2 та ОСОБА_7 з умовою внесення ними відповідно 10 % та 20 % часток у статутний фонд. При цьому, будь-яких угод про відступлення належних їй часток у зазначених розмірах не укладала та компенсація їй у зв'язку зі зменшенням частки у статутному капіталі не виплачувалась. На момент включення ОСОБА_2 та ОСОБА_7 до складу співвласників підприємства, ОСОБА_6 вже володіла вказаним підприємством на праві приватної власності, оцінка якого як об'єкту власності з новими співзасновниками не проводилась. Включення ОСОБА_2 та ОСОБА_7 в склад співвласників зроблено з метою заохочення їх, оскільки на цей момент вони працювали заступником директора та директором відповідно. Розміру часток у само підприємстві визначено не було.

В задоволені позову просила відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 113 ГК України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

З копії статут приватного підприємства «Торговий Дім «Галпідшипник» станом на 16 серпня 1995 року вбачається, що власником такого була ОСОБА_6 (а.с. 145-157).

14 серпня 2003 року були внесені зміни та доповнення до статуту приватного підприємства «Торговий Дім «Галпідшипник», згідно з якими утворено статутний фонд в розмірі 2 700 000 гривень (а.с. 159).

З балансу приватного підприємства «Торговий Дім «Галпідшипник»станом на 30 червня 2005 року вбачається, що статутний капітал становив 2 700 000 гривень, з яких не внесено 1 841 000 гривень. Власний капітал -3 040 400 гривень (а.с. 162, 163).

Таким чином встановлено, що ОСОБА_6 було внесено до статутного фонду підприємства 859 000 гривень.

Рішенням засновника № 03 від 1 вересня 2005 року зменшено статутний фонд до 500 000 гривень та затверджено нову редакцію статуту (а.с. 160).

З балансу приватного підприємства «Торговий Дім «Галпідшипник»станом на 31 грудня 2005 року вбачається, що на початок звітного періоду статутний капітал становив 2 700 000 гривень, з яких не внесено 1 841 000 гривень, а на кінець звітного періоду статутний капітал становив 500 000 гривень. Власний капітал становив 3 501 200 гривень (а.с. 57, 58).

Рішенням № 4 засновника приватного підприємства «Торговий Дім «Галпідшипник»від 21 вересня 2005 року прийнято в число співзасновників ОСОБА_7 і ОСОБА_2 з внесенням ними відповідних часток в статутний фонд підприємства, а саме ОСОБА_7 -20% і ОСОБА_2 -10%, а також зменшено частку ОСОБА_6 в статутному фонді підприємства до 70%. Затверджено нову редакцію статуту (а.с. 161).

З п. 6.3. статуту приватного підприємства «Торговий Дім «Галпідшипник»станом на 21 вересня 2005 року вбачається, що для забезпечення діяльності підприємства за рахунок вкладів засновників створюється статутний фонд (капітал) підприємства в розмірі 500 000 гривень. Пункт 6.4 статуту визначає, що вклади засновників в статутний фонд складають: ОСОБА_6 -350 000 гривень, що становить 70 % статутного фонду, ОСОБА_7 -100 000 гривень, що становить 20 % статутного фонду, ОСОБА_2 -50 000 гривень, що становить 10 % статутного фонду. З пункту 1.1 даного статуту вбачається, що дане підприємство створене 16 серпня 1995 року (а.с. 13-17).

Таким чином, судом встановлено, що на момент прийняття ОСОБА_7 і ОСОБА_2 в співзасновники приватного підприємства «Торговий Дім «Галпідшипник», його одноособовим власником була ОСОБА_6, якою при розмірі статутного фонду 500 000 гривень, було внесено 859 000 гривень. При цьому, будь-якої реорганізації підприємства не проводилось. Доказів протилежного суду не представлено.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 363 ЦК України частка у праві спільної часткової власності переходить до набувача за договором з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін.

Стаття 177 ЦК України визначає, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно з ч. 1 ст. 178 ЦК України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

У відповідності до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Згідно з ч. 2, 3, 4 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З огляду на наведене, будь-який правочин реалізується суб'єктом через його відповідне волевиявлення та у формі встановленій законом. Договір купівлі-продажу майнових прав є двостороннім договором, оскільки правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статут приватного підприємства «Торговий Дім «Галпідшипник» станом на 21 вересня 2005 року не містить будь-яких даних про те, що в момент включення ОСОБА_2 до засновників підприємства ним було придбано, чи йому було відчужено частку в майні підприємства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з п. 6.1 статуту приватного підприємства «Торговий Дім «Галпідшипник»в редакції від 21 вересня 2005 року підприємство є власником не тільки майна переданого його засновниками, але іншого майна, виробленого в результаті господарської діяльності, придбаного ним з інших підстав, передбачених законодавством України тощо.

Станом на 21 вересня 2005 року приватне підприємство «Торговий Дім «Галпідшипник», одноособовим власником якого була ОСОБА_6, володіло рядом активів, що підтверджується балансом станом на 30 червня 2005 року.

Відтак, з прийнятого рішення 21 вересня 2005 року та затвердженої цим рішенням нової редакції статуту випливає, що між співвласниками було розподілено частки у статутному фонді, тобто частини майна підприємства, а не визначено розміру їх часток у самому приватному підприємстві, як об'єкті права спільної сумісної власності.

Таким чином, оскільки суду не представлено доказів укладення між ОСОБА_6 і ОСОБА_2 правочину щодо розподілу часток у приватному підприємстві «Торговий Дім «Галпідшипник», а також правочину щодо відчуження ОСОБА_8 ОСОБА_2 своєї частки в майні даного підприємства, відсутності чіткої домовленості між співвласниками щодо способу і порядку оцінки всіх вкладів засновників та встановлення часток у праві власності на підприємство, рішення № 4 від 21 вересня 2005 року таких домовленостей не відображає, а тому суд вважає за неможливе встановити право ОСОБА_2 на частку 10 % в статутному (власному) капіталі приватного підприємства «Торговий Дім «Галпідшипник»станом на 12 березня 2012 року.

Відповідно до вимог ст. 359 ЦК України плоди, продукція та доходи від використання майна, що є у спільній частковій власності, надходять до складу спільного майна і розподіляються між співвласниками відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

З балансу приватного підприємства «Торговий Дім «Галпідшипник»станом на 31 грудня 2011 року вбачається, що власний капітал підприємства на кінець звітного періоду становив 30 458 000 гривень (а.с. 75, 76).

Таким чином, власний капітал приватного підприємства «Торговий Дім «Галпідшипник»в період часу з 21 вересня 2005 року по 31 грудня 2011 року суттєво збільшився.

Позивачем і його представником суду, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, не представлено доказів вартості частки ОСОБА_2 в даному майні, виходячи з розміру частки останнього в статутному фонді та його трудової участі в роботі підприємства за вказаний період. Також не вбачається за можливе без спеціальних знань визначити реальну частку в майні підприємства за вказаних вище умов. Клопотання про призначення експертизи для визначення вказаної частки позивачем не заявлялось.

А тому, суд вважає, що позивач виходячи з розміру частки, на його думку, в 3 045 800 гривень, що відображено в балансі підприємства станом на 31 грудня 2011 року, не довів, що саме такий розмір становить його частка, адже при його входження в співвласники підприємства, останнє вже мало певне майно, яке і в подальшому також використовувалось для збільшення активів.

У зв'язку з наведеним, суд приходить до переконання, що в задоволені позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

вирішив:

В задоволені позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Стрепко Н. Л. ,