Рішення

від 09.12.2008 по справі 31/104пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

09.12.08 р.                                                                                                      

Справа № 31/104пн                              

Господарський суд Донецької

області, у складі судді Ушенко Л.В.,при секретарі судового засідання Лазебній

Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною

заявою 

ОСОБА_1 м. Маріуполь

до відповідача Товариства з

обмеженою відповідальністю „Тібет” м. Маріуполь

третя особа    Державний реєстратор відділу реєстрації

юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виконкому Маріупольської міської

ради

про визнання недійсним п.1 рішення

зборів ТОВ „Тібет”, викладеного в протоколі №1 від 22.02.07р. та протоколу №1

загальних зборів учасників товариства від 22.02.07р. як акту юридичної особи.

В присутності представників сторін:

Позивач: ОСОБА_1

від позивача: ОСОБА_2- довіреність

від відповідача: Гербут Н.П. -

довіреність

                           ОСОБА_1 -

довіреність 

третя особа: не з'явилась

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 м.Маріуполь звернувся із

позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тібет”, третя особа

Державний реєстратор відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємців виконкому Маріупольської міської ради про визнання недійсним пункту

1 рішення загальних зборів учасників, викладеного в протоколі №1 від

22.02.2007р про виключення його із складу учасників ТОВ „Тібет” та визнання недійсним

протоколу №1 від 22.02.2007р. як акту юридичної особи.

В порядку ст.22 ГПК України позивач

змінив позовні вимоги, надавши заяву від 04.11.08р., в якій просив визнати

недійсним п.1 рішення загальних зборів від 22.02.07р. (протокол №1).

Заявою (від 14.11.2008р

вхд.№0241/44092) позивач остаточно визначився з позовними вимогами і просить

визнати недійсним п.1 рішення загальних зборів учасників ТОВ „Тібет” від

22.02.2007р, викладеного в протоколі №1 від 22.02.2007р та визнати сам протокол

загальних зборів недійсним як акт юридичної особи.

Свої вимоги в позовній заяві

позивач обґрунтував тим, що він є учасником ТОВ „Тібет” м.Маріуполь і в зв'язку

з незгодою з діями керівника та учасника товариства Харамана А.Г. в 2007р подав

нотаріально посвідчену заяву директору товариства про  вихід із складу  учасників ТОВ „Тібет” і на 22.02.2007р були

призначені загальні збори учасників товариства для розгляду цієї заяви. Він

прибув на збори, однак вважає, що збори фактично не відбулися, оскільки

президія зборів не обиралась, порядок денний 

не оголошувався, зборами керувала 

стороння особа, яка не була учасником товариства і на збори не з”явився

учасник ТОВ „Тібет” ОСОБА_3. Оскільки він не був згодний з порядком ведення

зборів, про що заявив на зборах, то був видалений із зборів, після чого написав

заяву від 22.02.07р. про відкликання своєї нотаріально посвідченої заяви про

вихід із складу товариства, яку надав директору товариства ОСОБА_5 і просив

повернути йому нотаріально посвідчену заяву. Однак дана заява не була йому

повернена директором, оскільки знаходилась у                  ОСОБА_4.

В кінці 2007р йому стало відомо, що

він двічі був виключений із складу учасників товариства  рішенням загальних зборів від 22.02.2007р

(протокол №1 від 22.02.2007р) та рішенням загальних зборів від 23.04.2007р

(протокол №3 від 23.04.2007р).

Позивач просить визнати недійсним

рішення загальних зборів учасників товариства, викладене в протоколі №1 від

22.02.2007р про виключення його із складу учасників товариства (п.1рішення),

оскільки дане рішення прийняте зборами без його участі і за заявою, яка ним

була відкликана і рішення прийняте при відсутності кворуму та відсутній його

підпис на протоколі зборів.

В якості правових підстав позову

посилається на ст.10, 41 Закону України „Про господарські товариства”. В

подальшому  позивач у заяві від

14.11.2008р заперечив факт надання 

товариству оригіналу нотаріально засвідченої заяви про вихід із складу

товариства, а наполягав на тому, що ним надавалась лише ксерокопія, а оригінал

був переданий на зберігання юридичній фірмі, з якою позивач уклав договір

зберігання.

Відповідач - ТОВ „Тібет” проти

позову заперечує і просить суд припинити провадження у справі, в зв'язку з тим,

що у справі 31/245пн між тими ж сторонами спірне рішення вже було предметом

спору і позивач відмовився від позову.

Третя особа в судове засідання не

з'явилась, надала письмові пояснення по справі, в яких зазначила, що державна

реєстрація змін до  установчих документів

товариства від 10.05.2007р була проведена у відповідності до документів, які

надав відповідач і просила здійснювати розгляд справи без її участі.

В судових засіданнях здійснювалась

технічна фіксація судового процесу.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд  встановив наступне.

ТОВ „Тібет” зареєстровано як

юридична особа 03.12.97р. розпорядженням №519р Маріупольського голови.

Згідно засновницького договору від

24.11.1997р. засновниками даного товариства є ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_5,

ОСОБА_6,ОСОБА_3 та ОСОБА_7 з рівною часткою (долею) в статутному фонді у сумі

12000грн. або 20 відсотків кожний.

          Як вбачається із матеріалів справи,

22.02.06р. відбулися загальні збори учасників ТОВ „Тібет”, на яких

зареєструвались і були присутні 4 учасники товариства, які в сукупності

володіли 80 відсотками голосів, а саме: ОСОБА_5 - 20 відсотків голосів, ОСОБА_6

- 20 відсотків,ОСОБА_7 - 20 відсотків голосів, ОСОБА_1- 20 відсотків голосів.

Таким чином, відповідно до ст. 60 Закону України „Про господарські товариства”

загальні збори були повноважними. До порядку денного були включені наступні

питання: підсумки роботи за рік, вихід із складу учасників ОСОБА_1, розподіл

долі між учасниками. Про проведення загальних зборів 22.02.07р. та порядок

денний позивач був повідомлений 18.01.07р., про що свідчить підпис ОСОБА_1 на

повідомленні.

          На загальних зборах згідно протоколу

№1 від 22.02.2007р були прийняті рішення:

про виключення із складу учасників

ТОВ „Тібет” ОСОБА_1 на підставі поданої ним заяви ВЕІ №388209 та п.16.1 Статуту

за невиконання своїх зобов'язань та ст.128 ЦК України;

про затвердження балансу

підприємства та визнання роботи підприємства задовільною;

про виплату долі ОСОБА_1 у сумі

12000грн виходячи із активів підприємства та з 

урахуванням вартості основних засобів, зобов'язання ОСОБА_7 внести

12000грн до статутного фонду товариства;

про внесення змін  до Статуту товариства згідно протоколу №1 від

22.02.2007р. Визначення частки учасників товариства в статутному фонді,

оціненої  в національній валюті.

про довірення документального

оформлення змін до статуту ОСОБА_5

        ОСОБА_1 не погодився з рішенням

загальних зборів і звернувся до суду із позовом до ТОВ „Тібет” про визнання

недійсними рішень загальних зборів від 22.02.2007р (протокол №1) та від

23.04.2007р (протокол №2).

        Господарським судом було порушено

провадження у справі 31/245пн, в процесі розгляду якої ОСОБА_1 змінив свої

вимоги і просив визнати недійсним лише п.3.1 рішення загальних зборів учасників  товариства, викладеного в протоколі №1 від

22.02.2007р та всі рішення  загальних

зборів товариства від 23.04.2007р (протокол №2, №3), а також заявив додаткові

вимоги про визнання недійсною державної реєстрації змін до Статуту, здійсненої

на підставі протоколу №3 загальних зборів від 23.04.2007р.

В подальшому позивач ОСОБА_1

відмовився від позову в частині визнання недійсним п.3.1 рішення загальних

зборів від 22.02.2007р, викладених в протоколі №1 та рішення загальних зборів

від 23.04.2007р, викладених в протоколі №2 і просив визнати недійсними всі

рішення по  протоколу №3 від 23.04.2007р,

який був наданий державному реєстратору для внесення змін до ЄДР, а також

просив визнати недійсною державну реєстрацію змін до Статуту, внесених

10.05.2007р державним реєстратором на підставі протоколу №3 загальних зборів від

23.04.2007р.

Судом була прийнята відмова

позивача від позову в частині вимог про визнання недійсним п.3.1 рішення

загальних зборів від 22.02.2007р, (протокол №1) щодо розподілу часток учасників

товариства в статутному капіталі і внесення цих змін до статуту товариства, а

також щодо визнання недійсними всіх рішень загальних зборів від 23.04.2007р,

протокол №2. Провадження по справі в цій частині позову було припинено, про що

зазначено в резолютивній частині рішення 

господарського суду, прийнятого 20.05.2007р у справі 31/245пн.

Предметом розгляду у даній справі

31/104пн є вимоги позивача про визнання недійсним п.1 рішення загальних зборів

від 22.02.2007р щодо виключення ОСОБА_1 із складу учасників ТОВ „Тібет”. Дані

вимоги не були предметом розгляду у справі 31/245пн, оскільки з урахуванням

змін до позову у справі 31/245пн позивач оскаржував лише п.3.1 рішення

загальних зборів від 22.02.2004р стосовно перерозподілу долей учасників з

внесенням відповідних змін до статуту і від яких позивач в подальшому відмовився

і провадження у справі в цій частині було 

припинено. Зміна позовних вимог, пов'язаних із зміною обсягу вимог

(предмету), при яких зменшуються заявлені вимоги не є відмовою від вимог, які

позивач змінив і не позбавляють позивача права на звернення до суду в частині

цих вимог із самостійним позовом в іншому провадженні.

В зв'язку із зазначеним

господарським судом була прийнята до розгляду позовна заява позивача про

визнання недійсним п.1 рішення загальних зборів від 22.02.2007р., яка є

предметом розгляду в даній справі, а посилання відповідача на те, що

господарським судом дані вимоги були предметом розгляду у справі 31/245пн щодо

яких  прийняте відповідне рішення є

безпідставним, тому клопотання представників відповідача щодо припинення

провадження у справі з посиланням на п.2 ст.80 ГПК України задоволенню не

підлягає за відсутністю для цього підстав і тому позов підлягає розгляду по

суті.

          Як встановлено судом 17.11.06р.

позивач ОСОБА_1 склав нотаріально посвідчену заяву про вихід із складу учасників

товариства з обмеженою відповідальністю “Тібет” м. Маріуполь за власним

бажанням з виплатою йому долі в статуному фонді у розмірі 20%. Дана заява

посвідчена приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Кудлаєвим

О.В. 17.11.06р. та зареєстрована в реєстрі за №6839.

          В своїй позовній заяві, наданій до

господарського суду Донецької області від 15.09.08р. (яка є предметом розгляду

в даній справі) позивач зазначив, що в 2007р. він подав особисто директору

товариства Хараману О.Г. оригінал нотаріально посвідченої заяви про вихід із

складу учасників.

Загальні збори для розгляду

зазначеної заяви були призначені директором товариства Хараманом О.Г. на

22.02.2007р, на які він прибув.

В подальшому після  незгоди з процедурою проведення зборів він

участі в них не приймав і в цей день 22.02.2007р написав заяву про відкликання

заяви про свій вихід із складу учасників товариства, яку передав особисто

22.02.2007р директору ОСОБА_5 і просив повернути йому оригінал нотаріально

посвідченої заяви.

Дана заява (оригінал) не була йому

повернена 22.02.2007р., оскільки знаходилась у ОСОБА_4,яка була присутня на

зборах.

В судове засідання позивач надав

оригінал заяви (копія в справі) про відкликання заяви про вихід з товариства.

Заява про відкликання нотаріально

посвідченої заяви від 17.11.2006р про вихід із складу учасників товариства

позивачем за власною ініціативою була надана суду для долучення до матеріалів

справи в якості доказу (клопотання від 27.10.2008р та від 31.10.2008р) в

підтвердження тієї обставини, що він відмовився від свого наміру вийти із

складу учасників і що в зв'язку з цим його заява про вихід із товариства не

підлягала розгляду на зборах 22.02.2007р.

Господарським судом  копія даної заяви була залучена до матеріалів

справи і досліджувалась судом в судовому засіданні в сукупності з іншими

доказами. В подальшому позивач заявив, що він просить не приймати дану заяву як

доказ у справі.

Відповідно до ст.43 ГПК України

господарський суд оцінює докази за своїм 

внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і

об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,

керуючись законом.

За приписами ст.32 ГПК України

доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський

суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин,

на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші обставини, які

мають значення для правильного вирішення спору.

Письмовими доказами (ст.36 ГПК

України) є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають

значення для правильного вирішення спору.

Господарський суд вважає, що

оскільки дана заява була залучена до матеріалів справи за клопотанням самого

позивача, то вона підлягає оцінці як доказ в сукупності з іншими доказами в

справі.

В заяві від 22.02.2007р адресованій

директору товариства Хараман позивач ОСОБА_1 зазначив, що він надав товариству

саме нотаріально посвідчену заяву про вихід із товариства, а не її копію і

прибув на збори учасників товариства 22.02.2007р. Він також просив заяву про

його вихід із товариства не розглядати без участі ОСОБА_3. і повернути йому цю

заяву.

В подальшому позивач в заяві про

зміну підстав позову (вхд.№0241/44092 від 14.11.2008р) заперечив доводи,

викладені в позовній заяві і пояснив, що оригінал нотаріально посвідченої заяви

від 17.11.2006р про вихід із товариства він не подавав директору Хараман, а

передав  на зберігання Маріупольському

юридичному  агентству 22.02.2007р на

зберігання, і в підтвердження цієї обставини надав довідку №ЮР2/169 від

06.11.2008р Маріупольського юридичного агентства та витяг із відомості на

передачу та повернення документів до договору зберігання, укладеного з ОСОБА_1,

згідно яких 22.02.2007р.юридичне агентство прийняло на зберігання оригінал

заяви №BFI 388209 від 17.11.2006р ОСОБА_1 до ТОВ „Тібет” про вихід із

товариства та рукописний текст заяви ОСОБА_1 директору товариства від

22.02.2002р про відкликання заяви про вихід із товариства і які були повернені

ОСОБА_1 30.03.2007р.

Господарський суд критично оцінює

пояснення позивача та надані ним письмові докази, в тому числі  в підтвердження факту передачі на зберігання

оригіналів заяв Маріупольському юридичному агентству і не приймає їх до уваги,

оскільки вони не відповідають фактичним обставинам, які мали місце і, на думку

суду, направлені на введення в оману суду щодо обставин, пов'язаних із поданням

і розглядом заяви про вихід із складу учасників.

Господарський суд проаналізувавши

надані сторонами докази, що долучені до матеріалів справи дійшов висновку, що

матеріалами справи підтверджується факт подачі ОСОБА_1 на адресу товариства

оригіналу нотаріально посвідченої заяви від 17.11.2006р про вихід із товариства

за власним бажанням і що саме ця заява 22.02.2007р була розглянута на загальних

зборах товариства в присутності ОСОБА_1, і яка в подальшому була додана до

протоколу загальних зборів №3 від 23.04.07р.

Стосовно заяви позивача, написаної

в простій письмовій формі і датованій 22.02.2007р про залишення без розгляду

(відкликання) його нотаріально посвідченої заяви про вихід із складу

товариства, то суд вважає, що позивач не довів належними доказами факт вручення

такої заяви товариству до розгляду на загальних зборах 22.02.07р. питання про

вихід його із складу учасників.

Більш того посилання позивача на

факт передачі заяви від 22.02.2007р про відкликання нотаріально посвідченої

заяви про вихід із товариства Маріупольському юридичному агентству свідчить про

те, що дана заява офіційно товариству не передавалась 22.02.2007р і не могла

бути врахована при прийнятті рішення 

загальними зборами.

При цьому ОСОБА_5 як директор

товариства, який є представником відповідача у справі, заперечує факт  отримання від ОСОБА_1 22.02.2007р заяви про

відкликання заяви про вихід та вчинення на ній запису про прийняття заяви та

підпису.

Даної обставини позивач не

спростував і крім того, його змінені пояснення 

суперечать тим, які надавались ним в процесі розгляду справи №31/245пн,

де про наявність такої заяви позивач не заявляв і до справи не надавав

Рішенням господарського суду

Донецької області від 20.05.2008р у справі 31/245пн, яке є чинним на момент

розгляду даної справи встановлено, що 17.11.2006р ОСОБА_1 склав нотаріально

посвідчену заяву про вихід із складу учасників за власним бажанням і надав її

товариству. Рішенням загальних зборів ТОВ „Тібет” від 22.02.2007р (протокол №1)

ОСОБА_1 був виключений із складу учасників товариства, що підтверджено

оригіналом протоколу загальних зборів від 22.04.2008р. Відповідно до ст. 35 ГПК

України факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї

справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті

самі сторони

При розгляді справи 31/245пн

позивач наполягав на тому, що його заява про вихід із товариства розглядалась

саме 22.02.2007р, а не 23.04.2007р і ця обставина також зазначена в рішенні

господарського суду у справі 31/245пн.

В подальшому оригінал нотаріально

посвідченої заяви від 17.11.2006р про вихід ОСОБА_1 із складу  учасників і виплати йому його частки в

статутному капіталі був долучений до 

матеріалів, які надавались товариством державному реєстратору

Маріупольської міської ради  для

проведення реєстраційної дії, пов'язаної із зміною в статуті на підставі

протоколу №3 від 23.04.2007р.

В процесі розгляду даної справи

нотаріально посвідчена  заява ОСОБА_1

(оригінал) була йому повернена державним реєстратором на підставі постанови

Жовтневого районного суду м.Маріуполя 

від 01.10.2008р, прийнятої за результатами розгляду позову ОСОБА_1 до

державного реєстратора Маріупольської міської ради  про зобов'язання видати  йому нотаріально посвідчену заяву від

17.11.2007р про вихід його із складу учасників, яким задоволені вимоги

позивача. Господарським судом не приймається до уваги посилання позивача на

постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполь від (01.10.08р.) в частині, що

дана заява фактично ОСОБА_1 та товариством не була реалізована, оскільки в

постанові суду такий висновок зроблено виключно щодо рішення протоколу №3

загальних зборів від 22.04.07р., а не 22.02.07р. протокол №1.

        Статтею 10 Закону України „Про

господарські товариства” передбачено, що учасники товариства мають право вийти

в установленому порядку з товариства.

Відповідно до ст.148 ЦК

України  учасник товариства з обмеженою

відповідальністю має право вийти  з

товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці

до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Подання заяви про вихід із

товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків

учасника товариства.

Право учасника товариства на вихід

з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників і не

пов'язується з прийняттям відповідного рішення загальними зборами та з

внесенням змін до установчих документів. У зв'язку з цим моментом виходу

учасника з товариства є подання ним заяви про вихід відповідній посадовій особі

товариства або отримання ним цієї заяви поштовим відправленням.

Саме така правова позиція щодо

моменту виходу учасника із товариства на підставі поданої заяви визначена в

постанові Пленуму Верховного суду України від 24.10.08р. №13 “Про практику

розгляду судами корпоративних спорів”.

Судом встановлено, що позивач надав

нотаріально посвідчену заяву про свій вихід із складу товариства керівнику

товариства Хараману О.Г. і 17.01.07р. був повідомлений про те, що відбудуться

загальні збори учасників товариства 22.02.07р., на яких буде розглядатись

питання щодо виходу його із складу учасників.

Таким чином, позивач ОСОБА_1

надавши нотаріальну заяву про вихід із складу учасників товариства посадовій

особі товариства реалізував своє право на вихід із товариства.

Відкликання заяви про вихід із

складу товариства можливе до збігу трьох місячного терміну, з моменту подання

її товариству та до моменту розгляду її на загальних зборах, що узгоджується з

приписами ст. 148 ЦК України. При цьому заява про відмову від виходу з

товариства повинна вчинятись у такій самій формі, в якій була подана заява про

вихід із товариства з огляду на ст.. 214 ЦК України, яка регулює відносини щодо

відмови від правочину.

Нотаріальна посвідчена заява про

відклик нотаріально посвідченої заяви від 17.11.06р. про вихід із складу

учасників товариства ОСОБА_1 до 22.02.07р. не надавались.

Враховуючи, що рішення про

виключення ОСОБА_1 із складу учасників товариства на підставі його нотаріально

посвідченої заяви від 17.11.06р. прийняте 22.02.07р. правомочними зборами, на

яких були присутні Мзрахін В.В. та учасники, що в сукупності володіють 80%

голосів і рішення, прийняте учасниками, які володіють більш ніж 50% голосів, і

дане питання відноситься до компетенції загальних зборів і було включене до

порядку денного, то господарський суд вважає, що відсутні підстави для визнання

недійсним даного рішення загальних зборів (п.1 рішення загальних зборів від

22.02.07р., протокол №1).

Посилання позивача на те, що

рішення про виключення його із складу учасників товариства прийняте при його

відсутності на зборах, не приймаються до уваги, оскільки ОСОБА_1 прибув на

збори, а подальша відмова від участі у зборах не є підставою для того, щоб не

розглядати питання порядку денного при наявності необхідної кількості голосів

для прийняття рішення.

За таких обставин вимоги позивача з

підстав, заявлених в позовній заяві задоволенню не підлягають.

Суд зазначає, що посилання в п.1

рішення загальних зборів товариства від 22.02.07р. (протокол №1) на ст.. 128 ЦК

України та п.16.1 Статуту товариства позивачем не оспорюють ся в даній справі і

судом не розглядаються.

Стосовно вимог позивача щодо

визнання недійсним протоколу №1 загальних зборів ТОВ „Тібет”, то вони також не

підлягають задоволенню, оскільки протокол загальних зборів не є актом в

розумінні закону (ст. 20 ГК України), а є документом, який фіксує факт

прийняття відповідного рішення загальними зборами.

З урахуванням результатів розгляду

справи судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 10,  59, 60, 61 Закону України „Про господарські

товариства”,  ст. 1, 12, 32, 33, 37, 43,

49, 82-85, 90 ГПК України, , господарський суд -

ВИРІШИВ:

          В задоволенні позову ОСОБА_1

м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тібет”, третя особа:

Державний реєстратор відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємців виконкому Маріупольської міської ради про визнання недійсним

рішення загальних зборів учасників, викладеного в протоколі №1 від 22.02.2007р

про виключення його із складу учасників ТОВ „Тібет” та визнання недійсним

протоколу №1 від 22.02.2007р. - відмовити.

Судові витрати по справі покласти

на позивача.

За згодою сторін в судовому

засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Вступну та резолютивну частини

рішення долучити до матеріалів справи.

Рішення може бути оскаржене

протягом 10 днів з дня його підписання до Донецького апеляційного

господарського суду

               Суддя                                                                                                                                          

Повний

текс рішення підписаний 15.12.08р.