Рішення

від 22.12.2008 по справі 38/185

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

22.12.08 р.                                                                                                      

Справа № 38/185                              

Господарський суд Донецької області

у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового

засіданні  Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому

засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1 м. Моспіне Донецька область

до відповідача: Товариства з

обмеженою відповідальністю „Гранітний кар'єр” м. Макіївка Донецька область

про стягнення  97 947грн.27коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник

за дов. № б/н від 14.10.2008р.

від відповідача: не з”явився

                                                                      У

судовому засідання  було оголошено

перерву з 11.12.2008р. до 22.12.2008р.

                   згідно вимог

ст. 77 ГПК України

Суть спору:

Позивач, Фізична особа -

підприємець ОСОБА_1 м.Моспіне Донецька область, звернувся до господарського

суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гранітний кар'єр” м.

Макіївка Донецька область про стягнення суми боргу за договором № 29 від

30.08.2007 р. у розмірі 81 932грн.23коп. та суми штрафних санкцій у розмірі 16

015грн.04коп., а всього 97 947грн.27коп.

        В обґрунтування своїх вимог позивач

посилається на договір поставки № 29 від 30.08.2007р.

31.10.2008р. на адресу

господарського суду надійшов лист із Головного 

управління статистики у Донецькій області від 28.10.2008р. №

14/4-20/1960, відповідно до якого              

Товариство з обмеженою відповідальністю Гранітний кар'єр значиться у

ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 31959679) та знаходиться за

адресою: 86129, Донецька область, м.Макіївка, Гірницький район, вул. Рєпіна,

який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Відповідач надав відзив на позовну

заяву № 1/305 від 30.10.2008р., в якому він позовні вимоги визнає частково в

сумі основного боргу 81 932грн.23коп., а в частині стягнення пені в сумі 16

015грн.04коп.  просить відмовити

позивачу, посилаючись на справу про банкрутство №5/135Б та введення мораторію

на задоволення вимог кредиторів та додав до відзиву копії додаткових

документів.

Відзив та додані до нього документи

судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Позивач надав суду лист

№21-11/2008р. від 21.11.2008р., в якому він пояснив, що згідно ч.24 ст.1 Закону

України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів представляє собою

виконання боржником грошових зобов'язань та зобов'язань відносно сплати

податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня

введення мораторію, і зупинення  дій,

направлених на забезпечення виконання цих зобов'язань і зобов'язань відносно

сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття

рішення про введення мораторію.

Позивач зазначив, що договір

поставки №29 був укладений вже після порушення справи про банкрутство проти ТОВ

“Гранітний кар'єр”  та зобов'язання по

виконанню договору виникли у день його підписання. Вимоги позивача як кредитора

ТОВ “Гранітний кар'єр”  виникли після

введення мораторію на задоволення вимог кредиторів і є поточними. А на поточні

вимоги згідно ч.24 ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом” мораторій не розповсюджується.

Крім того, позивач надав суду лист

№б/н від 24.11.2008р., в якому зазначив, що станом на 01.12.2007р.

заборгованість відповідача перед позивачем склала                         98 718грн.37коп., що

зафіксовано в акті звірки взаємних розрахунків від 21.01.2008р., саме тому

нарахування пені починається з 01.12.2007р. та додав додаткові документи.

Лист та додані документи судом

розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Від відповідача на адресу

господарського суду надійшли  пояснення

на заперечення позивача № 1/312 від 02.12.2008р., в яких він просить відмовити

позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 16

015грн.04коп..

У поясненнях відповідач,

зокрема,  зазначив про таке.

Не можна погодитися із доводами

позивача про те, що посилання позивача на частину 24 ст.1 Закону України  “Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом” безпідставні у зв'язку з тим, що ця стаття

визначає терміни, які вживаються в цьому законі. Тоді як п.4 ст.12 Закону

України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом” передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог

кредиторів: не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції

за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо

сплати страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування

та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків

і зборів (обов'язкових платежів).

Крім того, пунктом 7 ст.12  Закону України  “Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом” зазначено, що дія мораторію припиняється з дня

припинення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, відповідач просить

відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені у

розмірі 16 015грн.04коп.

Відзив судом розглянутий, прийнятий

до уваги та залучений до матеріалів справи.

11.12.2008р. від позивача на адресу

господарського суду надійшов лист                         №04-12/2008р. від

04.12.2008р., яким позивач надав суду копії видаткових накладних та копії

банківських виписок, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до

матеріалів справи.

Крім того, позивач надав суду

лист  №04-12/2008р. від 04.12.2008р., в

якому повідомив, що станом  на

01.12.2008р. заборгованість відповідача перед позивачем склала 98

718грн.31коп., про що зафіксоване у акті звірки розрахунків від 21.01.2008р. та

пояснив суду, що оскільки оплата здійснювалася по факту поставки товару, а

також була оплата, яка перекривала існуючу заборгованість, і яка була

зарахована у рахунок майбутніх поставок, 

і після цієї оплати також здійснювалися оплати, то  нарахування пені починається з 01.12.2007р.

Лист судом розглянутий, прийнятий

до уваги та залучений до матеріалів справи.

11.12.2008р. позивач звернувся до

господарського суду з клопотанням про залучення до матеріалів справи

специфікації №1-6 до договору №29 від 30.08.2007р.

Клопотання судом розглянуте,

прийняте до уваги та залучене до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.12.2008р.

позивач уточнив свої вимоги та надав заяву про зменшення розміру позовних

вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 81 932

грн. 23 коп. та пеню, яка нарахована на підставі п.5.2 договору № 29 від

20.08.2007р. у розмірі 9 087 грн. 02 коп. за період з 01.12.2007р. по

31.05.2008р., яка судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів

справи.

Перед початком розгляду справи по

суті представників сторін  було

ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали

клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке

судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК

України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи,

дослідивши докази по справі та вислухавши 

уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.08.2007р. між Фізичною особою -

підприємцем ОСОБА_1 м. Моспіне Донецька область,   (за договором -  постачальник, далі - позивач) та Товариством

з обмеженою відповідальністю „Гранітний кар'єр” м. Макіївка Донецька

область  ( за договором - покупець, далі

- відповідач)  було укладено договір

поставки № 29, згідно якого постачальник передає у власність, а покупець

приймає і оплачує товар - сипучі будівельні матеріали, об'єм, якісні показники,

строки поставки і ціна якого узгоджується сторонами у специфікаціях, які є

невід'ємною частиною діючого договору. 

Специфікаціями №1-6 до договору

поставки №29 від 30.08.2007р. сторони визначили найменування продукції, одиницю

виміряння,  кількість, ціну без ПДВ,

ПДВ,  та вартість з ПДВ в грн. Дані специфікації

є невід'ємною частиною договору, підписані сторонами та скріплені печатками

підприємств у встановленому порядку.

Розділом 2 договору сторони

визначили умови платежу і вартість товару, а саме: оплата по договору

здійснюється у національній валюті України авансовим платежем шляхом

банківського переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника

(п.2.1).

Пунктом 2.2 договору зазначено, що

кінцевий розрахунок по договору здійснюється покупцем протягом 5 банківських

днів з моменту поставки.

Договір вступає в силу з моменту

його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2007р.

(п.9.1 договору).

Додатковою угодою до договору від

10.12.2007р. були внесені зміни у п.9.1 договору, а саме: договір набирає

чинності із дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2008р.”

Суд вважає договір поставки № 29

від 30.08.2007р. укладеним згідно вимог ст. 638 ЦК України.

На виконання вимог договору  позивачем 

було поставлено відповідачу товару на загальну суму 516 501,51грн., що

підтверджено видатковими накладними №143 від 30.09.2007р., №164 від

31.10.2007р. . №195   від 30.11.2007р., №

230 від 31.12.2007р. № 2 від 12.01.2008р., № 212   від 30.04.2008р., № 253 від 19.05.2008р. №

268  від 23.05.2008р., № 298   від 

31.05.2008р., № 344  від  23.06.2008р., № 453  від 31.07.2008р.

 Сума оплати відповідачем отриманого товару

склала 434569,22 грн., що підтверджено наданими банківськими виписками.

Таким чином, сума заборгованості

складає 81 932,29 грн.

Оскільки до теперішнього часу відповідач не розрахувався у повному

обсязі за поставлений товар,   тому

позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі  81 932грн.23коп., яку відповідач визнає у повному

обсязі та проти якої не заперечує, що підтверджено у відзиві на позовну заяву

від 1/305 від 30.10.2008р.

Позивач звертався до відповідача із

претензією про сплату боргу від 15.08.2008р.      № 07/2008-15, де пропонував сплатити  заборгованість  в сумі 81 932грн.23коп., яка залишена

відповідачем без реагування.

Розділом 5 договору сторони

передбачили відповідальність сторін, а саме: у випадку прострочки платежу

покупцем останній сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової

ставки Національного банку України, встановленої і діючої в період прострочки

за кожний день прострочки від суми простроченого платежу (п.5.2).

У зв'язку з порушенням грошового

зобов'язання, позивач наполягає на стягненні з відповідача пені у розмірі 16

015грн.04коп., представивши  її

розрахунок.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

           Позивач у підтвердження позовних

вимог посилається на договір поставки № 29 від 30.08.2007р., акт звірки

розрахунків, видаткові накладні, банківські виписки, претензію №07/2008-15 від

15.08.2008р., лист №21-11/2008р від 21.11.2008р., лист від 24.11.2008р., лист

від 04-12/2008р. від 04.12.2008р, лист від 04.12.2008р., клопотання від

11.12.2008р., заяву про зменшення розміру позовних вимог,  правовстановлюючі документи.

Відповідач посилається на відзив на

позовну заяву № 1/305 від  30.10.2008р.,

пояснення на заперечення №1/312 від 02.12.2008р., правовстановлюючі документи.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд

оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,

повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх

сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі

уклалися господарські правовідносини, то 

судом застосовані положення Господарського кодексу України як

спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській

сфері.

Господарські зобов'язання можуть

виникати, зокрема,  з господарського

договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених

законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК

України)

Суб'єкти господарювання та інші

учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання

належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх

заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи

інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських

договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з

урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України

передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори

та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або

договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання

або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у

силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої

особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи,

оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право

вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК

України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та

вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Статтею 530 ЦК передбачений строк

(термін) виконання зобов'язання, якщо 

у  зобов'язанні  встановлений 

строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у

цей строк (термін).

Пунктом 2.2 договору зазначено, що

кінцевий розрахунок по договору здійснюється покупцем протягом 5 банківських

днів з моменту поставки.

Позивач звертався до відповідача із

претензією про сплату боргу від 15.08.2008р.      № 07/2008-15, де пропонував сплатити  заборгованість  в сумі 81 932грн.23коп., яка залишена

відповідачем без реагування.

Згідно частини 1 ст. 692 ЦК України

покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття

товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного

законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки відповідач до теперішнього

часу у повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, то вимоги позивача

щодо стягнення залишку заборгованості у сумі                 81 932грн.23коп. є доказаними,

обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення

заборгованості  у розмірі 81

932грн.23коп. підтверджуються представленими доказами по справі та визнаються

відповідачем.

Визнання відповідачем позову не

суперечить законодавству та не порушує прав та охоронюваних  законом інтересів інших осіб.

Вимоги позивача щодо стягнення пені

у розмірі  9087,02 грн. є такими, що

підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Розділом 5 договору сторони

передбачили відповідальність сторін, а саме: у випадку прострочки платежу

покупцем останній сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової

ставки Національного банку України, встановленої і діючої в період прострочки

за кожний день прострочки від суми простроченого платежу (п.5.2).

Договірні правовідносини між

платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне

виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про

відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з

пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за

згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може

перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у

період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст. 343 ГК

України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за

прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не

може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що

діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України

встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми

несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення

виконання.

Розрахунок  суми пені у розмірі 9087,02 грн. за період з

01.12.2007р. по 31.05.2008р., наданий позивачем, судом перевірений та визнаний

вірним.

          З матеріалів справи вбачається, що

ухвалою господарського суду Донецької області від 21.08.2006р. по справі

№5/135Б проти відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Гранітний

кар'єр” м. Макіївка Донецька область, порушена справа про банкрутство  і введений мораторій на задоволення вимог

кредиторів.

          Згідно з частиною першою статті 5

Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом,

Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами

України.

          Відповідно до статті 1 Закону України

“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”

мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником

грошових зобов”язань і зобов”язань щодо сплати податків і зборів (обов”язкових

платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення

заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов”язань та зобов”язань

щодо сплати податків і зборів (обов”язкових платежів), застосованих до

прийняття рішення про введення мораторію.

          Таким чином, мораторій підлягає застосуванню

до конкурсної заборгованості і не розповсюджується на поточну заборгованість

боржника перед кредиторами.

Абзацем другим частини 4 статті 12 

Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом” передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог

кредиторів, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не

застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових

зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного

соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Вказана норма визначає конкретний

проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються

інші санкції, і цей проміжок часу тільки відповідає строку дії мораторія на

задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов”язаний з його суттю, що

розкривається у статті 1 вказаного Закону.

          Таким чином, в період дії мораторію

не нараховуються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові (економічні) санкції

на заборгованість, яка виникла до порушення справи про банкрутство.

В даній справі заборгованість

виникла після порушення справи про банкрутство, вимоги кредитора є поточними.

З урахуванням зазначеного, суд

вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу треба віднести 

на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до

суду.

Враховуючи викладене та

керуючись  ст.ст.174, 193, 343

Господарського кодексу України, 

ст.ст.11, 509, 526, 530, 549, 625, 692 

ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського

процесуального кодексу України, 

господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні  вимоги  Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м.Моспіне

Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гранітний кар'єр”

м. Макіївка Донецька область про стягнення суми заборгованості у розмірі 81

932грн.23коп. та пені у розмірі 9087,02 грн., а всього 91019,25 грн.

задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю „Гранітний кар'єр” м.Макіївка Донецька область (86129,

Донецька область, м.Макіївка, вул. Репіна, р/р 26005959968846 у філії ПУМБ м.

Донецька, МФО 335537, ЄДРПОУ 31959679) на користь Фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1 м. Моспіне Донецька область 

(юридична адреса: АДРЕСА_1, поштова адреса:АДРЕСА_2А, р/р НОМЕР_1 в

Донецькій філії ВАТ “ВТБ Банк”, МФО 335571, ідентифікаційний код НОМЕР_2) суму

заборгованості у розмірі 81 932грн.23коп., 

пеню у розмірі 9087,02 грн., а всього 

91019,25 грн., держмито у сумі 979грн. 47коп. та витрати на

інформаційно-технічне  забезпечення

судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому

засіданні 22.12.2008р.

 Видати наказ після набрання рішення законної

сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя