Постанова

від 20.11.2012 по справі 16/5005/1983/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2012 р. Справа № 16/5005/1983/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. -головуючого, Кочерової Н.О., Самусенко С.С.,

розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25 вересня 2012 року у справі№ 16/5005/1983/2012 господарського судуДніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" доТовариства з обмеженою відповідальністю Компанії "Ресурс" простягнення 190 400 000 грн. за участю представників сторін від позивача: Ткаченко С.В.від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "Ресурс", враховуючи уточнення, про стягнення 190 400 000 грн. на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно отриманих грошових коштів.

В подальшому позивач змінив позовні вимоги і просив на підставі статті 693 Цивільного кодексу України у зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань стягнути з нього 190 400 000 грн. попередньої оплати, сплаченої на виконання договору № 30069 від 30.06.2009.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2012 (суддя Т.В.Загинайко) позов задоволено. У рішенні зазначено, що відповідно до специфікації №31 поставка товару повинна здійснюватись у квітні 2010 року, а оскільки у встановлений строк поставка товару здійснена не була, позивач на підставі ч.2 ст. 693 ЦК України має право повернути від відповідача суму попередньої оплати.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 (судді: Л.О.Лотоцька -головуючий, Р.М.Бахмат, О.С.Євстигнеєв) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення про відмову у позові з мотивів, що строк поставки не настав, оскільки графік відвантаження сторонами не узгоджено і не підписано.

У касаційній скарзі ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду як таку, що прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.11.2012 касаційну скаргу прийнято до провадження.

Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Приймаючи постанову про скасування рішення суду першої інстанції і відмовляючи у задоволенні позову апеляційний господарський суд послався на те, що строк поставки товару не настав, оскільки графік відвантаження сторонами не узгоджено і не підписано, а отже немає підстав для застосування ч.2 ст. 693 ЦК України.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з наведеними апеляційним господарським судом мотивами відмови у стягненні спірної суми попередньої оплати з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.06.2009 між ТОВ "Ресурс" (постачальник) та ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (правонаступником якого є ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського") (покупець) було укладено договір поставки №30069/29-0975-02, за пунктом 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю товар згідно специфікацій, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити його на умовах, передбачених договором.

Суди дослідили умови договору та встановили, що за умовами пункту 5.2 договору поставки сторони передбачили, що розрахунок покупцем за поставлений постачальником товар буде здійснюватись прямим банківським платежем у вигляді 100% попередньої оплати, що перераховується покупцем на поточний рахунок постачальника та дорівнює вартості заявленої до відвантаження в наступну одну добу партії товару. Поставка кожної оплаченої партії товару повинна здійснюватися протягом однієї доби з моменту зарахування на поточний рахунок постачальника грошових коштів, що перераховані покупцем.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору поставка товару здійснюється на умовах та у строк, вказаних в специфікаціях до нього. Пунктом 3.3 договору встановлено, що конкретні обсяги та строки поставки товару визначаються графіками відвантаження, погодженими та підписаними сторонами до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки, які є невід'ємною частиною договору. Місцевим господарським судом встановлено, що в специфікації №31 зазначено термін поставки концентрату залізорудного у кількості 299 984,30 тонн -квітень 2010.

Судами встановлено, що на виконання умов договору поставки №30069/29-0975-02 від 30.06.2009 позивач в період з 02.04.2010 по 30.04.2010 перерахував відповідачу 190 400 000 грн. попередньої оплати за концентрат.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суди встановили, що з часу здійснення авансового платежу поставка товару відповідачем здійснена не була. Після пред'явлення позову останній не висловлював наміру вчинити дії по виконанню своїх зобов'язань, проти повернення коштів заперечував, тому господарський суд першої інстанції правильно задовольнив позов та стягнув на користь позивача 190 400 000 грн. попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладені встановлені судами обставини, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню як необгрунтована, а законне рішення місцевого господарського суду -залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 у справі № 16/5005/1983/2012 скасувати.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2012 у справі № 16/5005/1983/2012 залишити без змін.

Стягнути з ТОВ Компанії "Ресурс" (49100, м.Дніпропетровськ, вул.Наб.Перемоги, 120, ідентифікаційний код 31076200) на користь ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (51925, м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул.Кірова, 18-б, ідентифікаційний код 05393043) судовий збір в розмірі 32 190 грн. за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду першої інстанції видати відповідний наказ.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: Н. Кочерова

С. Самусенко