Постанова

від 22.11.2012 по справі 5023/1490/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2012 р. Справа № 5023/1490/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

представники сторін не з*явились

розглянувши апеляційну скаргу (вх. № 3382Х/2-6) Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.07.2012 р. у справі № 5023/1490/12

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Рендит», м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Рендит», м. Харків

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

26.03.2012р. на підставі ухвали господарського суду Харківської області порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Фондова компанія «Рендит»за заявою голови ліквідаційної комісії ТОВ «Фондової компанії «Рендит»Корольова В.В. на підставі ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою господарського суду Харківської області від 11.04.2012р. ТОВ «Фондова компанія «Рендит»визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії ТОВ «Фондової компанії «Рендит»Корольова В.В. Зобов*язано ліквідатора в строк до 11.10.2012р. виконати ліквідаційну процедуру.

11.05.2012р. ДПІ у Подільському районі м. Києва, як кредитор ТОВ «Фондової компанії «Рендит»подало до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на вказану постанову. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2012р. постанова господарського суду Харківської області від 11.04.2012р. залишена без змін.

2.07.2012р. матеріали даної справи повернуті до господарського суду Харківської області.

Під час розгляду апеляційної скарги ДПІ у Подільському районі м. Києва в апеляційному суді, 27.06.2012р. до господарського суду Харківської області ліквідатор банкрута надав звіт ліквідатора, який ухвалою господарського суду Харківської області від 05.07.2012р., тобто після повернення матеріалів справи до суду першої інстанції, призначено до слухання на 11.07.2012р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.2012р. наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «Фондова компанія «Рендит»затверджено. Визнано вимоги кредитора ТОВ «Укрспецстройтранс»на суму 107642,40 грн., які не задоволені за недостатністю майна банкрута, погашеними. Юридичну особу ТОВ «Фондова компанія «Рендит»ліквідовано. Провадження по справі припинено.

10.07.2012р. до Харківського апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга ДПІ у Подільському районі м. Києва на постанову господарського суду Харківської області від 11.04.2012р. про визнання ТОВ «Фондової компанії «Рендит»банкрутом, яка прийнята до провадження Вищим господарським судом України.

Постановою Вищого господарського суду України від 6.09.2012р. по даній справі постанова Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2012р. та постанова господарського суду Харківської області від 11.04.2012р. про визнання банкрутом ТОВ «Фондової компанії «Рендит»банкрутом, скасовані. Справу №5023/1490/12 направлено до господарського суду Харківської області 12.09.2012р.

Під час надходження справи у Вищому господарському суді України, 23.07.2012р. ДПІ у Подільському районі м. Києва звернулась до господарського суду Харківської області з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.07.2012р. про затвердження ліквідаційного балансу та припинення юридичної особи ТОВ «Фондова компанія «Рендит». В апеляційній скарзі ДПІ у Подільському районі просить ухвалу господарського суду Харківської області від 11.07.2012р. скасувати і прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі на підставі п. 7 ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Вказана апеляційна скарга, після надходження матеріалів справи до господарського суду Харківської області була направлена разом зі справою до Харківського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження та ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 1.11.2012р. була прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Представники сторін в судове засідання, призначене на 13.11.2012р. ухвалою Харківського апеляційного господарського суду, не з*явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі -Закон про банкрутство), якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 4, ст. 105 ЦК України, комісія з припинення юридичної особи помішає в офіційних друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч. З ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законом України від 02.12.2010р. N2756-VI. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про господарські товариства»з дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами товариства.

Ліквідаційна комісія у триденний строк з моменту її призначення публікує в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення господарського товариства та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до нього, забезпечує визначення вартості майна товариства в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, виявляє його дебіторів і кредиторів та розраховується з ними, вживає заходів до оплати боргів товариства третім особам, а також його учасникам, складає ліквідаційний баланс та подає його вищому органу товариства або органу, що призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), за винятком товариств з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів.

Матеріали справи свідчать, що рішення про припинення ТОВ «Фондова компанія «Рендит»було прийнято 19.10.2011 р. на загальних зборах учасників товариства.

27.10.2011р. ліквідатором боржника Державному реєстратору Куциної Ю.С. для проведення реєстраційних дії «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноважного ними органу щодо припинення юридичної особи»були надані відповідні документи: рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи (оригінал), копію квитанції, виданої банком для публікації, та документ, що засвідчує повноваження уповноваженої особи (оригінал).

В бюлетені державної реєстрації №195 (30) 2011року було опубліковано повідомлення про припинення ТОВ «Фондова компанія «Рендит».

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що до заяви про порушення справи про банкрутство за ст. 51 Закону про банкрутство не додані докази повідомлення боржником явних кредиторів (у розумінні ст. 60 ГК України), зокрема органу державної податкової служби за місцем реєстрації Боржника, як платника податків, про його ліквідацію та про порядок і строки заявлення кредиторами претензій.

Так, ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до пункту 8.1.1. Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 80 від 19.02.1998 юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід у 3-денний термін від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати в орган державної податкової служби , в якому платник податків перебуває на обліку, заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП.

Відповідно до пункту 8.2 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 80 від 19.02.1998 р., у зв'язку з проведенням реорганізації чи ліквідації юридичної особи органом державної податкової служби приймається рішення про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі, у разі одержання, зокрема, заяви за формою N 8-ОПП від платника податків.

В матеріалах справи існує примірник заяви про припинення платника податків за формою №8-ОПП адресованої ДПІ у Ленінському районі, м. Харкова, але з цієї заяви не вбачається факту отримання її органом ДПС, а також дати звернення платника податків з цією заявою.

Крім того, як зазначає апелянт, і з чим погоджується колегія суддів, ТОВ «ФК Рендит»(код 37175293) зареєстроване Подільською районною державною адміністрацією м. Києва 12.08.2010 за № 10711020000027207 та взято на податковий облік в ДПІ у Подільському районі м. Києва 13.08.2010 та до цього часу на ньому перебуває.

Відповідно до абзацу 5 пп. 10.1.8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 N1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011р. за N1562/20300 облік платника податків, строк перебування на обліку в органі державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням якого був продовжений після зміни ним місцезнаходження (місця проживання), що пов'язано із зміною адміністративно-територіальної одиниці, здійснюється з урахуванням, зокрема, такої особливості: платник податків, який перебуває у процесі припинення, не може бути переведений на обслуговування іншого органу державної податкової служби за винятком випадків реорганізації або ліквідації органу державної податкової служби.

Виходячи з викладеного, на платника податків покладено обов'язок повідомити податкові органи про реорганізацію (ліквідацію) підприємства, шляхом подання заяви за формою № 8-ОПП, а податкові органи наділені правом проводити позапланові перевірки своєчасності, достовірності і повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) у випадку реорганізації (ліквідації) підприємств відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Господарський суд даної обставини не врахував, при розгляді даної справи помилково визначивши, що банкрут перебуває на податковому обліку ДПІ у Ленінському районі без належних на те доказів.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника про порушення його прав оскаржуваним судовим актом, та зазначає про те, що скаржник є державним органом, якому відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб'єктів підприємницької діяльності, а відкриття ліквідаційної процедури відповідно до ст. 23 Закону має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що, відповідно, зупиняє виникнення нових податкових зобов'язань, оскільки підприємницьку діяльність банкрут повинен завершити в ліквідаційній процедурі завершенням технологічного циклу. Отже, здійснення ліквідаційної процедури припиняє повноваження керівника боржника згідно частини 2 статті 23 Закону, який тим самим звільняється від відповідальності за неповноту сплати податків в попередніх податкових періодах у випадку нарахування податковими органами зобов'язань за наслідком проведеної перевірки в ході ліквідаційної процедури та відповідно до рішення податкового органу, оскільки керівником боржника в ліквідаційній процедурі стає ліквідатор боржника.

Враховуючи викладене, тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, в порядку ст. 60 Господарського кодексу України, публікації комісією з припинення юридичної особи повідомлення і в порядку ст. 105 ЦК України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та проходження позапланової (ліквідаційної) перевірки (відповідно до п. 78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої обставини: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків), можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ст. 105 ЦК України, з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства.

До цього часу ліквідатором Боржника ліквідаційного (проміжного) балансу до перевірки відповідно до ст. 60 ГК України, не подано, а тому відомості проміжного ліквідаційного балансу наданого ліквідатором до матеріалів справи достовірними вважати не можна, оскільки вони не перевірені ДПІ.

Отже, до заяви голови ліквідаційної комісії про порушення справи про банкрутство, не додані докази здійснення повідомлення комісією з припинення юридичної особи в порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України, та відсутні посилання на факти: здійснення оцінки наявного майна боржника, вчасного повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства у встановленому законодавством порядку в 3 денний термін та проходження податкової перевірки згідно ст. 60 Господарського кодексу України, які необхідні для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». При цьому, вказані обставини, виходячи з вимог Закону, повинні бути в наявності та з'ясовані на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, чого судом першої інстанції зроблено не було.

Таким чином, ухвала господарського суду Харківської області від 11.07.2012р. по даній справі підлягає скасуванню з наведених вище підстав.

Крім того, враховуючи, що постанова господарського суду Харківської області від 11.04.2012р. про визнання ТОВ «Фондова компанія «Рендит»банкрутом скасована постановою Вищого господарського суду України від 6.09.2012р., ухвала господарського суду Харківської області від 11.07.2012р. про затвердження ліквідаційного балансу ТОВ «Фондової компанії «Рендит»втрачає юридичний смисл та актуальність для сторін, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2, ст. 103, п. 1 ст. 104, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 11.07.2012р. по справі №5023/1490/12 скасувати.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст підписаний 19.11.12р.

Головуючий суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Шутенко І.А.