Постанова

від 20.11.2012 по справі 37/139-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2012 р. Справа № 37/139-08

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. -головуючого, Коробенка Г.П., Куровського С.В. розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Піднята цілина" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 21.08.2012р. у справігосподарського суду Харківської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Піднята цілина" до 1) товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Діброва", с. Стариця, 2) Старицької сільської ради Вовчанського району Харківської області, с. Стариця третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, с. Стариця провизнання договору дійсним та визнання права власності за участю представників:

позивача: Євков О.М. (дов. від 29.10.2011р. №б/н),

відповідача1: не з'явився,

відповідача2: не з'явився,

третьої особи: ОСОБА_6 (дов. від 26.10.2011р. №1166)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Піднята цілина" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Діброва", в якій просило визнати договір від 18.02.2008 р. купівлі-продажу частини критого току площею 1200,00 кв.м., літ. "А-1", № 147 "к", розташованого за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Стариця, вул. Садова, укладеного між ТОВ СП "Діброва", в особі Арбітражного керуючого Задружного Дмитра Робертовича, який діяв на підставі постанови господарського суду Харківської області від 30.10.2007 р. по справі № Б-19/253-07 та ТОВ "Агрофірма "Піднята цілина", дійсним; визнати право власності на частину критого току площею 1200,00 кв.м., літ. "А-1", № 147 "к", розташованого за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Стариця, вул. Садова за ТОВ "Агрофірма "Піднята цілина", код 35226796.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.09.2009 р. у справі № 37/139-08 позов задоволено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2012р. рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2009 р. у справі № 37/139-08 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Вказана постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. 210, 640, 657 Цивільного кодексу України при розгляді справи.

Не погоджуючись з постановою, ТОВ "Агрофірма "Піднята цілина" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу тим, що судом апеляційної інстанції не були застосовані норми матеріального права, а деякі норми були застосовані невірно. Зокрема, як зазначається скаржником, судом апеляційної інстанції було порушено вимоги ст. 220 ЦК України, винесено рішення у відношенні ТОВ СП "Діброва" (відповідача), який станом на 18.12.2008р. припинив свою діяльність та додає до касаційної скарги витяг з ДП "Інформаційно-ресурсний центр".

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, 18.02.2008р. між ТОВ СП "Діброва" та ТОВ "Агрофірма "Піднята цілина" було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ТОВ СП "Діброва" передало ТОВ "Агрофірма "Піднята цілина" у власність майно, а саме частину критого току площею 1200,00 кв.м., розташованого за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Стариця.

Позивач здійснив повну оплату майна шляхом внесення грошових коштів у касу відповідача, на підтвердження чого позивачеві було видано квитанції до прибуткового касового ордеру серія 02АААК 376201 від 15.02.2008 р. на суму 9000,00 грн. та серії 02АААК 376202 від 16.02.2008 р. на суму 9500,00 грн.

КП "Вовчанське бюро технічної інвентаризації" було виготовлено технічні паспорти. Так, відповідно до технічного паспорту від 04.03.2008р. на виробничий будинок - критий тік, №147 "К", літ. "А-1" по вул. Садовій у селі Стариця, загальна площа складає 4560,00 кв.м.

25.02.2008 року позивачем на адресу відповідача було направлено письмову пропозицію посвідчити укладений договір купівлі-продажу нотаріально, а останній в свою чергу відповіді на пропозицію не надав.

Відповідально до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Відмовляючи у задоволені позову, апеляційний господарський суд виходив з положень ч. 3 ст. 640 та ст. 657 ЦК України, відповідно до яких договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації -з моменту державної реєстрації. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір укладений щодо нерухомого майна, тому він підлягає як нотаріальному посвідченню, так і державній реєстрації.

Враховуючи те, що момент вчинення правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, відповідно до положень ст. 210, 640 ЦК України пов'язується з їх державною реєстрацією, а щодо спірного договору купівлі-продажу від 18.02.2008р. не було здійснено державної реєстрації, висновок господарського суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі судом апеляційної інстанції. Згідно з приписами частини 2 цієї норми до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин, відхилених господарським судом при розгляді спору, а також збирання нових доказів чи додаткова перевірка доказів. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків викладених в оскаржуваній постанові і не можуть бути підставою для її зміни чи скасування, оскільки вона відповідає чинному законодавству України і обставинам справи.

Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2012р. у справі №37/139-08 залишити без змін.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Г.П. Коробенко

В.С. Куровський