Постанова

від 21.11.2012 по справі 27/233

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2012 р. Справа№ 27/233

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Алданової С.О.

Чорногуза М.Г

при секретарі судового засідання: Петренку В.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.05.2012р.

у справі № 27/233(суддя Дідиченко М.А.)

за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»

до Акціонерного товариства закритого типу «Медична книга»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пузата хата»

про звернення стягнення на заставлене майно

ВСТАНОВИВ:

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» (змінене найменування Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», далі - позивач) звернувся в господарський суд міста Києва з позовом до Акціонерного товариства закритого типу «Медична книга» (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пузата хата», про звернення стягнення на предмет застави за іпотечним договором від 09.08.2007 р., зареєстрованим за № 2384, в розмірі 562278378,69 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.05.2012р. провадження у справі № 27/233 припинено на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Зазначену ухвалу винесено судом з посиланням на умови іпотечного договору № 2384 від 09.08.2007 р., ст. 598 ЦК України, ст .17 Закону України «Про іпотеку». Припиняючи провадження із застосуванням п.6 ч.1 ст. 80 ГПК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки зобов'язання відповідача перед позивачем є припиненими, спірні правовідносини не допускають правонаступництва, суд має припинити провадження у справі у зв'язку із припиненням діяльності відповідача.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу господарського суду м. Києва від 21.05.2012р. про припинення провадження у справі

№ 27/233 скасувати. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржувану ухвалу винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права та за неповного з'ясуванням обставин справи. Зокрема, скаржник вказує на порушення господарським судом засад судочинства, передбачених ГПК України, неправомірно відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування інформації щодо власника нерухомості та не здійснив заміни відповідача.

Ухвалою суду від 29.10.2012р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 12.11.2012р.

Ухвалою суду від 12.11.2012р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 21.11.2012р. у зв'язку з необхідністю витребування додаткових матеріалів.

У судове засідання 21.11.2012р. представники відповідача та третьої особи не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомлялися у порядку, встановленому ГПК України. Клопотань про відкладення або неможливість розгляду апеляційної скарги від відповідача та третьої особи не надходило. За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду скарги, передбачених ст. 77 ГПК України, а тому вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд даної справи у відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся в господарський суд м. Києва з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет застави за іпотечним договором № 2384 від 09.08.2007 р.

Позовні вимоги у даній справі позивач обґрунтовує тим, що між сторонами даного спору виникли правовідносини на підставі іпотечного договору від 09.08.2007р. № 2384, укладеного в забезпечення зобов'язань ТОВ "Пузата Хата" (третя особа) перед ПАТ "Укрсоцбанк" згідно договору про надання невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 24-12/198 від 09.08.2007 р.

За умовами договору іпотеки АТЗТ "Медична Книга", як майновий поручитель за зобов'язаннями ТОВ "Пузата Хата" за договором про надання невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії № 24-12/198 від 09.08.2007 р., передав в іпотеку АКБ Соціального розвитку «Укрсоцбанк» (змінене найменування якого ПАТ "Укрсоцбанк") нежитлові приміщення, загальною площею 477, 80 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 25. Заставна вартість предмета іпотеки визначена за згодою сторін і становить 27 050 905,75 грн. Враховуючи невиконання позичальником (ТОВ «Пузата хата») своїх зобов'язань за кредитним договором, внаслідок якого утворилася заборгованість, відмову від погашення цієї заборгованості відповідачем та порушення щодо іпотекодавця (відповідача) справи про банкрутство, позивач вказує на наявність у нього права відповідно до положень Закону України «Про іпотеку» звернути стягнення на предмет іпотеки в розмірі 562 278 378,69 грн.

Суд першої інстанції, встановивши, що зобов'язання відповідача перед позивачем є припиненими, зазначив, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, у зв'язку з чим дійшов висновку, що припинення відповідача є підставою для припинення провадження у справі.

З урахуванням встановлених у даній справі обставин та доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для припинення провадження у даній справі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2010 р. у справі № 50/157-6 порушено провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства закритого типу "Медична книга" (відповідач).

Оголошення про порушення справи про банкрутство опубліковано 24.03.2010р. в офіційному газетному виданні "Голос України".

Наведене підтверджується ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2010р. у справі № 50/157-б, якою затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Ухвалою суду від 13.07.2010р. було зупинено провадження у даній справі № 27/233 до вирішення пов'язаної з нею справи № 50/157-б стосовно банкрутства АТЗТ «Медична книга».

Згідно з ухвалою від 01.04.2011р. у справі № 50/157-б про визнання банкрутом АТЗТ «Медична книга», залишеною без змін постановами апеляційної та касаційної інстанцій, виключено з реєстру вимог кредиторів АТЗТ «Медична книга» грошові вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» на суму 27 050 905,75 грн., що забезпечені іпотекою майна банкрута у справі № 50/157-б. Зі змісту ухвали вбачається, що вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» до АТЗТ «Медична книга» у справі про банкрутство виникли на підставі іпотечного договору, укладеного між банком та боржником 09.08.2007р., в забезпечення зобов'язань ТОВ «Пузата хата» перед ПАТ «Укрсоцбанк» згідно договору про надання невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 24-12/198 від 09.08.2007р., тобто з тих же підстав, що і в даній справі.

Ухвалою від 18.11.2011р. у справі № 50/157-б суд ухвалив ліквідувати банкрута - АТЗТ «Медична книга» як юридичну особу в зв'язку з банкрутством, а державному реєстратору - провести державну реєстрацію припинення юридичної особи - банкрута.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що станом на 07.05.2012р. стан юридичної особи АТЗТ «Медична книга» - припинено.

Зазначені обставини позивачем не заперечуються і у встановленому ГПК України порядку позивачем не спростовані.

Відповідно до п.8.13 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004р. № 04-5/1193 у разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, після винесення ухвали суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 статті 80 ГПК України. Таким чином, провадження у даній справі в частині вимог у розмірі 27 050 905,75 грн. підлягає припиненню на підставі п.2 ст. 80 ГПК України, що помилково не було враховано судом першої інстанції, однак не вплинуло на правильність судового рішення.

Стосовно решти вимог колегія суддів зазначає таке.

Згідно з приписами ч.2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч.1 ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідач у даній справі, як юридична особа, є припиненим в силу внесення у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідного запису про його припинення на підставі ухвали господарського суду м. Києва від 18.11.2011р. у справі про банкрутство. Доказів правонаступництва (переходу прав і обов'язків) відповідача до іншої особи після його припинення матеріали справи не містять і таких доказів сторонами суду не надано.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

У зв'язку з наведеним, слід дійти висновку, що оскільки відповідача як юридичну особу припинено в установленому законом порядку, зазначене є підставою для припинення провадження у даній справі в решті позовних вимог на підставі п.6 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Колегія суддів вважає, що хоча суд першої інстанції помилково надав оцінку іпотечному договору та правовідносинам сторін, пов'язаних з договором про надання мультивалютної кредитної лінії в частині припинення зобов'язань, з посиланням на ст. 17 Закону України «Про іпотеку» та ст. 598 ЦК України, проте, це не вплинуло на правильність висновків суду про наявність правових підстав, передбачених ст. 80 ГПК України для припинення провадження у даній справі.

Стосовно клопотання позивача про витребування від КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" інформації про власника нерухомості за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська, 25, літ. А., заявленого представником позивача у судовому засіданні 21.05.2012р. та в задоволенні якого, на думку позивача, неправомірно було відмовлено судом, слід зазначити таке.

Позивач обґрунтовує необхідність витребування вказаної інформації тим, що відповідно до

ст. 23 Закону України "Про іпотеку", у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. У зв'язку з цим, позивач вважає, що у разі встановлення іншого власника предмету іпотеки, позивач буде клопотати про заміну відповідача у справі.

Колегія суддів не може погодитися з підставами для відмови в задоволенні зазначеного клопотання, наведеними місцевим господарським судом з посиланням на припинення зобов'язань іпотеки, оскільки вважає, що, по-перше, даючи оцінку договірним правовідносинам сторін, суд першої інстанції не врахував, що, дані обставини можуть бути предметом дослідження при розгляді спору по суті, тоді як у даному випадку спір не вирішується судом у зв'язку з наявністю правових підстав для припинення провадження у справі. По-друге, клопотання про витребування інформації про власника нерухомості за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська, 25, літ. А. фактично виходить за межі предмету спору у даній справі з урахуванням підстав позову та складу учасників судового процесу.

Що ж до посилань скаржника на порушення процесуальних норм судом першої інстанції у зв'язку з незалученням іншого відповідача, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки за приписами ч.1 та 3 ст. 24 ГПК України залучення іншого відповідача у справі або заміна первісного відповідача належним є правом суду, а не його обов'язком. Крім того, колегія суддів вважає, що наявність чи відсутність відповідних обставин, з якими вказана норма пов'язує таке право суду, має бути доведена позивачем належними та допустимими доказами, як цього вимагають приписи

ст.ст. 33, 34 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а тому колегією суддів відхиляються.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування ухвали господарського суду м. Києва від 21.05.2012р. у справі № 27/233, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. Ухвала господарського суду м. Києва від 21.05.2012р. є законною та має бути залишена без змін з урахуванням мотивувальної частини даної постанови. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 34, 43, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 21.05.2012р. у справі № 27/233 без змін з урахуванням мотивувальної частини даної постанови.

2. Матеріали справи № 27/233 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Суховий В.Г.

Судді Алданова С.О.

Чорногуз М.Г

Повний текст складено та підписано 26.11.2012р.