Рішення

від 27.11.2012 по справі 10/177-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.11.12р. Справа № 10/177-09

За позовом Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради ( м. Дніпропетровськ )

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Індустріального району ( м. Дніпропетровськ )

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( м. Дніпропетровськ )

Третя особа -2 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 26 ( м. Дніпропетровськ )

про розірвання договору оренди , зобов'язання звільнити орендоване приміщення та стягнення 22 079,98 грн

за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради

про визнання договору оренди недійсним, стягнення 7 331 грн. 88 коп.

Суддя Кощеєв І.М.

Представники:

Від Прокурора: Битяк Н.І. - прокурор ( посв. №001458 від 27.08.12р.)

Від Позивача: Легенченко М.О. - представник (дов. №10/3-129 від 13.08.12р.)

Від Відповідача: не з'явився

Від Третьої особи - 1: не з'явився

Від Третьої особи - 2:не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

У серпні 2009 року Прокурор звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Позивача до Відповідача, в якому просить суд : розірвати договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста від 01.07.2008 р. № 284-УКВ/08, укладений між сторонами; зобов'язати Відповідача звільнити орендоване приміщення у 5-ти денний строк з моменту розірвання зазначеного договору оренди та передати його балансоутримувачу - Комунальному виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству Індустріального району за відповідним актом приймання-передачі; стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління комунальної власності заборгованості по орендній платі у сумі 20 092 грн. 57 коп. та пеню у сумі 1 987 грн. 41 коп.

Позивачем позовні вимоги Прокурора були підтримані у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог Прокурора заперечував, зазначаючи у відзиві на позов на тому, що ПП ОСОБА_1 сплачено орендну плату за Договором оренди в сумі 7 331 грн. 88 коп., а не 1 212 грн., як зазначено Позивачем.

Відповідач вважає, що договір оренди № 284-УКВ/08 01.07.2008 р. укладений з порушенням діючого законодавства України і є недійсним з моменту його укладення, тому що підвальне приміщення, яке прийняте в оренду фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, є власністю власників квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, а не Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради, яке не вправі було укладати договір оренди зазначеного підвального приміщення, оскільки підвальне приміщення передане безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків. Таким чином, для передачі підвалу в оренду необхідно отримати згоду всіх без винятку власників квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_1. Ні власники квартир зазначеного будинку, ні будь-який інший орган не уповноважував Управлінню комунальної власності Дніпропетровської міської ради укласти договір оренди підвального приміщення.

На підставі наведеного, Відповідачем був заявлений зустрічний позов до Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради про: визнання недійсним з моменту укладення договір оренди № 284-УКВ/08 від 01.07.2008 р. нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, у підвалі п'ятиповерхового будинку, площею 60 кв. м., що перебуває на балансі КВ ЖРЕП Індустріального району м. Дніпропетровська, укладеного між Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради ( орендодавцем ) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ( орендарем ); стягнення з Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради незаконно одержаної орендної плати на загальну суму 7 331 грн. 88 коп.

Позивач проти задоволення зустрічних позовних вимог Відповідача заперечував, зазначаючи на їх безпідставність та необгрунтованість.

Виходячи з поданих сторонами документів, які мали суперечливий характер, пояснень представників сторін, суд зупинив провадження у справі № 10/177-09, а матеріали справи № 10/177-09 направив до прокуратури Дніпропетровської області. Прокуратурі Дніпропетровської області необхідно було повідомити господарський суд Дніпропетровської області про результати перевірки.

Від прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська до суду надійшов лист в якому повідомляється про те, що за результатами проведеної додаткової дослідчої перевірки 25.06.2012 року о/у СДСБЕЗ Індустріального РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України. Прокуратурою Індустріального району м. Дніпропетровська вивчено матеріали дослідчої перевірки, зібраний на підставі ухвали суду від 08.11.2009 року, та встановлено, що постанову про відмову в порушенні кримінальної справи винесено законно, підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи наведене, суд поновив провадження у справі з викликом представників учасників судового процесу.

Приймаючи до уваги п. 1.1. Положення про департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, в якому зазначається, що Департамент є правонаступником прав і обов"язків Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради в зв"язку з його реорганізацією шляхом перетворення та приєднання, суд залучив до участі у справі - Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, який є правонаступником Позивача ( за первісним позовом ) та Відповідача ( за зустрічним позовом ) - Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради в зв"язку з його реорганізацією шляхом перетворення та приєднання.

Прокурор уточнив свої позовні вимоги та просив суд:

- стягнути Відповідача - ФОП ОСОБА_1 на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради до міського бюджету заборгованість у сумі 104 731 грн. 22 коп. та пені у сумі 15 526 грн. 17 коп.;

- виселити Відповідача - ФОП ОСОБА_1 з нежитлового приміщення площею 60 кв. м., розташованого у підвалі п'ятиповерхового будинку по АДРЕСА_1 на користь Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційному підприємству Індустріального району.

Прокурор в черговий раз уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з Відповідача - ФОП ОСОБА_1 на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради до міського бюджету заборгованість по орендній платі за фактичне користування орендним майном за період з 08.2008 р. по 09.11.2012 р. у сумі 104 731 грн. 22 коп.

Представник Відповідача після поновлення провадження у справі жодного разу на виклик суду у судове засідання не з"явився, витребувані судом документи: докази в обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог, щодо визнання недійсним з моменту укладення договору оренди № 284-УКВ/08 від 01.07.2008 р. нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, у підвалі п'ятиповерхового будинку, площею 60 кв. м.; докази сплати на користь Позивача орендних платежів на загальну суму 7 331 грн. 88 коп.; провести звіряння взаєморозрахунків між сторонами договору оренди, для чого Відповідачеві необхідно з"явитися до Позивача -не надав.

Відповідач був належним чином повідомлений судом про час і місце проведення судового засідання.

Клопотання від Відповідача про чергове відкладення розгляду справи не надходило.

Господарський суд розглядає справу за наявними в ній документами.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу ( аудіо запис ) представниками сторін не заявлялося.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача і Прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На виконання умов Договору оренди комунального нерухомого майна № 284-УКВ/08 від 01.07.2008 р., укладеного між Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради ( Орендодавець ) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( Орендар ), Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, яке знаходиться на балансі КВЖРЕП Індустріального району за адресою: АДРЕСА_1 площею 60 кв. м., розташованого у підвалі п'ятиповерхового будинку.

Відповідно до п. 3.3. договору, за користування об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 50 % від загальної суми орендної плати до загального фонду міського бюджету м. Дніпропетровська на розрахункові рахунки, які відкриті управлінням Державного казначейства за місцем реєстрації орендаря, як платника податків та зборів, в районних податкових інспекціях м. Дніпропетровська, відповідно з кодом бюджетної класифікації 22080401- у розмірі 1 658 грн. 02 коп.;

- 50% від загальної суми орендної плати - у розмірі 1 658 грн. 02 коп. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди ( Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного

підприємства Індустріального району м. Дніпропетровська ).

Відповідно до п. 3.4. договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць, з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.5. договору, орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря.

Згідно п. 5.2. договору, орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акту приймання-передачі оренди, включно.

За наданими Прокурором документами, підтвердженими позивачами, вбачається, що в порушення вимог чинного законодавства та умов договору оренди, Орендарем не виконується зобов'язання щодо своєчасної сплати орендної плати.

Так, заборгованість Орендаря перед Орендодавцем по сплаті - 50 % від загальної суми орендної плати за період з 08.2008 р. по 09.11.2012 р. становить 104 731 грн. 22 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено обов'язок орендаря вносити орендну плату орендаря своєчасно і в повному обсязі. Крім того, обов'язок орендаря щодо своєчасності внесення орендної плати за договором найму (оренди) передбачений ст. 762 ЦК України.

Ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України ).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК України ).

В п. 5.5. договору встановлено, що Орендар зобов"язаний протягом 5 календарних днів з дати припинення повернути об"єкт оренди за актом приймання-передачі, підписаним Балансоутримувачем, Орендарем та Орендодавцем.

За твердженням Прокурора, підтвердженим Позивачем ( Орендодавцем ) і не спростованим Балансоутримувачем ( Третьою особою ) та Орендарем ( Відповідачем за зустрічним позовом ) -Орендар за актом приймання-передачі об"єкт оренди не повернув.

Обов"язок Орендаря сплати орендної плати до дати фактичного повернення об"єкта оренди за актом приймання-передачі у випадку припинення дії цього договору передбачений п. 12.5. договору.

Отже, факт не виконання Орендарем зобов'язань за договором укладеним між сторонами, щодо сплати орендної плати на суму 104 731 грн. 22 коп. - матеріалами справи доведено, Відповідачем ( за зустрічним позовом ) не спростовано.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд знаходить достатньо підстав для задоволення позовних вимог Прокурора щодо стягнення з Відповідача суми основного боргу по орендній платі за фактичне користування орендним майном у розмірі 104 731 грн. 22 коп.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача ( за первісним позовом ).

Щодо зустрічних позовних вимог пов"язаних із визнанням недійсним з моменту укладення договору оренди № 284-УКВ/08 від 01.07.2008 р. нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, у підвалі п'ятиповерхового будинку, площею 60 кв. м., що перебуває на балансі КВ ЖРЕП Індустріального району м. Дніпропетровська, укладеного між Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради ( орендодавцем ) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ( орендарем ), а також стягненням з Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради незаконно одержаної орендної плати на загальну суму 7 331 грн. 88 коп. -господарський суд вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства. При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову застосовують норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішують справи ( п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" ).

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( ст. 626 ЦК України ).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України ). Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ст. 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину : 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За приписами ст. ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, враховуючи наведене та приймаючи до уваги наявність постанови про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, суд вважає зустрічні позовні вимоги щодо наявності підстав для визнання спірної угоди недійсною - не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 22, 25, 27, 29, 33, 44, 49, 60, 69, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісни позов Прокурора - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( м. Дніпропетровськ ) на користь Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради ( м. Дніпропетровськ ) - 104 731 грн. 22 коп.

заборгованість по орендній платі за фактичне користування орендним майном, про що видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( м. Дніпропетровськ ) на користь Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області -1 047 грн. 31 коп. судового збору, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 27.11.2012 року

Суддя І.М. Кощеєв