Постанова

від 22.11.2012 по справі 5006/42/28б/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2012 р. Справа № 5006/42/28б/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач), суддів:Заріцької А., Міщенко П.К., за участю представників: від ДПІ у Голосіївському районі: Діброва Л.С. -представник (довіреність від 19.11.2012 року); від ТзОВ "Комінформцентр": Пясецький П.Г. -представник (довіреність від 15.11.2012 року); від ТзОВ "Компанія "Юг-Буд": не з'явились; від арбітражного керуючого: не з'явились; розглянувшикасаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби України, на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 19 вересня 2012 року, та постановуГосподарського суду Донецької області від 10 липня 2012 року, у справі№ 5006/42/28Б/2012, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комінфоцентр" (м. Донецьк), доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юг-Буд" (м. Донецьк) про визнання банкрутом, - в с т а н о в и в :

У березні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Комінфоцентр" (далі за текстом -ТзОВ "Комінфоцентр") звернулось до Господарського суду Донецької області із заявою про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юг-Буд" (далі за текстом -ТзОВ "Компанія "Юг-Буд"), в порядку ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.04.2012 року порушено провадження у справі № 5006/42/28Б/2012 про банкрутство ТзОВ "Компанія "Юг-Буд", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Постановою Господарського суду Донецької області від 10.07.2012 року у справі № 5006/42/28Б/2012 (суддя - Попов О.В.) ТзОВ "Компанія "Юг-Буд" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком до 10.10.2012 року; ліквідатором ТзОВ "Компанія "Юг-Буд" призначено арбітражного керуючого Стрельнікова С.О., інше.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2012 року у справі № 5006/42/28Б/2012 (головуючий - суддя Мартюхіна Н.О., судді: Геза Т.Д., Ушенко Л.В.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби України (далі за текстом -ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) залишено без задоволення, постанову Господарського суду Донецької області від 10.07.2012 року -без змін. Колегія суддів апеляційної інстанції погодилась з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення клопотання комітету кредиторів про визнання боржника банкрутом та введення процедури ліквідації банкрута, оскільки рішення комітету було прийнято у відповідності до вимог ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погоджуючись з прийнятими місцевим та апеляційним господарськими судами постановами у справі № 5006/42/28Б/2012, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2012 року та постанову Господарського суду Донецької області від 10.07.2012 року. При цьому, заявник касаційної скарги посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 33, 34 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 78 Податкового кодексу України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.11.2012 року, згідно зі ст. 111 4 ГПК України, касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

У судовому засіданні касаційної інстанції представник ТзОВ "Комінфоцентр" звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи для належної підготовки до судового засідання, у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання іншого представника ініціюючого кредитора, та ненадходженням на адресу ТзОВ "Комінфоцентр" копії касаційної скарги.

Розглянувши заявлене ТзОВ "Комінфоцентр" клопотання, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність достатніх підстав для його задоволення, оскільки ст. 28 ГПК України не обмежує кількість представників, яких може мати одна особа, для представництва її інтересів. При цьому, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що надана представником ТзОВ "Комінфоцентр" довіреність була видана 15.11.2012 року, а відтак, у нього було достатньо часу для підготовки до судового засідання. Поряд з цим, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що ТзОВ "Комінфоцентр" не надано належних доказів, які б підтверджували наведені в його обґрунтування обставини, зокрема, щодо неможливості явки іншого представника, який представляв інтереси ініціюючого кредитора з моменту порушення провадження у справі. Водночас, колегією суддів касаційної інстанції враховано той факт, що представником ТзОВ "Комінфоцентр" 19.11.2012 року було здійснено ознайомлення з матеріалами справи, з отриманням фотокопій документів у справі.

Що стосується посилань позивача на неотримання ним копії касаційної скарги, у зв'язку з чим заявлено Клопотання про зобов'язання відповідача направити її на адресу позивача, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що питання направлення позивачеві копії касаційної скарги було предметом дослідження під час вирішення питання про прийняття касаційної скарги до провадження і підтверджено відповідними доказами.

В судовому засіданні касаційної інстанції представник ДПІ у Голосіївському районі м. Києва касаційну скаргу підтримала за наведених у ній підстав, просила її задовольнити, скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2012 року та постанову Господарського суду Донецької області від 10.07.2012 року.

Представник ТзОВ "Комінфоцентр" надав та підтримав Відзив на касаційну скаргу, у якому проти вимог касаційної скарги заперечує, вважає прийняті господарськими судами попередніх інстанцій постанови законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників ТзОВ "Компанія "Юг-Буд" та арбітражного керуючого.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

В силу ст. 4 1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які превалюють, як спеціальні норми права, у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Згідно з п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Названа конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, у відповідності до вказаного Закону, ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити прийняті господарським судом рішення (в цьому випадку -постанову місцевого господарського суду) в апеляційному чи касаційному порядку.

Частиною 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

За визначенням ст. 210 ГК України, кредиторами неплатоспроможних боржників є суб'єкти, зазначені в ч. 1 ст. 209 цього Кодексу, які мають підтверджені відповідно до законодавства вимоги до боржника щодо грошових зобов'язань, включаючи кредиторів, вимоги яких повністю або частково забезпечені заставою. Правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів).

До системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби) (ст. 1 Закон України "Про державну податкову службу в Україні").

Податковий кодекс України визначає платників податків: це -фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний, зокрема, стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Порядком обліку платників податків і зборів (затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року) встановлено, що взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають усі платники податків. Взяття на облік в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору. З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об'єктів.

Переведення платника податків на обслуговування з одного органу державної податкової служби до іншого (взяття на облік / зняття з обліку) у зв'язку зі зміною місцезнаходження платника регулюється Розділом Х Порядку обліку платників податків і зборів.

Враховуючи, що місцезнаходженням ТзОВ "Компанія "Юг-Буд", згідно відомостей Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.04.2012 року, є: Донецька область, м. Донецьк, Калінінський район, вул. Лівобережна, 13, а апеляційну скаргу було подано ДПІ у Голосіївському районі м. Києва (тобто податковим органом не за місцезнаходженням боржника) під час апеляційного провадження у справі апеляційному господарському суду, відповідно до вимог ст. 101 ГПК України, необхідно було достеменно з'ясувати наявність у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва права на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Донецької області від 10.07.2012 року. Колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що, за текстом апеляційної скарги, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва вказує, що остання декларація з податку на прибуток ТзОВ "Компанія "Юг-Буд" була подана до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з податку на прибуток за ІІ квартал 2012 року, однак, до апеляційної скарги докази цього (так само як і докази перебування боржника на податковому обліку у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва), всупереч ст. 33 ГПК України, не надані, у матеріалах справи відсутні, а апеляційним господарським судом оцінка цим обставинам справи не надавалась, будь-які дії, передбачені ст. ст. 30, 65 ГПК України, спрямовані на дотримання вимог ст. 43 ГПК України, не здійснювались.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не приймало участі у справі № 5006/42/28Б/2012, апеляційний господарський суд мав би достеменно з'ясувати, чи має ДПІ у Голосіївському районі м. Києва право, згідно зі ст. 91 ГПК України, на оскарження постанови Господарського суду Донецької області від 10.07.2012 року у цій справі. Якщо буде встановлено помилкове порушення апеляційного провадження (зокрема, у разі встановлення відсутності у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва права подавати апеляційну скаргу на постанову місцевого господарського суду у цій справі), господарський суд апеляційної інстанції має припинити провадження на підставі п. 1) ч. 1 ст. 80 ГПК України (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року).

Статтею 111 9 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З урахуванням встановлених ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про необхідність скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2012 року у справі № 5006/42/28б/2012 та направлення справи на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, прийняти відповідне судове рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби України задовольнити частково.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19 вересня 2012 року у справі № 5006/42/28Б/2012 Господарського суду Донецької області скасувати.

3. Справу № 5006/42/28Б/2012 Господарського суду Донецької області передати до Донецького апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді:А.О. Заріцька П.К. Міщенко