Постанова

від 12.11.2012 по справі 2а/0570/12646/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/12646/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І.В.

при секретарі Могілевському А.А.

за участю представників сторін:

позивача: Понамарьова О.В.(дов.)

Коновалова Т.П. (дов.)

відповідача: Полякової О.Г. (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю

«СВ АЛЬТЕРА»

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька

про визнати недійсним акт, визнати протиправними дії, визнати протиправними висновки акту перевірки, зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання утриматися від вчинення певних дій

ВСТАНОВИВ

Дочірне підприємство товариства з обмеженою відповідальністю «СВ АЛЬТЕРА» (надалі - ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про зобов'язання Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька утриматися від вчинення певних дій шляхом заборони використання акту №132/22-2-32628557 від 18.05.2012р., складеного за результатами документальної невиїзної перевірки Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «СВ АЛЬТЕРА».

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012 року.

Також позивач зазначає, що дії ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька по проведенню документальної невиїзної перевірки та по складанню акту №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012 року «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» м.Донецьк, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПрАТ «ДМЗ» за період: червень 2011р. - не правомірні.

Ухвалою суду від 12.10.2012р. було замінено неналежного відповідача Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м.Донецька на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька), яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька.

У судовому засіданні від 18.10.2012р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби по проведенню документальної невиїзної перевірки дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «СВ АЛЬТЕРА» з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПрАТ «ДМЗ» за червень 2011 року, за результатами якої було складено акт №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012 року;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби по складанню акту №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012 року «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» м.Донецьк, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПрАТ «ДМЗ» за період: червень 2011р.

- визнання протиправними висновків акту перевірки №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012 року «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПрАТ «ДМЗ», за червень 2011 року в частині, в розділі 4 «Висновки», щодо завищення задекларованої суми податкового кредиту на загальну суму 103 634,80 грн. та завищення задекларованої суми податкового зобов'язання на загальну суму 103 634,80 грн.;

- зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій шляхом заборони використання акту №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012 року, складеного за результатими документальної невиїзної перевірки позивача;

- зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій шляхом заборони внесення коригувань податкового кредиту та податкових зобов'язань будь-яким суб'єктам господарської діяльності на підставі акту №132/22-2/326285557 від 18 травня 2012 року, складеного за результатами документальної невиїзної перевірки позивача.

Представник позивача у судовому засіданні від 24.10.2012р. надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить:

- визнати повністю недійсним акт №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012 року «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» м.Донецьк, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПрАТ «ДМЗ» за період: червень 2011р., складеного Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби по проведенню документальної невиїзної перевірки дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «СВ АЛЬТЕРА» з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПрАТ «ДМЗ» за червень 2011 року, за результатами якої було складено акт №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012 року;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби по складанню акту №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012 року «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» м.Донецьк, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПрАТ «ДМЗ» за період: червень 2011р.

- визнання протиправними висновки акту перевірки №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012 року «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПрАТ «ДМЗ», за червень 2011 року в частині, в розділі 4 «Висновки», щодо завищення задекларованої суми податкового кредиту на загальну суму 103 634,80 грн. та завищення задекларованої суми податкового зобов'язання на загальну суму 103 634,80 грн.;

- зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій шляхом заборони використання акту №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012 року, складеного за результати документальної невиїзної перевірки позивача;

- зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій шляхом заборони внесення коригувань податкового кредиту та податкових зобов'язань будь-яким суб'єктам господарської діяльності на підставі акту №132/22-2/326285557 від 18 травня 2012 року, складеного за результатами документальної невиїзної перевірки позивача.

У судовому засіданні від 01.11.2012р. представник позивача надав заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить:

- визнати повністю недійсним акт №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012 року «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» м.Донецьк, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПрАТ «ДМЗ» за період: червень 2011р., складеного Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби по проведенню документальної невиїзної перевірки дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «СВ АЛЬТЕРА» з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПрАТ «ДМЗ» за червень 2011 року, за результатами якої було складено акт №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012 року;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби по складанню акту №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012 року «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» м.Донецьк, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПрАТ «ДМЗ» за період: червень 2011р.

- визнання протиправними висновків акту перевірки №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012 року «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПрАТ «ДМЗ», за червень 2011 року в частині, в розділі 4 «Висновки», щодо завищення задекларованої суми податкового кредиту на загальну суму 103 634,80 грн. та завищення задекларованої суми податкового зобов'язання на загальну суму 103 634,80 грн.;

- зобов'язання Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби утриматися (припинити дії) від вчинення певних дій шляхом заборони використання акту №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012 року, складеного за результатами документальної невиїзної перевірки ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА»;

- зобов'язання відповідача вчинити дії, а саме скасувати коригування суми податкового кредиту в розмірі 103 634,80 грн. та податкових зобов'язань в розмірі 103 634,80 грн., внесених на підставі акту №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012р., який складено за результатами документальної невиїзної перевірки дочірнього підприємства товариства з обмежено відповідальністю «СВ АЛЬТЕРА».

Представники позивача у судовому засіданні від 12.11.2012р. позовну заяву, з урахуванням заяви про заміну позовних вимог, підтримали та просили суд задовольнити її в повному обсязі.

ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька надала до суду письмові заперечення на позов, згідно яких проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовує свою позицію висновками акту перевірки.

Представник відповідача у судовому засіданні від 12.11.2012р. проти задоволення позовних вимог, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Дочірнє підприємство товариства з обмеженою відповідальністю «СВ АЛЬТЕРА» зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 32628557, місцезнаходження: 83086, м.Донецьк, вул.Артема, 27), про що видане відповідне свідоцтво серія А00 №314595.

У відповідності до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В матеріалах справи наявні копії:

- наказу ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька від 11.05.2012р. №214 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА», відповідно до якого начальник ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька О.М.Михайлов наказує провести документальну позапланову невиїзну перевірку ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА», з питань оподаткування податком на додану варітьсь по взаємовідносинам з ТОВ «Укрелектроімпорт» за період червень 2011 року, тривалістю 1 робочий день;

- повідомлення від 11.05.2012р. №10393/10/22-2 «Про проведення документальної перевірки».

Відповідач надав пояснення, що вказані документи були належним чином надіслані позивачу. Представник позивача у судовому засіданні не спростовував даного факту.

Суд зазначає, що проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, необхідних для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів, які зафіксовані в акті перевірки.

Факт проведення перевірки і фіксування виявлених порушень в акті перевірки не створює небезпеки інтересам відповідного платника податків, не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі та не призводить до настання невідворотних негативних наслідків.

Враховуючи вищенаведене, суд робить висновок, що відповідач діяв у межах наданих йому законом повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Тобто, дії ДПІ у Ворошиловському районі по проведенню документальної невиїзної перевірки та складанню акту №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012 року «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» м.Донецьк, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПрАТ «ДМЗ» за період: червень 2011р. правомірні, а позовні вимоги в частині визнання зазначених дій протиправними - не обґрунтовані.

ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА», з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПрАТ «ДМЗ» за період: червень 2011р., по закінченню якої було складено акт перевірки від 18.05.2012р. №132/22-2/32628557.

Згідно висновків вказаного акту перевіркою ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» по взаємовідносинам із ПрАТ «ДМЗ», а також з ТОВ «Укрелектроімпорт» встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.101.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: підприємством у червні 2011 року завищено задекларовану суму податкового кредиту на загальну суму 103 634,80 грн., та завищено задекларовану суму податкового зобов'язання на загальну суму 103 634,80 грн.

Із акту перевірки було встановлено.

ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» уклало з ПрАТ «ДМЗ» договір від 12.03.2010р. за №20349 дс про постачання обладнання, продукції виробничо-техничного призначення. Відповідно до додаткової угоди термін дії договору становить до 31.12.2011р.

Згідно наданих до перевірки документів позивач є посередником реалізованого товару, постачальником реалізованого товару є ТОВ «Укрелектроімпорт»

Відповідно до наданих копій первинних документів та письмових пояснень щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Укрелектроімпорт» відповідачем встановлено, що товарно-матеріальні цінності, які реалізовані ПрАТ «ДМЗ», придбано у повному обсязі у ТОВ «Укрелектроімпорт».

Як вбачається із акту перевірки та пояснень відповідача, під час перевірки були використані матеріали зустрічних звірок.

Для проведення перевірки достовірності вчинених правочинів, дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Укрелектроімпорт» встановлення походження/виробника реалізованого товару відповідачем до ДПІ у Печерському районі м.Києва направлено запит №385547/23-213-4 від 07.09.2011р. про проведення зустрічної перевірки ТОВ «Укрелектроімпорт» по взаємовідносинам з ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» за червень 2011 року.

Із наданої відповіді від 17.10.2011р. №34951/7/23-1110 ТОВ «Укрелектроімпорт» є посередником реалізованої продукції. Постачальниками реалізованої продукції є ПП «Сискомтехторг», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», ПП «Мегатепторг», ТОВ «Джеспла».

На запити відповідача про проведення зустрічної звірки ПП «Сискомтехторг» отримано відповідь від 16.03.2012р. №386/7/22-908 від ДПІ у Соломянському районі м.Києва про неможливість підтвердження реальності здійснення господарських операцій, повноти їх відображення в обліку суб'єктами господарювання.

Згідно інформаційних баз даних ПП «Сискомтехторг» у відсутні основні фонди, умови для зберігання та транспортування продукції у вказаного підприємства. Платник податку мав лише намір одержати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

На запит відповідача про проведення зустрічної звірки ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» з питань господарських відносин з ТОВ «Укрелектроімпорт», отримано відповідь від ДПІ у Ленінському районі м.Харкова №5652/7/23-314 від 23.12.2011р. про неможливість проведення зустрічної звірки оскільки ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» має стан: «запит на встановлення місця знаходження».

На запити відповідача про проведення зустрічної звірки ПП «Мегатепторг» з питань господарських відносин з ТОВ «Укрелектроімпорт» від ДПІ у Солом'янському районі м.Києва отримано відповідь №363/7/22-908 від 15.03.2012р. про неможливість підтвердження реальності здійснення господарських операцій, повноти їх відображення в обліку суб'єкта господарювання.

Згідно інформаційних баз даних ПП «Мегатепторг» у підприємства відсутні основні фонди, умови для зберігання та транспортування продукції у вказаного підприємства. Платник податку мав лише намір одержати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

На запити відповідача про проведення зустрічної звірки ТОВ «Джеспла» з питань господарських відносин з ТОВ «Укрелектороімпорт» отримано відповідь від ДПІ в Обухівському районі Київської області №522/7/231-025 від 04.05.2012р. та повідомила, що зустрічну звірку провести неможливо у зв'язку з відсутністю підприємства за місцезнаходженням (стан «7» - до ЄДР внесено запис про підтвердження відомостей).

Згідно інформаційних баз даних ТОВ «Джеспла» у підприємства відсутні основні фонди, умови для зберігання та транспортування продукції. Платник податку мав лише намір одержати податкову вигоду виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідач зазначає, що на підставі наданих матеріалів, встановлено що на жодному ланцюгу постачання не має документального підтвердження транспортування товарно-матеріальних цінностей, фактичного здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, транспортування, відсутні відповідні людські ресурси, складські приміщення та основні фонди.

Таким чином, на підставі викладеного, ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька було зроблено висновок, що вищевказані угоди укладені без наміру викликати юридичні наслідки та з метою безпідставно одержати кошти з Державного бюджету України, шляхом відшкодування податку на додану вартість.

ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька зазначає, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставки товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Укрелектроімпорт», що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Укрелектроімпорт» та ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» здійсненні без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1,2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Також відповідач в акті вказав, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів від ТОВ «Укрелектроімпорт» на адресу ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» та у подальшому по ланцюгу постачання.

Таким чином, відповідач зробив висновок, що ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» не має права на нарахування податкового кредиту по операціях з купівлі товарів (робіт, послуг) по податкових накладних, отриманих від ТОВ «Укрелектроімпорт»

Суд зазначає, що на момент здійснення спірних операцій порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту визначалися Податковим кодекс України.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У пункті 198.6 ст.198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Таким чином, судом встановлено, що наявність податкової накладної, яка оформлена згідно вимог Податкового кодексу України є виключною підставою для виникнення у суб'єкта господарювання права на формування податкового кредиту.

В матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що на момент надання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований платником податку на додану вартість, а тому не мали права виписувати податкові накладні.

Зазначене спростовує твердження відповідача про завищення суми податкового кредиту, оскільки приписами Податкового кодексу України чітко передбачено випадки виникнення права платника податку на податковий кредит. Таке право підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю вважається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Метою правочинів, що укладаються при веденні господарської діяльності, є отримання доходу, тому позивач як суб'єкт господарської діяльності, повинен спрямовувати свою господарську діяльність на досягнення економічних результатів та отримання прибутку. Податковим органом зроблено висновок, що позивач здійснював заздалегідь економічно необґрунтовані операції та з метою формування штучного податкового кредиту та мінімізації податкових зобов'язань.

Відповідачем в ході перевірки не встановлено, та не доведено в суді, що відомості, які містяться в податкових накладних, а також в інших первинних документах, є недостовірними, або що зазначені документи визнані недійсними в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що у позивача є всі необхідні документи, які в розумінні Закону України «Про бухгалтерський обіг та фінансову звітність в Україні» підтверджують факт здійснення господарської операції та, як наслідок, настання правових наслідків, обумовлених договором.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, що здійснюється підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, використовуючи грошовий вимір, базуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності до ч.1 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Із вказаними висновками про нікчемність укладених угод, суд не може погодитися оскільки, здійснивши правовий аналіз документів, що надані позивачем до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що первинні документи бухгалтерського та податкового обігу підтверджують факт того, що правочини з контрагентами набули реального настання правових наслідків, на настання яких вони були спрямовані.

Подальше використання позивачем товарів, а саме продаж товарів ПрАТ «ДМЗ» спростовує нікчемність укладеного правочину між позивачем та ТОВ «Укрелектроімпорт», в судовому засіданні позивачем доведений та матеріалами справи підтверджений факт здійснення господарської операції.

Фактичність здійснення поставки підтверджується та не заперечується представниками сторін договорів поставки ТОВ «Укрелектроімпорт», ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА», ПрАТ «ДМЗ», в акті перевірки зазначено, що під час його складання були використані пояснення, що отримані від директора ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» м.Донецьк, який підтверджував здійснення господарських операцій з постачання товарів ПрАТ «ДМЗ».

Додатковою угодою №14 від 17.03.2011р. та додатковою угодою б/н від 28.04.2011р. до договору купівлі-продажу №20349д від 12 березня 2011 року, а саме пунктом 2, передбачено порядок розрахунків за поставку товару: ПрАТ «ДМЗ» (покупець) здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» (продавець) на підставі рахунку в наступному порядку: 50 відсотків від вартості товару в формі передплати; 50 відсотків від вартості товару перераховується після отримання Покупцем повідомлення про готовність Товару до відвантаження. Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунку Продавця.

Пунктом 3 згадуваної додаткової угоди кінцевий строк повідомлення Продавця про готовність товару до відвантаження 10-20 тижнів з дня 50% передплати. Тобто, товар мав бути поставлений протягом 5 календарних місяців з дня здійснення авансового платежу. Товар за згадуваними додатковими угодами був частково поставлений 8 лютого 2012 року відповідно до видаткової накладної №ДО-0390, загальною вартістю 723 196,93 грн., в тому числі ПДВ - 120 532,82 грн.

В акті перевірки від 18.05.2012р. зазначається, що:

- станом на 01.06.2011р. кредиторська заборгованість з розрахунками з ПрАТ «ДМЗ» за договором від 12.03.2010р. за №20349 дс становить 4 173,50 грн., станом на 01.06.2011р. дебіторська заборгованість за розрахунками з ПрАТ «ДМЗ» за договором від 12.03.2010р. за №20349 д відсутня;

- станом на 30.06.2011р. кредиторська заборгованість за розрахунками з ПрАТ «ДМЗ» за договором від 12.03.2010р. за №20349 дс становить 609 034,39 грн., дебіторська заборгованість відсутня;

- станом на 01.06.2011р. кредиторська заборгованість за розрахунками з ПрАТ «ДМЗ» за договором від 23.05.2011р. за №3300003726 відсутня, дебіторська заборгованість - відсутня;

- станом на 30.06.2011р. кредиторська заборгованість за відвантажений товар (надані роботи, послуги) за розрахунками з ПрАТ «ДМЗ» від 23.05.2011р. за №3300003726 відсутня, дебіторська заборгованість - відсутня.

ПрАТ «ДМЗ» сформувало податковий кредит за накладними, що були виписані в червні 2011 року, у відповідності до чинного законодавства.

ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» м.Донецьк виписало ПрАТ «ДМЗ» податкові накладні:

- №ДО-0004 від 01.06.2011р., платіжне доручення №11990 від 01.06.2011р.;

- №ДО-0053 від 03.06.2011р., платіжне доручення №17406 від 03.06.2011р.;

- №ДО-0176 від 10.06.2011р., платіжне доручення №11851 від 10.06.2011р.;

- №ДО-0206 від 14.06.2011р., платіжне доручення №11962 від 14.06.2011р.;

- №ДО-0224 від 15.06.2011р., платіжне доручення №12059 від 14.06.2011р.;

- №ДО-0225 від 15.06.2011р., платіжне доручення №18611 від 15.06.2011р.;

- №ДО-0249 від 16.06.2011р., платіжне доручення №18915 від 16.06.2011р., платіжне доручення №18929 від 16.06.2011р.;

- №ДО-0272 від 17.06.2011р., платіжне доручення №12329 від 17.06.2011р.;

- №ДО-0273 від 17.06.2011р., платіжне доручення №19135 від 17.06.2011р.;

- №ДО-0379 від 24.06.2011р., платіжне доручення №20223 від 24.06.2011р.;

- №ДО-0439 від 30.06.2011р., платіжне доручення №20704 від 30.06.2011р.;

- №ДО-0438 від 30.06.2011р., платіжне доручення №20703 від 30.06.2011р.

Всього за червень 2011 року ПрАТ «ДМЗ» оплатило в якості авансу за поставку товарів 621 809,25 грн., в тому числі ПДВ 20% - 103 634,88 грн.

Перелічені податкові накладні були виписані відповідно до вимог п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, відповідно до якого датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг. У зв'язку з чим постачальник (ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА») сформував собі податкові зобов'язання, і відповідно до вимог чинного законодавства, сформував в день оплати податкові накладні та видав їх Покупцю (ПрАТ «ДМЗ»), який в свою чергу по цим податковим накладним сформував собі податковий кредит на суму 103 634,88 грн.

ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» на виконання взятих на себе господарських зобов'язань перед ПрАТ «ДМЗ», здійснило в червні 2011 року авансові платежі своєму постачальнику - ТОВ «Укрелектроімпорт» в сумі 239 354,14 грн., в тому числі ПДВ 20% - 39 892,36 грн. Так, ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» здійснило платежі і отримало наступні податкові накладні:

- 07.06.2011р. - 3 592,03 грн., податкова накладна №419 від 07.06.2011р.;

- 20.06.2011р. - 70 000,00 грн., податкова накладна №1311 від 20.06.2011р.;

- 25.06.2011р. - 90 000,00 грн., податкова накладна №1864 від 25.06.2011р.;

- 30.06.2011р. - 60 000,00 грн., податкова накладна №2034 від 30.06.2011р.

ПрАТ «ДМЗ» оплачував поставку товару позивачу в червні 2011 року, а фактично поставка відбулася в лютому 2012 року, в свою чергу позивач здійснював розрахунки зі своїми контрагентами в червні, липні, вересні та грудні 2011 року.

За таких обставин, оскільки поставка майже всього товару за податковими накладними, що були виписані в червні 2011 року, відбулася в лютому 2012 року, формування податкового кредиту ДП ТОВ «В АЛЬТЕРА» в розрізі контрагента ПрАТ «ДМЗ» в червні 2011 року є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

І за таких обставин, враховуючи положення ст.187, ст.198 Податкового кодексу України, позивач правомірно оформив податкові накладні, за яким ПрАТ «ДМЗ» сформувало собі податковий кредит, а позивач - зобов'язання. В подальшому позивач частинами здійснював розрахунок з і своїм постачальником за продукцію, яка по ланцюгу руху була реалізована кінцевому споживачу - ПрАТ «ДМЗ».

Окрім того, у вересні та в грудні 2011 року ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька проводило зустрічну перевірку ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» в розрізі ПрАТ «ДМЗ» та ТОВ «Укрелектроімпорт» і за результатами такої перевірки була складена довідка від 14.09.2011р. №379/23-2/3268557 та довідка від 09.12.2011р. №643/23-2/32628557.

Згідно вказаних довідок не було виявлено будь-яких порушень чинного податкового законодавства, у тому числі в частині формування податкового кредиту та податкового зобов'язання.

Щодо посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних суд зазначає, що товарно-транспортні накладні не належать до документів суворої звітності.

Тобто відсутність товарно-транспортних накладних не може слугувати підставою вважати недоведеним факт постачання товару за наявності інших доказів, що підтверджують таке постачання.

Також, суд зазначає, що відповідно до п.3.2 договору від 04.01.2011р. за №У3/11, укладеного між ТОВ «Укрелектроімпорт» та ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА», місце поставки товарно-матеріальних цінностей визначено: м.Донецьк.

Під час судового розгляду було встановлено, що ТОВ «Укрелектроімпорт» має взаємовідносини з компанією перевізником - ПП «Нічний експрес», яка здійснювала поставку товару до м.Донецька.

Також позивач зазначає, що товар, який був поставлений в червні 2011 року ПрАТ «ДМЗ» загальною вартістю 16 948,39 грн., включаючи ПДВ, малогабаритний, тому не потребує спеціального перевезення.

Судом було встановлено, що у ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» є власний автотранспорт, яким здійснювалась поставка реалізованого товару ПрАТ «ДМЗ».

Частиною 2 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

За змістом ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, відповідно викладеного, для визнання правочину нікчемним з підстав порушення публічного порядку, суду слід встановити обставини, які б свідчили про наявність умислу у сторін при укладанні такої угоди на досягнення мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та водночас суперечить моральним засадам суспільства.

Дійсно факт ухилення суб'єктом господарювання від сплати власних податкових зобов'язань може бути підставою для визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, однак, суд звертає увагу, що для встановлення даного факту він має бути підтверджений належними та допустимими доказами, зокрема, податковими вимогами, надісланими сторонам угоди, у зв'язку з несплатою ними сум податкових зобов'язань, а також вирок суду з кримінальної справи про засудження осіб за ухилення від сплати податків.

Несплата податків є порушенням чинного податкового законодавства, однак, несплата податків однією із сторін за договором, чи сплата не в повному обсязі не є беззаперечним підтвердженням наявності у позивача при укладанні та виконанні спірної угоди мети на ухилення від сплати податків.

Частиною 4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до змісту ч.1, 4 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Натомість відповідачем не надано суду жодних доказів, що б підтверджували факт ухилення позивачем чи його контрагентами від сплати податкових зобов'язань.

Суд зазначає, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Укрелектроімпорт», ПрАТ «ДМЗ» підтверджуються первинними документами, у тому числі податковими накладними, що відповідає вимогам, що були встановлені законодавством на час здійснення вказаних господарських операцій.

У відповідності до частин 1 та 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачем надані належні докази, що підтверджують здійснення вказаних операцій, з урахуванням наявних у сторін вказаних операцій матеріально технічних ресурсів та трудових ресурсів.

За таких обставин, висновки акту перевірки №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012 року «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПрАТ «ДМЗ», за червень 2011 року в частині завищення задекларованої суми податкового кредиту на загальну суму 103 634,80 грн. та завищення задекларованої суми податкового зобов'язання на загальну суму 103 634,80 грн., не відповідають дійсним обставинам справи.

При розгляді справи, судом встановлено, що не тільки висновки акту не відповідають вимогам чинного законодавства, а також і сам акт, так і викладені в ньому факти, які ґрунтуються на припущеннях, без зазначення будь-яких первинних документів та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства.

З приводу позовних вимог позивача щодо зобов'язання вчинити певні дії, а саме: скасувати коригування суми податкового кредиту в розмірі 103 634,80 грн. та податкових зобов'язань в розмірі 103 634,80 грн., внесених на підставі акту №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012р., який складено за результатами документальної невиїзної перевірки дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «СВ АЛЬТЕРА», суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не вчинив передбачені законом дії, а саме, не прийняв ніякого рішення, при цьому використовуючи висновки акта перевірки. Відсутність податкового повідомлення рішення у спірних правовідносинах не є свідченням того, що за наслідками перевірки задекларовані платником податків зобов'язання з податків і зборів були залишені без змін. На підставі даного акту від 18.05.2012р. податковою інспекцією були внесені зміни до бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» і зменшений податковий кредит та податкові зобов'язання за червень 2011 року до "0" грн.

За чинним законодавством одним із способів захисту порушеного права є зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії. Отже зазначені позовні вимоги позивача як спосіб захисту прямо передбачені чинним законодавством України, зокрема приписами п.2 ч.2 ст.162, п.2 ч.4 ст.105 КАС України, а отже підлягають розгляду адміністративним судом.

Окрім того, відповідно до п.74.1 ст.74 Податкового Кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Пунктом 74.2 ст.74 ПКУ зазначається, що перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, у відповідності до пп.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПКУ, який, у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПКУ податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

«Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» як спосіб податкового контролю, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої платниками податків податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларації з податку на додану вартість з додатками №5. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Водночас, обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ із додатком №5, і повинні їм відповідати.

Відповідно до ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація є власністю держави і може використовуватись лише для визначених Податковим кодексом цілей. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби створюються відповідні інформаційні бази, перелік яких визначається Державною податковою адміністрацією України. Персональна інформація про платників податків, яка знаходиться в інформаційних базах даних контролюючих органів, не може бути розголошена. Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як: необґрунтована відмова від надання відповідної інформації; надання інформації, що не відповідає дійсності; поширення відомостей, що не відповідають дійсності. Викладене свідчить, що «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, ураховуючи приписи Закону України «Про інформацію», вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги до суб'єкта владних повноважень з приводу вчинення дій щодо скасування коригування суми податкового кредиту в розмірі 103 634,80 грн. та податкових зобов'язань в розмірі 103 634,80 грн. є обґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене, суд зобов'язує Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби скасувати коригування суми податкового кредиту в розмірі 103 634,80 грн. та податкових зобов'язань в розмірі 103 634,80 грн., внесених на підставі акту №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012р., який складено за результатами документальної невиїзної перевірки дочірнього підприємства товариства з обмежено відповідальністю «СВ АЛЬТЕРА», висновки якого були спростовані під час судового розгляду.

Щодо позовних вимог ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» в частині зобов'язання ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька утриматися (припинити дії) від вчинення певних дій шляхом заборони використання акту №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012р., який складено за результатами документальної невиїзної перевірки, суд вважає за потрібним зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 ст.6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Суд зазначає, що вказані позовні вимоги мають превентивний характер та на момент звернення з позовною заявою до суду, не вбачається можливим встановити порушення прав та інтересів позивача, тоді як Кодекс адміністративного судочинства України передбачає захист вже порушених прав та інтересів.

Таким чином, позовні вимоги в частині зобов'язання ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька утриматися (припинити дії) від вчинення певних дій шляхом заборони використання акту №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012р. є такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, суд робить висновок, що позовні вимоги ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» підлягають задоволенню частково.

Частиною 3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 128, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «СВ АЛЬТЕРА» задовольнити частково.

Визнати недійсним акт №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012 року «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП ТОВ «СВ АЛЬТЕРА» м.Донецьк, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПрАТ «ДМЗ» за період: червень 2011р., складеного Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби.

Визнати протиправними висновки акту перевірки №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012 року «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПрАТ «ДМЗ», за червень 2011 року в частині завищення задекларованої суми податкового кредиту на загальну суму 103 634,80 грн. та завищення задекларованої суми податкового зобов'язання на загальну суму 103 634,80 грн.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби скасувати коригування суми податкового кредиту в розмірі 103 634,80 грн. та податкових зобов'язань в розмірі 103 634,80 грн., внесених на підставі акту №132/22-2/32628557 від 18 травня 2012р., який складено за результатами документальної невиїзної перевірки дочірнього підприємства товариства з обмежено відповідальністю «СВ АЛЬТЕРА».

В решті позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «СВ АЛЬТЕРА» (ЄДРПОУ 32628557, місцезнаходження: 83086, м.Донецьк, вул.Артема, 27) 1 049 (одну тисячу сорок дев'ять) гривень 23 (двадцять три) копійки судового збору.

3. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 12 листопада 2012 року, повний текст виготовлено 19 листопада 2012 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.