cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
"26" листопада 2012 р. Справа № 29/18
Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіПрокопанич Г.К., суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восход" на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 26.07.2012 р. (головуючий суддя: Родіонова О.О., судді: Зубченко І.В., Татенко В.М.) у справі№ 29/18 Господарського суду Донецької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НПФ "АВТ-Пром" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Восход" провизнання акту прийому-передачі недійсним,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 26.07.2012 р. повернуто без розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Восход" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 09.07.2012 р. у справі № 29/18.
Не погоджуючись з ухвалою апеляційної інстанції, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу апеляційної інстанції скасувати, а справу передати на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу та додані до неї документи, встановила наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Скаржником до касаційної скарги, в якості доказу надіслання її копії позивачу у справі, додано фіскальний чек від 26.10.2012 р. № 3866, з якого вбачається, що лист надсилався за адресою:"87500, Маріуполь".
Водночас скаржник у касаційній скарзі зазначає наступну адресу позивача: 87532 , Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Енгельса, 26, кв. 2, що зазначено і позивачем у позовній заяві.
Згідно наявних в матеріалах справи документів індекс адреси позивача значиться як " 87515" , отже поданий скаржником фіскальний чек із вказаним у ньому індексом "87500" не є належним доказом направлення копії касаційної скарги на адресу саме позивача у справі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України "Про судовий збір".
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначенні ставки судового збору, зокрема, за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 536,50 грн.
Доказів сплати судового збору матеріали касаційної скарги не містять, не зазначено про їх наявність і серед додатків до касаційної скарги.
Натомість, у доданому до касаційної скарги клопотанні скаржник просить суд звільнити Товариства з обмеженою відповідальністю "Восход" від сплати судового збору за подання касаційної скарги в порядку статті 8 Закону України "Про судовий збір". Обгрунтовуючи заявлене клопотання скаржник зазначає, що наразі майновий стан відповідача не дозволяє сплати судовий збір у повному обсязі в зв'язку з виниклою нестабільною ситуацією в економіці України та у зв'язку зі значним скороченням обсягів будівництва, скороченням продаж, що вплинуло на фінансовий стан підприємства.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою, зокрема, звільнити від сплати судового збору.
Розглянувши клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів не вбачає достатніх підстав для його задоволення.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Тобто, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті.
Згідно з положеннями частини другої статті 111 5 та частин першої та другої статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований Закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма Закону.
Зазначаючи у касаційній скарзі про те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження, скаржник не зазначає суті порушення або неправильного застосування конкретних норм процесуального права з урахуванням встановлених судами фактичних обставин справи.
Натомість, скаржник у касаційній скарзі, з посиланням на неправильне встановлення судом апеляційної інстанції обставин щодо виникнення у заявника права на апеляційне оскарження, стверджує, що думка апеляційного господарського суду щодо відсутності підстав для відновлення пропущеного процесуального строку є хибною та суперечить чинному законодавству, та фактично просить суд касаційної інстанції додатково встановити обставини справи та перевірити докази.
Судова колегія відзначає, що касаційна інстанція в силу наданих їй повноважень не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
Враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки ухвали у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню на підставі пунктів 3, 4, 6 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин подана касаційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику.
Керуючись статтями 86, 111, пунктами 3, 4, 6 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
У Х В А Л И В:
1. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Восход" касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 26.07.2012 р. у справі № 29/18 та додані до неї документи без розгляду.
2. Матеріали справи № 29/18 повернути Господарському суду Донецької області.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіІ.В. Алєєвої О.О. Євсіков
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2012 |
Оприлюднено | 30.11.2012 |
Номер документу | 27721562 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Євсіков О.O.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні