Рішення

від 23.11.2012 по справі 16/396

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 16/396 23.11.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Київметробуд», м. Київ

до першого відповідача : Київської філії «Королівський замок»Відкритого акціонерного товариства «Агропромислова група «Закарпатський сад», м. Київ

до другого відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Агропромислова група «Закарпатський сад», смт. Королево

про стягнення 600 000,00 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача : Покровська Т.І. - юрисконсульт

від першого відповідача : не з'явився

від другого відповідача : Биліна Р.Г. -юрисконсульт

Відповідно до повторного автоматичного розподілу справ від 19.12. 2011року за №04-1/1616 справу № 16/396-32/264 було передано на розгляд судді Підченку Ю.О

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Київметробуд» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до належних відповідачів у справі, зокрема: першого відповідача - Київської філії «Королівський замок»Відкритого акціонерного товариства «Агропромислова група «Закарпатський сад»та другого відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Агропромислова група «Закарпатський сад» про солідарне стягнення заборгованості в сумі 600 000,00 грн., яка утворилася відповідно до Договору № 2 від 01.08.08р. про надання послуг, який визнано судом недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.12р. провадження у справі № 16/396-32/264 було зупинено, в зв'язку з оскарженням ухвали суду від 18.10.11р. до Вищого господарського суду України.

Обставини, які зумовили зупинення провадження у справі усунені, а саме справу № 16/396-32/264 було повернуто на адресу Господарського суду міста Києва. Так, постановою Вищого господарського суду України від 15.02.12р. залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.11р., а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Агропромислова група «Закарпатський сад»без задоволення. На підставі вказаних обставин, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2012року провадження по даній справі було поновлено.

Судом прийнято до уваги, що вказівки які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час розгляду справи відповідно до вимог статті 111-12 ГПК України. У якості фактів, які в розумінні вимог статті 35 ГПК України є обов'язковими і повинні бути дослідженні судом є, зокрема:

· територіальна підсудність справи визначена відповідно до вимог статті 15 ГПК України, з урахуванням виробничої діяльності відособленого підрозділу;

· відповідачами у даній справі є - Київська філія «Королівський замок»ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад», яка знаходиться у м. Києві, та ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад»;

· Київська філія «Королівський замок»ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад»наділена необхідним обсягом повноважень для представництва інтересів ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад»в суді, а отже є уповноваженим представником юридичної особи - ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад»(довіреність 14.02.2007року, видана на ім'я Молодової А.В. - директора Київської філії «Королівський замок»).

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, і судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Тому неприбуття у судове засідання представника другого відповідача, якого належним чином було повідомлено про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Відповідач надав суду письмові пояснення, згідно яких заперечує проти доводів зазначених у позові за наступними обставинами:

· платіжні доручення №1524 від 16.10.2008року та №1573 від 30.10.2008року щодо перерахування на адресу Київської філії «Королівський замок»Відкритого акціонерного товариства «Агропромислова група «Закарпатський сад»грошових коштів в сумі 600 000,00 грн., за надані послуги по будівництву не містить посилання саме на спірний Договір №2 від 01.08.2008року;

· ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.05.2011року відносно Відкритого акціонерного товариства «Агропромислова група «Закарпатський сад» порушено справу про банкрутство № 5008/551/2011, та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника;

· 19 вересня 2011року Господарський суд Закарпатської області виніс ухвалу по справі № 5008/551/2011, якою затвердив реєстр вимог кредиторів та зазначив, що вимоги кредиторів, які не заявлені протягом встановленого судом строку, не розглядаються і вважаються погашеними. Позивач не звертався з заявою про визнання його кредитором у справі про банкрутство, що свідчить про припинення будь-яких зобов'язань, і кореспондується з частиною першою статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», із змінами та доповненнями;

· оскільки заборгованість виникла до порушення провадження у справі про банкрутство, і судом затверджено реєстр вимог кредиторів, борги вважається погашеними, а тому не має правових підстав для задоволення позову.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, дослідивши підстави скасування апеляційною інстанцією ухвали суду першої інстанції, вказівки зазначені у постанові касаційної інстанції, суд встановив:

Як зазначено у постанові касаційної інстанції, відповідачами у даній справі є Київська філія «Королівський замок»ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад», яка знаходиться у м. Києві, та ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад». Згідно п. п. 3.1-3.3, 6.1 Положення про Київську філію «Королівський замок»ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад»філія є відокремленим структурним підрозділом ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад»та не має статусу юридичної особи. Філія має самостійний баланс, поточні рахунки в банківських установах з правом проведення розрахунків з контрагентами. Має круглу печатку зі своїм повним найменуванням українською мовою, штампи та фірмові бланки. Філія має власний статистичний код та самостійно здійснює розрахунки з бюджетом, сплачує податки за результатами госпрозрахункової діяльності. Директор філії має право укладати угоди купівлі-продажу, міни, дарування, оренди, будь-якого відчуження рухомого та нерухомого майна, землі, безоплатного користування майном, інші угоди, що не суперечать законодавству України, від імені філії товариства та в межах повноважень, наданих довіреністю. Філія здійснює зовнішньоекономічну та господарську діяльність від імені товариства. Керівництво філією здійснюється директором, який діє в межах повноважень на підставі довіреності, виданої товариством.

До прийняття рішення у справі позивач уточнив належного відповідача у справі ким є -Відкрите акціонерне товариство «Агропромислова група «Закарпатський сад»в особі Київської філії «Королівський замок».

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір послуги. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили ціну та строк, порядок прийомки виконаних послуг, а тому в розумінні вимог ст.ст. 627, 638, 901, 903 ЦК України, договір вважається укладеним.

Стаття 901 ЦК України передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. У відповідності до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позов обґрунтовано тим, що 1 серпня 2008року, між Відкритим акціонерним товариством «Київметробуд»та Київською філією «Королівський замок»Відкритого акціонерного товариства «Агропромислова група «Закарпатський сад», було укладено Договір № 2, далі Договір, відповідно до якого відповідач зобов'язався за завданням позивача виконати комплекс послуг з підсилення перекриття до відмітки нуль ТРК Троїцький за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 53/55. Даний договір є двостороннім договором, права та обов'язки в силу факту укладення такого договору виникають у обох сторін, а саме: у Київської філії «Королівський замок «ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад» виконати роботи у ВАТ «Київметробуд»прийняти та оплатити їх вартість.

На виконання вказаного Договору, позивач відповідно до платіжних доручень №1524 від 16.10.2008року та №1573 від 30.10.2008року перерахував адресу Київської філії «Королівський замок»Відкритого акціонерного товариства «Агропромислова група «Закарпатський сад»грошові кошти в сумі 600 000,00 грн. Обсяг робіт за Договором № 2 від 01.08.2008р. не виконаний, відсутня ліцензія на такий вид робіт як надання комплексу послуг з підсилення перекриття, керівник відповідача не мав певного коло повноважень в межах довіреності діяти від ім'я юридичної особи щодо укладення спірного Договору, а тому позивач вважає його фіктивним та звернувся до суду з позовом про визнання його недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2010року у справі № 44/135 було задоволено позов Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд» до Київської філії «Королівський замок»Відкритого акціонерного товариства «Агропромислова група «Закарпатський сад», у зв'язку з чим було визнано недійсним, з моменту укладення Договір №2 від 01.08.2008року, між відкритим акціонерним товариством «Київметробуд»та Київською філією «Королівський замок»Відкритого акціонерного товариства «Агропромислова група «Закарпатський сад», як такий, що не відповідає вимогам закону. Рішення суду було переглянуто на рівні апеляційної та касаційної інстанції, залишено в силі та набрало законної сили. Судом прийняті до уваги факти в розумінні вимог статті 35 ГПК України, які є загальновідомими та не потребують доказуванню, встановлені господарськими судами під час вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що роботи по цьому договору до наступного часу відповідачем не виконані, що підтверджують акти виконаних робіт складені учасниками правовідносин, а наявність дебіторської заборгованості позивача та відповідно кредиторської заборгованості відповідача відображено в акті звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами без зауважень та заперечень на суму 5996471, 62 грн. та підтверджують перерахування грошових коштів позивачем саме за договором №2 від 01.08.2008року на загальну суму в розмірі 600000, 00 грн. Спірний Договір №2 від 01.08.2008року визнано судом не дійсним з моменту його укладення. Тому позивач звернувся з вимогами застосувати до спірних відносин сторін реституцію відповідно до вимог статті 216 ЦК України та приписів ст.ст. 207,208 ГК України, а саме стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 600 000,00 грн.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновок про те, що доводи позивача щодо існування у відповідача заборгованості в розмір 600 000,00 грн. ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи, відображені в постанові касаційної інстанції, втім:

Стаття 216 ЦК України передбачає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності передбачених законом. Реституція як спосіб цивільного права ( частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного Договору який є нікчемним чи який визнано недійсним.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Натомість, як свідчать матеріали справи, відносно відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Агропромислова група «Закарпатський сад»порушено провадження у справі про банкрутство № 5008/551/2011 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника на період розгляду справи в суді (ухвала Господарського суду Закарпатської області від 12.05.2011року). 19 вересня 2011року Господарський суд Закарпатської області по даній справі затвердив реєстр вимог кредиторів та зазначив, що вимоги кредиторів, які не заявлені протягом встановленого судом строку, не розглядаються і вважаються погашеними.

Законодавець визначає, що відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», із змінами та доповненнями, далі Закон, визначені наступні категорії кредиторів:

· конкурсні кредитори -кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство;

· поточні кредитори -кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;

· 24 червня 2011 року в газеті «Голос України»№ 114(5114) було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Агропромислова група «Закарпатський сад»;

· згідно ч. 1, 2 ст. 14 Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують;

· копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним поновленню не підлягає;

· законодавець встановлює, що Закон і Господарський процесуальний кодекс України не містять приписів про заборону на прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також на вирішення спору за цим позовом по суті. Верховний Суд України у своїй постанові від 18.03.2002 р. у справі № 01-10/16 зазначив, що порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК України до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви;

· тому суди у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі пункту 1 статті 79 ГПК України зупиняє провадження у справі та розснує позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону, зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання;

· якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону. У разі звернення позивача із заявою про визнання йог вимог до боржника у справі про банкрутство, після винесення ухвали суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 статті 80 ГПК України. Доказів звернення позивача про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство суду не надано;

· пунктом 45 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство»передбачено, що на підставі частини п'ятнадцятої статті 11 Закону всі кредитори, незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника за правилами статті 14 Закону після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі. Згідно з абзацом першим частини першої статті 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують;

· відповідно до частини другої статті 14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає;

· зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і заборгованість в розмірі 600 000,00 грн. виникла у відповідача за період з 16.10.2008року по 30.10.2008року, а саме до порушення провадження у справі про банкрутство -12.05.2011року та затвердження судом реєстру кредиторів - 19.09.2011року.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Стаття 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, і за законом є конкурсним кредитором. За такими обставинами у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Київметробуд»до Відкритого акціонерного товариства «Агропромислова група «Закарпатський сад»в особі Київської філії «Королівський замок»Відкритого акціонерного товариства «Агропромислова група «Закарпатський сад»про стягнення заборгованості в сумі 600 000,00 грн., яка утворилася відповідно до Договору № 2 від 01.08.08р. про надання послуг, який визнано судом недійсним, слід відмовити, як необґрунтовано заявленого.

Витрати по сплаті державного мита в сумі 6 000 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на позивача у справі - Публічне акціонерне товариство «Київметробуд».

У судовому засіданні, яке відбулося 23.11.2012р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 1, 11, 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 36, 43, 49, 77, 81-1, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85, 111-12 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Київметробуд»до Відкритого акціонерного товариства «Агропромислова група «Закарпатський сад»в особі Київської філії «Королівський замок»Відкритого акціонерного товариства «Агропромислова група «Закарпатський сад»про стягнення заборгованості в сумі 600 000,00 грн., яка утворилася відповідно до Договору № 2 від 01.08.08р. про надання послуг, який визнано судом недійсним -відмовити.

2. Витрати по сплаті державного мита в сумі 6 000 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на позивача у справі - Публічне акціонерне товариство «Київметробуд».

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Підченко Ю.О.

Повний текст складено -28.11.2012р.