Постанова

від 20.11.2012 по справі 31/268

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2012 р. Справа№ 31/268

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Мартюк А.І.

Тищенко А.І.

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого Михальської Ю.Б. (доповідач у справі)

Суддів Мартюк А.І.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від позивача не з'явився

від відповідача 1) Яхнівська Г.С. - за дов., Лагода О.А. - за дов.,

Григорєва О.І. - за дов.,

Майданік В.В. - за дов.

2) не з'явився

3) Скопич Ю.В. - за дов.

від третьої особи Книшук І.М. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фірма «Нафтоінвест»

на рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2010

у справі № 31/268 (суддя Качан Н.І.)

за позовом Приватного підприємства «Фірма «Нафтоінвест»

до 1) Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-

Західна залізниця»;

2) Державного підприємства «Південна залізниця»;

3) Дочірній компанії «Укргазвидобування» Національної

акціонерної компанії «Нафтогаз України»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 445 239,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Фірма «Нафтоінвест» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» про стягнення 445 239,69 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що вантаж вчасно не прибув на станцію призначення станція Дунаївці ПЗЗ, однак, як дізнався позивач, на станції Фастів ПЗЗ було виявлено повну втрату вантажу, про що складено комерційний акт, загальна вартість втраченого вантажу складає 425 020,22 грн., крім того, вартість транспортування втраченого вантажу 20 219,47 грн., всього 445 239, 69 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.11.2010 у справі № 31/268 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав суду належних доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини та наявність вини відповідача (Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця») у втраті вантажу документально не довів та не підтвердив.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2010 у справі № 31/268 та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2010 у справі № 31/268 у складі колегії суддів: Михальська Ю.Б. (доповідач у справі), судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І. була прийнята до провадження апеляційна скарга Приватного підприємства «Фірма «Нафтоінвест» та призначено розгляд справи.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду розгляд справи відкладався.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 та від 17.03.2011 до участі у справі були залучені Державне підприємство «Південна залізниця», як відповідач-2, Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», як відповідач-3 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія».

Представник відповідача-1 проти апеляційної скарги заперечує, про що зазначив у запереченнях на апеляційну скаргу, де вказує, що останній відповідальності за втрату спірного вантажу не несе, оскільки не є вантажовідправником, разом з цим, чинним законодавством передбачено, що відповідальність за дотримання умов наливу цистерн несе відправник, а саме відповідач-3, який і несе відповідальність за втрату вантажу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 вважає твердження відповідача-1 та наявність вини вантажовідправника Харківської дирекції залізничних перевезень безпідставними та необґрунтованими, вантаж до станції Дарниця прийшов непошкодженим, в повному обсязі, жодним документом не встановлено вину відповідача-2 у втраті вантажу.

Представник відповідача-3 у відзиві та письмових поясненнях зазначив, що останній відповідальності за втрату спірного вантажу не несе, оскільки відсутня його вина у такій втраті та нормами чинного законодавства передбачено покладення такої відповідальності на залізницю або відправника.

Представник третьої особи у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду міста Києва скасувати, відповідальність за втрату вантажу і збиток у сумі 445 239,69 грн., що виник внаслідок цього, покласти на Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця», зазначає, що працівниками Південно-Західної та Південної залізниці було складено акт загальної форми та прийнято спільне рішення про відправлення цистерни на станцію Дрогобич Львівської залізниці для проведення незалежної експертизи, яку було проведено та встановлено, що втрата вантажу в цистерні виникла з вини перевізника - Південно-Західної залізниці.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 у справі № 31/268 було призначено судову технічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2012 провадження у справі № 31/268 було поновлено та призначено розгляд справи.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 31/268 від 02.08.2012 у зв'язку з перебуванням суддів Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В., Тищенко А.І. у відпустці, справу № 31/268 було передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Тищенко О.В., суддів: Смірнової Л.Г., Суліма В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.08.2012 у справі № 31/268 (у складі колегії суддів: головуючий суддя Тищенко О.В. (доповідач у справі), суддів: Смірнової Л.Г., Суліма В.В.) було прийнято до провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фірма «Нафтоінвест» та призначено розгляд справи.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2012 у зв'язку з виходом суддів Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В. та Тищенко А.І. з відпустки, керуючись статтями 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, згідно пункту 2.2 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012, було визначено здійснити розгляд справи № 31/268 у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б. (доповідач у справі), судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2012 у справі № 31/268 (у складі колегії суддів: Михальська Ю.Б. (доповідач у справі), судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) було прийнято до провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фірма «Нафтоінвест» та призначено розгляд справи.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 у зв'язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці, керуючись статтями 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, згідно пункту 2.2 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012, було визначено здійснити розгляд справи № 31/268 у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б. (доповідач у справі), судді: Мартюк А.І., Тищенко А.І.

У судовому засіданні 15.11.2012 були заслухані пояснення спеціаліста який має кваліфікацію судового експерта Центру досліджень і попередження залізничних катастроф Божеларського Я.В. та експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Гамова Д.Ю., Сича О.А.

Представники позивача та відповідача-2 у судове засідання 20.11.2012 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та відповідача-2, які були присутніми в попередніх судових засіданнях.

Розглянувши у судових засіданнях апеляційну скаргу, відзиви та пояснення на неї, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, судова колегія встановила наступне:

Харківська дирекція залізничних перевезень (відправник, відповідач-2 у справі) зі станції Шебелинка Південної залізниці (ПЗ) 23.01.2010 відправила на адресу Приватного підприємства «Фірма «Нафтоінвест» (одержувач, позивач у справі) на станцію Дунаївці Південно-Західної залізниці (ПЗЗ), код 333308, код одержувача 5314 цистерну № 74225269 бензин марки А-92 у кількості 55 909 кг на суму 477 239,00 грн., квитанція про приймання вантажу № 44847133 від 23.01.2010.

Відповідно до Статуту залізниць України останнім днем доставки було - 28.01.2010.

З матеріалів справи вбачається, що 25.01.2010 о 20.30 год. вантаж прибув на станцію Дарниця ПЗЗ у завантаженому стані та вийшов 26.01.2010 о 21.10 год. далі в напрямку станції Дунаївці ПЗЗ.

17.02.2010 позивач звернувся на станцію Дунаївці ПЗЗ з листом № 5 щодо надання інформації про знаходження вантажу (т.1, а.с. 14).

Згідно відповіді № 06 від 26.02.2010 на запит позивача, начальник станції Дунаївці ПЗЗ повідомив, що цистерна № 74225259 на станцію не прибувала, вантаж ПП «Фірма «Нафтоінвест» не одержувала (т.1, а.с. 15).

24.02.2010 позивач звернувся з листом № б/н до начальника станції Фастів ПЗЗ про видачу комерційного акту та акту загальної форми, оскільки станом на 24.02.2010 позивач отримав інформацію, що вантаж пройшов зважування 25.01.2010 на станції Дарниця ПЗЗ та вийшов 26.01.2010 далі у напрямку станції Дунаївці ПЗЗ, однак на станції Фастів ПЗЗ було виявлено повну втрату вантажу, про що був складений комерційний акт, та позивач просив надати повноважному представнику ПП «Фірма «Нафтоінвест» комерційний акт та акт загальної форми (т. 1, а.с. 12).

25.02.2010 листом № 285 станція Фастів повідомила позивача про виявлення повної втрати вантажу на шляху прямування цистерни, та зазначила, що комерційний акт було складено саме на попутній станції, а тому другий примірник акта був доданий до перевізних документів, які в зв'язку з повною втратою вантажу направлені до фінансово-економічної служби Південно-Західної залізниці (т. 1, а.с. 13).

26.02.2010 позивач звернувся до начальника ж/д станції Дунаївці з проханням надати довідку про те, що вантаж та ж/д цистерна № 74225269 на станцію Дунаївці ПЗЗ не прибувала і ПП «Фірма «Нафтоінвест» дану ж/д цистерну з вантажем не отримувало (т.1, а.с. 16).

30.03.2010 позивач отримав довідку № 89 станції відправлення про прийняття вантажу до перевезення з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу, в якій на запит позивача повідомлено, що зазначена цистерна була відправлена зі станції Шебелинка 24.01.2010 поїздом № 3812 о 03 год. 27 хв. на станцію Основа Південної залізниці. На зазначеній довідці за підписом начальника станції призначення Дунаївці є відмітка від 14.04.2010, що вантаж на станцію Дунаївці не прибував, ПП «Фірма «Нафтоінвест» його не отримувало (т. 1, а.с. 10).

Згідно статті 117 Статуту залізниць, якщо вантаж не був виданий протягом 30 діб з моменту закінчення терміну доставки, одержувач має право вважати такий вантаж втраченим.

28.01.2010 сплинув термін доставки вантажу. Таким чином, з 28.02.2010, згідно Статуту залізниць, вантаж позивача вважається втраченим.

Кількість втраченого вантажу складає 55 909 кг, що підтверджується квитанцією про приймання вантажу № 44847133 від 23.01.2010 з відміткою залізниці про повну втрату вантажу (т.1, а.с. 48).

Загальна вартість втраченого вантажу за ціною придбання Приватним підприємством «Фірма «Нафтоінвест» складає 477 239,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи договором, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Зерно України-Н» та Приватним підприємством «Фірма «Нафтоінвест» № 3/09 купівлі-продажу нафтопродуктів від 24.03.2009; додатковою угодою від 30.12.2009 № пр2010 до договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 3/09 від 24.03.2009; додатковою угодою від 22.01.2010 № 13 до договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 3/09 від 24.03.2009; актом прийому-передачі від 23.01.2009 № 13 до договору № 3/09 від 24.03.2009 згідно додаткової угоди № 13 від 22.01.2010 та рахунком-фактурою № СФ-0000026 від 25.01.2010 Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно України-Н» на оплату поставленого товару.

Відповідно до Статуту залізниць були надані також Договір поставки нафтопродуктів № 002/92-10 від 21.12.2009, укладеного між Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (первинний власник вантажу, відовідач-3 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПММ Сервіс-І» з Доповненням № 4 від 22.01.2010, у відповідності до якого вартість однієї тони бензину А-92 складає 7 602,00 грн., в.ч. ПДВ. Таким чином, чиста вартість вантажу складає 425 020,22 грн.

У відповідності до Договору № 908/6-тр/Ш по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів залізничним транспортом від 30.12.2009 та Акту № 01/24 здачі-приймання виконаних робіт від 31.01.2010, вартість транспортування втраченого вантажу складала 20 219,47 грн.

Отже, загальна вартість втраченого вантажу складає 445 239,69 грн., стягнення якої є предметом позову.

Як вбачається з поданих суду документів, 15.04.2010 позивач звернувся з претензією № 1/15-пз до відповідача-1, про відшкодування збитків на суму 445 239,69 за повну втрату вантажу за відправкою № 44847133.

14.05.2010 відповідач-1 листом № А-3/10 відмовив позивачу у задоволенні претензії, посилаючись на статтю 111 Статуту залізниць України, як на підставу для звільнення від відповідальності, оскільки відправником недокручена штанга внутрішнього клапану, що в подальшому призвело до повної втрати вантажу на шляху прямування, отже, втрата вантажу сталася внаслідок вини вантажовідправника, яким не дотримано умов наливу (т. 1, а.с.41).

Рішення господарського суду міста Києва у даній справі мотивовано тим, що на станцію Фастів Південно-Західної залізниці 26.01.2010 вантаж прийшов зі слідами течії за справними ЗПП №№ В649461, В640463 та закруткою № Б004863 відправника, всі дії по навантаженню проводились без участі представника залізниці, тому відповідно до статті 111 Статуту залізниць та Правил перевезення наливних вантажів залізниця не несе відповідальності за втрату вантажу.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що в даному випадку відповідальність за втрату вантажу повинен нести відповідача-1 з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 1 статті 307 Господарського кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно частини 5 статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно пункту 22 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року N 457 (надалі - Статут) за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відповідно до пункту 41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни.

Відповідно до частини 2 статті 919 Цивільного кодексу України вантаж, не виданий одержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не встановлений договором, транспортними кодексами (статутами), вважається втраченим.

Статтею 117 Статуту встановлено, що відправник або одержувач має право вважати вантаж втраченим і вимагати відшкодування за втрату, якщо вантаж не було видано одержувачу на його вимогу протягом 30 діб з моменту закінчення терміну доставки, а у разі перевезення вантажу у прямому змішаному сполученні - після закінчення двох місяців з дня приймання вантажу до перевезення.

Згідно пункту 6 Статуту пряме залізничне сполучення - перевезення вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у межах двох і більше залізниць України.

Статтею 308 Цивільного кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Згідно частини 1 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Відповідно до статті 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Статтею 111 Статуту встановлено, що залізниця звільняється від відповідальності за втрату, псування або пошкодження вантажу у разі коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок стихійного лиха та інших обставин, які залізниця не могла передбачити і усунення яких від неї не залежало.

Згідно статті 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до накладної № 448471331: з даними граф «Рід вагона» та «№ вагона» цистерна № 74225269 (надалі - Цистерна); відправником вантажу є Харківська дирекція залізничних перевезень; у графі «Найменування вантажу» відправником зазначено - бензин моторний автомобільний неетилований (А-92), запірно-пломбувальні пристрої відправника №№ В 649461, В 640463 (надалі - ЗПП), закрутка відправника № Б 004863; у графі «Разом місць» налив; у графі «Спосіб визначення маси» по заміру; у графі «Навантаження засобами» відправника; у графі «Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую» підпис відповідального працівника Оринчин.

Згідно акту № 22 від 23.01.2010 (т.1, а.с. 145-146) позивач передав, а Харківська дирекція залізничних перевезень Південної залізниці (відповідач-2) прийняла для перевезення вантаж - цистерну № 74225269 вагою 55 909 кг. Відправником згідно квитанції про приймання вантажу № 44847133 значиться Харківська дирекція залізничних перевезень, ст. Шебелинка Південної дороги. Відповідно до пункту 3.1 Договору по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів залізничним транспортом № 908/6-тр/ІІІ від 30.12.2009 (т. 1, а.с.23) виконавцем по договору є структурний підрозділ відповідача-3 Шебелинське відділення переробки газового конденсату та нафти, отже, завантаження цистерни здійснював відповідач-3.

26.01.2010 було складено акт загальної форми № 1, в якому вказано, що при прийомі поїзда № 2079 на 7 колію Київського парку ст. Фастів було виявлено різкий запах бензину. При огляді поїзда було виявлено цистерну № 74225269 зі слідами витікання вантажу. Течії вантажу не було. Виявлені на заливній горловині в наявності ЗПП №№ В649461, В649463 та закрутка Б004863 справні (т.3, а.с.11).

27.01.2010 на станції Фастів ПЗЗ було складено комерційний акт АА№ 000954/1 про сліди течії та різкого запаху бензину на цистерні № 72425269, в якому зазначено, що з заливної горловини були зняті справні ЗПП №№ В649461, В649463 та закрутка Б004863, в графі «найменування вантажу», накладній та вагонному листі рахується 3 ЗПП № В649461, В649463, Б004863. Після докручування справних барашок у кількості 8 штук та відкриття кришки заливної горловини встановлено, що вантаж у цистерні відсутній. Цистерна технічно справна, теча вантажу відсутня. За допомогою спеціального ключа штангу зливного пристрою докручено до повного закриття клапану зливного пристрою на 4,5 оберти. Після проведення комісійної перевірки кришку зливної горловини закрито, барашки зажаті, на проушини накладено ЗПП станції Фастів (т.1, а.с. 50).

Справність ЗПП №№ В649461, В649463 та закрутки Б004863 відправника учасниками судового процесу не оспорюються.

До комерційного акта додано акт № 1 від 27.01.2010 про технічний стан цистерни № 74225269, в якому зазначено про технічно справний її стан, та вказано, що втрата вантажу можлива по причині недокручування штанги внутрішнього клапана відправником. Остаточна причина після пропарки і промивки (т. 1, а.с.51).

В протоколі огляду місця події за повідомленням про розкрадання вантажу від 27.01.2010 зазначено, що нижній зливний люк закритий, під час внутрішнього обстеження виявлено, що цистерна порожня, при проведенні перевірки внутрішній клапан цистерни недозажат на 4,5 обертів (т.3, а.с. 18-22).

28.01.2010 представниками Південної та Південно-західної залізниць складений акт обстеження цистерни № 74225269, в якому вказано, що на ходових частинах та авто гальмівному обладнанні цистерни маються сліди витікання та розпилювання вантажу, запобіжна кришка, гвинт та контргайка нижнього зливного пристрою в технічно-справному стані. На внутрішній поверхні розвантажувальної горловини проглядається вертикальна полоса, яка відрізняється за кольором віл загального фону внутрішньої поверхні розвантажувальної горловини (з даним пунктом акту представники ПЗЗ не погодились, посилаючись на відсутність таких відомостей в акті від 27.01.2010), в акті загальної форми ст. Фастів № 1 від 26.01.2010 відсутня інформація про стан запобіжної кришки нижнього зливного пристрою, остаточне рішення про стан внутрішнього клапану нижнього зливного пристрою може бути прийняте після промивки та пропарки котла цистерни та демонтажу клапану (т. 1, а.с. 127).

02.02.2010 комісією у складі представників Південно-західної залізниці, Харківської дирекції Південної залізниці проведено огляд цистерни № 74225269, яка прибула на станцію Трипілля 01.02.2010, в якому зазначено, що кришка зливного пристрою закрита повністю, після зняття справного ЗПП № 2674093 (станції Фастів) зовнішнім оглядом та фотографуванням зафіксовано, що на внутрішньому клапані в котлі цистерни знаходиться баранчик з обмежником ходу, якій однією стороною затиснутий між клапаном та сідлом зливного пристрою, а також ще один сторонній предмет. При огляді зливного пристрою зазначеної цистерни з фотографуванням було виявлено слід, якій по кольору відрізняється від загального кольору нижньої поверхні клапану (відсутність іржі) в центрі клапану. Також між гумовою прокладкою клапана та сідлом проглядяється сторонній предмет. Вирішено направити цистерну для проведення пропарювання та проведення незалежної технічної експертизи на станцію Дрогобич (т. 1, а.с.126).

Отже, як вбачається з вказаних документів, запобіжна кришка нижнього зливного пристрою не була пошкоджена, при цьому в актах від 27.01.2010 не вказано про її пошкодження, разом з тим, в акті № 1 про технічний стан цистерни від 27.01.2010 та в акті обстеження від 28.01.2010 вказано, що остаточне рішення щодо стану внутрішнього клапану нижнього зливного пристрою та можливості втрати внаслідок недокручування штанги внутрішнього клапану відправником може бути прийнято після промивки та пропарки цистерни.

10.02.2010 було складено акт технічного огляду цистерни № 74225269 (ст. Дрогобич), складеного за участю представників Південної залізниці, Південно-Західної залізниці, який проведено після пропарювання цистерни № 74225269, в якому зазначено, що з поверхні клапану нижнього зливного пристрою був вилучений сторонній предмет (болт), встановлено відсутність двох болтів, нижня запобіжна кришка, скоба, гвинт технічно справні, ущільнююче гумове кільце в наявності без пошкоджень, кріплення скоби запобіжної кришки не порушено, деформації вузлів клапану та штанги не виявлено, пошкодження відсутні (т. 2, а.с.140).

В матеріалах справи міститься висновок № 8 від 29.04.2010 спеціалістів про технічний стан цистерни № 74225269 Болжеларського Я.В. та Мілянича А.В., дослідження проведено на запит Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія». Технічний стан нижнього зливного приладу встановлювався на основі матеріалів службового розслідування, наданих АТ «УПСК» та огляду вказаного зливного пристрою.

Згідно висновку спеціалістів № 8 від 29.04.2010 Центру досліджень і попередження залізничних катастроф № 74225269 було зроблено наступні висновки:

1) при наявному дефекті (відсутності двох болтів кріплення стійки) перебував в працездатному стані, який забезпечував виконання основних функцій зливного приладу, зокрема повну герметичність основного затвора і наявність додаткового незалежного затвора, що запобігає протіканню при несправному основному затворі;

2) з технічної точки зору здійснити доступ до вантажу, який знаходиться в цистерні для світлих нафтопродуктів, через нижній зливний прилад можливо, для цього необхідно відкрити нижню кришку (додатковий затвор) та прикласти механічне зусилля до нижньої тарілки клапана (основного затвору);

3) безпосередньо технічною причиною втрати вантажу (бензину А-92) є не закриття невстановленими особами нижньої кришки зливного приладу (додаткового затвору) на станції Дарниця. Проміжними причинами є механічний вплив невстановленими особами на клапан (підпирання клапана) зусиллям 13,85 с та нещільне прилягання клапана до сідла після зняття механічного навантаження з утворенням щілини максимальним розміром до 15 мм внаслідок попадання стороннього предмету між клапаном на його сідлом;

4) п'ятдесят шість тон бензину А-92 могло витекти за час, не менший ніж 1,66 год. через щілину в клапані зливного приладу, яка утворилася в результаті підписання клапана.

На виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 про призначення експертизи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було надано висновок експертів № 4985/11-34/4986/11-33 від 21.05.2012 за результатами проведення комплексної експертизи нафтопродуктів та трасологічної експертизи у справі № 31/268.

Експертами КНДІСЕ на підставі вивчення наданих матеріалів справи (3 томи) було зроблено наступні висновки:

1) Після завантаження та опломбування 23.01.2010 цистерни № 74225269 існував доступ до її вантажу через нижній зливний прилад. Основний затвор, який у цьому приладі виконує функцію запобігання доступу до вантажу цистерни, не був закритий у зв'язку з тим, що між клапаном та корпусом зливного приладу знаходився сторонній предмет, яким міг бути відкидний болт з пластинчатою гайкою, який було виявлено в середині цистерни на корпусі нижнього зливного приладу. Ширина зазору по вертикалі між клапаном та корпусом зливного приладу складала при цьому близько 35-36 мм. Додатковий затвор, який являє собою кришку нижнього зливного приладу, не перешкоджає доступу до вантажу при відкритому основному затворі через те, що конструктивно призначений лише для підвищення надійності герметичності цистерни та запобігання витоку вантажу при порушенні герметичності основного затвору;

2), 4) технічними причинами втрати вантажу з цистерни № 74225269 є не закриття при завантаженні цистерни основного затвору (клапану) нижнього зливного приладу на 4,5 оберти штанги клапану та відкриття в подальшому, на шляху слідування, додаткового затвора (кришки) нижнього зливного приладу. Окремо кожна з цих причин при відсутності іншої не могла призвести до втрати вантажу;

3) час, за який могло витекти 56 тон бензину А-92 у січні 2010 року з цистерни для світлих нафтопродуктів на шляху її слідування за умови недокручування на 4,5 оберти штанги внутрішнього клапану і, як наслідок, недозакриття верхнього клапану нижнього зливного пристрою при відкритому нижньому клапані, становить 19,8 хвилин.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів критично оцінює висновком експертів КНДІСЕ у даній справі.

У висновку експертів зазначено, що результати проведення дослідження свідчать про те, що технічними втратами вантажу у цистерни № 74225269 є не закриття основного затвору (клапану) нижнього зливного приладу на 4,5 оберти штанги клапану при завантаженні цистерни та відкриття в подальшому, на шляху слідування додаткового затвора (кришки) нижнього зливного приладу (сторінка 7 висновку, т.3, а.с.109), при цьому зазначено, що кришка нижнього зливного приладу була відкручена на 5 см у конструктивно встановлений для неї спосіб (сторінка 6 висновку, т.3, а.с. 108).

Отже, згідно висновку експертів КНДІСЕ якщо причиною втрати вантажу з цистерни є не закриття при завантаженні цистерни основного затвору (клапану) нижнього зливного приладу на 4.5 оберти штанги клапану, то вантаж витік би на станції завантаження за 19,8 хв. (пункт 3 висновку).

Як вбачається з висновку експертів КНДІСЕ, останній складався шляхом вивчення матеріалів справи.

Експертами зроблено висновок, що після завантаження цистерни основний затвор, який у цьому приладі виконує функцію запобігання доступу до вантажу цистерни, не був закритий у зв'язку з тим, що між клапаном та корпусом зливного приладу знаходився сторонній предмет. Разом з тим, при огляді цистерни № 74225269 на станції Фастів 27, 28 січня 2010 року стороннього предмету між клапаном та корпусом не виявлено, тобто висновок експертів в цій частині не ґрунтується на матеріалах справи.

На перевезення вантажів наливом залізницями України поширюються Правила перевезення наливних вантажів, затверджено наказом Міністерства транспорту України від 18.04.2003 № 299, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.07.2003 за № 558/7879 (надалі - Правила перевезення наливних вантажів), які є обов'язковими для працівників залізничного транспорту, відправників і одержувачів, підприємств, організацій, громадян, а також для транспортно-експедиційних підприємств, які обслуговують відправників і одержувачів.

Згідно пункту 1.2.1. Правил перевезення наливних вантажів відправник повинен надати станції відправлення на кожну відправку наливного вантажу накладну (комплект перевізних документів), заповнену у відповідності до Правил оформлення перевізних документів (затверджено наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084).

Відповідно до пункту 1.5.1. Правил перевезення наливних вантажів, налив і злив вантажів, які перевозяться в цистернах, бункерних напіввагонах і контейнерах-цистернах, проводиться на місцях незагального користування.

Пунктом 1.2.5. Правил перевезення наливних вантажів встановлено - відповідальність за дотримання умов наливу цистерн, бункерних напіввагонів і контейнерів -цистерн покладається на відправника.

Відповідно до пункту 1.5.23 Правил перевезення наливних вантажів, порядок наливу і зливу цистерн, бункерних напіввагонів та контейнерів-цистерн установлюється інструкціями, що розроблюються відправниками та одержувачами.

В матеріалах справи міститься Місцева інструкція Харківської дирекції залізничних перевезень (відправник) «Про порядок зливу, наливу та приймання до перевезення цистерн з небезпечними вантажами на під'їзній колії ШВПГКН УПГГК», згідно якої спочатку закривається клапан зливного приладу обертанням воротка по часової стрілці до упору, потім проводиться налив та перевіряється повнота наливу, потім закривається кришка зливного приладу, по закінченні завантаження, але не раніше чим через дві години представником ШВПГКН проводиться замір висоти наливу та температура рідини з записом у книзі «Контрольних замірів» за участі прийомоздавача станції Шебелинка, представника воєнізованої охорони залізниці., прийомоздавач станції Шебелинка в присутності воєнізованої охорони залізниці закриває кришку люка лаза та пломбує цистерну.

У матеріалах справи наявне «Техническое описание и инструкция по эксплуатации 1566.00.000-06ТО на цистерну», з якого вбачається, що налив здійснюється при закритому клапані зливного пристрою шляхом повернення воротка (пункт 4), потім заповнюється цистерна, закривається кришка люка-лаза і тільки потім закривається кришка (заглушка) зливного пристрою.

Як зазначено у висновку спеціаліста, зливний прилад цистерн загального призначення повинен забезпечувати повну герметичність основного затвора і наявність додаткового незалежного затвора, що запобігає протіканню вантажу при несправному основному затворі. Найважливішою особливістю універсального зливного приладу є наявність гумових ущільнень клапана і кришки, які забезпечують надійну герметичність обох затворів.

Актами від 28.01.2010, від 02.02.2010, від 10.02.2010 встановлено справність додаткового незалежного затвору (кришка зливного пристрою), пошкодження або несправність нижнього зливного пристрою не виявлено. Відсутність пошкоджень ущільнюючого гумового кільця нижньої запобіжної кришки додатково вказано в акті від 10.02.2010 (пункт 6).

Колегія суддів не погоджується твердженням відповідача-1 як на підставу про звільнення від відповідальності про те, що перевізник (дорога) не приймає участі у визначенні технічного стану цистерни, а працівники вагонного господарства здійснюють лише огляд і визначення придатності ходових частин, буксового вузла, рами вагона, гальмівних і ударно-тягових пристроїв власного (орендованого рухомого складу за заявкою вантажовідправників.

Згідно пункту 1.5.3 Правил перевезення наливних вантажів не дозволяється подавати під налив цистерни, бункерні напіввагони і контейнери-цистерни, без технічного огляду і визнання їх придатними для перевезення цих вантажів. Огляд вагонів і контейнерів здійснюється в порожньому стані. Результати огляду записуються в журналі форми ВУ-14 із зазначенням найменування вантажу, під перевезення якого цей вагон або контейнер призначається.

Відповідно до пункту 1.5.20 Правил перевезення наливних вантажів у разі виявлення течі з цистерни або контейнера-цистерни в пункті наливу відправник повинен негайно вжити заходів щодо забезпечення схоронності вантажу і перекачування його в іншу цистерну, контейнер-цистерну або іншу ємкість. У разі виявлення течі з цистерни або контейнера-цистерни на коліях станції відправлення і неможливості перекачування вантажу засобами залізниці несправна цистерна або контейнер-цистерна повертається відправнику і вантаж перекачується в його ємкість (цистерну, контейнер-цистерну) або в цистерну, надану залізницею.

Як вбачається з відповіді Харківської дирекції залізничних перевезень від 21.09.2010, вих. № ДН-2-07-11/1051 на запит господарського суду міста Києва (т.1, а.с. 79) цистерна № 74225269 подана під налив 23.01.2010, перед подачею була оглянута, про що зроблено запис в журналі ВУ -14, цистерна в технічному та комерційному відношенні визнана придатною. Після наливу вантажу перед відправленням зі станції Шебелинка цистерна була оглянута, в комерційному та технічному відношенні вагон визнаний справним. Зі станції Шебелинка цистерна була відправлена 24.01.2010 поїздом № 3812 в 3-27 год., поїзд прибув на станцію Основа в 4-54, За показниками тензометричних вагонних ваг вага вантажу відповідала перевізному документу, при прибутті на станцію Основа та при відправленні цистерна була оглянута відповідальними особами, комерційних несправностей не виявлено, поїздом № 2152 призначенням Дарниця Південно-Західної залізниці 25.01.2010 відправлена на Полтаву. До станції Дарниця поїзд проїхав без переформування.

Вантаж пройшов зважування на вагонних тензометричних вагах на станції Основа Південної залізниці (відповідач-2), що зафіксовано натурним листом зважування потягу 24.01.2010 (т. 1, а.с. 80). Відхилень від зазначеної в перевізних документах кількості вантажу виявлено не було, комерційних несправностей, в тому числі несправностей додаткового затвору (кришки зливного пристрою) виявлено не було.

За змістом пунктів 13, 37 Статуту вантажі, що перевозяться наливом, зважуються на вагонних вагах.

Колегія суддів не приймає заперечення відповідача-1 про те, що зважування, проведені на даному типі ваг (ВТВ-25ДР) не можуть бути використані, оскільки даний тип вагонних ваг експлуатуються не в комерційних цілях для визначення маси вантажів, а для технологічних потреб, оскільки, як вбачається з посібника з експлуатації, ваги вагонні тензометричні призначені для поосевого зважування вагонів у русі без розцепки состава, у тому числі цистерн з рідкими вантажами із лімітами відхилень згідно наведених таблиць та відсутні будь-які застереження щодо наявності обмежень застосування даних зважування на таких вагах (т. 1, а.с.172).

При цьому відповідач-1 посилається на лист Державної митної служби України та Державної адміністрації залізничного транспорту України від 24.03.2008 № 11/5-9/3310-ЕП (т. 4, а.с. 42).

Разом з тим, в даному листі зазначається, що внаслідок значних розбіжностях в гранично допустимих похибках зважування на динамічних тензометричних вагах і визначених Правилами видачі вантажів, ці зважування на таких вагах використовуються в першу чергу для забезпечення безпеки руху, та у випадках виявлення невідповідності загальної ваги, зафіксованої під час зважування вагона, вазі, вказаної в накладної, з метою запобігання виникнення аварій такій вагон підлягає відчепленню зі складу поїзда та переважування на вагах статичного зважування.

Отже, при зважуванні цистерни на динамічних тензометричних вагонних вагах на станції Основа не було виявлено невідповідність ваги вантажу перевізним документам, отже, були відсутні підстави для переважування його на статичних вагах.

25.01.2010 вантаж прибув на станцію Дарниця у завантаженому стані, 26.01.2010 о 21 год. 15 хв. цистерна відправлена зі станції Дарниця (т.1, а.с. 120, 131).

З поданих документів вбачається, що вантаж на станцію Дарниця Південно-Західної залізниці прибув в повному об'ємі, та відсутні відомості про розходження ваги цистерни № 74225269 перевізним документам, представник відповідача-1 також не заперечував факт, що зазначена цистерна прибула на станцію Дарниця у завантаженому стані, комерційної та технічної несправності вагона не виявлено.

На підставі поданих доказів, колегія суддів дійшла висновку, що втрата вантажу - бензину А-92 у цистерні № 74225269 сталася на відрізку станція Дарниця - станція Фастів, що знаходиться у віданні Південно-Західної залізниці (відповідача-1), що також підтверджується доповідною запискою від 27.01.2010 начальника служби відомчої воєнізованої охорони № НО-115 (т.2, а.с. 142).

Відповідно до статті 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Статтею 114 Статуту встановлено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; Поряд із відшкодуванням збитків у разі втрати вантажу залізниця відшкодовує стягнуту за цей вантаж провізну плату, якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу.

Відповідно до статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату вантажу, якщо не доведе наявності своєї вини.

Відповідач -1 перевізник Південна-Західна залізниця не довела належними доказами відсутність своєї вини, таким чином, з відповідача-1 на користь позивача підлягає до стягнення 445 239,69 грн. за втрату вантажу.

Як вбачається з поданих доказів, втрата вантажу при його перевезенні Державним підприємством «Південна залізниця» не було, тому у позові до відповідача-2 слід відмовити.

Також слід відмовити в задоволенні позовних вимог до відповідача-3, оскільки поданими доказами не встановлено, що втрата вантажу сталася внаслідок недокручування штанги внутрішнього клапану нижнього зливного пристрою при завантаженні вантажу вантажовідправником.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі таким, що підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог за рахунок відповідача-1 - Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця». Апеляційна скарга Приватного підприємства «Фірма «Нафтоінвест» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фірма «Нафтоінвест» на рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2010 у справі № 31/268 задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2010 у справі № 31/268 скасувати.

Позовні вимоги до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (відповідач-1) задовольнити повністю.

Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (вул. Лисенка,6, м. Київ, 01034, код 04713033) на користь Приватного підприємства «Фірма «Нафтоінвест» (вул. Шевченка,115, м. Дунаївці, Дунаєвецький район, Хмельницька область, 32400, код 30795712) 445 239 (чотириста сорок п'ять тисяч двісті тридцять дев'ять) грн. 69 коп. вартості втраченого вантажу, 4 452 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2 226 (дві тисячі двісті двадцять шість) грн. 20 коп. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

У задоволенні позовних вимог до Державного підприємства «Південна залізниця» (відповідач-2) та Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (відповідач-3) - відмовити.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 31/268 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Михальська Ю.Б.

Судді Мартюк А.І.

Тищенко А.І.