Постанова

від 22.11.2012 по справі 16/245-19/233

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2012 р. Справа№ 16/245-19/233

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

За участі представників:

від позивача Дунь В.В. - за дов.

від відповідача Воронін В.Ю. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2012

у справі № 16/245-19/233 (суддя Шаптала Є.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль і КО»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»

про стягнення 539 448,68 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Модуль і КО» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент» про стягнення 539 448,68 грн. заборгованості за договорами підряду № 04/12-06 від 01.12.2006, № 02/07-08 від 02.07.2008, в тому числі 425 561,60 грн. основного боргу за виконані роботи, 27 498,08 грн. 3% річних. 86 389,00 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.05.2011 у справі № 16/245 позов задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль і КО» 425 561,60 грн. основного боргу, 27 498,08 грн. 3% річних, 86 389,00 грн. інфляційних втрат, 4 255,62 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2011 рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2011 у справі № 16/245 скасовано повністю та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2011 у справі № 16/245 постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2011 та рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2011 у справі № 16/245 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Вищий господарський суд України у своїй постанові зазначив, що суди першої та апеляційної інстанції не звернули уваги на наявність у матеріалах справи акту погодження взаємних розрахунків від 08.01.2009 та не з'ясували, чи направлявся вказаний акт звірки відповідачу, що є суттєвим для вирішення питання щодо настання строку оплати заборгованості, також зазначено, що судам за наявності розбіжностей у встановленні суми заборгованості відповідача, необхідно врахувати всі наявні у матеріалах справи акти приймання виконаних підрядних робіт, оформлених належним чином у відповідності до умов укладених договорів та з'ясувати дійсний розмір заборгованості відповідача, з урахуванням здійснених ним оплат.

При новому розгляді справі № 16/245 було присвоєно новий номер № 16/245-19/233.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.01.2012 у справі № 16/245-19/233 позов задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль і КО» 425 561,60 грн. основного боргу, 86 389,00 грн. інфляційних втрат, 27 498,08 грн. 3% річних, 4 255,62 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фундамент» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2012 у справі № 16/245-19/233 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує, про що зазначив у відзиві на апеляційну скаргу, рішення господарського суду міста Києва просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2011 у справі № 16/245-19/233 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. У зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи апеляційне провадження у справі № 16/245-19/233 було зупинено до отримання висновку експерта.

На адресу Київського апеляційного господарського суду надійшло повідомлення № 6324/12-42 від 10.08.2012 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи у зв'язку з тим, що необхідних для проведення експертизи додаткових матеріалів до інституту не надійшло, враховуючи положення статті 31 Господарського процесуального кодексу України та пунктів 1.13, 2.1.3., 4.9. «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», а тому матеріали справи було повернуто до суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 апеляційне провадження у справі № 16/245-19/233 було поновлено та призначено справу до розгляду.

Клопотання представника відповідача, подане 06.11.2012 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду про повернення справи № 16/245-19/233 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки судова будівельно-технічна експертиза, призначена ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз проведена не була у зв'язку з тим, що необхідних для проведення експертизи додаткових матеріалів до інституту не надходило, колегією суддів не задоволено з наступних підстав.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 у справі № 16/245-19/233 за клопотанням відповідача, з метою встановлення фактичного обсягу та вартості виконаних підрядних робіт, відповідності їх проектно-кошторисній документації замовника, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Фундамент» ставляться під сумнів обсяги та вартість саме виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Модуль і КО» робіт, було призначено судову будівельно-технічну експертизу. Оплату за проведення експертизи відповідач гарантував.

Пунктом 7 резолютивної частини вищезазначеної ухвали суду було зобов'язано сторін - на вимогу експерта надати останньому всі документи та матеріали, необхідні для проведення експертизи, забезпечувати доступ експертів до об'єктів дослідження. Витрати по проведенню експертизи покладено на відповідача з наступним віднесенням витрат на винну сторону відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України (пункт 4 ухвали від 15.05.2012).

09.07.2012 на адресу Київського апеляційного господарського суду надійшов лист № 40 6324/12-42 від 04.07.2012 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, відповідно до якого інститут просив провести попередню оплату вартості експертизи та надати додаткові матеріали. Як вказано у листі, оплату необхідно здійснити відповідно до рахунку, який додається і направляється на адресу платника, тобто згадано ухвали - відповідача (копія - до суду). У разі несплати вартості експертизи протягом місяця матеріали справи будуть повернуті без виконання.

Київський апеляційних господарський суд листом № 09-19/1897 від 13.07.2012 звернувся до учасників судового процесу з проханням надати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України документи, перелічені у листі № 40 6324/12-42 від 04.07.2012, а також зазначив, що у разі ненадання документів та не здійсненні попередньої оплати, матеріали справи № 16/245-19/233 будуть повернуті до суду без виконання, а справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Однак, додаткові документи, необхідні для проведення експертизи, перелічені Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України у листі, до інституту не надходили, у зв'язку з чим останній листом № 6324/12-42 від 10.08.2012 повернув Київському апеляційному господарському суду матеріали справи та ухвалу суду без виконання.

Доказів здійснення оплати за проведення експертизи суду не надано.

Жодних повідомлень про неможливість надання додаткових документів за період з 15.05.2012 (дата винесення ухвали про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи) по 11.09.2012 (дата винесення ухвали про поновлення апеляційного провадження у справі) від відповідача не надходило, і лише у клопотанні, поданому 06.11.2012 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач зазначив, що витребувана Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз документація, на час проведення експертизи у справі № 16/245-19/233 не могла бути надана, оскільки була залучена до експертизи у іншій справі № 58/234.

У відповідності до вимог частини третьої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, колегія суддів розцінює клопотання відповідача про повернення справи № 16/245-19/233 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової будівельно-технічної експертизи як зловживання процесуальними правами, що спрямовано на умисне затягування судового процесу, що порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, судова колегія встановила наступне:

01.12.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Модуль і КО» (підрядник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фундамент» (генпідрядник, відповідач у справі) був укладений договір підряду № 04/12-06 (надалі - Договір № 04/12-06), відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати в установлений термін улаштування дослідних та анкерних буроінєкційних паль, пальового поля з буроінєкційних паль ПБ-1 секцій №№ 2, 3, 4, згідно з проектною документацією при будівництві житлового комплексу в смт. Гостомель Києво-Святошинського району Київської області, а генпідрядник зобов'язується прийняти і оплатити виконані обсяги робіт згідно акту здавання - приймання виконаних робіт.

Вартість предмету договору, згідно з кошторисною документацією та договірною ціною (Додаток № 1) становить 347 937,00 грн., крім того, 69 599,40 грн. ПДВ, загальна вартість предмету договору становить 417 596,40 грн. (пункт 2.1. Договору).

19.03.2008 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1, згідно якої вартість додаткової угоди згідно з Договірною ціною становить 747 145,00 грн., крім цього ПДВ 20% - 149 429,00 грн. Загальна вартість договору згідно Додаткової угоди становить 896 574,00 грн. (пункт 3.1 Додаткової угоди).

02.07.2008 між відповідачем (генпідрядник) та позивачем (підрядник) було укладено договір підряду № 02/07-08 (надалі - Договір № 02/07-08), відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати в установлений термін улаштування дослідних та анкерних буроінєкційних паль, пальового поля з буроінєкційних паль ПБ-1 та БП-1А, згідно з проектною документацією при будівництві 1-но секційного житлового будинку багатоповерхової забудови з об'єктами соціальної сфери в межа вулиць М. Булгакова та Вишневої у м. Буча Київської області, а генпідрядник зобов'язується прийняти і оплатити обсяги робіт згідно акту здавання -приймання виконаних робіт.

Відповідно до пункту 2.1. Договору № 02/07-08 вартість предмету договору згідно з кошторисною документацією та договірною ціною (Додаток № 1) становить 165 457,00 грн., крім того ПДВ 33 091,40 грн. Загальна вартість предмету договору становить 198 548,40 грн.

Згідно до пункту 3.1. Договору № 04/12-06 для організації виконання робіт оплати послуг, генпідрядник перераховую підряднику аванс у сумі 200 000,00 грн. протягом 15 днів після погодження Договору двома сторонами.

Відповідно до пункту 3.1. Договору № 02/07-08 для організації виконання робіт оплати послуг, генпідрядник перераховую підряднику аванс у сумі 50 000,00 грн. протягом 15 днів після погодження Договору двома сторонами.

Згідно пунктів 3.2., 3.3 Договорів підряду № 04/12-06 та № 02/07-08, оплата виконаних робіт здійснюється генпідрядником згідно Акту по формі 2-КБ за фактично виконані обсяги робіт, погодженими двома сторонами, з урахуванням перерахованого авансу, оформлення актів виконаних робіт двома сторонами проводиться щомісяця до 5-го числа місяця, наступного за звітним.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, -достроково.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно Додаткової угоди № 1 від 19.03.2008 до Договору № 04/12-06, згідно Акту № 1 виконаних підрядних робіт за березень 2008 року та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2008 року позивачем виконано робіт на суму 218 540,40 грн., згідно Акту № 1 виконаних підрядних робіт за травень 2008 року та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2008 року на суму 316 884,00 грн., згідно Акту виконаних робіт підрядних робіт за червень 2008 року та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2008 року на суму 316 148,00 грн., згідно Акту № 1 виконаних підрядних робіт за липень 2008 року та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008 року на суму 69 412,80 грн. на загальну суму 920 985,20 грн., зазначені акти та довідки, підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймаються як належний доказ виконання підрядником зобов'язань за договором.

З копій реєстрів відповідача проплачених електронних розрахункових документів клієнта, які формуються банком, вбачається, що відповідачем були проведені наступні оплати за виконані позивачем субпідрядні роботи згідно Договору № 04/12-06: 01.04.2008 у сумі 100 000,00 грн., 09.04.2008 - 100 000,00 грн., 17.04.2008 - 50 000,00 грн., 12.06.2008 - 200 000,00 грн., 01.07.2008 - 50 000,00 грн., 18.07.2008 - 50 000,00 грн.. Згідно виписок за особовим рахунком відповідача за 27.02.2009 та 24.03.2009, відповідачем проведено оплату у сумі 5 000,00 грн. та 3 000,00 грн., всього на загальну суму 558 000,00 грн.

Однак, відповідач у порушення умов Договору № 04/12-06 не здійснив оплату за виконані підрядні роботи у сумі 362 985,20 грн. (920 985,20 грн. - 558 000,00 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору № 02/07-08 позивачем, згідно Акту № 1 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 року та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008 року - виконано робіт на суму 194 576,40 грн., наведений акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками без зауважень, тому приймається судом як належний доказ виконання підрядником зобов'язань.

Згідно наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку позивача вбачається, що за Договором № 02/07-08 відповідачем 02.07.2008 було перераховано аванс за субпідрядні роботи на об'єкті м. Буча у сумі 50 000,00 грн., 23.07.2008 - 50 000,00 грн., 19.08.2008 - 20 000,00 грн., 22.08.2008 - 20 000,00 грн. на загальну суму 140 000,00 грн.

Таким чином, відповідачем у порушення умов Договору № 02/07-08 не проведено оплату за виконані підрядні роботи у сумі 54 576,40 грн. (194 576,40 грн. - 140 000,00 грн.).

Загальна сума заборгованості по договорам № 04/12-06 та № 02/07-08 складає 417 561,60 грн. (362 985,20 грн. +54 576,40 грн.).

23.02.2009 позивачем були вручені відповідачу претензії № 6 та № 7 про сплату суми заборгованості, яка станом на 20.02.2009 за Договором № 02/07-08 від 02.07.2008 складала 54 576,40 грн., за Договором № 04/12-06 від 01.12.2006 - 370 985,20 грн., та зазначено, що позивачем було виконано підрядні роботи за Договором № 02/07-08 на загальну суму 194 576,40 грн. (сплачено за виконані роботи - 140 000,00 грн.), за Договором № 04/12-06 від 01.12.2006 виконано підрядних робіт на загальну суму 702 444,80 грн. (сплачено - 331 459,60 грн.).

Як вбачається з копії поштового повідомлення, позивачем надсилало на адресу відповідача Акт погодження взаємних розрахунків від 08.01.2009 на суму 425 561,60 грн. для погодження та підписання.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частин 1, 2 статті 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Відповідно до частини 1 статті 318 Господарського кодексу України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Згідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Посилання відповідача на той факт, що Акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за травень 2008 року на суму 316 884,00 грн. та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт є сфабрикованими, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки як вбачається з банківських виписок, після підписання актів приймання виконання підрядних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт, скріплених печатками обох сторін, останній частково проводив щомісячно оплати, до того ж відповідач зазначав, що у нього наявна заборгованість перед позивачем лише у розмірі 46 101,60 грн..

Твердження відповідача про наявність заборгованості у розмірі 46 101,60 грн., спростовується наявними у матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку та реєстром проплачених електронних розрахункових документів клієнта, який формується банком.

Відповідно до частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно пунктів 3.2., 3.3 Договорів підряду № 04/12-06 та № 02/07-08, оплата виконаних робіт здійснюється генпідрядником згідно Акту по формі 2-КБ за фактично виконані обсяги робіт, погодженими двома сторонами, з урахуванням перерахованого авансу, оформлення актів виконаних робіт двома сторонами проводиться щомісяця до 5-го числа місяця, наступного за звітним.

Статтею 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Акти виконаних робіт форми КВ -2в, наявні в матеріалах справи, підписані відповідачем без зауважень.

Згідно пункту 3.5. Договорів оплата виконаних робіт підряднику здійснюється генпідрядником при наявності відповідних коштів, перерахованих замовником.

Заперечення скаржника, викладені у відзиві на позовну заяву та уточненнях на апеляційну скаргу щодо ненастання строку виконання зобов'язань по сплаті заборгованості за Договорами підряду, оскільки замовником будівництва об'єктів відповідно до умов Договорів підряду кошти генеральному підряднику не перераховано, колегією суддів до уваги не приймаються з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Вищезазначена стаття визначає, що строк виконання зобов'язання може визначатися подією, яка неминуче настане.

Вказано норма не може бути застосована до спірних правовідносин враховуючи, що подією є явище, що виникає незалежно від волі людей, а дією є життєвий факт, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею, діяльності людей, які, у свою чергу, поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону (правопорушення).

Фактично договір містить умову, відповідно до якої виконання зобов'язання з оплати коштів за виконані роботи пов'язано з дією особи, яка не є стороною договору.

Однак, за змістом статті 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

Крім того, згідно частини 2 статті 528 Цивільного кодексу України, у разі покладення виконання обов'язку боржником на іншу особу, відповідальним за виконання зобов'язання залишається боржник, а не така особа.

Також, згідно частини 2 статті 838 Цивільного Кодексу України, генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником.

Таким чином, оскільки сторонами не погоджений строк виконання зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України, відповідно до якої строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявний у матеріалах справи Акт погодження взаємних розрахунків від 08.01.2009 приймається судом як належним доказ наявності у відповідача заборгованості за договорами на загальну суму 425 561,60 грн., направлення зазначеного акту підтверджується копією фіскального чеку № 5808 від 29.01.2009 та копією поштового повідомлення, де зазначено, що на адресу відповідача направлено акт звірки, та з якого вбачається, що зазначений документ вручено 30.01.2009 уповноваженому Чайка С.І., про що свідчить його особистий підпис та є відмітка поштового відділення про вручення 30.01.2009.

Відповідно до пункту 36 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1155 від 17.08.2002 (чинних на момент направлення Акту погодження взаємних розрахунків) про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Отже, належним доказом, що підтверджує факт надання послуги з пересилання поштового відправлення, є касовий чек (розрахункова квитанція тощо), а тому посилання відповідача в уточненнях на апеляційну скаргу на неналежні докази направлення на його адресу Акта є безпідставними.

Таким чином, відповідач був обізнаний про наявність заборгованості за виконані позивачем підрядні роботи з моменту отримання акту звірки від 08.01.2009, а тому повинен був виконати належним чином обов'язок з оплати, враховуючи вимоги частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

Відповідачем надано копію платіжного доручення № 913 від 27.12.2006 з призначенням платежу : аванс за виконання робіт згідно договору № 04/12-06 від 01.12.2006 на підтвердження відсутності прострочень термінів сплати за договором, разом з тим, позивачем надано акт приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 за даним договором на суму 200 000 грн. за березень 2007 року, за виконання яких було зараховано оплату згідно платіжного доручення № 913 від 27.12.2006.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені до стягнення з відповідача 362 985,20 грн. заборгованості за Договором № 04/12-06 від 01.12.2006 та 54 576,40 грн. заборгованості за Договором № 02/07-08 від 02.07.2008 документально доведені, відповідачем не спростовані, в тому підлягають задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення дійшов вірного висновку про суму основного боргу за двома договорами, що підлягає до стягнення у сумі 417 561,60 грн. (362 985,20 грн. + 54 576,40 грн.), разом з тим, у резолютивній частині допустив арифметичну помилку, а саме зазначивши суму основного боргу 425 561,60 грн., яка підлягає виправленню судом апеляційної інстанції.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 27 498,08 грн. та 86 389,00 грн. інфляційні втрати.

Згідно розрахунку колегії суддів 3% річних та інфляційних втрати, здійсненого з урахуванням вимог частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, складають більшу суму ніж заявлено відповідачем до стягнення, однак з урахуванням вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу до стягнення з відповідача підлягає сума у розмірі заявлених позовних вимог, а саме 3% річних у сумі 27 498,08 грн. та 86 389,00 грн. інфляційні втрати.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається, разом з тим резолютивна частина підлягає зміні з урахуванням арифметичної помилки. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент» на рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2012 у справі № 16/245-19/233 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2012 у справі № 16/245-19/233 змінити.

Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва 30.01.2012 у справі № 16/245-19/233 викласти у наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент» (02160, м. Київ, проспект Воз`єднання, 5б, код 19130159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль і КО» (04080, м. Київ, вул. Юрківська/Фрунзе, 2-6/32, літ. А, код 33305179), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму основного боргу в розмірі 417 561 (чотириста сімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят одна) грн. 60 коп., 86 389 (вісімдесят шість тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 27 498 (двадцять сім тисяч чотириста дев'яносто вісім) грн. 08 коп. 3% річних, 5 314 (п'ять тисяч триста чотирнадцять) грн. 49 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ».

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 16/245-19/233 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Михальська Ю.Б.

Судді Тищенко А.І.

Отрюх Б.В.