Постанова

від 22.11.2012 по справі 2а-444/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2012 року 09:27 № 2а-444/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін :

від позивача: Габрись О.В. (довіреність від 11.10.2012 р. № 11/10)

від відповідача: Перепелюк О.В. (довіреність від 10.09.2012 р. № 4699/9/10)

від третьої особи: Кизенко О.Д. (довіреність від 01.20.2012 р.)

від прокуратури: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фітеко» доДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Ойл Трейдінг» за участю Прокуратури Подільського району м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000332330/0 від 08.04.2009 та № 0000332330/1 від 16.06.2009,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Фітеко»з позовом до ДПІ у Подільському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень: (1) № 0000332330/0 від 08.04.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»усього у розмірі 1 760 061,33 грн., зокрема - 1 173 374,33 грн. за основним платежем та за штрафними санкціями у розмірі 586 687 грн., а також про скасування похідного від цього рішення, прийнятого за результатами процедури адміністративного оскарження (про часткове скасування першого рішення), (2) податкового повідомлення-рішення № 0000332330/1 від 16.06.2009 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання усього 1 759 181,51 грн., зокрема -1 172 787,67 грн. за основним платежем та 586 393,84 грн. штрафних санкцій, які прийняті за результатами перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ «Ойл Трейдінг»за період з 01.09.2008 р. по 31.12.2008 р.

Позивач зазначає, що підставою прийняття ДПІ оскаржуваних рішень по суті є лише факт порушення кримінальної справи за фактом створення начебто фіктивного підприємства ТОВ «Ойл Трейдінг»(контрагента позивача за спірними операціями).

Позивач в контексті наведеного зазначає, що за весь час від порушення у 2008 році кримінальної справи, на наявність якої посилається ДПІ, жодного вироку по вищезгаданій кримінальній справі судом не прийнято.

Натомість, згідно з постановою Печерського районного суду м. Києва, яка залишена без змін Апеляційним судом м. Києва, постанову про порушення кримінальної справи - скасовано.

Позивач у взаємозв'язку з наведеним зазначає, що угода с поставки нафтопродуктів із цим підприємством, яке до цього часу функціонує, фактично виконана та належним чином документально оформлена, видано податкові накладні. У ціні придбаного товару позивачем сплачено ПДВ. Позивач зазначає, що документально підтверджуються як операції з придбання пального, так і подальші операції з реалізації цього пального.

При цьому, позивач звертає увагу, що поставка нафтопродуктів відбувалась на умовах EXW (франко-склад/резервуар), що не передбачає будь-яких транспортних взаємовідносин, а отже і наявності транспортної документації щодо перевезення нафтопродуктів.

Відповідач у свою чергу зазначає, що спірне рішення є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.

Третя особа, залучена на стороні позивача без самостійних вимог (ТОВ «Ойл Трейдінг»), надала пояснення, згідно якими та наданими первинними документами за взаємовідносинам з позивачем, підтвердило поставку пального на адресу позивачу.

Прокурор, в контексті його заяви від 24.02.2010 р. № 1320 про вступ у справу для захисту інтересів держави, правом на участь у розгляді справи не скористався.

При цьому, листом від 29.10.2012 р. на адресу прокуратури направлено ухвалу суду про поновлення провадження у справі та повідомлено про призначення судового засідання на 08.11.2012 р. Зазначені документи отримані прокуратурою 02.11.2012 р., тобто з дотриманням встановленого ч. 3 ст. 35 КАС України строку, що підтверджується повідомлення про вручення.

Окрім того, повісткою від 08.11.2012 р. прокуратуру повідомлено і про проведення наступного судового засідання 22.11.2012 р., яка отримана прокуратурою 15.11.2012 р., тобто також з дотриманням строку, визначеного ч 3. ст. 35 КАС України.

Будь-яких повідомлень про поважність причини неприбуття представників прокуратури під час розгляду справи не надано. Враховуючи наведене та відсутність підстав для відкладення розгляду справи, справу розглянуто за відсутності представників прокуратури.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.11.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем, відповідачем та третьою особою матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

Державною податковою адміністрацією у м. Києві проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Фітеко»(код з ЄДР 21594570; 04071, м. Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська, 2-А) з питань правильності нарахування та сплати ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Ойл Трейдінг»(код з ЄДР 35921455; 01011, м. Київ, Печерський район, Печерський узвіз, 19) за період з 01.09.2008 р. по 31.12.2008 р.

За результатами перевірки складено Акт від 26.03.2009 р. № 2/23-40/21594570 (далі -Акт перевірки).

Перевіркою встановлено завищення позивачем податкового кредиту за вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року на 1 324 306 грн., у тому числі: за вересень 2008 року -на 957 000 грн., жовтень 2008 року -102 253,33 грн., листопад 2008 року -176 000 грн., за грудень 2008 року -89 686,67 грн.

В Акті зазначено про укладання між ТОВ «Фітеко»(покупець) та ТОВ «Ойл Трейдінг»(продавець) договору № 410908 від 09.09.2008 р. на поставку нафтопродуктів. Всього загальна вартість поставки нафтопродуктів (дизельного пального) складає 7 946 120 грн. з ПДВ 1 324 940 грн.

З Акту перевірки вбачається, що у спірний період позивач та контрагент позивача були платниками ПДВ.

Як надалі зазначено в Акті перевірки, згідно протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_4 ТОВ «Ойл Трейдінг»було ним зареєстровано за винагороду, без мети здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку. Окрім реєстраційних документів та документів на відкриття рахунку, ніякі документи, що мають відношення до фінансово-господарської діяльності ним не підписувалось, угоди не укладалися, фізичні особи на роботу не наймалися.

Як надалі зазначено в Акті перевірки, прокуратурою Печерського району м. Києва 19.09.2008 року порушено кримінальну справу (№ 49-2075) за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «Ойл-Трейдінг»з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

Проте, протягом всього часу розгляду справи копія зазначеної постанови з боку ДПІ так і не була надана.

У той же час, відомості про (факт) порушення кримінальної справи, як по суті зазначено в Акті перевірки, свідчать про відсутність факту придбання товарів у ТОВ «Ойл Трейдінг»та підтверджує неможливість їх фактичного отримання ТОВ «Фітеко».

Приймаючи до уваги факт порушення кримінальної справи, податковий орган приходить до висновку про нікчемність угоди, а враховуючи це, податковий орган приходить до наступного висновку про неправомірність віднесення ТОВ «Фітеко»до складу податкового кредиту зазначених вище сум ПДВ. Віднесення цих сум до податкового кредиту з ПДВ за цими угодами є порушенням, на думку податкового органу, п/п. 7.4.1., 7.4.5., 7.7.1. Закону України «Про податок на додану вартість».

На підстав зазначеного Акту перевірки ДПІ прийнято перше спірне рішення , а саме податкове повідомлення-рішення № 0000332330/0 від 08.04.2009.

За результатами розгляду скарги позивача, ДПІ прийнято Рішення від 12.06.2009 р. № 13898/10/25-007, згідно якого та з урахуванням додатково наданих позивачем документів, ДПІ прийшла до висновку, що позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 1 324 353,34 грн., у т.ч.: за вересень 2008 р. -957000 грн., жовтень 2008 -101 666,67 грн. (відкориговане у порівнянні з висновками Акту перевірки), листопад 2008 р. -176 000 грн., за грудень 2008 р. - 89 686,67 грн.

Згідно з цим рішенням, враховуючи показники рядків 23, 24, 26 декларацій з ПДВ за вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 р. завищення податкового кредиту становить 1 172 787,67 грн. Крім того, встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту (р. 26 декларації) у грудні 2008 року у розмірі 61879 грн.

За результатами перегляду першого спірного рішення, ДПІ скасувало податкове повідомлення-рішення № 0000332330/0 від 08.04.2009 (перше) в частині 586,66 грн. ПДВ та 293,16 грн. штрафних санкцій, а в іншій частині залишила без змін.

На підставі цього рішення ДПІ прийнято друге оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000332330/1 від 16.06.2009 р.

У взаємозв'язку з вищенаведеним та щодо обставин фактичних взаємовідносин сторін за спірними операціями, під час розгляду справи встановлено, що умовами вищезгаданого договору передбачено постачання нафтопродуктів.

З боку постачальника договір підписаний директором ОСОБА_6 , який згідно з наявними матеріалами реєстраційної справи ТОВ «Ойл Трейдінг», зокрема згідно з матеріалами реєстраційної справи, протоколу зборів учасників товариства від 06.08.2008 року № 2, тобто до укладання вищезгаданого договору , призначений директором товариства, та звільнений за власним бажанням з цієї посади згідно протоколу зборів учасників від 06.12.2010 р. № 80 та наказу від 07.12.2010 р.

ОСОБА_6 приступив до виконання обов'язків директора ТОВ «Ойл Трейдінг»згідно наказу від 08.08.2008 р.

При цьому, згідно цієї ж реєстраційної справи, ОСОБА_4 06.08.2008 року склав заяву , підпис на якій посвідчений нотаріально , про вихід із складу учасників товариства, відповідно до якої ОСОБА_4 також був виведений із складу учасників товариства та здійснив відчуження своєї частки у статутному капіталі товариства (100%) на користь ОСОБА_7 на підставі нотаріально посвідченого договору від 06.08.2008 р., пояснень якого (ОСОБА_7) щодо його непричетності до діяльності цього товариства ДПІ під час розгляду справи не надано.

Згідно вищезгаданого протоколу зборів учасників товариства від 06.08.2008 р., тобто до укладання вищезгаданого договору, ОСОБА_4, на покази якого міститься посилання в Акті перевірки, був звільнений за власним бажанням з посади директора ТОВ «Ойл Трейдінг».

В контексті наведеного слід додати, що згідно з матеріалами реєстраційної справи, ТОВ «Ойл Трейдінг»було зареєстровано на підставі нотаріально посвідченого протоколу зборів учасників від 20.06.2008 р., де підпис ОСОБА_4, як єдиного засновника, як і на довіреності щодо уповноваження на здійснення дій по реєстрації товариства та на статуті товариства, була засвідчена нотаріально , доказів підробки підписів якого (ОСОБА_4) на зазначених документах (висновків експертизи), ДПІ під час розгляду справи не надано.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_6, будучі керівником товариства на час укладання договору, мав право вчиняти від імені товариства юридично значимі дії та ДПІ не доведено наявності правових обмежень щодо здійснення ОСОБА_6 повноважень керівника підприємства.

Більш того, згідно з п. 12.8. Статуту ТОВ «Ойл Трейдінг», директор має право укладати від імені товариства будь-які договори та забезпечувати їх виконання.

При цьому, ОСОБА_4, на пояснення якого міститься посилання в Акті перевірки, на час укладання договору, вже не був ні учасником (засновником) товариства, ні директором цього товариства, а отже не може підтверджувати або спростовувати здійснення позивачем господарської діяльності у періоди, коли він вже не був ні учасником, ні директором товариства.

Згідно з додатковою угодою № 1 від 09.09.2008 р. обумовлено постачання дизельного пального марки Л-0,2-62 в кількості 400 тн. Ціна за тонну 6480 грн. з ПДВ. Поставка на умовах EXW -термінал ЛВДС «Новоград-Волинський»(Житомирської області). Загальна вартість партії -2592000,00 грн. з ПДВ -432000 грн. Угодою передбачено здійснення попередньої оплати.

Поставка оформлена видатковою накладною від 09.09.2008 р. на зазначену вище кількість пального та на обумовлену вартість партії товару. Сторонами оформлено акт приймання-передачі від 09.09.2008 р. з деталізацією у т.ч. місця поставки (термінал). Відносно поставки цієї парті товару надано паспорт якості № 1193 від 09.09.2008 р. ДП «ПрикарпатЗахідтранс»/ЛВДС «Новоград-Волинський», а також свідоцтво про визнання від 09.09.2008 р.

Оплата проведена 10.09.2008 р. у розмірі 700 000 грн., 900 000 грн., 11.09.2008 р. у розмірі 992 000 грн., тобто загалом у сумі 2592000 грн. з ПДВ, що є вартістю всієї партії товару.

Згідно з додатковою угодою № 2 від 11.09.2008 року передбачено поставку того ж виду палива в кількості 300 тн. по ціні 6400 грн. з ПДВ, загальною вартістю 1920000 грн. з ПДВ -320 000 грн. Поставка здійснюється за тим же базисом поставки ( EXW ) та на тих же умовах.

Поставка за додатковою угодою № 2 оформлена видатковою накладною від 11.09.2008 р. на зазначену вище кількість пального та на обумовлену вартість партії товару. Сторонами оформлено акт приймання-передачі № 2 від 11.09.2008 р. з деталізацією у т.ч. місця поставки (термінал).

Оплата проведена 12.09.2008 р. у сумі 500000 грн., 15.09.2008 р. -у сумі 400000 грн., 16.09.2008 р. -200000 грн., 17.09.2008 р. - у сумі 100000 грн. та 420 000 грн., 18.09.2008 р. -200000 грн., 19.09.2008 р. -100000 грн., у зв'язку з чим зазначена партія товару була сплачена у повному обсязі.

Згідно з додатковою угодою № 3 від 16.09.2008 р. обумовлено поставку того ж виду нафтопродуктів в кількості 200 тн. по ціні 6150 грн. з ПДВ., загальною вартістю 1230000 грн. з ПДВ -205000 грн. Поставка здійснюється за тим же базисом поставки ( EXW ) та на тих же умовах.

Поставка за цією додатковою угодою № 3 оформлена видатковою накладною від 16.09.2008 р. на зазначену вище кількість пального та на обумовлену вартість партії товару. Сторонами оформлено акт приймання-передачі № 3 від 16.09.2008 р. з деталізацією у т.ч. місця поставки (термінал).

Оплата проведена 23.09.2008 р. у сумі 1 000 000 грн., 23.09.2008 р. -230 000 грн., чим була оплачена вся партія товару.

Згідно із зазначеними актами приймання-передачі №№ 1 -3 на зазначені обсяги пального, товар пройшов митне оформлення та випущений для реалізації на території України згідно маршрутної телеграми № 09-4/2815 від 05.09.2008 р. (ВМД № 124000017/8/015471 від 08.09.2008 р.

Відносно поставки товару надано паспорт якості № 1193 від 09.09.2008 р. ДП «ПрикарпатЗахідтранс»/ЛВДС «Новоград-Волинський», а також свідоцтво про визнання від 09.09.2008 р.

Щодо поставки наведених вище трьох партій товару у кількості 400 тн., 300 тн., 200 тн. від ТОВ «Ойл Трейдінг»позивачу видано податкова накладна № 93075 від 30.09.2008 р. на загальну суму 5742000 грн. з ПДВ -957 000 грн.

Податкова накладна підписана заступником головного бухгалтера ОСОБА_8, яка призначена на цю посаду згідно наказу від 01.09.2008 р. № 6-к та звільнена з цієї посади згідно наказу від 04.01.2011 р. № 136-к, щодо обмеження повноважень якої відносно підписання податкових накладних ДПІ під час розгляду справи не надано.

Згідно з видатковою накладною № РН-102811 від 28.10.2008 р. та на підставі рахунку від 27.10.2008 р. позивачу також передано 108 тн. дизельного пального по ціні 5640 грн. з ПДВ на загальну суму 609 120 грн. з ПДВ -101520 грн. Сторонами оформлена акт № 4 приймання-передачі на зазначену кількість пального на наведену вище вартість. В Акті зазначено про те, що товар пройшов митне оформлення та випущений для реалізації на території України згідно маршрутної телеграми № 09-4/3367-Т від 13.10.2008 р. (ВМД № 124000017/8/015557 від 28.10.2008 р.). В контексті поставки товару надано свідоцтво про визнання від 23.10.2008 р. та паспорт якості № 1385 від 23.10.2008 р. ДП «ПрикарпатЗахідтранс»/ЛВДС «Новоград-Волинський».

Щодо поставки зазначеної кількості товару позивачу видано податкову накладну № 102803 від 28.10.2008 р. на суму 609 120 грн. з ПДВ -101520 грн.

Окрім того, позивачу видано податкову накладну на поставку 0,156 тн. дизельного пального вартістю 880 грн. з ПДВ -146,67 грн., яка підписана заступником головного бухгалтера ОСОБА_8

Оплата проведена 27.10.2008 р. у сумі 410000 грн., 27.10.2008 р. -200000 грн., тобто оплачена вся партія поставленого товару та здійснено переплату у сумі 880 грн.

Згідно з додатковою угодою № 5 від 11.11.2008 р. обумовлено поставку того ж виду пального в кількості 200 тн. по ціні 5280 грн. з ПДВ, загальною вартістю 1056000 грн. з ПДВ -176000 грн. Умови оплати: передплата 75%, подальша оплата 25 % до 12.11.2008 р. Поставка здійснюється за тим же базисом поставки ( EXW ) та на тих же умовах.

Поставка цієї партії пального оформлена видатковою накладною від 11.11.2008 р. на зазначену вище кількість пального та на обумовлену вартість партії товару. Сторонами оформлено акт приймання-передачі № 5 від 11.11.2008 р. з деталізацією у т.ч. місця поставки (термінал). Згідно з актом приймання-передачі на зазначені обсяги пального, товар пройшов митне оформлення та випущений для реалізації на території України згідно маршрутної телеграми № 09-4/3368-Т від 15.10.2008 р. (ВМД № 124000017/8/015594 від 10.11.2008 р.). Щодо зазначеної поставки надано сертифікат визнання від 27.10.2008 р. та паспорт якості № 1408 від 27.10.2009 р. ДП «ПрикарпатЗахідтранс»/ЛВДС «Новоград-Волинський».

Щодо поставки зазначеної кількості товару позивачу видану податкову накладну № 113071 від 30.11.2008 р. (за період). Податкова накладна підписана головним бухгалтером ОСОБА_9, яка призначена на цю посаду згідно з наказом від 01.09.2008 р. № 5-к та звільнена з цієї посади за власним бажанням згідно з наказом від 18.01.2011 р. № 143-к, відносно якої ДПІ не надано доказів обмеження повноважень на вчинення зазначених дій.

Оплата проведена 11.11.2008 р. у сумі 800 000 грн., 12.11.2008 р. - 200000 грн. та 56 000 грн., чим оплачено всю партію товару.

Згідно з додатковою угодою № 6 від 04.12.2008 р. обумовлено поставку того ж виду палива в кількості 110 тн. по ціні 4900 грн. з ПДВ, загальною вартістю 539000 грн. Обумовлено оплату: 50% попередня оплата та 50% у строк до 08.12.2008 р. Поставка здійснюється за тим же базисом поставки ( EXW ) та на тих же умовах.

Поставка цієї партії пального оформлена видатковою накладною від 04.12.2008 р. на зазначену вище кількість пального та на обумовлену вартість партії товару. Сторонами оформлено акт приймання-передачі № 6 від 04.12.2008 р. з деталізацією у т.ч. місця поставки (термінал). Згідно з актом приймання-передачі на зазначені обсяги пального, товар пройшов митне оформлення та випущений для реалізації на території України згідно маршрутної телеграми № 09-4/4010-Т від 10.11.2008 р. (ВМД № 124000017/8/0156643 від 27.11.2008 р.)

Щодо поставки цієї партії товару позивачу видано податкову накладну № 120403 від 04.12.2008 р. на суму 538120 грн. з ПДВ -89686,67 грн. (підписана -ОСОБА_8 заст.гол.бух.).

Оплата проведена 09.12.2008 р. -110000 грн., 12.12.2008 р. -35000 грн., 16.12.2008 р. -100000 грн., 18.12.2008 р. -100000 грн., 19.12.2008 р. -192000 грн., 25.12.2008 р. -1020 грн., 26.12.2008 р. -100 грн., а всього на суму 538120 грн. з ПДВ, що, з урахуванням переплати від 27.10.2008 р. у сумі 880 грн., покриває оплату вартості всієї грудневої партії товару.

Всі додаткові угоди, видаткові накладні та акти приймання-передачі оформлені за підписом директора ТОВ «Ойл Трейдінг»ОСОБА_6, який на час їх підписався перебував на посаді директора та щодо обмеження повноважень якого ДПІ не надано будь-яких доказів, як і пояснень цієї особи щодо непричетності до здійснення спірних операцій.

Щодо підтвердження фактичної передачі пального від ТОВ «Ойл Трейдінг»до ТОВ «Фітеко», ДП «ПрикарпатЗахідтранс», в резервуарах якого (ЛВДС «Новоград-Волинський») згідно з наведеними вище документами відбувалась передача пального, на судовий запит листом від 05.11.2012 р. № 12/7292 повідомило, зокрема, що надходження актів про передачу пального від одного власника іншому реєструється в Журналі реєстрації актів прийому-передачі клієнтів». Самі акти, як зазначено ДП, на даний час не зберігаються у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

На підтвердження надходження вищезгаданих актів, складених між позивачем та контрагентом, ДП «ПрикарпатЗахідтранс»надано витяг (копії сторінок) із зазначеного журналу за вересень-грудень 2008 року.

Як зазначається ДП «ПрикарпатЗахідтранс», в цьому журналі відображено надання актів від постачальників на ТОВ «Ойл Трейдінг».

Крім того, як зазначається ДП «ПрикарпатЗахідтранс», підтвердженням фактичного відвантаження нафтопродуктів, власником якого на момент відвантаження було ТОВ «Фітеко», тобто щодо подальшого руху нафтопродуктів , є добові Акти прийому-передачі нафтопродуктів на АНП (наливний пункт), складені між ДП «ПрикарпатЗахідтранс»та СП ТОВ «УкрРосТрансОйл», копії яких надані суду разом із зазначеними поясненнями.

Дослідивши наведені у вищезгаданому журналі відомості щодо надходження актів, укладених між позивачем та його контрагентом про передачу пального, суд зазначає, що станом на 10.09.2008 р. зафіксовано надходження акту про передачу позивачу в резервуарі ДП 400 тн. пального, 11.09.2008 р. - 300 тн., 16.09.2008 р. - 200 тн., що відповідає обсягам вищенаведених перших трьох партій пального та, відповідно, згідно з відомостями ДП «ПрикарпатЗахідтранс»підтверджується наявність пального в резервуарах ДП та передача пального від ТОВ «Ойл Трейдінг»до ТОВ «Фітеко».

Окрім того, в наведеному журналі також відображено надходження 29.10.2008 р. акту про передачу позивачу 108 тн. пального від третьої особи, що також відповідає обсягу пального за четвертою партією пального, переданого третьою особою позивачу.

У журналі також відображено надходження 12.11.2008 р. акту про передачу позивачу від третьої особи 200 тн. пального, що відповідає обсягу вищезгаданої п'ятої партії пального.

Крім того, у журналі відображено надходження 04.12.2008 р. акту про передачу позивачу третьою особою 110 тн. пального, що відповідає обсягу шостої вищезгаданої партії пального, переданого позивачу.

При цьому, по цьому ж журналу також відображено надходження актів про передачу партій пального позивачу від інших постачальників, а також актів про передачу пального третій особі від інших осіб (постачальників).

Зокрема, в контексті наведених вище поставок та щодо наявності у контрагента (ТОВ «Ойл Трейдінг») зазначених ресурсів нафтопродуктів , останнім під час розгляду справи надано договір від 28.08.2008 р. з ДП «Дестені», акт від 09.09.2008 р., видаткову накладну від 09.09.2008 р. № д-00000003 про передачу ТОВ «Ойл Трейдінг»на умовах EXW ЛВДС «Новоград-Волинський»2813,157 тн. зазначеної вище марки дизельного пального, яке, як зазначено в акті пройшов митне оформлення та випущений для реалізації на території України згідно вищезгаданої в актах між позивачем та третьою особою маршрутною телеграмою № 09-4/2815-Т від 05.09.2008 р. та вищезгаданою ВМД № 124000017/8/015471 від 08.09.2008 р. За актом від 10.09.2008 р., в якому міститься посилання на ті з самі маршрутну телеграму та ВМД, а також згідно з та видатковою накладною від 10.09.2008 р. № д-00000005 ТОВ «Ойл Трейдінг»було прийнято від ДП «Дестені»3178,409 тн. тієї ж марки дизельного пального. Облік пального відображений в бухгалтерському обліку в контексті чого третьою особою надано карту рахунку № 631. За цими операціями на адресу ТОВ «Ойл Трейдінг»видано податкові накладні № 97 від 09.09.2008 р. щодо поставки 2813,157 тн. дизпалива на суму 17 486 583,91 грн. з ПДВ -2914430,65 грн. та податкова накладна № 99 від 10.09.2008 р. на поставку 3178,409 тн. дизельного пального на суму 19 756 990,34 грн. з ПДВ -3292831,72 грн., які відображені в реєстрі отриманих ТОВ «Ойл Трейдінг»податкових накладних.

Окрім того, щодо наявності у ТОВ «Ойл Трейдінг»ресурсів пального, останнім надано також договір № 28/08/08-К від 28.08.2008 р., укладений з ТОВ «Київсоцбуд», на поставку при тому ж базисі поставки (EXW - ЛВДС «Новоград-Волинський») дизельного пального та до нього -акт приймання-передачі від 11.09.2008 р. 1800 тн. пального, яке, як зазначено в акті, пройшло митне оформлення та випущено у вільний обіг на території України згідно з маршрутною телеграмою № 09-4/2815-Т від 05.09.2008 р. та вищезгаданою ВМД № 124000017/8/015471 від 08.09.2008 р. В контексті обліку, також надано картку рахунку № 631 та видаткову накладну від 11.09.2008 р. № РН-0000012, а також податкову накладну № 12 від 11.09.2008 р. на поставку 1800 тн. дизельного пального на суму 11188800 грн. з ПДВ 1864800 грн. та витяг з реєстру отриманих ТОВ «Ойл Трейдінг»податкових накладних.

В контексті наявності ресурсів пального у ТОВ «Ойл Трейдінг»також надано договір № 13/08/08-ЛПДС від 13.08.2008 р. з ТОВ «ЕПОС»на поставку в резервуарах «Новоград-Волинський»дизельного пального, а також акт від 24.10.2008 р. про передачу на ЛВДС «Новоград-Волинський»4996 тн. пального (маршрутна телеграма № 09-4/3367-Т від 13.10.2008 р.), податкову накладну № 2329 від 24.10.2008 р.

Акт про передачу третій особі зазначеного вище обсягу пального зареєстрований 29.10.2008 р. у вищезгаданому журналі ДП «ПрикарпатЗахідтранс».

В контексті наведеного ж ТОВ «Ойл Трейдінг»надано також договір № 27/08/08-5-ЕО від 27.08.2008 р., укладений з ТОВ «Фактор Ексім», на поставку пального, додаткову угоду № 18 від 10.11.2008 р. про поставку на умовах EXW (резервуари ЛВДС «Новоград-Волинський») 2080 тн. дизельного пального та акт приймання-передачі № 7 від 10.11.2008 р. про передачу на зазначених вище умовах ТОВ «Ойл Трейдінг»2080,009 тн. пального. В контексті наведеного ж, ТОВ «Ойл Трейдінг»також надано додаткову угоду № 25 від 27.11.2008 р. до цього договору про передачу на тих же умовах 2 000 тн. дизельного пального, а також акт № 14 від 27.11.2008 р.

Щодо взаємовідносин позивача відносно зберігання пального , останнім надано копію договору від 05.07.2008 р., укладеного з ДП «ПрикарпатЗахідтранс»про надання послуг по зберіганню нафтопродуктів, який передбачено надання позивачу послуг по зберіганню дизельного пального на наливній станції «Новоград-Волинський».

Зокрема, цим договором передбачено, що порядок прийняття пального згідно маршрутних документів, зокрема, згідно вищевказаних маршрутних телеграм, та підтверджень права власності, видачу пального експедитору для вивозу залізницею чи автотранспортом.

Договором передбачено передачу власником зберігачу актів приймання-передачі, які підтверджують право власності на продукт.

В контексті відносин зберігання пального позивачем також надано договір № 5/ПР від 12.03.2008 р., укладений з ТОВ «НВФ «Порт»щодо зберігання пального в у м. Києві у сховищі за адресою вул. Віскозна, 9.

Окрім того, щодо надання позивачу послуг по наливу нафтопродуктів та, відповідно, щодо подальшого руху пального , позивачем надано копію договору від 23.06.2008 р. № 3/АН, який укладено з СП ТОВ «УкрРосТрансОйл»про надання послуг по наливу нафтопродуктів в автомобільні цистерни. Відповідно до цього договору, виконавець надає послуги по наливу нафтопродуктів з наливних пунктів ЛВДС «Новоград-Волинський»та ЛВДС «5-С».

Щодо транспортно-експедиційного обслуговування перевезень пального позивача , останнім надано договір від 23.06.2008 р. № 11/ДЭ з додатками до нього, укладений з ТОВ «НафтаУкрТранс» (експедитор) про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів позивача, зокрема, щодо надання послуг по забезпеченню пдтвердження на прийом та зберігання нафтопродуктів на наливній станції «Новоград-Волинський»ДП «ПрикарпатЗахідтранс», налив нафтопродуктів у залізничні цистерни та забезпечення перевезення. Цим же договором передбачено залучення для виконання функцій по наливу нафтопродуктів, а також відправки вантажів замовника залізничним транспортом, включаючи повний обсяг функцій вантажовідправника -вищезгаданої компанії СП ТОВ «УкрРосТрансОйл».

До зазначеного договору надано заявки про видачу пального, отриманого позивачем від третьої особи, на користь інших осіб -покупців з визначенням автотранспортних засобів, якими буде здійснюватись перевезення, накладні про передачу пального, заявки позивача про відвантаження пального залізничним транспортом, акти приймання-передачі, залізничну накладну з відміткою про відправника -ТОВ «Фітеко», що в сукупності підтверджує подальший рух товару.

Із сукупності наявних у справі матеріалів вбачається, що позивач та його контрагент не були імпортерами нафтопродуктів, пальне придбавалося контрагентом на території України на умовах EXW (ЛВДС «Новоград-Волинський») у інших постачальників, зокрема, у ТОВ «Фактор-Ексім», на яке (пальне) при імпорті оформлено свідоцтва про визнання, та надалі на умовах «франко-склад»(термінал), у тому ж місці (ДП «ПрикарпатЗахідтранс»/ЛВДС «Новоград-Волинський»- резервуар) передавалось позивачу, який у свою чергу здійснював подальше постачання нафтопродуктів на користь інших осіб.

У взаємозв'язку з наведеним та з метою правильного встановлення обсягу прав і обов'язків продавця та покупця за договором та, відповідно, встановлення обсягу первинних документів, які зазвичай супроводжують поставку товарів на умовах EXW , суд зазначає, що відповідно до правил Інкотермс умови поставки EXW означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (в даному випадку -на нафтобазі/терміналі), без зобов'язань, зокрема, по транспортуванню товару.

Такі поставки оформляються або шляхом видачі видаткової накладної, або шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі, що має місце в даному випадку.

В даному випадку питання подальшої поставки (транспортування) нафтопродуктів третім особам (після отримання їх позивачем на терміналі) за Актом перевірки податковим органом не розглядалися та не перевірялися.

За умов поставки франко-склад питання подальшого руху товарів не є предметом доказування для цілей підтвердження права на податковий кредит за попередньою операцією з третьою особою.

У той же час, подальший рух нафтопродуктів від позивача підтверджується у т.ч. наданими ДП відомостями та документами, заявками на відвантаження, залученими до справи.

По суті, відповідно до ст. 138 КАС України, предметом доказування для цілей підтвердження податкового кредиту на умовах поставки франко-склад є доведення передачі нафтопродуктів на умовах франко-склад (на терміналі/нафтобазі) .

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.

(1) Щодо першого оскаржуваного рішення та обставин, пов'язаних з його частковим скасуванням, слід зазначити, що відповідно до п/п. «б»п/п. 6.4.1. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі -Закон № 2181, в редакції на час прийняття спірних рішень) податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними , якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

При цьому силу вимог п/п. 6.4.3. Закону № 2181 у випадках, визначених підпунктом "б" підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу.

Наведений законодавчий припис було деталізовано абзаці п'ятому пункту 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 11.12.96 № 29, за змістом якого у разі скасування в певній частині раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).

В даному випадку матеріалами справи підтверджується, визнається сторонами та ними не заперечується, що на заміну першого рішення (№ 0000332330/0 від 08.04.2009) відповідачем прийнято нове (друге) рішення № 0000332330/1 від 16.06.2009 р., яке отримано позивачем та також є предметом оскарження у даній справі.

Таким чином, первинне рішення в силу Закону № 2181 є відкликаним , відповідно, це рішення не створює для позивача обов'язків із сплати податків, не породжує для позивача інших негативних наслідків, а відтак і не порушує прав позивача, у зв'язку з чим суд , приходить до висновку, що позов у цій частині , а саме щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000332330/0 від 08.04.2009, задоволенню не підлягає .

(2) Щодо другого оскаржуваного рішення та стосовно суті обставин, покладених ДПІ в основу прийняття зазначеного рішення, слід зазначити, що відповідно до п/п. 3.1.1. Закону України «Про податок на додану вартість»(далі -Закон про ПДВ в редакції, яка діяла у період, що перевірявся), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Згідно з п. 4.1. Закону про ПДВ база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) за загальним правилом визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Підпунктом 7.4.1 цього Закону, передбачено, що податковий кредит звітного періоду за загальних умов визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п/п. 7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, зокрема: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п/п. 7.2.3. зазначеного Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 Закону про ПДВ передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно з п. 17 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. № 165 та зареєстрованого в Мінюсті України 23 червня 1997 р. за № 233/2037 (із змінами) (надалі -Порядок № 165), у разі здійснення поставки товарів (послуг), поставка яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, що має місце в даному випадку , покупцю може бути виписана зведена податкова накладна , виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставленої продукції (1 раз на п'ять днів; 1 раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця.

Крім того, п/п. 7.4.4. Закону про ПДВ встановлено, що у разі якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

У взаємозв'язку з наведеним, слід додати, що правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 3 названого закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи , які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Отже , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які фіксують та підтверджують факт здійснення господарських операцій, супроводжують здійснення цих операцій і податкову звітність платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми Закону про ПДВ пов'язує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (3) придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру товарів, умов їх постачання, тощо); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам Закону про ПДВ та Порядку № 165.

Відповідно, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це : придбання товарів/послуг без мети використання у господарській діяльності, фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваної операції, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків первинних документів, на підставі яких формуються дані та документи податкового обліку, а також податкових накладних.

У взаємозв'язку з вищенаведеним , суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому , вирішуючи з урахуванням наведених вище обставин та норм законодавства спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

Окрім того , вирішуючи спір по суті, суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права , обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржуване рішення оцінюється судом виходячи з тих обставин та підстав, які наведені в Акті перевірки з урахування доведеності з боку ДПІ обставин, на які вона посилається.

В даному випадку , дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що сукупність наданих позивачем, третьою особою та ДП «ПрикарпатЗахідтранс»первинних, платіжних, звітних (бухгалтерських/податкових) документів та інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції на умовах EXW , у т.ч. первинні документи щодо вхідних (на придбання) та вихідних (на подальший продаж) операцій з нафтопродуктами, як по третій особі, так і по позивачу, угоди щодо забезпечення зберігання нафтопродуктів, їх перевезення, транспортно-експедиційного обслуговування операцій з нафтопродуктами, у т.ч. безпосередні пояснення ТОВ «Ойл Трейдінг»та надані під час розгляду справи первинні документи на підтвердження наявності у цієї особи ресурсів нафтопродуктів, які надалі передавалися позивачу, а також документальні відомості про наявні у 2008 році у третьої особи трудові та інші ресурси, підтверджують фактичне здійснення спірних операцій (поставку на умовах франко-склад ) та не дають підстав для сумніву у реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

При цьому відомості, наведені у супроводжуючих поставки документах, видаткових накладних, актах кореспондуються між собою та відповідають звичайній хронології та послідовності дій учасників такого роду операцій з постачання нафтопродуктів.

Вищезгадані податкові накладні видані контрагентом позивача, який на час вчинення спірних операцій та видачі податкових накладних був платником ПДВ.

Згідно даних, наведених на офіційному веб-сайті ДПС України, контрагент є платником ПДВ, у т.ч. на день прийняття судового рішення по справі.

Податкові накладні видані за оподатковуваними операціями за ставкою 20%, що відповідає вимогам Закону про ПДВ. За формою та змістом податкові накладні відповідають вимогам, встановленим Законом про ПДВ та Порядком № 165. Наведені в них дані, як зазначено вище, кореспондуються з даними первинних документів, які супроводжували поставку.

Аналізуючи спірні операції, суд також враховує, що характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача та його основним видам діяльності (оптова торгівля паливом).

В контексті наведеного суд також зазначає, що відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки продукції, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Слід додати, що разом з поясненнями третьою особою також надано податкові накладні, відомості щодо відображення спірних операцій в бухгалтерському обліку, а саме картка рахунку 631, реєстр отриманих та виданих податкових накладних.

Окрім того, до пояснень третьої особи додано штатний розгляд по контрагенту, згідно якого у штаті товариства станом на 31.08.2008 р. працювало 14 осіб (керівний склад, бухгалтерія, юрист, експедитори, менеджери, кур'єр).

В контексті наведеного, слід додати, що під час розгляду справи з боку ДПІ не спростовані наведені вище відомості щодо персоналу контрагента та не доведено недостатності зазначеного персоналу для виконання спірних операцій, які (операції), як вже зазначалося, здійснювались на умовах франко-склад, що не передбачає перевезення товарів та значного штату працівників для організації виконання цих операцій та оформлення передачі товару. Під час розгляду справи ДПІ не довела кількості працівників та обсягів інших ресурсів, які на думку ДПІ були необхідні контрагенту для виконання спірних операцій, але були відсутні. З боку ДПІ не було також надано податкової звітності контрагента з аналізу якої б вбачалось відсутність таких ресурсів у контрагента позивача.

Оцінюючи доводи ДПІ щодо порушення кримінальної справи за фактом створення фіктивного підприємства (контрагента позивача -ТОВ «Ойл Трейдінг»), слід зазначити, що, як вже зазначалося, зазначене підприємство до цього часу функціонує. Сам по собі факт порушення кримінальної справи не є достатнім доказом на підтвердження створення фіктивного підприємства та протиправної діяльності його посадових осіб на час здійснення спірних операцій. Напроти, з наявних у справі документів вбачається, що це підприємство здійснювало реальну та сталу господарську діяльність, функціонує до цього часу. Підприємство отримує за своїм місцезнаходженням судові повідомлення, представники з'являються у судові засідання, надають пояснення, а також первинні документи на підтвердження вхідних та вихідних операцій за спірний період.

В контексті цього слід зазначити, що згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України обов'язковим для адміністративного суду є вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили.

Під час розгляду справи не надано вироку суду у кримінальній справі (у т.ч. по справі № 49-2598, в рамках якої у позивача вилучалися первинні документи), який би набрав законної сили, яким би встановлювались обставини створення фіктивного підприємства ТОВ «Ойл Трейдінг», обставини протиправної діяльності посадових осіб підприємств -учасників спірних операцій з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди, або ж їх змови з метою здійснення/прикриття незаконної діяльності.

При цьому, суд наголошує на тому, що не дивлячи на достатній час та на те, що ця постанова витребовувалась судом, у т.ч. у судовому засіданні 08.11.2012 р., що відображено у журналі судового засідання, ДПІ під час розгляду справи так і не було надано самої постанови від 19.09.2008 р. про порушення кримінальної справи за обставинами створення та діяльності ТОВ «Ойл Трейдінг»та не доведено наявності непереборних обставин, які перешкоджали наданню цієї постанови.

У той же час, відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2008 р. по справі № 4-2505/2008, яка залишена без змін згідно з ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24.12.2008 р. та набрала законної сили 24.12.2008 р., тобто ще до того, як було складено Акт перевірки позивача від 26.03.2009 р., скасовано вищезгадану постанову прокурора Печерського району м. Києва від 19.09.2008 р. про порушення кримінальної справи за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «Ойл Трейдінг»з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України та в порушенні кримінальної справи -відмолено .

Ухвалюючи зазначену постанову суд, крім іншого, вказав, що з матеріалів, на підставі яких порушено кримінальну справу № 56-2075 вбачається, що на час порушення кримінальної справи наявні ксерокопії пояснень ОСОБА_4 від 12.09.2008 р., розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Суд також вказав, що постанова винесена прокурором безпідставно, оскільки пояснення вищезгаданих осіб не перевірені, не підтверджені належними доказами .

Суд у зазначеній постанові прийшов до висновку, що в наданих матеріалах, які стали підставою для порушення кримінальної справи № 56-2075, відсутні належні дані створення фіктивного підприємства ТОВ «Ойл Трейдінг»

Відтак, відповідачем не доведено обставин, на яких ґрунтується спірне рішення, тобто обставин створення та діяльності фіктивного підприємства ТОВ «Ойл трейдінг». Обставини, на які посилається відповідач, у т.ч. наявність лише ксерокопій пояснень ОСОБА_4, оцінені судом у вищезазначеній постанові та судом вказано на відсутність належних доказів на підтвердження обставин створення фіктивного підприємства та під час розгляду даної справи відповідачем не надано інших доказів на підтвердження наведеного.

При цьому, самі по собі пояснення ОСОБА_4, який на час вчинення спірних операцій не був учасником товариства та його директором, не є доказом, який би спростовував здійснення спірних операцій, фактичне проведення яких підтверджується документально, та порушення позивачем податкового законодавства за відносинами з контрагентом.

В контексті наведеного ДПІ не надано , зокрема, висновків експертизи щодо можливої підробки підписів засновників (учасників) на реєстраційних документах, як і не надано доказів прийняття в порядку ст. 50 Закону України «Про нотаріат»судового рішення щодо визнання протиправними дій нотаріуса при засвідчені підписів на реєстраційних документах контрагента позивача та встановлення судом вчинення нотаріусом протиправних дій у зв'язку з цим.

У взаємозв'язку з наведеним слід додатково зазначити, що, як вже зазначалося вище, керівником ТОВ «Ойл Трейдінг»у період виконання спірних операцій був ОСОБА_6, відомості щодо чого були внесені до ЄДР.

Під час розгляду справи ДПІ не надано будь-яких пояснень цієї особи, з яких би вбачалось непричетність цієї особи до оперативно-господарської діяльності підприємства та нездійснення ТОВ «Ойл Трейдінг»господарської діяльності та, зокрема, спірних операцій.

Напроти, як вже зазначалося, теперішній керівник підприємства підтверджує взаємовідносини з позивачем за спірний період за участю ОСОБА_6 як директора підприємства на час здійснення спірних операцій.

Слід додати, що під час розгляду справи не надано висновків експерта щодо можливої підробки підписів директора на договорах, додаткових угодах, актах, накладних, податкових накладних за спірними операціями.

Суд в контексті наведеного також зазначає, що відомості, які внесені до ЄДР, в силу приписів ч. 1 ст. 16 та ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», є достовірними .

Відтак, відомості щодо директора контрагента позивача (ОСОБА_6), та, відповідно, щодо наявності у нього відповідних повноважень, є достовірними в силу Закону та не спростовані ДПІ станом на час вчинення спірних операцій та розгляду справи.

У зв'язку з цим, підписання цією особою угод та первинних документів є правомірним та, відповідно, в силу наведеного відсутні підстави вважати юридично дефектними первинні документи, на підставі яких формувалися дані податкового обліку та спірні суми податкового кредиту.

З урахуванням вищенаведеного в сукупності судом також не вбачається підстав вважати договір між позивачем та його контрагентом нікчемним.

Крім того, суд наголошує також на тому, що обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Отже, можливі порушення, допущені одним платником податків (наприклад, контрагентом позивача) у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, чого в даному випадку не доведено ДПІ належними та допустимими доказами та не встановлено судом у зв'язку з наявними документальними підтвердженнями фактичного здійснення спірних операцій, за загальним правилом, самі по собі не впливають на права іншого платника податків та не зумовлюють виникнення для нього негативних наслідків, а сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати), чого в даному випадку також не доведено відповідачем, у разі фактичного здійснення господарської операції та за відсутності доказів щодо змови цих осіб для цілей отримання необґрунтованої податкової вигоди, не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Враховуючи та підсумовуючи вищенаведене , суд приходить до висновку, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік та формував податковий кредит відповідно до вимог чинного на той час податкового законодавства, а отже, при наявності належного документального підтвердження фактичного здійсненні спірних операцій, наявності у позивача всіх необхідних первинних та податкових документів, що супроводжували спірні операції, підтвердження спірних операцій іншими особами, які були задіяні у зв'язку з проведенням спірних операцій, зокрема ДП «ПрикарпатЗахідтранс», правових підстав для невизнання права позивача на спірні суми податкового кредиту - не має, що в свою чергу свідчить про те, що друге оскаржуване рішення не враховує фактичних обставин взаємовідносин, пов'язаних з формуванням спірних сум податкового кредиту позивача, та вищезазначених приписів законодавства, є необґрунтованим та протиправним.

В даному випадку, в порядку виконання обов'язку, встановленому ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не наведено обставин та не надано будь-яких належних та допустимих доказів на їх підтвердження, які б відповідно до вимог податкового законодавства унеможливлювали або об'єктивно ставили під сумнів фактичне здійснення спірних операцій та законність формування позивачем податкового кредиту за вищезгаданими операціями.

Відповідачем, в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено законності та обґрунтованості другого оскаржуваного рішення у зв'язку з чим суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з урахуванням положень ч. 2 ст. 162 КАС України, а саме шляхом визнання протиправним та скасування другого спірного рішення (№ 0000332330/1 від 16.06.2009). При цьому, як зазначено вище, щодо першого оскаржуваного рішення (№ 0000332330/0 від 08.04.2009) суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав. На поверненні судового збору (державного мита) позивач не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фітеко»(код з ЄДР 21594570; 04071, м. Київ, Подільський район, вул. Костянтинівська, 2-А) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва № 0000332330/1 від 16.06.2009.

У задоволенні позову в іншій частині -відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови суду складено та підписано 26.11.2012 р.

Суб'єкт владних повноважень повідомлений у судовому засіданні 22.11.2012 р. про можливість отримання 26.11.2012 р. повного тексту судового рішення.