Рішення

від 22.11.2012 по справі 2310/723/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/2521/12Головуючий по 1 інстанції Категорія : 45 Побережна Н.П. Доповідач в апеляційній інстанції Міщенко С. В. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоМіщенка С.В., суддівСіренка Ю.В., Трюхана Г.М., , при секретаріБурдуковій О.В., Бражнюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 та апеляційну скаргу ОСОБА_8 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 25 липня 2012 року по справі за позовом прокурора Корсунь-Шевченківського району в інтересах держави в особі: Управління Держкомзему у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, Державного підприємства «Лисянське лісове господарство» до Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет, на стороні позивача Державна інспекція сільського господарства України, в особі Державної інспекції сільського господарства України в Черкаській області , про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2012 року прокурор Корсунь-Шевченківського району в інтересах держави в особі Управління Держкомзему у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, Державного підприємства «Лисянське лісове господарство» , звернувся до суду з позовом до Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача Державна інспекція сільського господарства України, в особі Державної інспекції сільського господарства України в Черкаській області, про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до розпорядження голови Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації № 92 від 27.03.2006 «Про виділення земельних часток (паїв) із земель фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_1» в натурі (на місцевості) та видачу їх власникам державних актів на право власності на земельну ділянку» - ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7, та ОСОБА_9, які є членами фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_1», передано у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки, загальною площею 27,4001 га.

На підставі даного розпорядження видані державні акти на право власності на земельні ділянки від 03.04.2006, а саме: на ім'я ОСОБА_8 - серії ЯА № 465269 на земельну ділянку площею 3,5847 га та серії ЯА № 465354 на земельну ділянку площею 4,5551 га; на ім'я ОСОБА_10 - серії ЯА № 465134 на земельну ділянку площею 6,0273 га; на ім'я ОСОБА_7 - серії ЯА № 465321 на земельну ділянку площею 5,7611 га; на ім'я ОСОБА_9 - серії ЯА № 465322 на земельну ділянку площею 7,4719 га, а всього на земельні ділянки загальною площею 27,4001 га.

Вартість всієї земельної ділянки у розмірі 27,401 га згідно нормативної грошової оцінки земельних ділянок становить 117 504 гривень 92 копійки.

Проведеною перевіркою прокуратурою Корсунь-Шевченківського району встановлено, що прийняття розпорядження про передачу земельних ділянок у приватну власність проведено незаконно. Оскільки у порушення вимог ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», ст. 50 Закону України «Про землеустрій», п.п. 10, 11 Порядку розроблення проектів землеустрою, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26,05.2004, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок вказаним громадянам не пройшов обов'язкової державної землевпорядної експертизи, без позитивного висновку якої , передача земельної ділянки у приватну власність є незаконною.

Також були відсутні висновки Корсунь-Шевченківської районної СЕС, відділу містобудування та архітектури Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації, державної екологічної інспекції в Корсунь-Шевченківському районі, що перешкоджало вирішенню питання про передачу земельних ділянок у приватну власність.

Крім цього, під час перевірки встановлено, що серед вказаних земельних ділянок по факту передано у приватну власність даним особам: частину земельної ділянки під замкненою штучною водоймою (ставом) - в межах Дацьківської сільської ради, площею 2,14 га, яка перебувала у користуванні на умовах_договору оренди у приватного підприємця ОСОБА_13; частину лісових земельних ділянок - в межах Дацьківської сільської ради, площею 0,9 га та в межах Селищенської сільської ради - 0,9 га, загальною площею 1,8 га, які є частиною одного і того ж лісового масиву , та частина з яких, 0,9 га, знаходиться у постійному користуванні державного підприємства «Лисянське лісове господарство», а частина 0,9 га - в землях запасу. Хоча відповідно до вимог Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Лісового кодексу України, Закону України «Про фермерське господарство», - громадянам за рішенням органів виконавчої влади можуть безоплатно передаватися у власність тільки замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення та замкнені природні водойми.

Позивач стверджує, що за таких обставин розпорядження голови Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної частки (паю) членам фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_1» не є законним. Вибуття земельних ділянок загальною площею 27,4001 га із власності держави та перебування їх у володінні відповідачів - зачіпає економічні та соціальні інтереси держави, оскільки порушує законний порядок надання землі у власність громадян, підриває авторитет органів державної влади серед населення.

Про вказані обставини відомо не було до липня 2011 року, оскільки наведені порушення чинного законодавства, які свідчать про незаконність набуття ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 земельних ділянок у власність , прокуратурою Корсунь-Шевченківського району були встановлені в ході розслідування кримінальної справи , порушеної по факту допущених порушень в ході отримання вказаними особами спірних земельних ділянок , яка була прийнята до провадження слідчим прокуратури в липні 2011 року. Що , на думку позивача , є поважною причиною пропуску строку позовної давності для звернення до суду з позовом.

Враховуючи, що ст.21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує акт індивідуальної дії, виданий органом влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси, прокурор звернувся до суду та просив :

Відновити строк позовної давності, як такий, що був пропущений з поважних причин.

Визнати незаконним і скасувати розпорядження голови Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації № 92 від 27.03.2006 «Про виділення земельних часток (паїв) із земель фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_1» в натурі (на місцевості) та видачу їх власникам державних актів на право власності на земельну ділянку».

Визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки від 03.04.2006 видані на ім'я ОСОБА_8 - серії ЯА № 465269 на земельну ділянку площею 3,5847 га та серії ЯА № 465354 на земельну ділянку площею 4,5551 га; на ім'я ОСОБА_10 - серії ЯА № 465134 на земельну ділянку площею 6,0273 га; на ім'я ОСОБА_7 - серії ЯА № 465321 на земельну ділянку площею 5,7611 га; на ім'я ОСОБА_9 - серії ЯА № 465322 на земельну ділянку площею 7,4719 га та скасувати їх державну реєстрацію.

Витребувати майно - земельні ділянки площами 27,4001 га з кадастровими номерами 712258630001019002, 7122587600010060002, 122587600010060003, 7122587600010060004, 7122587600010060005 із незаконного володіння ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, які знаходяться в адміністративних межах Дацьківської та Селищенської сільських рад Корсунь-Шевченківського району Черкаської області загальною вартістю - 117 504,92 грн. та повернути 0,9 га в постійне користування ДП «Лисянське лісове господарство», 2,14 га до земель водного фонду Дацьківської сільської ради, а решту землі до земель запасу Дацьківської та Селищенської сільських рад.

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивачі зменшили позовні вимоги в частині витребовування та повернення земельних ділянок.

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 25 липня 2012 року поновлено строк позовної давності.

Позов задоволено.

Визнано незаконним і скасовано розпорядження голови Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації № 92 від 27.03.2006 «Про виділення земельних часток (паїв) із земель фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_1» в натурі (на місцевості) та видачу їх власникам державних актів на право власності на земельну ділянку».

Визнано недійсними та скасовано державну реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки від 03.04.2006 на ім'я ОСОБА_8 - серії ЯА № 465269 на земельну ділянку площею 3,5847 га та серії ЯА № 465354 на земельну ділянку площею 4,5551 га; на ім'я ОСОБА_10 - серії ЯА № 465134 на земельну ділянку площею 6,0273 га; на ім'я ОСОБА_7 - серії ЯА № 465321 на земельну ділянку площею 5,7611 га; на ім'я ОСОБА_9 - серії ЯА № 465322 на земельну ділянку площею 7,4719 га, розташовану на території Селищенської сільської ради.

Стягнуто з Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_9 судовий збір 24 гривні 46 копійок з кожного в дохід держави.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 оскаржили його і в своїх апеляційних скаргах просять вищевказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах.

При цьому апелянти на обґрунтування своїх вимог вказують на допущення судом порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки суд безпідставно поновив позивачу строки позовної давності, допустив неповне з'ясування обставин справи та неправильно оцінив докази, що були надані сторонами.

Зокрема апелянти зазначили, що рішенням Корсунь-Шевченківської районної ради від 06.05.1992 року за № 8-21 для створення фермерського господарства було виділено земельну ділянку в розмірі 11,9 га в довічне користування, що підтверджується проектною документацією, яка була виготовлена Черкаським інститутом землеустрою української академії аграрних наук України у червні-липні 1992 року, за рахунок власних коштів голови фермерського господарства.

31.03.1994 року рішенням Корсунь-Шевченківської районної ради за № 14-21 було погоджено відведення земельної ділянки в розмірі 15,5 га під розширення фермерського господарства "ІНФОРМАЦІЯ_1", та доручено земельному відділу райдержадміністрації замовити проект відведення у Черкаському філіалі Інституту землеустрою Академії аграрних наук України. Проект по розширенню земельної ділянки був виготовлений у 1994 році Черкаським філіалом Інституту землеустрою Академії аграрних наук України і затверджений рішенням Корсунь-Шевченківської районної ради 10.11.1994 року за № 2/7, згідно якого землі були передані в постійне користування фермерському господарству "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Відповідно,станом на 1.01.1995року за фермерським господарством "ІНФОРМАЦІЯ_1" згідно проектної документації рахувалося 27,4 га землі. Дані землі обліковувались за Фермерським господарством також і по формі 6-зем в Корсунь-Шевченківському відділі земельних ресурсів, що не заперечується і представником позивача. А отже, члени даного фермерського господарства мали право на отримання їх у власність у розмірах, що визначені законом. Тому , коли у 2002 році вступив у силу новий Земельний Кодекс , який передбачав заміну, раніше виданих Державних актів на право постійного користування, або на оренду, або на право власності, до Корсунь-Шевченківської райдержадміністрації було подано заяви з проханням розпаювати землі фермерського господарства "ІНФОРМАЦІЯ_1" в кількості 27,4 га між членами господарства згідно їхніх заяв . Згідно цих заяв вони й отримали вказані земельні ділянки у власність, дотримавшись всіх необхідних процедур, в тому числі й погодивши їх межі.

Зокрема , доказом законності погодження виділення земельних ділянок сільськими радами є акти перенесення в натуру проекту відведення земельних ділянок членам фермерського господарства "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 28 березня 2006 року, протокол закріплення меж землекористувань членів фермерського господарства "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 28.03.2006 року та креслення перенесення проекту в натуру , які підтверджені підписами та печатками Селищенської сільської ради - Василенко Л.І. та Дацьківської сільської ради - Дворкового О.О., що знаходяться в Технічному звіті по перенесенню в натуру проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) членам фермерського господарства "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 2006 року.

Апелянти звертають увагу на ту обставину, що суд не врахував , що, погоджуючи та підписуючи технічну документацію в період 2004-2005 років, погоджуючи та виносячи межі в натуру, - представники Селищенської сільської ради Василенко Л.І. та Дацьківської сільської ради Дворковий О.О. знали, які землі передані до Лисянського державного лісового господарства, а які знаходяться в оренді в ПП ОСОБА_13 Та не звернув увагу на ту обставину, що в справі відсутні належні докази на підтвердження доводів позивача, що частина з наданих членам фермерського господарства земель відноситься до водного та лісового фондів.

Апелянти стверджують, що прокуратура завідомо упереджено поставилася до ствердження про незаконність процедури виготовлення проектної документації в даній частині, чим ввела в оману як осіб, до яких направлялись запити, так і суд в документах що додані до позовної заяви. А судом не було враховано , що ст.8 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" передбачено, що державна експертиза проводиться в обов'язковій, вибірковій та добровільній формах, а отже її відсутність при ухваленні рішень про передачу спірних земельних ділянок не може бути підставою для визнання їх недійсними з послідуючим скасуванням актів на право власності на земельні ділянки . Як не може, на думку апелянтів , прийматися як доказ наявність постанови про закриття кримінальної справи, порушеної проти ОСОБА_16, оскільки в даному кримінальному процесі не було доведено наявність злочинних дій та вини ОСОБА_16 при отриманні у власність землі згідно Державних актів на ім'я ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8. А в ході розгляду позову не було доведено і обставин, що пов'язують між собою ці дві справи. А отже в суду не було підстав для поновлення позивачу строків позовної давності, оскільки дана кримінальна справа не стосується спірних правовідносин та враховуючи, що протягом періоду, що передував зверненню прокурора до суду від контролюючих органів не надходило претензій з приводу наявності порушень при виділенні відповідачам земельних ділянок.

Судова колегія , заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку , що апеляційні скарги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 є членами фермерського господарства "ІНФОРМАЦІЯ_1", яке було зареєстроване 24.09.1992 року , про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію даної юридичної особи /т.1 а.с.115/.

Рішенням Корсунь-Шевченківської районної ради від 06.05.1992 року за № 8-21 для створення фермерського господарства ОСОБА_9 було виділено земельну ділянку в розмірі 11,9 га в постійне користування. /т.1 а.с.19-21,87-94/.

Рішенням Корсунь-Шевченківської районної ради від 31.03.1994 року за № 14-21 було погоджено відведення земельної ділянки в розмірі 15,5га під розширення фермерського господарства "ІНФОРМАЦІЯ_1" /а.с.95/. А рішенням Корсунь-Шевченківської районної ради від 10.11.1994 року за № 2/7 було затверджено проект відведення даної земельної ділянки, згідно якого землі площею 15,5га були передані в постійне користування фермерському господарству "ІНФОРМАЦІЯ_1" /а.с.97/.

Частиною 2 ст.31 ЗК України передбачено, що громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств , відповідно до ст.32 ЗК України, відбувається шляхом передачі безоплатно у приватну власність наданих їм у користування земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Також ч.5 ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» гарантується, що громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Це положення не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Користуючись правом, що надане законом, вказані особи звернулися з відповідними заявами до Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації про виділення їм у власність земельних ділянок із земель ФГ "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Розпорядженням голови Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації № 92 від 27.03.2006р.«Про виділення земельних часток (паїв) із земель фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_1» в натурі (на місцевості) та видачу їх власникам державних актів на право власності на земельну ділянку» /т.1 а.с.33/ :1) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) членам ФГ "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 із земель ФГ "ІНФОРМАЦІЯ_1", та передано у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: ОСОБА_8 - 8,1398га., ОСОБА_10- 6,0273га., ОСОБА_7 - 5,7611га., та ОСОБА_9- 7,4719га., а всього 27,4001га.;2) Виділено з цих земель земельні ділянки в натурі ( на місцевості) з видачею власникам цих ділянок державних актів на право власності на земельну ділянку.

Відповідно, на виконання вказаного розпорядження , зазначеним особам були видані державні акти на право власності на земельні ділянки від 03.04.2006 на ім'я ОСОБА_8 - серії ЯА № 465269 на земельну ділянку площею 3,5847 га та серії ЯА № 465354 на земельну ділянку площею 4,5551 га; на ім'я ОСОБА_10 - серії ЯА № 465134 на земельну ділянку площею 6,0273 га; на ім'я ОСОБА_7 - серії ЯА № 465321 на земельну ділянку площею 5,7611 га; на ім'я ОСОБА_9 - серії ЯА № 465322 на земельну ділянку площею 7,4719 га.

Визнаючи незаконним та скасовуючи зазначене Розпорядження та визнаючи недійсним і скасовуючи державну реєстрацію вказаних державних актів на право власності на земельні ділянки , суд виходив з тих міркувань, що ні ФГ "ІНФОРМАЦІЯ_1", ні ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, як членам даного фермерського господарства , попередньо не надавалися земельні ділянки.

Але суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що на час ухвалення спірного розпорядження та отримання державних актів громадянами ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 - в користуванні ФГ "ІНФОРМАЦІЯ_1", членами якого вони були , згідно вказаних вище рішень Корсунь-Шевченківської районної ради , перебувало 27,4га землі, яка була виділена для ведення даного селянського фермерського господарства , з якої членами фермерського господарства сплачувалися відповідні податки і законність користування якою протягом неповних двадцяти років ( з 1992 року) не заперечувалася та не оспорювалася компетентними органами.

Суд не врахував, що вони раніше не отримували земельних ділянок та мали право на приватизацію землі, як члени фермерського господарства , у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради , чого не заперечувала й сторона позивача. Та , що їм було виділено земельні ділянки саме із земель фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_1» , які по площі відповідають розміру земельної ділянки, що перебувала у користуванні ФГ "ІНФОРМАЦІЯ_1".

При цьому, ухваливши зазначене рішення, суд фактично позбавив відповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 права власності на земельні ділянки , на виділення яких у власність вони мали право . Хоча згідно ст. 140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Указаний перелік є вичерпним. І в ньому відсутня така підстава припинення права власності на земельну ділянку, як скасування рішення органу виконавчої влади, на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку.

Також , як на підставу задоволення позову , суд посилається на обставину, що під час здійснення процедури приватизації земельних ділянок , зазначеними особами було допущено порушення порядку безоплатної приватизації земельних ділянок, а саме не проведена експертиза проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок , та не надано висновків відповідних контролюючих органів з приводу можливості відведення цих ділянок.

При цьому , як на доказ підтвердження цих порушень , суд посилався на встановлені постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 21.12.2012р.., обставини. Якою встановлена вина підсудного ОСОБА_16 в порушеннях норм законодавства при погодженні проекту Розпорядження голови Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації № 92 від 27.03.2006р., що спричинило виділення вказаним особам земельної ділянки під замкненою природною водоймою площею 2,14га та земельної ділянки площею 1,8га , яка є частиною лісового масиву , що права ДП «Лисянське лісове господарство» на зазначені земельні ділянки лісового фонду.

Однак з такими висновками також погодитися не можна.

Статтею 118 ЗК України , в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин, передбачено , що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Відповідачі ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 дотрималися зазначених вимог - звернулися з заявами про приватизацію земельних ділянок, розробили відповідний проект відведення та подали його на розгляд до Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації, і ця обставина не оспорюється сторонами.

А висновки суду , що даний проект не був погоджений з відповідними службами - є помилковими, оскільки відповідачі в межах земель, якими користувалося ФГ "ІНФОРМАЦІЯ_1" і які й були їм виділені у власність в процесі приватизації , - здійснювали відповідні обстеження та погодження з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини , й отримали позитивні висновки , які були предметом вивчення в суді першої інстанції /т.1 а.с.193-201/, але помилково відхилені судом як доказ.

Не може бути підставою для задоволення даного позову й та обставина , що вказаний проект не пройшов державну експертизу, оскільки : по-перше - це порушення було допущене не з вини відповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, а по-друге відсутність такої експертизи не передбачає наслідків у вигляді скасування розпорядження РДА та державних актів на право власності на землю. До того ж в діючій редакції ст.9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» норма про обов'язковість проведення державної землевпорядної експертизи проекту землеустрою при здійсненні приватизації земель - відсутня.

Ухвалюючи рішення , суд також безпідставно визнав як доказ по даній справі постанову Корсунь-Шевченківської районного суду від 21.12.2011року , за якою гр. ОСОБА_16 , що здійснював погодження проекту спірного розпорядження, було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, що передбачений ч.1 ст.367 КК України, у зв'язку зі спливом строків давності /а.с.206-209/ . Оскільки з даної постанови не вбачається, що ОСОБА_16 вчиняв протиправні діяння у зговорі з ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які були б спрямовані на протиправне заволодіння останніми земельними ділянками, а лише встановлено, що гр. ОСОБА_16 допустив недбалість при вивченні питання про можливість ухвалення розпорядження про приватизацію земель членами ФГ "ІНФОРМАЦІЯ_1" : «…не прийнявши міри до проведення відповідних робіт по належному обміру суміжних земельних ділянок і внесення відповідних змін до земельно-облікових даних , не прийнявши міри щодо належного оформлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок членам ФГ "ІНФОРМАЦІЯ_1" у власність, так як був відсутній висновок державної землевпорядної експертизи та висновки відповідних служб району щодо погодження даного проекту землеустрою». Що жодним чином не може впливати на реалізацію цими особами їх права приватизувати земельну ділянку, яке позивачем не оспорюється.

З цієї ж причини не має підстав вважати доведеним і ту обставину, що при виділенні вказаним особам земельних ділянок - під приватизацію потрапили землі лісового та водного фондів. У ході розгляду справи позивач не надав жодного належного доказу ,крім даної постанови, яким би підтверджувалася ця обставина - у справі відсутні експертні висновки з цього питання, чи хоча б схематичні посилання на місце розташування земель під лісовими насадженнями та водоймою в земельному масиві, що був виділений відповідачам.

Однак навіть , якщо в ході приватизації земель фермерського господарства й було допущено такий факт, це не суперечить нормам Закону України «Про фермерське господарство», оскільки частиною 7 ст.7 загаданого Закону передбачено, що земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

При цьому згідно ч. 8 ст.7 Закону - землі лісового і водного фондів, що входять до складу сільськогосподарських угідь, не можуть передаватися у приватну власність для ведення фермерських господарств, за винятком невеликих - до 5 гектарів ділянок лісів у складі угідь фермерського господарства і невеликих - до 3 гектарів ділянок під замкненими природними водоймами. А з поданої позовної заяви вбачається, що під приватизацію потрапило 1,8га земель лісового масиву та 2,14га під замкненою штучною водоймою (ставом), що не перевищує дозволеного законом розміру земель даної категорії, а отже не дає підстав для визнання нечинним розпорядження про видачу державних актів на землю та самих актів вцілому.

Крім того , ухвалюючи зазначене рішення суд не врахував, що воно прямо стосується інтересів фермерського господарства "ІНФОРМАЦІЯ_1", оскільки без земельної ділянки функціонування фермерського господарства неможливе. Але , не зважаючи на це, дана юридична особа участі в розгляді справи не брала і питання про можливість притягнення її як третьої особи чи відповідача, судом не розглядалося.Чим було позбавлено ФГ "ІНФОРМАЦІЯ_1" прав, передбачених ст.31 ЦПК України

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права…. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Таким чином, враховуючи допущені судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення порушення норм матеріального права , що визначають підстави для визнання недійсними та скасування розпоряджень про виділення земельних часток та державних актів на право власності на землю , допущену невідповідність висновків суду обставинам справи - рішення суду належить скасувати та ухвалити нове рішення , відмовивши позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 307,309,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 25 липня 2012 року - задовольнити.

Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 25 липня 2012 року - скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову прокурора Корсунь-Шевченківського району в інтересах держави в особі: Управління Держкомзему у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, Державного підприємства «Лисянське лісове господарство» до Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет, на стороні позивача Державна інспекція сільського господарства України, в особі Державної інспекції сільського господарства України в Черкаській області , про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :