Рішення

від 28.11.2012 по справі 33/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.11.12 р. Справа № 33/25

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сич Ю.В., судді Осадчої А.М., судді Соболєвої С.М.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Югдонмонтаж», м.Маріуполь (ідентифікаційний код 33825697)

до відповідача Приватного акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь», м.Маріуполь (ідентифікаційний код 25605170)

про стягнення заборгованості в розмірі 144770,59грн., інфляції в сумі 24321,46грн., 3% річних у розмірі 8317,37грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні з 02.10.2012р.

до 25.10.2012р., з 20.11.2012р. до 28.11.2012р.

оголошено перерву згідно

ст.77 Господарського процесуального

кодексу України.

Позивач, Приватне підприємство «Югдонмонтаж», м.Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь», м.Маріуполь про стягнення заборгованості у сумі 144 770грн.59коп., інфляційних витрат у сумі 24 321грн.46коп., 3% річних у сумі 8 317грн.37коп.

Ухвалою від 26.04.2011р. господарський суд Донецької області порушив провадження у справі №33/25.

Ухвалою від 01.06.2011р. господарський суд за клопотанням відповідача в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжив строк розгляду спору у справі №33/25 на п'ятнадцять днів.

14.06.2011р. на адресу господарського суду Донецької області надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №33/25 у зв'язку із порушенням господарським судом Донецької області провадження у справі №33/75пд, предметом розгляду якої є позовні вимоги про визнання недійсним правочину ЗАТ «АзовЕлектроСталь» та ПП «Югдонмонтаж» відносно робіт з установки воріт у корпусі №13, оформленого актом б/н приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р., довідкою вартості виконаних підрядних робіт за листопад 2008р., до якого додано копію ухвали господарського суду Донецької області від 31.05.2011р про порушення провадження у справі №33/75пд.

Ухвалою від 15.06.2011р. господарський суд Донецької області на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зупинив провадження у справі №33/25.

08.02.2012р. на адресу господарського суду Донецької області надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі №33/25, до якого долучено копії рішення господарського суду Донецької області від 10.08.2011р. по справі №33/75пд та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2011р. по справі №33/75пд.

Ухвалою від 14.03.2012р. господарський суд поновив провадження у справі №33/25 та призначив останню до розгляду.

22.03.2012р. до господарського суду Донецької області звернулось Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський завод важкого машинобудування», м.Маріуполь, яке має намір вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору по справі №33/25 з позовною заявою №296 без дати до відповідача1, Закритого акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь», м.Маріуполь та відповідача2, Приватного підприємства «Югдонмонтаж», м.Маріуполь про визнання недійсним правочину ЗАТ «АзовЕлектроСталь» та ПП «Югдонмонтаж» відносно робіт з установки воріт в корпусі №13, оформленим актом б/н приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2008р.

Ухвалою від 26.03.2012р. господарський суд повернув без розгляду зазначену позовну заяву заявнику на підставі п.п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

30.03.2012р. на адресу господарського суду надійшла апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» на ухвалу господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. по справі №33/25.

Ухвалою від 30.03.2012р. господарський суд Донецької області зупинив провадження у справі №33/25 у зв'язку із необхідністю направлення апеляційної скарги та матеріалів справи на адресу Донецького апеляційного господарського суду на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку із закінченням апеляційного та касаційного провадження на адресу господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №33/25.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 21.08.2012р. справу №33/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Сич Ю.В., судді Осадчої А.М., судді Уханьової О.О.

Ухвалою від 21.08.2012р. господарський суд поновив провадження у справі №33/25 та призначив останню до розгляду.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 02.10.2012р. змінено склад судової колегії у справі №33/25: суддю Уханьову О.О. замінено на суддю Соболєву С.М.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за усною домовленістю на підставі акту приймання виконаних робіт б/н за листопад 2008р. в частині сплати вартості виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 144770,59грн. та виникли підстави для нарахування інфляції 24321,46грн., 3% річних у розмірі 8317,37грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії акту приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р., рахунка №12 від 03.03.2009р., довідки про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2008р., супровідного листа від 11.03.2009р., листа б/н від 03.03.2009р., листа б/н від 30.10.2012р. та докази його направлення.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 509, 526, 546, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 49, 54, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 213, 232 Господарського кодексу України.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

24.05.2011р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, за яким останній заперечує проти позовних вимог. Відповідно до відзиву відповідач посилається на відсутність у позивача права вимоги виконання грошового зобов'язання за правочином, укладеним на підставі спірного акту приймання виконаних робіт, у зв'язку із тим, що позивач не заявив належним чином вимоги щодо оплати у розумінні ст. 530 Господарського процесуального кодексу України.

02.10.2012р. відповідачем надано письмові пояснення, за якими останній зазначив, що ні претензій, ні вимог, ні інших документів, які б містили вимогу про сплату спірної заборгованості, відповідач не отримував.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців правильне найменування відповідача - приватне акціонерне товариство «АзовЕлектроСталь».

У зв'язку із чим, ухвалою від 25.10.2012р. господарський суд визначив відповідача як приватне акціонерне товариство «АзовЕлектроСталь».

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

Позивач на підставі усної домовленості виконав будівельні роботи зі встановлення воріт корпусу 13 ЗАТ «АзовЕлектроСталь», а відповідач прийняв зазначені роботи на суму 144770,59грн. за актом б/н приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р., що підтверджується підписами представників позивача та відповідача на зазначеному акті, скріпленими відбитками печаток.

В рахунку-фактурі №12 від 03.03.2019р. в найменуванні зазначено «за виконані роботи зі встановлення воріт корпусу №13 згідно акту приймання виконаних робіт за листопад 2008р.» на суму 144770,59грн.

Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав чи обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.08.2011р. у справі №33/75пд за позовом Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь", м.Маріуполь до відповідача, Приватного підприємства „Югдонмонтаж", м.Маріуполь про визнання недійсним правочину відносно робіт з установки воріт у корпусі №13, оформленого актом б/н приймання виконаних робіт за листопад 2008р., довідкою вартості виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. у позовних вимогах відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2011р. у справі №33/75пд вищезазначене рішення залишено без змін.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, в матеріалах справи міститься копія листа б/н від 03.03.2009р., за яким позивач направляє рахунок №12 від 03.03.2009р. та просить оплатити його у встановлений діючим законодавством строк. Як вбачається з наданого листа, останній отриманий відповідачем 03.03.2009р., про що міститься відмітка на самому листі, скріплена відбитком штампу ЗАТ «АзовЕлектроСталь».

Відповідно до чого, спростовуються твердження відповідача стосовно не заявлення позивачем вимоги щодо оплати виконаних робіт.

Крім того, стосовно твердження відповідача щодо того, що рахунок не є вимогою в розумінні ст. 530 Цивільного кодексу України, господарський суд зазначає, що відповідно до постанови від 05.12.2011р. по справі №33/85 Вищий господарський суд України зазначив, що моментом пред'явлення вимоги є дата отримання відповідачем рахунку.

Отже, суд дійшов висновку, що моментом пред'явлення вимоги вважається дата отримання вищевказаного листа б/н від 03.03.2009р., тобто 03.03.2009р.

Проаналізувавши вищезазначену домовленість сторін, судом встановлено, що остання за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Тобто, з урахуванням приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, останнім терміном сплати виконаних підрядних робіт за актом б/н приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. є 10.03.2009р.

Та за твердженням позивача відповідач не виконав зобов'зання щодо оплати вартості виконаних робіт за вчиненим правочином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На теперішній час відповідачем не надано доказів сплати зазначеної заборгованості.

Частина 1 статті 205 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пропозиція позивача укласти договір підряду викладена у формі акту приймання виконаних підрядних робіт б/н за листопад 2008р., в якому містяться всі істотні умови: предмет договору, ціна, обсяг робіт. Факт прийняття пропозиції відповідачем підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти договір підряду на запропонованих умовах, а саме: прийняття підрядних робіт шляхом підписання акту б/н приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2008р. без заперечень.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 144770,59грн. доведеними, обґрунтованими належними доказами, відповідно такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 24321,46грн. та 3% річних у розмірі 8317,37грн. з період з 19.03.2009р. по 15.02.2011р.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», господарський суд дійшов висновку, що визначений позивачем період нарахування та розрахунок не суперечать приписам чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 24321,46грн. та 3% річних у розмірі 8317,37грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 202, 205, 509, 526, 599, 610, 612, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 181 Господарського кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємство «Югдонмонтаж», м.Маріуполь до відповідача, Приватного акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь», м.Маріуполь про стягнення заборгованості у сумі 144 770грн.59коп., інфляційних витрат у сумі 24 321грн.46коп., 3% річних у сумі 8 317грн.37коп. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь» (87535, Донецька область, м.Маріуполь, площа Машино будівельників, буд.1, ідентифікаційний код 25605170) на користь Приватного підприємства «Югдонмонтаж» (87502, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Пашковського, б.4, ідентифікаційний код 33825697) заборгованість сумі 144 770грн.59коп., інфляційні втрати у сумі 24 321грн.46коп., 3% річних у сумі 8 317грн.37коп., державне мито в розмірі 1774,09грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 28.11.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2012р.

Головуючий суддя Сич Ю.В.

Суддя Осадча А.М.

Суддя Соболєва С.М.