Постанова

від 29.11.2012 по справі 5009/294/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2012 р. Справа № 5009/294/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Заріцької А.О., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на ухвалу та на постановугосподарського суду Запорізької області від 23.04.2012 року Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2012 року у справі господарського суду за заявою до№5009/294/12 Запорізької області Товариства з обмеженою відповідальністю "Орграф ІТ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтрейд ТПК" про визнання банкрутом Представники сторін у судове засідання не з'явились.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.04.2012 року у справі № 5009/294/12 (Суддя -Кричмаржевський В.А.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтрейд ТПК". Провадження у справі припинено.

Вимоги, що не задоволені за недостатністю майна, ухвалено вважати погашеними.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2012 року (Головуючий суддя -Богатир К.В., судді: Склярук О.І., Ушенко Л.В.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.04.2012 року у справі № 5009/294/12 - залишено без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.04.2012 року про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі № 5009/294/12 про банкрутство - залишено без змін

Не погоджуючись із процесуальними актами попередніх судових інстанцій, Державна податкова інспекція у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.04.2012 року, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2012 року у справі №5009/294/12, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В обґрунтування вимог касаційної скарги заявником зазначено, що суди попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних рішень не врахували, зокрема, що ліквідатором не було повідомлено заявника про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, що позбавило податковий орган права на проведення відповідної перевірки платника податків.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 111 5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до вимог статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Як встановлено судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, ухвалою господарського суду Запорізької області 24.01.2012 року, за заявою ТОВ "Орграф ІТ" порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Промтрейд ТПК", на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Постановою господарського суду Запорізької області від 06.02.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, призначено ліквідатором ініціюючого кредитора - ТОВ "Орграф ІТ".

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатор направляв повідомлення Південному міжрайонному центру зайнятості м. Запоріжжя, Запорізькому обласному відділенню Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції, УПФУ України в Жовтневому районі м. Запоріжжя, Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Запоріжжя, ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», ВАТ «Запоріжжяобленерго», Жовтневому відділу виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, Концерну "Міські теплові мережі".

Крім того, ліквідатором було здійснено публікацію про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в газеті "Голос України" № 31 (5281) від 17.02.2012р. та № 46 (5296) від 14.03.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором було надано звіт та ліквідаційний баланс станом на 26.03.2012 року та реєстр вимог кредиторів банкрута станом на 26.03.2012 року, до якого включені лише вимоги ініціюючого кредитора.

Господарським судом Запорізької області під час розгляду звіту ліквідатора встановлено, що на виконання вимог ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ході ліквідаційної процедури ліквідатором проведено відповідні заходи, направлені на виявлення майна банкрута та погашення кредиторської заборгованості, однак, встановлено, що у банкрута відсутні майнові активи, необхідні для задоволення кредиторської заборгованості, що підтверджено даними звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та іншими матеріалами справи.

На виконання ч. 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором направлено запити до державних органів, які могли були кредиторами банкрута.

З метою виявлення рухомого та нерухомого майна ліквідатором направлено запити до відповідних органів, а саме: БТІ, УДАІ, інспекції державного технічного нагляду тощо.

Судами встановлено, що із відповідей наведених органів вбачається, що транспортних засобів, нерухомого майна за банкрутом не зареєстровано, відповідно до витягів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна у банкрута відсутнє майно, що перебуває в обтяжені, за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підприємство-банкрут не значиться засновником інших суб'єктів господарювання.

Суд першої інстанції, затверджуючи подані ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс банкрута виходив з того, що ліквідатором вжито усіх передбачених законом заходів щодо виявлення можливих майнових активів банкрута та належним чином проведено ліквідаційну процедуру. Незадоволені кредиторські вимоги за недостатністю майна, вважаються погашеними, відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Оскільки майнових активів банкрута не виявлено, суд затвердив звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував банкрута та припинив провадження у справі.

Апеляційний господарський суд підтримав висновки суду першої інстанції щодо підставності затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та послався на те, що судом першої інстанції встановлено вірно, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатором здійснено всі заходи, передбачені ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , отже, виконані всі вимоги цього Закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України із висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Промтрейд ТПК" погодитись не може, вважає такі висновки передчасними, з огляду на наступне.

Згідно ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій ліквідатором по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, встановлення судом обставин неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, встановлення неможливості задоволення визначених за звітом ліквідатора вимог кредиторів та необхідності у зв'язку з цим ліквідації боржника, обґрунтування оплати послуг арбітражного керуючого (ліквідатора), якщо до звіту ліквідатора додається звіт про його витрати та оплату послуг), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, примірник ухвали господарського суду Запорізької області від 24.01.2012 року про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Промтрейд ТПК" направлено до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, тоді як, відповідно до копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.13), місцезнаходженням юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтрейд ТПК" є: Запорізька обл. м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 100., та саме ДПІ у Святошинському районі м. Києва зобов'язано у строк до 02.02.2012 року надати до суду довідку про заборгованість боржника по податках і зборах.

Апеляційний господарський суд не перевірив під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу чи встановлено судом першої інстанції факт направлення ліквідатором банкрута повідомлення про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом, зокрема, чи було направлено відповідне повідомлення Державній податковій інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби, як то передбачено приписами ч. 5 ст. 52 Закону України "про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що постанова про визнання боржника банкрутом від 06.02.2012 року у даній справі, була винесена за відсутності сторін у судовому засіданні, а у апеляційному та касаційному порядку не переглядалась.

У резолютивній частині наведеної постанови не міститься даних про направлення примірника постанови на адресу податкового органу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до ст. 78 Податкового Кодексу України , у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків органами державної податкової служби проводиться документальна позапланова виїзна перевірка.

Згідно пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України ).

Згідно ст. 82 Податкового Кодексу України , тривалість строків, що стосується виїзних позапланових та планових перевірок, не повинна перевищувати 30 робочих днів за продовженням на 15 днів для великих платників податків. Тривалість документальної позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Відповідно до вимог п.6 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст.32 цього Закону.

Відповідно ст. ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

У зв'язку із наведеним, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що апеляційний господарський суд, який в силу повноважень наданих йому приписами ст. 101 ГПК України щодо права повторного розгляду справи, на наведені обставини справи та на порушення прав Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області щодо здійснення, в межах її компетенції, відповідної перевірки платника податків, який ліквідується у судовому порядку, уваги не звернув, справу повторно не переглянув, чим порушив приписи ст. ст. 4, 43, 101 ГПК України, ст. 32, п. 6 ч.1 ст. 40, ч. 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З урахуванням вищезазначеного, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції її фактичні обставини встановлені не були, апеляційний господарський суд під час перегляду за апеляційною скаргою податкового органу не надав тому належної правової оцінки, у зв'язку із чим, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2012 року у справі №5009/294/12, підлягає скасуванню із направленням справи на новий апеляційний розгляд.

При новому розгляді справи апеляційному господарському суду належить врахувати викладене в цій постанові, вжити заходів щодо повного, об'єктивного, всебічного з'ясування обставин справи та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2012 року скасувати.

Справу №5009/294/12 направити на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді А.О. Заріцька

В.Ю. Поліщук