Постанова

від 27.11.2012 по справі 37/20-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2012 року Справа № 37/20-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецової І.Л. (доповідача)

суддів: Герасименко І.М., Сизько І.А.

при секретарі: Турбуєвій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Герасимчук О.А. - представник, довіреність №б/н від 25.01.12,

від відповідача-1: не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином,

від відповідача-2: не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет Лтд", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2012р. у справі №37/20-10

за позовом публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м.Київ

до відповідача 1 товариства з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет Лтд", м.Дніпропетровськ

до відповідача 2 товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Фордон", м.Київ

про стягнення 13 857 479,43 доларів США та 26 758 598грн.01коп., звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ :

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2012р. у справі №37/20-10 (головуючий суддя: Євстигнеєва Н.М., судді: Крижний О.М., Татарчук В.О.) позов публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) "ОТП Банк" задоволено, з товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Хекро Пет Лтд" на користь позивача стягнуто заборгованість за договором про надання кредитної лінії № СR 08-057/28-2 від 11.04.2008 р. в сумі 13 857 479,43 доларів США та 26 758 598грн.01коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки по іпотечному договору № PL 08-618/28-2 від 03.09.2008р., який укладений між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "Термінал Фордон", кошти, отримані від реалізації предмету іпотеки направлені на погашення заборгованості ТОВ "Хекро Пет Лтд" перед ПАТ"ОТП Банк" за договором про надання кредитної лінії, встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження та встановлено початкову ціну для реалізації предмета іпотеки в сумі 36 740 936 грн. без податку на додану вартість;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин порушення відповідачем-1 зобов"язань за кредитним договором в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів, з наявності, у зв"язку з цим, у позивача права вимоги по достроковому поверненню цих коштів та задоволення відповідних вимог за рахунок реалізації предмета іпотеки, визначення ціни продажу предмета іпотеки на підставі звіту про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки, складеного експертом -приватним підприємством (далі-ПП)"ТВІ", встановлення способу реалізації предмета іпотеки згідно з положеннями Законів України "Про виконавче провадження", "Про іпотеку" та умовами підпунктів 3.4.1, 3.4.4 іпотечного договору, а також з відсутності підстав для задоволення клопотань відповідачів про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи з огляду на наявність у справі названого вище звіту та ненадання відповідачами доказів звернення в порядку ст.13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну, оціночну діяльність в Україні" із запитом про рецензування оцінки предмета іпотеки;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ"Хекро Пет Лтд" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати;

- у поданій скарзі йдеться про неприйняття господарським судом рішення за клопотаннями відповідачів відносно призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, які були подані ними внаслідок незгоди з вартістю предмета іпотеки, вказаного у відповідному договорі через сплив значного проміжку часу та зміну певних фінансових і економічних показників в Україні, які вплинули на таку вартість, про те, що зазначені обставини призводять до необхідності проведення належної експертизи з визначення вартості земельної ділянки, на чому наполягали відповідачі, про те, що експертиза повинна бути належною, а не беззаперечно прийматися до уваги звіт грошової оцінки, наданий позивачем, про поверхневе проведення оцінки землі порівняльним методом без виходу на місце з фактичним оглядом та з"ясування обставин по наявності на ділянці будь-яких будівель і споруд та дій по відношенню до такого майна, про те, що для визначення справжньої вартості предмета іпотеки необхідні спеціальні знання, про те, що ст.39 Закону України "Про іпотеку", на яку послався господарський суд не передбачає визначення початкової ціни предмета іпотеки на підставі оцінки майна суб"єктом оціночної діяльності, а також про те, що суд не задовольнив клопотання відповідача-1 про перенесення судового засідання у зв"язку з необхідністю підготовки належного відзиву на позовну заяву і це призвело до прийняття рішення без врахування всіх обставин стосовно предмета іпотеки;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника;

- відповідач-2 письмові пояснення по суті апеляційної скарги не надав, 22.11.2012р. відповідачем-2 заявлено клопотання про припинення відносно нього провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв"язку із відсутністю предмета спора;

- в обґрунтування клопотання покладені обставини щодо розірвання, за згодою ПАТ"ОТП Банк", іпотечного договору №РL 08-618/28-2 від 03.09.2008р. внаслідок реалізації предмета іпотеки і зменшення у зв"язку з цим заборгованості за кредитним договором на 9 500 000грн.;

- представники позивача та відповідача-1 клопотання відповідача-2 підтримують;

- 27.11.2012р. представники відповідачів в судове засіданні не з"явилися, про час і місце засідання відповідачі повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, у тому числі і в засіданнях 25.10. та 22.11.2012р., колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як встановлено господарським судом, 11.04.2008р. закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (банком) та ТОВ"Хекро ПЕТ Лтд"(позичальником) укладено договір про надання кредитної лінії № СR 08-057/28-2, на підставі якого банк зобов"язався надати позичальнику кредитну лінію, в рамках якої банк надає позичальнику кредит в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування, а позичальник -прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит, а також оплатити проценти та виконати інші зобов"язання, встановлені договором.

Відповідно до п.1.4 договору позичальник зобов"язався сплатити банку і відповідну плату від суми кредиту (проценти) в доларах США та в гривнях.

Порядок розрахунків процентів в доларах США та в гривнях узгоджено сторонами в п.п.1.4.1, 1.4.2 п.1.4 договору.

Згідно з п.п.1.6.1 п.1.6 договору сума кожного траншу підлягає поверненню позичальником протягом 365 календарних днів з дати отримання такого траншу з урахуванням того, що в будь-якому випадку сума кредиту в повному обсязі має бути повернута позичальником не пізніше 25 березня 2011р.

Пунктом 1.10 договору передбачено право банку вимагати виконання зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині, у тому числі, за обставин настання випадку невиконання умов цього договору, а саме: положень п.п.1.4-1.6 цього договору.

Відповідно до п.п.2.3.7 п.2.3 договору позичальник зобов"язаний також сплатити банку комісію за управління кредитом в розмірі, що становить 0.75 процента від ліміту фінансування з розстроченням платежу в порядку, визначеному цим пунктом.

П.4.2.1 п.4.2 договору встановлена відповідальність позичальника за порушення зобов"язань по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за кредит в обумовлені договором строки у вигляді сплати банку пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент нарахування пені від суми несвоєчасно виконаного зобов"язання за кожний день прострочення.

Господарським судом встановлено також, що на забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором ЗАТ "ОТП Банк" (іпотекодержателем) та ТОВ "Термінал Фордон" (іпотекодавцем) 03.09.2008р. укладено іпотечний договір № РL 08-618/28-2.

За умовами іпотечного договору товариство передало в іпотеку банку земельну ділянку, площею 13,862 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 5121084200:01:002:0476, що розташована за адресою: масив №21, ділянки 345-347, Нерубайська сільська рада, Біляївського району, Одеської області, з цільовим призначенням (використанням) - для будівництва складських приміщень для зберігання сільськогосподарської та промислової продукції, яка належить товариству "Термінал Фордон" на праві власності на підставі: Державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ЯЕ №115355) від 15.05.2007 року, виданого Біляївським районним відділом земельних ресурсів на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки серія ВЕМ №704020 від 27.03.2007 року та договору купівлі-продажу земельної ділянки ВЕМ №704019 від 27.03.2007 року.

Згідно з п.1.4 іпотечного договору вартість предмета іпотеки визначається за згодою між сторонами або шляхом проведення оцінки суб"єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законодавством або цим договором.

В п.п.1.4.1 п.1.4 договору заставна вартість предмета іпотеки визначена за згодою сторін та складає 59 033 889грн.42коп..

Відповідно до п.6.2 іпотечного договору у випадку настання будь-якого заставного випадку іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмета іпотеки.

При цьому заставним випадком є, у том числі, невиконання та/або неналежне виконання боржником положень кредитного договору, невиконання вимог іпотекодержателя про повернення кредиту (траншу).

На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу-1 кредитну лінію, що підтверджується меморіальними ордерами: від 15.04.2008р. на суму 2 000 000 доларів США, від 30.05.2008р. на суму 2 876 400 доларів США, від 19.06.2008р. на суму 1 623 500 доларів. США, від 04.09.2008р. на суму 8 500 100 доларів США, від 13.04.2009р. на суму 7 700 000 доларів США, від 15.04.2009р. на суму 7 700 000 доларів США, від 27.04.2009р. на суму 7 700 000 доларів США, від 22.05.2001р. на суму 200 000 доларів США, від 26.05.2009р. на суму 300 000 доларів США, від 27.05.2009р. на суму 800 000 доларів США, від 01.06.2009р. на суму 591 731,31 доларів США, від 11.06.2009р. на суму 153 518,4 доларів США, від 18.06.2009р. на суму 1 500 000 доларів США.

Відповідач-1 порушив зобов"язання за кредитним договором в частині повернення кредиту у встановлені строки.

У цьому зв"язку на момент звернення з позовом у позивача виникло право вимагати дострокового повернення кредиту у неповернутій сумі, що складає 12 000 000доларів США і 22 950 000грн.

Не виконав відповідач-1 і зобов"язання щодо оплати процентів за користування кредитом, сума нарахованих та неоплачених відповідачем-1 процентів за період з 01.08.2009р. по 31.01.2010р.р. дорівнює 597 888, 93 доларів США та 2 313 863грн.

22.09.2009р. позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою №60-12-12-4/6559 про погашення заборгованості за кредитним договором протягом семи днів. Вимога отримана відповідачем-1 28.09.2009р.

Докази повернення кредиту та сплати процентів у вказаних вище сумах відповідачем-1 в процесі розгляду справи не надані, доводи щодо наявності відповідної заборгованості в установленому порядку ним не спростовані.

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.1054 названого Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.2 ст.1050 Кодексу якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Ст.611 Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За приписами ч.1 ст.33 цього Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч.1 ст.39 Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Ч.6 ст.38 Закону встановлено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" - оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) -це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно з ч.6 ст.9 названого Закону положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

П.38 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав" № 1440 від 10.09.2003 року встановлено, що для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об'єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний.

Суб'єктом оціночної діяльності -ПП"ТВІ", що має ліцензію Державного комітету України із земельних ресурсів на проведення землеоціночних робіт серії АВ №440238 від 02.04.2009р., складено звіт про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки, у відповідності до якого експертна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 13,862га за адресою: Одеська область, Біляївський район, Нерубайська сільська рада, масив №21, ділянка №345-347, що належить ТОВ "Термінал Фордон" станом на 20.07.2012р.становить 36 740 936грн. без податку на додану вартість.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем-1 зобов"язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом в обумовлені кредитним договором строки та ненадання ним доказів, які б спростовували таке порушення господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог в частині стягнення з відповідача-1 заборгованості по поверненню кредиту, процентів, пені та звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно колегія суддів погоджується із зазначенням господарським судом в рішенні, що оскаржується початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб"єктом оціночної діяльності в сумі 36 740 936 грн.

З огляду на викладене рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.

Доводи відповідача-1 стосовно неправомірності визначення господарським судом початкової ціни предмета іпотеки на підставі звіту про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки від 20.07.2012р. та необхідність визначення такої ціни шляхом призначення по справі судової експертизи є безпідставними.

Так, відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність України" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Отже, у разі наявності будь-яких сумнівів стосовно об"єктивності оцінки предмета іпотеки або будь-яких конкретних заперечень відповідач-1 не був позбавлений можливості звернутися до господарського суду з клопотанням про виконання на вимогу суду рецензування оцінки предмета іпотеки.

В порядку ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України обставини щодо неможливості визначення звіту про грошову оцінку земельної ділянки як неналежного доказу по справі відповідачем-1 не доведені.

Клопотання відповідача-2 про припинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У даному випадку, обставини щодо розірвання іпотечного договору виникли після прийняття господарським судом рішення у даній справі і на час прийняття рішення не існували.

Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2012р. у справі №37/20-10 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя І.М.Герасименко

Суддя І.А.Сизько

Повна постанова складена 05.12.2012р.