Постанова

від 23.04.2013 по справі 37/20-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року Справа № 37/20-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М., суддів:Воліка І.М., Коваленко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Фордон" (відповідач-2) на рішення та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2012 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 р. у справі№ 37/20-10 господарського суду Дніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "ОТП Банк" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет Лтд" (відповідач-1); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Фордон" (відповідач-2) простягнення 13 857 479,43 дол. США та 26 758 598,01 грн. та звернення стягнення на предмет іпотеки, за участю представників: від позивачане з'явились від відповідача-1Андраш А.О. від відповідача-2Кушнаренко Н.І.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк") звернулося до господарського суду з позовом та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 26.07.2012 р. просило суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет Лтд" (далі - ТОВ "Хекро Пет Лтд") на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за договором про надання кредитної лінії № СR 08-057/28-2 від 11.04.2008 р. у розмірі 13 857 479,43 дол. США та 26 758 598,01 грн., з яких: 12 000 000,00 дол. США та 22 950 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 597 888,93 дол. США та 2 313 863,00 грн. - заборгованість по відсотках, 1 222 090,50 дол. США та 1 494 735,01 грн. - заборгованість по пені, 37 500,00 дол. США - несплачена комісія. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № PL 08-618/28-2 від 03.09.2008 р., який укладено між ПАТ "ОТП Банк" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал Фордон" (далі - ТОВ "Термінал Фордон") та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плющ Н.В., за реєстровим № 1793, а саме на нерухоме майно: земельну ділянку, площею 13,862 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 5121084200:01:002:0476, що розташована за адресою: масив № 21, ділянки 345-347, Нерубайська сільська рада, Біляївського району, Одеської області, цільове призначення (використання) - для будівництва складських приміщень для зберігання сільськогосподарської та промислової продукції, та належить ТОВ "Термінал Фордон" на праві власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку (серія ЯЕ № 115355) від 15.05.2007 р., виданого Біляївським районним відділом земельних ресурсів на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки серії ВЕМ № 704020 від 27.03.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плющ Н.В. 27.03.2007 р., за реєстровим № 278, та договору купівлі-продажу земельної ділянки ВЕМ № 704019 від 27.03.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плющ Н.В. 27.03.2007 р., за реєстровим № 275; Акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02.07.516.0005. Кошти, отримані від реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором № PL 08-618/28-2 від 03.09.2008 р. направити на погашення заборгованості ТОВ "Хекро Пет Лтд" перед ПАТ "ОТП Банк" за договором про надання кредитної лінії № СR08-057/28-2 від 11.04.2008 р. у розмірі 13 857 479,43 дол. США та 26 758 598,01 грн., серед яких: 12 000 000 дол. США та 22 950 000 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 597 888,93 дол. США та 2 313 863,00 грн. - заборгованість по відсотках, 1 222 090,50 дол. США та 1 494 735,01 грн. - заборгованість по пені; 37 500 дол. США - несплачена комісія. Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором № PL 08-618/28-2 від 03.09.2008 р. - шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження. Встановити початкову ціну для реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором № PL 08-618/28-2 від 03.09.2008 р. у розмірі 36 740 936 грн. без ПДВ.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням ТОВ "Хекро Пет Лтд" умов договору про надання кредитної лінії № СR08-057/28-2 від 11.04.2008 р. в частині своєчасної сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії та пені за несвоєчасну сплату платежів.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2012 р. у справі № 37/20-10 (колегія суддів у складі: Євстигнеєва Н.М. - головуючий, Крижаний О.М., Татарчук В.О.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 р. (колегія суддів у складі: Кузнецова І.Л. - головуючий, Герасименко І.М., Сизько І.А.), позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Хекро Пет Лтд" на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за договором про надання кредитної лінії № СR08-057/28-2 від 11.04.2008 р. у розмірі 13 857 479,43 дол. США та 26 758 598,01 грн., з яких: 12 000 000,00 дол. США та 22 950 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 597 888,93 дол. США та 2 313 863,00 грн. - заборгованість по відсоткам, 1 222 090,50 дол. США та 1 494 735,01 грн. - заборгованість по пені, 37 500,00 дол. США - несплачена комісія. Вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № PL 08-618/28-2 від 03.09.2008 р., який укладений між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "Термінал Фордон" та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плющ Н.В., за реєстровим № 1793, а саме на нерухоме майно: земельну ділянку, площею 13,862 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 5121084200:01:002:0476, що розташована за адресою: масив № 21, ділянки 345-347, Нерубайська сільська рада, Біляївського району, Одеської області, цільове призначення (використання) - для будівництва складських приміщень для зберігання сільськогосподарської та промислової продукції, та належить ТОВ "Термінал Фордон" на праві власності на підставі: Державного акта на право власності на земельну ділянку (серія ЯЕ №115355) від 15.05.2007 р., виданого Біляївським районним відділом земельних ресурсів на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки серія ВЕМ № 704020 від 27.03.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плющ Н.В. 27.03.2007 р., за реєстровим № 278, та договору купівлі-продажу земельної ділянки ВЕМ № 704019 від 27.03.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плющ Н.В. 27.03.2007 р., за реєстровим № 275; Акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02.07.516.0005. Вирішено кошти, отримані від реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором № PL 08-618/28-2 від 03.09.2008 р. направити на погашення заборгованості ТОВ "Хекро Пет Лтд" перед ПАТ "ОТП Банк" за договором про надання кредитної лінії № СR08-057/28-2 від 11.04.2008 р. у розмірі 13 857 479,43 дол. США та 26 758 598,01 грн., серед яких: 12 000 000,00 дол. США та 22 950 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 597 888,93 дол. США та 2 313 863,00 грн. - заборгованість по відсоткам, 1 222 090,50 дол. США та 1 494 735,01 грн. - заборгованість по пені, 37 500,00 дол. США - несплачена комісія. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором № PL 08-618/28-2 від 03.09.2008 р. - шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження. Встановлено початкову ціну для реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором № PL 08-618/28-2 від 03.09.2008 р. у розмірі 36 740 936 грн. без ПДВ.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 р. у справі № 37/20-10, ТОВ "Термінал Фордон" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати зазначену постанову та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2012 р., а справу направити на новий розгляд.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.04.2013 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Воліка І.М., Коваленко С.С. прийнято касаційну скаргу ТОВ "Термінал Фордон" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 16.04.2013 р. о 10 год. 10 хв.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.04.2013 р. розгляд касаційної скарги ТОВ "Термінал Фордон" відкладено на 23.04.2013 р. о 10 год. 20 хв.

Сторони, згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, призначеного на 23.04.2013 р., однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 11.04.2008 р. між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк") (Банк) та ТОВ "Хекро Пет ЛТД" (Позичальник) було укладено договір про надання кредитної лінії № CR 08-057/28-2 (далі - Кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого Банк надає Позичальнику кредитну лінію, в рамках якої Банк надає Позичальнику кредит в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування, а Позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути Банку кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені у цьому договорі.

Кредит може надаватись в такій валюті: долар США та/або євро та/або гривня (п. 1.1.1 Кредитного договору).

Порядок розрахунків процентів узгоджено сторонами у п.п. 1.4.1 та 1.4.2 Кредитного договору.

Договором № 2 від 07.08.2008 р. внесені зміни до Кредитного договору, зокрема, до п. 1.4.1 в частині розміру процентів, які сплачує Позичальник.

У п. 2.3.7 Кредитного договору встановлено обов'язок Позичальника сплатити Банку комісію за управління кредитом в розмірі, що становить 0,75% від ліміту фінансування з розстроченням платежу в порядку, визначеному цим пунктом.

Відповідно до п. 1.6.1 Кредитного договору кінцевий строк повернення кредиту - 25.03.2011 р.

Пунктом 1.10 Кредитного договору сторони передбачили право Банку вимагати виконання зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині за наступних обставин: настання випадку невиконання умов цього договору, а саме: положень п.п. 1.4-1.6 цього договору та/або у випадку невиконання умов документів забезпечення, якщо це прямо передбачено документами забезпечення, та/або у випадку пред'явлення третіми особами будь-яких позовів до позичальника відносно предмету застави тощо; погіршення фінансового стану Позичальника (за результатами аналізу річної фінансової звітності Позичальника), яке визначається Банком самостійно.

За порушення (невиконання та/або неналежне виконання) взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується окремо від процентів та штрафних санкцій, нарахованих за користування простроченими до повернення сумами та нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язань Позичальником (п. 4.2.1 Кредитного договору).

Також, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.09.2008 р. між ЗАТ "ОТП Банк" (Іпотекодержатель) та ТОВ "Термінал Фордон" (Іпотекодавець) було укладено іпотечний договір № PL 08-618/28-2 (далі - Іпотечний договір), який 03.09.2008 р. посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плющ Н.В. та зареєстровано в реєстрі за номером 1794.

Іпотечний договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії Кредитного договору. Зокрема, іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги Іпотекодержателя щодо суми кредиту, сплати процентів за кредит, сплати комісій, штрафних санкцій (пеня, штраф); сплата інших сум (ст. 2 Іпотечного договору).

Згідно з п. 1.2 Іпотечного договору предметом іпотеки є земельна ділянка, площею 13, 862 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 5121084200:01:002:0476, що розташована за адресою: масив № 21, ділянки 345-347, Нерубайська сільська рада, Біляївського району Одеської області, та земельна ділянка, площею 13,862 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 5121084200:01:002:0476, що розташована за адресою: масив № 21, ділянки 345-347, Нерубайська сільська рада, Біляївського району, Одеської області, цільове призначення (використання) - для будівництва складських приміщень для зберігання сільськогосподарської та промислової продукції, та належить ТОВ "Термінал Фордон" на праві власності на підставі: Державного акта на право власності на земельну ділянку (серія ЯЕ №115355) від 15.05.2007 р., виданого Біляївським районним відділом земельних ресурсів на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки серії ВЕМ № 704020 від 27.03.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плющ Н.В. 27.03.2007 р., за реєстровим № 278, та договору купівлі-продажу земельної ділянки ВЕМ № 704019 від 27.03.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плющ Н.В. 27.03.2007 р., за реєстровим № 275.

Відповідно до п. 1.3 Іпотечного договору предмет іпотеки передається в іпотеку за цим договором разом з усіма приналежностями.

Заставна вартість предмета іпотеки визначається сторонами та становить 59 033 889,42 грн., що в перерахунку за валютним курсом НБУ на дату укладення цього договору становить 12 171 685,00 дол. США (п. 1.4.1 Іпотечного договору).

Пунктом 3.4 Іпотечного договору передбачено право Іпотекодержателя у випадку невиконання Іпотекодавцем своїх зобов'язань за Кредитним договором та цим договором отримати задоволення за рахунок заставленого майна.

У випадку невиконання боржником боргових зобов'язань Іпотекодержатель має право одержати виконання боргових зобов'язань та задоволення інших фактичних вимог за рахунок предмета іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, реалізації предмета іпотеки та набуття права власності на предмет іпотеки (п.п. 3.4.1, 3.4.4-3.4.6 Іпотечного договору).

Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки врегульовано ст. 6 Іпотечного договору.

Так, згідно з п. 6.3. ст. 6 Іпотечного договору у разі порушення боржником боргових зобов'язань та/або Іпотекодавцем умов цього договору Іпотекодержатель направляє/надсилає Іпотекодавцю та боржнику письмову вимогу про усунення порушення. У такій вимозі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги про усунення порушення. Якщо протягом встановленого в цьому пункті строку вимога про усунення порушення залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку настання будь-якого заставного випадку, яким, зокрема, є: невиконання та/або неналежне виконання Іпотекодавцем положень цього договору та/або невиконання та/або неналежне виконання боржником положень Кредитного договору, в тому числі невиконання вимог Іпотекодержателя про повернення кредиту (траншу) відповідно до умов Кредитного договору (п. 6.2.1 Іпотечного договору).

Пунктом 6.7 Іпотечного договору встановлено, що одним із способів задоволення вимог Іпотекодержателя, передбачених Іпотечним договором, є звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується з вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, на виконання умов Кредитного договору позивач надав відповідачу-1 кредитну лінію, що підтверджується меморіальними ордерами: від 15.04.2008 р. на суму 2 000 000,00 дол. США, від 30.05.2008 р. на суму 2 876 400,00 дол. США, від 19.06.2008 р. на суму 1 623 500,00 дол. США, від 04.09.2008 р. на суму 8 500 100,00 дол. США, від 13.04.2009 р. на суму 7 700 000, 00 дол. США, від 15.04.2009 р. на суму 7 700 000, 00 дол. США, від 27.04.2009 р. на суму 7 700 000, 00 дол. США, від 22.05.2001 р. на суму 200 000,00 дол. США, від 26.05.2009 р. на суму 300 000,00 дол. США, від 27.05.2009 р. на суму 800 000,00 дол. США, від 01.06.2009 р. на суму 591 731,31 дол. США, від 11.06.2009 р. на суму 153 518,4 дол. США та від 18.06.2009 р. на суму 1 500 000,00 дол. США.

Відповідач-1 порушив зобов'язання перед позивачем за Кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у встановлені договором строки.

Господарські суди попередніх інстанцій, врахувавши положення ч. 2 ст. 1050 ЦК України, відповідно до якої якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, а також положення п. 1.10 Кредитного договору, дійшли висновків, що у позивача виникло право вимагати дострокового повернення кредиту у неповернутій його сумі - 12 000 000,00 дол. США і 22 950 000,00 грн.

Також, господарськими судами встановлено, що відповідач-1 не виконав своїх зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом у сумі 597 888,93 дол. США та 2 313 863,00 грн., нарахованих та неоплачених за період з 01.08.2009 р. по 31.01.2010 р.

22.09.2009 р. позивач, відповідно до приписів п. 1.10 Кредитного договору, звернувся до відповідача-1 з вимогою (вих. № 60-12-12-4/6559) про погашення заборгованості за Кредитним договором протягом семи днів. Зазначена вимога отримана відповідачем-1 28.09.2009 р.

Як встановлено місцевим господарським судом, позивач, відповідно до п. 4.2.1 Кредитного договору, нарахував пеню на суму заборгованості за тілом кредиту за період прострочення його повернення та на суму заборгованості за відсотками за користування кредитом за період прострочення їх оплати з 04.09.2009 р. по 01.04.2010 р. у розмірі 1 222 090,50 дол. США та 1 494 735,01 грн.

Крім того, відповідно до п. 2.3.7 Кредитного договору позивач нарахував комісію за управління кредитом у розмірі 37 500,00 дол. США.

Місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, врахувавши викладене, а також те, що відповідачем-1 не надано доказів повернення кредиту у сумі 12 000 000,00 дол. США і 22 950 000,00 грн., сплати відсотків за користування кредитом, нарахованих за період користування кредитними коштами, у сумі 597 888,93 дол. США та 2 313 863,00 грн., та не спростовано доводів позивача щодо наявності заборгованості у зазначених сумах, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 13 857 479,43 дол. США та 26 758 598,01 грн., з яких: 12 000 000,00 дол. США та 22 950 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 597 888,93 дол. США та 2 313 863,00 грн. - заборгованість по відсоткам, 1 222 090,50 дол. США та 1 494 735,01 грн. - заборгованість по пені, 37 500,00 дол. США - несплачена комісія.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

За приписами ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рішенні суду зазначається, у тому числі, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з приписами ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Як встановили господарські суди попередніх інстанцій, експертом-оцінювачем - суб'єктом оціночної діяльності Приватним підприємством "ТВІ", що має ліцензію Державного комітету України із земельних ресурсів на проведення землеоціночних робіт серії АВ № 440238 від 02.04.2009 р., складено Звіт про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки, відповідно до якого встановлено, що станом на 20.07.2012 р. експертна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 13,862 га за адресою: Одеська область, Біляївський район, Нерубайська сільська рада, масив № 21, ділянка № 345-347, що належить ТОВ "Термінал Фордон", становить 36 740 936,00 грн. без ПДВ.

Господарські суди попередніх інстанцій, врахувавши викладене, а також положення ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 575 ЦК України, ч. 1 ст. 7, ст. 33, ч. 6 ст. 38, ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку", ст. 3, ч. 6 ст. 9, ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", дійшли висновків про правомірність позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, встановивши початкову ціну для реалізації предмета іпотеки у розмірі 36 740 936,00 грн. без ПДВ.

Таким чином, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про те, що заявлені позивачем вимоги є правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з прийнятими у справі судовими рішеннями, з огляду на таке.

Так, згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги одночасно як в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, так і в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, попередні судові інстанції не врахували, що виконання основного зобов'язання боржником виключає можливість задоволення вимог за рахунок забезпечувального зобов'язання, і, як наслідок, не перевірили, чи передбачає чинне законодавство право одночасного звернення з такими вимогами.

Правова суть забезпечення зобов'язання полягає в тому, що забезпечена сторона, крім прав за основним зобов'язанням, наділяється також додатковими правами, якими вона може скористатися у разі неспроможності боржника або в інших випадках, передбачених законом чи договором. Тобто, виходячи з викладеного та укладених між сторонами договорів, позивач наділений альтернативними способами захисту своїх прав - чи то стягнення боргу за Кредитним договором, з урахуванням штрафних санкцій, чи то звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки за змістом ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, тоді як звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно зі стягненням заборгованості за кредитним договором, є подвійним стягненням заборгованості на користь кредитора.

Відтак, не врахувавши вищевикладеного, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ст. 111 7 ГПК України, вказані оскаржувані акти підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, а крім того, звернути увагу на договір від 06.11.2012 р. про розірвання іпотечного договору № PL 08-618/28-2, поданий відповідачем-2 у суді апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду даної справи, та надати йому правову оцінку.

У ході нового розгляду суду першої інстанції необхідно вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, об'єктивно оцінити зібрані у справі докази, а за необхідності і додатково витребувані докази, а також доводи та заперечення сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності до вимог закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Фордон" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2012 р. у справі № 37/20-10 скасувати.

Справу № 37/20-10 передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

С.С. Коваленко