Постанова

від 05.12.2012 по справі 5006/5/33б/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2012 р. Справа № 5006/5/33б/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. -головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову та ухвалувід 10.10.2012 р. Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2012 р. господарського суду Донецької області у справі№ 5006/5/33б/2012 господарського суду Донецької області за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІГРУПП-ІНВЕСТ", м. Донецьк дотовариства з обмеженою відповідальністю "ЦИНК", м. Донецьк провизнання банкрутом ліквідатор ТОВ "ЮНІГРУПП-ІНВЕСТ" представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.05.2012 року порушено провадження у справі № 5006/5/33б/2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИНК" (далі -Боржник, Товариство) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІГРУПП-ІНВЕСТ" (далі - Кредитор) в порядку норм ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Донецької області від 21.05.2012 року Товариство визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено ініціюючого кредитора, якого зобов'язано виконати дії у ліквідаційній процедурі відповідно до вимог Закону про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.07.2012 року (суддя -І.К. Чорненька) затверджені звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Боржника, останнього ухвалено ліквідувати, а провадження у справі припинено тощо.

Не погодившись із цією ухвалою суду, Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі -Інспекція, ДПІ) звернулася до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 09.07.2012 року та "закрити" провадження у справі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.10.2012 року (головуючий суддя -Мартюхіна Н.О., судді: Азарова З.П., Кододова О.В.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 09.07.2012 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.10.2012 року та ухвалу господарського суду Донецької області від 09.07.2012 року.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст. 1 Закону про банкрутство, ст. 78 Податкового кодексу України, а також норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Нормами ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до норм ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (ч. 2 ст. 4 1 ГПК України).

Учасниками провадження у справі про банкрутство, згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, є сторони - зокрема, кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у проваджені у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника.

Також, ст. 1 Закону про банкрутство передбачає, що кредитор -це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пункт 1 ст. 14 Закону про банкрутство встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який (порядок) включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують .

При цьому слід врахувати, що особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до відсутнього боржника, що ліквідується в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, визначені положеннями ч. 5 вказаної статті та передбачають направлення кредиторами ліквідатору заяв із вимогами до банкрута в місячний термін після отримання від ліквідатора відсутнього боржника повідомлення про визнання банкрутом .

Отже, у справі про банкрутство відсутнього боржника особа (що не є ініціюючим кредитором) може набути статусу кредитора -сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника .

У зв'язку із викладеним суд касаційної інстанції також наголошує, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства -Законом про банкрутство.

Як встановлено у постанові від 05.12.2012 року під час здійснення касаційного провадження у справі за результатами перегляду постанови від 21.05.2012 року про визнання Боржника банкрутом та постанови від 12.09.2012 року апеляційного суду про залишення її без змін, Інспекція не є кредитором Боржника, оскільки не має підтверджені належними доказами кредиторські вимоги до нього, у зв'язку з чим Інспекція не має статусу сторони, учасника чи іншої особи у справі про банкрутство. За цих підстав, касаційний суд дійшов висновку, що оскаржувана ДПІ в апеляційному порядку постанова про визнання Товариства банкрутом не стосується її прав та обов'язків, тому Інспекція не мала права подавати апеляційну скаргу на оскаржувану постанову суду першої інстанції в порядку, передбаченому положеннями ст. 91 ГПК України. Дійшовши такого висновку, суд касаційної інстанції скасував постанову апеляційного суду від 12.09.2012 року, припинивши апеляційне провадження за апеляційною скаргою Інспекції на постанову про визнання Товариства банкрутом.

Як вбачається, в апеляційній скарзі (та в касаційній скарзі також) стосовно оскарження ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Товариства та припинення провадження у справі, Інспекція також не посилається на наявність у Товариства заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до Боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові).

При цьому, слід звернути увагу на те, що обґрунтування, наведені в касаційній скарзі при оскарженні згаданої ухвали місцевого суду та відповідної постанови апеляційного суду ідентичні тим, які були наведені при оскарженні постанови про визнання Товариства банкрутом та постанови апеляційного суду про залишення її без змін.

Отже, касаційні вимоги на два різних судових рішення у справі про банкрутство (які - рішення -мають, виходячи з приписів зокрема, ст.ст. 23, 32, 52 Закону про банкрутство, різні правові наслідки) викладені без врахування цих наслідків, а також без врахування норм законодавства, які були застосовані та на які послалися суди при прийнятті таких рішень.

У зв'язку із цим та стосовно викладених в апеляційній скарзі обставин, які на думку ДПІ, є підставою для скасування ухвали про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу Товариства та припинення провадження у справі, суд касаційної інстанції, як і при прийняті згаданої вище постанови від 05.12.2012 року, враховує прийняття апеляційним судом окремої ухвали від 12.09.2012 року, направленої голові Державної податкової служби у Донецькій області (а.с. 98).

Також, касаційний суд враховує і наявну у справі довідку ДПІ № 6889/10/19-1/13, від 12.06.2012 року (а.с.59) про відсутність у Товариства податкового боргу.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства -щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст.ст. 1, 14, 15, а також ст. 52 Закону про банкрутство, касаційна інстанція дійшла висновку, що Інспекція не є кредитором Боржника, оскільки не має підтверджені належними доказами кредиторські вимоги до нього, у зв'язку з чим Інспекція не має статусу сторони, учасника чи іншої особи у справі про банкрутство, а оскаржувана нею в апеляційному порядку ухвала про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Товариства не стосується її прав та обов'язків, тому Інспекція не мала права подавати апеляційну скаргу на оскаржувану ухвалу суду першої інстанції саме в порядку, передбаченому положеннями частини 6 ст. 106 ГПК України.

Згідно п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене, приписи ст. 35 ГПК України та виходячи із системного аналізу норм ГПК України, колегія суддів вважає, що спір згідно поданої Інспекцією апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 09.07.2012 року не підлягав вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що здійснивши апеляційне провадження та розглянувши по суті апеляційну скаргу ДПІ на постанову господарського суду Донецької області від 09.07.2012 року, суд апеляційної інстанції припустився порушень, зокрема, вимог ст.ст. 91, 106 ГПК України, у зв'язку з чим оскаржувана постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційне провадження за скаргою Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на згадану ухвалу господарського суду Донецької області підлягає припиненню.

Дійшовши вказаного висновку, касаційні вимоги про скасування ухвали суду першої інстанції від 09.07.2012 року задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 14, 15, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 210 Господарського кодексу України та п. 1 ст. 80, ст.ст. 90, 91, 106, 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.10.2012 р. у справі № 5006/5/33б/2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення (ухвалу): "Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Донецької області від 09.07.2012 р. ".

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 05.12.2012 року.