Ухвала

від 04.12.2012 по справі 2а/2470/2252/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/2252/12

Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач : не з'явився

відповідач (апелянт) : Лучкіна Галина Валеріївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новоселицької міжрайонної Державної податкової інспекції на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Берестецький вівчарик" до Новоселицької міжрайонної Державної податкової інспекції, заступника начальника Новоселицької міжрайонної Державної податкової інспекції Павелко І.О., головного державного податкового ревізора-інспектора відділу оподаткування фізичних осіб, інспектора податкової служби І рангу Банара Е.А., старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю, інспектора податкової служби І рангу Локатир З.І. про скасування податкових повідомлень- рішень та визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В :

Фермерське господарство "Берестецький вівчарик" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новоселицької міжрайонної Державної податкової інспекції, заступника начальника Новоселицької міжрайонної Державної податкової інспекції Павелко І.О., головного державного податкового ревізора-інспектора відділу оподаткування фізичних осіб, інспектора податкової служби І рангу Банара Е.А., старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю, інспектора податкової служби І рангу Локатир З.І. про скасування податкових повідомлень- рішень та визнання дій неправомірними.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року адміністративний позов фермерського господарства "Берестецький вівчарик" задоволено частково, а саме визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення від 07.08.2012 року № 1161/230000952300 на суму 1037,50 грн., № 1162/230000962300 на суму 3990,56 грн., № 1164/230000942300 на суму 40000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено та стягнуто з Державного бюджету України на користь фермерського господарства "Берестецький вівчарик" судовий збір в розмірі 615,51 грн.

Не погоджуючись з постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року Новоселицькою міжрайонною Державною податковою інспекцією подано апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі Новоселицька міжрайонна Державна податкова інспекція просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги законодавства України та положення ст. 159 КАС України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Представник Новоселицької міжрайонної Державної податкової інспекції в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд її задовольнити.

Фермерське господарство "Берестецький вівчарик" та інші відповідачі в судове засідання представників не направили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи без участі представників.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення представника Новоселицької міжрайонної Державної податкової інспекції, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що фермерське господарство "Берестецький вівчарик" зареєстроване Новоселицькою районною державною адміністрацією Чернівецької області 18.02.2005 р. та взяте на облік 18.02.2005 р. Новоселицькою МДПІ як платник податків за № 1042. Відповідно до свідоцтв від 08.08.2006 р. та 09.02.2010 р. про реєстрацію племінного стада в державному племінному реєстрі, позивачу надано статус племінного заводу з розведення овець асканійської каракульної породи. Протягом періоду з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р. позивач був зареєстрованим як платник фіксованого сільськогосподарського податку.

Новоселицькою МДПІ, в порядку п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу № 377 від 04.07.2012 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», згідно направлення від 05.07.2012 р. № 104, 105, 106 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р., за результатами якої складено акт № 685/23/33376559 від 18.07.2012 р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем зроблено висновок, що позивачем порушено: п.п. 209.2 ст. 209, п.п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України, абз.2 п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 11 від 12.01.2011 р., в результаті чого занижено податок на додану вартість (в частині не цільового використання коштів з спец. рахунку) за жовтень 2011 р. в сумі 5022,00 грн.; п.п. 49.18.1, 49.18.2 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України - не подання до Новоселицької МДПІ декларацій по податку на додану вартість по розрахунках з бюджетом за жовтень 2011 р. - червень 2012 р. (9 періодів); п.п. 49.18.1, 49.18.2 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України - не подання до Новоселицької МДПІ декларацій по податку на додану вартість (скорочені) за жовтень 2011 р.-червень 2012 р. (9 періодів); п.2.6. "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 - неоприбуткування коштів, отриманих з банку для придбання кормів в загальній сумі 8000,00 грн.; ст.246 Податкового кодексу України, в результаті чого занижена сума екологічного збору в сумі 231,60 грн., в т.ч. за 4 квартал 2011 р. в сумі 150,00 грн., за 2 квартал 2012 р. в сумі 81,60 грн.; ст.44 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та п.п.6.1, п.п.6.2 п.6 "Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та Міністерства ядерної безпеки України, ДПА України від 19.07.1999 р. № 162/379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.08.1999 р. за № 544/3837, в результаті чого встановлено його заниження за розміщення відходів в сумі 2376,45 грн., в т.ч. за 4 квартал 2009 р. в сумі 849,70 грн., за 4 квартал 2010 р. в сумі 1526,75 грн.; п.п 4.1.4 (б) п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", господарством (при строку подання протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця) неподані розрахунки збору за забруднення навколишнього середовища за 9 місяців 2009 р., за 2009 р., 1 квартал 2010 р., 1 півріччя 2010 р., 9 місяців 2010 р. та за 2010 р. (6 розрахунків); п.п. 49.18.1, 49.18.2 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України - не подання до Новоселицької МДПІ декларацій по екологічному податку за 2011 р. та 1 півріччя 2012 р. (6 періодів).

Скориставшись правом адміністративного оскарження позивач подав заперечення на акт перевірки. За результатами розгляду заперечень до акту, 02.08.2012 р. відповідач листом повідомив позивача, що заперечення частково є необґрунтованими, а висновки та дії перевіряючих такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, виклавши висновки акту перевірки в наступній редакції: п.п. 209.2 ст. 209, п.п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України, абз.2 п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 11 від 12.01.2011 р., в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2011 р. в сумі 5022,00 грн.; п.2.6. "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 - неоприбуткування коштів, отриманих з банку для придбання кормів в загальній сумі 8000,00 грн.; ст.246 Податкового кодексу України, в результаті чого занижена сума екологічного збору в сумі 150,00 грн., в т.ч. за 4 квартал 2011 р. в сумі 150,00 грн.; ст.44 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та п.п. 6.1, п.п. 6.2 п. 6 "Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та Міністерства ядерної безпеки України, ДПА України від 19.07.1999 р. № 162/379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.08.1999 р. за № 544/3837, в результаті чого встановлено його заниження за розміщення відходів в сумі 2376,45 грн., в т.ч. за 4 квартал 2009 р. в сумі 849,70 грн., за 4 квартал 2010 р. в сумі 1526,75 грн.; п.п 4.1.4 (б) п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", господарством (при строку подання протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця) неподані розрахунки збору за забруднення навколишнього середовища за 9 місяців 2009 р., за 2009 р., 1 квартал 2010 р., 1 півріччя 2010 р., 9 місяців 2010 р. та за 2010 р. (6 розрахунків); п.п. 49.18.1, 49.18.2 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України - не подання до Новоселицької МДПІ декларацій по екологічному податку за 2011 р. та 1 півріччя 2012 р. (6 періодів); п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України "Неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби, реєстрації зміни місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи в неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку".

На підставі висновків акту перевірки та заперечень, Новоселицькою МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.08.2011 р. за формою "Р": № 1161/230000952300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з екологічного податку на 1037,50 грн.; № 1162/230000962300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього середовища на 3990,56 грн.; № 1163/230000972300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 6787,50 грн.; податкове повідомлення-рішення від 07.08.2011 р. за формою "С" № 1164/230000942300, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 40000,00 грн.

Задовольняючи частково вищевказаний адміністративний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Стосовно податкового повідомлення-рішення форми "С" № 1164/230000942300, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 40000,00 грн., колегія суддів вважає за потрібне відмітити наступне.

Перевіркою дотримання вимог ведення касових операцій у національній валюті виявлено порушення приписів Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Перевіркою зафіксовано, що касова книга протягом періоду з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р. фермерським господарством не велась та для перевірки надана не була. Фермерським господарством отримані кошти з банківської установи згідно чеку № 8550690 від 28.09.2011 р. на суму 5000,00 грн. витрачені на придбання кормів для худоби без оприбуткування їх по касі. Аналогічно, отримані кошти з банківської установи згідно чеку № 8550690 від 13.09.2011 р. на суму 3000,00 грн. також витрачені на придбання кормів для худоби без оприбуткування їх по касі.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320 (далі - Положення).

Пунктом 2.1 цього Положення передбачено, що підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.

Згідно п. 2.2 Положення підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Відповідно до п. 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Порядок ведення касової книги та обов'язки касира врегульовано главою 4 цього Положення, зокрема п. 4.2 якого встановлено, що усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Колегією суддів, встановлено, що в період з 01.01.2009 р. по 30.06.2012 р. касова книга позивачем велася в порядку встановленому Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Проте було досліджено касову книгу розпочату 01.01.2009 р. та закінчену 27.09.2011 р., а також розпочату 28.09.2011 р., які належним чином пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки ФГ "Берестецький вівчарик".

Відповідно до виписки по рахунку № 26003130753, відкритого ФГ "Берестецький вівчарик" в ПАТ "Райффайзен банк Аваль", 13.09.2011 р. позивач отримав з банківської установи 3000,00 грн. згідно чеку № 8550690 для придбання кормів для худоби. 28.09.2011 р. позивачем також було отримано з банківської установи 5000,00 грн. згідно чеку № 8550690 для придбання кормів для худоби. Отриману з банківської установи готівку, позивачем оприбутковано по касі, що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 19 від 13.09.2011 р. та № 32 від 28.09.2012 р., а також записами проведеними в касових книгах відповідно 13.09.2012 р. та 28.09.2012 р.

В подальшому, позивач одержану готівку, за видатковими касовими ордерами № 20 від 13.09.2011 р. та № 32 від 28.09.2011 р. видано ОСОБА_6 під звіт.

Колегія суддів вважає, що позивач в перевіряємий період касову книгу вів належним чином, з відображенням 13.09.2011 р. та 28.09.2011 р. операцій з одержання та видачі готівки, відтак останнім не було допущено порушень приписів п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Пунктом 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідальність за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлені Національним банком України настає, в т.ч. у випадку неоприбуткування, неповного та/або несвоєчасного оприбуткування суб'єктом господарювання у касах готівки.

Апеляційним розглядом не встановлено порушення позивачем приписів п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а також належне ведення касової книги, з відображенням операцій з одержання та видачі готівки, колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.08.2012 р. форми «С»№ 1164/230000942300 на суму 40000,00 грн. є протиправним.

Податкові повідомлення-рішення від 07.08.2011 р. за формою "Р": № 1161/230000952300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з екологічного податку на 1037,50 грн. та № 1162/230000962300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього середовища на 3990,56 грн., на думку колегії суддів також є протиправними.

Основним видом діяльності позивача є розведення овець, кіз, коней, змішане сільське господарство, вирощування зернових та технічних культур, роздрібна торгівля з лотків та на ринках.

Перевіркою повноти визначення збору за забруднення навколишнього середовища за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2010 р. встановлено його заниження за розміщення відходів в сумі 2376,45 грн., в т.ч. за 4 квартал 2009 р. в сумі 849,70 грн., за 4 квартал 2010 р. в сумі 1526,75 грн.

В акті перевірки зафіксовано, що протягом перевіреного періоду фермерським господарством дозвіл на розміщення відходів не отримано та під час перевірки наданий не був. Згідно специфіки виробничої діяльності, під час вирощування худоби протягом року виробляється велика кількість екскрементів, сечовини та гною (4 клас небезпеки). В подальшому ці відходи вивозяться на орендовані поля в якості органічного добрива. Під час перевірки не були надані документи, які б дозволили зберігати на території господарства вищезазначені відходи протягом року.

Розрахунки суми екологічного збору за розміщення відходів за 2009- 2012 роки в Новоселицьку МДПІ не подавались.

На підставі наведених в акті розрахунків та за результатами розгляду заперечень, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем збору за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення відходів в сумі 2376,45 грн., в т.ч. за 4 квартал 2009 р. в сумі 849,70 грн., за 4 квартал 2010 р. в сумі 1526,75 грн., неподання розрахунків збору за забруднення навколишнього середовища за 9 місяців 2009 р., за 2009 р., 1 квартал 2010 р., 1 півріччя 2010 р., 9 місяців 2010 р. та за 2010 р. (6 розрахунків); заниження суми екологічного збору в сумі 150,00 грн., в т.ч. за 4 квартал 2011 р. в сумі 150,00 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі -ПК України).

Відповідно до п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 ПК України платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.

Під розміщенням відходів слід розуміти зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Підпунктом 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 ПК України визначено, що об'єкт та базу оподаткування з екологічного податку, що справляється за розміщення відходів, зокрема обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів.

Отже, базою оподаткування згідно наведеної статті ПК України є обсяги зберігання (розміщення) відходів у спеціально відведених місцях. Разом з тим, при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 07.08.2012 р. № 1161/230000952300 та № 1162/230000962300, відповідач базою оподаткування визначив обсяги утворення відходів, а не обсяги їх зберігання (розміщення), як того вимагає ПК України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відходи" відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; спеціально відведеним місцем чи об'єктом є місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами; розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Колегією суддів встановлено, що будь-яких відведених місць для розміщення відходів позивач не мав, і відповідних дозволів для розміщення відходів не отримував. Фермерське господарство ні зберіганням, ні захороненням відходів не займалося, так само як і не утримувало спеціально відведені для цього місця.

В акті перевірки відсутні посилання на будь-яке документальне підтвердження розміру складових формули, за якою відповідач нарахував податкове зобов'язання по збору за забруднення навколишнього середовища та екологічного податку. Зокрема, податковим органом не наведено чим вів користувався, коли прийшов до висновку, що в середньому за день одна вівця утворює 0,2 кг екскрементів. Така, нічим не підтверджена величина, на думку суду, стала підставою для невірних висновків про утворення відходів в розмірах: за ІІ півріччя 2009 р. -25 тон, 2010 р. -40 тон, 2011 р. -40 тон, за І півріччя 2012 р. 20 тон.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що права позивача потребують судового захисту шляхом скасування податкових повідомлень-рішень від 07.08.2012 року № 1161/230000952300 на суму 1037,50 грн., № 1162/230000962300 на суму 3990,56 грн., № 1164/230000942300 на суму 40000,00 грн.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Новоселицької міжрайонної Державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 грудня 2012 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Білоус О.В.

Матохнюк Д.Б.