Рішення

від 30.10.2006 по справі 3/238(п13/1659)-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/238(П13/1659)-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.10.06р.

Справа № 3/238(П13/1659)-06

За позовом  Любимівської сільської Ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області , с. Любимівка, Дніпропетровський   район, Дніпропетровська область 

до  В-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська виробнича фірма "Україна", м. Дніпропетровськ  

 В-2: Приватного підприємства "Надія", с. Любимівка, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область  

 В-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХНІК", м. Дніпропетровськ

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний підприємець Лихопьок Денис Павлович, м. Дніпропетровськ   

про визнання права власності та визнання договорів недійсними

Суддя  Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - Філіпенков М.Т., дор. б/н від 10.07.2006р.

відповідача 1 - не з'явився

відповідача 2 - не з'явився

відповідача 3 - Лаптєв Є.В., дов.б/н від 18.11.2005р.

третя особа - Лихопьок Д.П., фізична особа - підприємець 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить визнати договір купівлі-продажу від 07.05.2004р. недійсним, визнати договір купівлі-продажу від 30.12.2004р. недійсним, визнати за Позивачем право власності на нерухоме майно, зобов'язати Відповідача-3 в місячний строк звільнити та передати спірне майно Позивачеві.

Відповідач -1 та Відповідач -2 документів, витребуваних судом не надали.

Відповідач -3 позов заперечує, мотивуючи тим, що договори купівлі-продажу, які оскаржуються, укладені згідно з чинним законодавством України, посвідчені нотаріально та є дійсними. Крім того, він вважав, що Позивачем пропущений трирічний строк позовної давності для подання позову. Відповідач-3 також вважає себе добросовісним набувачем, у якого спірне нерухоме майно не може бути витребувано.

За клопотанням приватного підприємця Лихопьока Д.П.,  його залучено до  справи у якості третьої особи без самостійних вимог на боці Відповідачів, так як він здійснював функції ліквідатора ТОВ СВФ "Україна" у межах справи про банкрутство №Б26/53/02. Третя особа вважає, що договір купівлі-продажу від 07.05.2004р. розірваний, право власності до Відповідача-2 на спірне нерухоме майно не перейшло. Третя особа повідомила, що спірне нерухоме майно нею передано Позивачеві, у зв'язку з чим вважає, що позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу від 30.12.2004р. недійсним та про визнання за Позивачем права власності на нерухоме майно підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва до 30.10.2006р.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

                   Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

встановив

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2002р. у справі №Б26/53/02 ТОВ СВФ "Україна" визнано банкрутом, відносно нього введено ліквідаційну процедуру. Ухвалою господарського суду від 24.09.2002р. ліквідатором ТОВ СВФ "Україна"  призначено Лихопьока Д.П. В межах ліквідаційної процедури у справі №Б26/53/02 ліквідатором було виявлено та включено до ліквідаційної маси банкрута будівлю насосної станції № 2, розташовану в с. Любимівка по вул. Лісній, 24. За даними 3-ї особи, право власності на вказане нерухоме майно ТОВ СВФ "Україна" набуло у результаті включення вказаного майна у перелік нерухомого майна, що було передано з державної власності при приватизації радгоспу "Україна" (право попередника Відповідача -1).

07.05.2004р.  Відповідачем -1, в особі ліквідатора Лихопьока Д.П. (продавцем), та Відповідачем -2 (покупцем) укладено договір купівлі-продажу, за яким вказану будівлю продано за 9 000,00 грн. Вказаний договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л.  За умовами п.3 вказаного договору право власності на насосну станцію виникає у покупця  з моменту підписання акту прийому-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору,  який оформлюється протягом трьох банківських днів після повної сплати покупцем продавцю суми, вказаної в п. 2 цього договору та після державної реєстрації цього договору. 06.08.2004р. Відповідачем -2 перераховано 9 000,00 грн. на рахунок Відповідача -1.

Проте,  ліквідатор Відповідача -1 відмовився від виконання договору, 19.10.2004р. повернув грошові кошти Відповідачеві -2 та своїми листами № 53/52-04 від 18.10.2004р. та № 53/53-04 від 20.10.2004р. повідомив КП "Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" та Відповідачеві -2 про розірвання договору купівлі-продажу від 07.05.2004р. Доказів про спонукання передати спірне майно на користь Відповідача -2 суду не надано. У подальшому, актом прийому-передачі від 04.11.2004р. Третьою особою безоплатно передано насосну станцію у складі внутрішньогосподарської меліоративної системи Позивачеві.

30.12.2004р. Відповідачем -2 (продавцем), та Відповідачем -3 (покупцем) укладено договір купівлі-продажу будівлі насосної станції, розташованої у с. Любимівка по вул. Лісній, 24. Вказаний договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу Чаладзе Г.О. За придбане майно Відповідач 3 сплатив 10 000,00 грн. 14.06.2005р. Дніпропетровським районним комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації" право власності на спірне нерухоме майно було зареєстроване за  Відповідачем -3.

Спірне майно розташоване на території Любимівської сільської Ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області й, з пояснень представника Позивача, разом з іншим, призначене для забезпечення населення територіальної громади  водою.

При цьому,  ст. 35 Закону України "Про власність" визначено, що об'єктами  права  комунальної  власності  є   майно,   що забезпечує  діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти  місцевих  бюджетів,  державний   житловий   фонд,   об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури,  охорони  здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване  майно,  передане відповідним  підприємствам,  установам, організаціям; а також інше майно,  необхідне  для  забезпечення  економічного  і  соціального розвитку відповідної території.  У комунальній власності перебуває також майно, передане  у власність  області, району чи іншої адміністративно-територіальної одиниці іншими суб'єктами права власності.

Пунктом 8 ст.31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (у редакції, чинній на момент продажу спірного майна) передбачено, що  об'єкти  соціальної  сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного   будівництва,   а   також    внутрішньогосподарські меліоративні  системи  підприємств,  що  не  підлягали  паюванню в процесі  реорганізації  цих  підприємств  та  передані  на  баланс підприємств-правонаступників,  підлягають  безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1253 від 13.08.2003р.  "Про затвердження Порядку безоплатної  передачі у комунальну власність об'єктів  соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі  незавершеного будівництва, а також     внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств,  що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані  на баланс підприємств-правонаступників",  цей  Порядок  визначає  механізм  безоплатної  передачі  у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому  числі незавершеного   будівництва,  а   також внутрішньогосподарських     меліоративних    систем  колективних сільськогосподарських підприємств,  що  не  підлягали  паюванню  в процесі  реорганізації  цих  підприємств  та  передані  на  баланс підприємств-правонаступників (далі - об'єкти).   Об'єктами передачі згідно з цим Порядком є:  …  б) внутрішньогосподарські   меліоративні    системи -  внутрішньогосподарська     меліоративна  мережа з об'єктами  інженерної інфраструктури,  що  не  підлягали паюванню в процесі реформування колективних сільськогосподарських підприємств. Відповідно до п. 14  Порядку розподілу та використання майна  реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України № 62 від 14.03.2001р. майно, що  не підлягає паюванню,  зокрема,  яке неможливо виділити у натурі в рахунок майнових паїв  та  поділити  його  без ушкодження,  а  саме:  дороги,  капітальні вкладення на поліпшення земель (меліоративні,  осушувальні,  іригаційні та  інші  мережі), гідротехнічні споруди,  ставки, багаторічні насадження, лісосмуги, а  також  об'єкти,  які  знаходяться  в  загальному  користуванні, передаються на   баланс   підприємствам-правонаступникам.  Окремі об'єкти зі складу майна,  яке  не  підлягає  паюванню, можуть  бути передані на баланс органу місцевого самоврядування за його згодою.  Підприємства-правонаступники  (користувачі майна) ліквідованих або реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств  несуть  відповідальність   за   збереження   об'єктів інженерної    інфраструктури    меліоративної    мережі   колишніх колективних  сільськогосподарських  підприємств,  їх  технологічну цілісність   і   використання   у   межах  своїх  землекористувань (землеволодінь)  до  передачі цих об'єктів у комунальну власність.

Рішенням дванадцятої сесії двадцять третього скликання Дніпропетровської обласної ради від 13.07.2000р. передано  у комунальну власність Любимівської сільської територіальної громади Дніпропетровського району об'єкти, що належать до спільної власності територіальної громади області (згідно з додатком).

17.10.2004р. ліквідатором Відповідача -1 складено акт про виключення майна з ліквідаційної маси, згідно з яким з ліквідаційної маси підприємства банкрута виключено насосну станцію №2 у с. Любимівка, зрошувальну систему, регумераційний басейн.

Згідно з актом прийому-передачі внутрішньогосподарських меліоративних систем від 04.11.2004р.  на виконання вимог чинного законодавства … Відповідачем -1 Позивачеві, серед іншого, передано будівлю насосної станції № 2, розташованої у с. Любимівка по вул. Лісній, 24.

          З пояснення 3-ї особи випливає, що розірвання договору, укладеного 07.05.2004р.   з Відповідачем -2  та  передачу майна Позивачеві,  було здійснено після встановлення, що спірне майно, яке обліковувалось на балансі Відповідача -1 є складовою внутрішньогосподарської  меліоративної системи,  яка згідно з вимогами Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство",  Постанов Кабінету Міністрів України №  177 від 28.02.2001р., № 1253 від 13.08.2003р.,  наказу Міністерства аграрної політики України № 62 від 14.03.2001р. не підлягала розпаюванню.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може  пред'явити  позов  про  визнання  його

права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,  а також у разі втрати ним документа,  який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 204 ЦК України  правочин є правомірним,  якщо його  недійсність  прямо  не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин,  якщо його   недійсність  встановлена законом   (нікчемний  правочин).  У  цьому  разі  визнання  такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що  правочин вважається таким,  що порушує публічний  порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина,  знищення,  пошкодження майна  фізичної  або юридичної    особи,    держави,    Автономної   Республіки   Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.  Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З урахуванням матеріалів справи, суд вважає, що оспорювані   договори є нікчемними.

Оскільки сторонами не заявлялося клопотання про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, суд це питання не розглядає.

Заперечення Відповідача -3, у яких вказано, що Позивач пропустив строк позовної давності для захисту свого права,  судом не приймаються, так як редакція Закону  України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", на виконання якого 3-ю особою спірне майно передане Позивачеві, набрала чинності з 12.03.2003р., 3-ю особою спірне майно передане Позивачеві 04.11.2004р. З позовною заявою у даній справі Позивач звернувся 17.03.2006р.  Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки. Решта заперечень Відповідача -3, судом не  приймаються з наведених вище підстав.

Позовні вимоги про зобов'язання Відповідача-3 в місячний строк звільнити та передати спірне майно Позивачеві задоволенню не підлягають, так як у судовому засіданні представники сторін пояснили, що фактично спірне майно перебуває у володінні Позивача.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання за Позивачем права власності  на майно –будівлю насосної станції, розташованої по вул. Лісній, 24 у с. Любимівка, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області підлягають задоволенню, решта позовних вимог задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 36 Інструкції про порядок  обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15 позовні заяви по спорах,  які  виникають  при  укладенні, зміні або розірванні господарських договорів, що носять  одночасно майновий характер, до яких включено вимоги  про  стягнення  штрафу тощо, оплачуються державним митом як  за  ставками,  встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками,  встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при  укладенні, зміні або розірванні господарських договорів,  у такому ж порядку оплачуються державним митом позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер.  При зверненні до суду з позовною заявою, Позивач сплатив державне мито у розмірі 85 грн., а необхідно було сплатити державне мито за кожною вимогою: про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 07.05.2004р. (держмито - 85,00 грн.), визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.12.2004р. (держмито - 85,00 грн.), визнання за Позивачем права власності на нерухоме майно та зобов'язання Відповідача-3 в місячний строк звільнити та передати спірне майно Позивачеві (держмито - 102,00 грн.). Тому не сплачене державне мито підлягає стягненню з Позивача.

          Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,  судові витрати  слід покласти на Позивача та Відповідача -3  пропорційно розміру задоволених позовних  вимог.

Керуючись ст. 49, 75, 77, 82-85,115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за Любимівською сільською радою, 51042, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Любимівка, вул. Садова,1 (код ЄДРПОУ 04339741), право власності на будівлю насосної станції, розташованої по вул. Лісній, 24 у с. Любимівка, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області.

У задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

          Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХНІК", 49112, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Панфіловців, 17 (код ЄДРПОУ 30916922)  на користь Любимівської сільської Ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, 52042 Дніпропетровська область, Дніпропетровський   район,  с. Любимівка,  вул. Садова,1 (код ЄДРПОУ 04339741) 85, 00 грн.  - витрат по сплаті державного мита,  29 грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХНІК", 49112, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Панфіловців, 17 (код ЄДРПОУ 30916922)  в доход бюджету на рахунок Державного казначейства України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська УДКУ в Дніпропетровській області ЗКПО 24246786, МФО 805012, р/р 31114095500005                                  17,00 грн.   –витрат по сплаті державного мита.

Стягнути з  Любимівської сільської Ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, 52042 Дніпропетровська область, Дніпропетровський   район,  с. Любимівка,  вул. Садова,1 (код ЄДРПОУ 04339741) в доход бюджету на рахунок Державного казначейства України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська УДКУ в Дніпропетровській області ЗКПО 24246786, МФО 805012, р/р 31114095500005  170,00 грн.   –витрат по сплаті державного мита.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

              Суддя                                                                                                            С.Г. Юзіков           

Рішення підписане 20.11.2006р.