Рішення

від 06.12.2012 по справі 5015/2536/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.12 Справа№ 5015/2536/12

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м.Харків

до відповідача: Приватного підприємства "Юридично-експертна компанія "Юрекс", м.Львів

про стягнення 7 984,96 грн. заборгованості.

Представники сторін:

від позивача: Лаврів В.П. -ю/к 1-ої категорії

від відповідача: Сеник П.Р. -директор

Представникам сторін роз'яснено права, передбачені ст. 22 ГПК України.

Суть спору:

Позов заявлено Публічним акціонерним товариством «Мегабанк», м.Харків до відповідача: Приватного підприємства «Юридично-експертна компанія «Юрекс», м. Львів про стягнення 7 984,96 грн. заборгованості, з яких: 7752,00 грн. боргу, 155,46 грн. 3% річних, 77,50 грн. індексу інфляції, а також 1609,50 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 17.10.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 06.11.2012 року.

Попередній розгляд справи викладено в ухвалі суду від 06.11.2012р.

Позивачем явки представника в судове засідання забезпечено, позовні вимоги підтримано та виражено прохання про задоволення позову з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідачем явки представника в судове засідання забезпечено, подано: відзив на позовну заяву вх.№27763/12 від 06.12.2012р. в якому позовні вимоги заперечено; клопотання в якому виражено прохання про долучення до матеріалів справи копії свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки з ЄДРПОУ, витягу зі статуту, які судом прийнято і долучено до матеріалів справи.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне :

Публічне акціонерне товариство «Мегабанк»звернулося до Шевченківського районного суду м.Львова з позовом до Оршак Любові Володимирівни, Оршак Андрія Миколайовича про звернення стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок 297-б на вул.Шевченка Т. у м.Львові, житловий будинок 297-г на вул. Т.Шевченка у м.Львові, земельну ділянку за адресою вул.Т.Шевченка 297-б у м.Львові, земельну ділянку за адресою вул.Т.Шевченка, 297-а у м.Львові шляхом реалізації з публічних торгів, виселення з даних житлових будинків відповідачів та стягнення штрафу за іпотечним договором і судових витрат.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 30.06.2010 року у справі № 2-2111/10 було призначено будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити ПП «Юридично-експертна компанія «Юрекс»м. Львів, пр.Червоної Калини, 114 кв.49. Зазначеною ухвалою було ухвалено, зокрема, провести експертизу в термін не більше двох місяців, оплату за проведення експертизи покласти на позивача (ПАТ «Мегабанк»в особі Львівської філії ПАТ «Мегабанк»).

06.08.2010 року ПАТ «Мегабанк»було сплачено на рахунок ПП «Юридично-експертна компанія «Юрекс» 7752,00 грн. за проведення будівельно-технічної експертизи, що підтверджується платіжним дорученням № 142-115 від 06.08.2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що 21.06.2011 року Шевченківський районний суд м.Львова, постановив заочне рішення у справі №2-259/2011р., яким позов ПАТ «Мегабанк»до Оршак Любові Володимирівни, Оршак Андрія Миколайовича про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволив.

Як вбачається з резолютивної частини рішення, з Оршак Любові Володимирівни та Оршак Андрія Миколайовича стягнуто солідарно на користь ПАТ «Мегабанк»1708,50 грн. судового збору,120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В описовій частині рішення зазначено, що ухвалою попереднього судового засідання від 30 червня 2010 року у справі № 2-259/2011 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено ПП «Юридично-експертна компанія «Юрекс». За клопотанням позивача, у зв'язку з неможливістю провести експертизу, справа була відкликана з експертизи та відновлено провадження у справі.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача листом № 80-01-1178 від 16.09.2011 року, яким просив повернути кошти в сумі 7 752,00 грн. Однак, даний лист був залишений без задоволення.

Позивач просить стягнути з Приватного підприємства «Юридично-експертна компанія «Юрекс», заборгованість в сумі 7 984,96 грн., у тому числі: 7752,00 грн. грошової суми, 155,46 грн. 3% річних від простроченої суми за період з 01.10.2011р до 01.06.2012 р., 77,50 грн. індексу інфляції за період з 01.10.2011р до 01.06.2012р.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статті 901 ЦК України договір про надання послуг є складним зобов'язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов'язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відтак, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, що підтверджено зокрема і листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10-1390/0/4-12 від 27.09.2012р., який рекомендовано судам до застосування в своїй практиці.

Отже, правовідносини, які склалися між сторонами, оскільки ними установлена ціна домовленості -плата в розмірі 7 752,00 грн. за проведення будівельно-технічної експертизи, що підтверджується матеріалами справи, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, праву виконавця (кредитора) вимагати від замовника (боржника) сплати грошей за надані виконавцем послуги на його користь відповідає кореспондуючий обов'язок замовника сплатити ці гроші.

Таким чином, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Приписами ч.2 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України , особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Приписам ч. 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода завдана неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної бо юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається з матеріалів справи, що не заперечується відповідачем, у останнього існує заборгованість за невиконане зобов'язання в розмірі 7752,00 грн., що підтверджується наявними у справі документами.

У відповідності до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Суд не може погодитись з відповідачем, що повернення коштів за проведення експертизи мало б відбутися при вирішенні розподілу судових витрат, оскільки постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.10.2012р. зроблено висновок, що даний спір вирішується в порядку позовного провадження, а згідно ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарський спір), під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших справ, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, і підлягають до задоволення в повному розмірі.

В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 84, 85, 87, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Юридично-експертна компанія «Юрекс»(79049, м. Львів, просп. Червоної Калини 114 кв. 49, код ЄДРПОУ 35898311) на користь Публічного акціонерного товариства «Мегабанк»(61002, м. Харків, вул. Артема, 30, код ЄДРПОУ 09804119, кор/рах 32001179300 в Управлінні НБУ Харківської області, МФО 351447) 7752 грн. боргу, 155,46 грн. 3% річних, 77,50 грн. індексу інфляції, 1609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

4. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішення законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Повний текст рішення оформлено і підписано 10.12.2012р.

Суддя Станько Л.Л.