Постанова

від 21.01.2013 по справі 5015/2536/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.13 Справа № 5015/2536/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Хабіб М.І.

Якімець Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Юридично-експертна компанія «Юрекс» (надалі ПП «ЮЕК «Юрекс») б/н і дати (вх. №2348 від 20.12.2012р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2012р.

у справі № 5015/2536/12

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» (надалі ПАТ «Мегабанк»)

до відповідача: ПП «ЮЕК «Юрекс»

про стягнення 7 984,96 грн. заборгованості,

за участю:

від позивача: Лаврів В.П. - представник (довіреність № 13-5/12д від 03.01.2012р.);

від відповідача: Сеник П.Р. - директор (наказ № 3 від 10.09.2011р.),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.12.2012р. у справі № 5015/2536/12 (суддя Станько Л.Л.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ПП «ЮЕК «Юрекс» на користь ПАТ «Мегабанк» 7 752,00 грн. боргу, 155,46 грн. 3% річних, 77,50 грн. індексу інфляції, 1 609,50 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем наявність заборгованості за невиконане перед позивачем зобов'язання в розмірі 7 752,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального і процесуального законодавства. Звертає увагу суду на те, що замовником експертизи виступав Шевченківський районний суд м. Львова, а не ПАТ «Мегабанк». Вказує, що жодних відносин між ПАТ «Мегабанк» та ПП «ЮЕК «Юрекс», як між замовником та виконавцем, не виникало і не могло виникнути. Зазначає, що кошти в сумі 7 752,00 грн., перераховані позивачем відповідачу, по своїй суті є витратами, пов'язаними з проведенням судової експертизи і відносяться до судових витрат і не можуть бути визнані майном в розумінні ст.1212 ЦК України. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 06.12.2012р. у справі № 5015/2536/12.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що місцевий господарський суд, проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, обґрунтовано прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення. Вказує, що відповідач не надав суду належних доказів на спростування позовних вимог. Відмічає, що постановою ЛАГС від 02.10.2012р. скасовано ухвалу господарського суду Львівської області від 30.08.2012р. у даній справі з підстав невідповідності останньої нормам процесуального права, справу передано на розгляд по суті в суд першої інстанції. Просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на неї та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 06.12.2012р. у справі № 5015/2536/12 з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Мегабанк" зверталось до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом до Оршак Любові Володимирівни, Оршак Андрія Миколайовича, Оршак Миколи Андрійовича про звернення стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок 297-б на вул. Шевченка Т. у м. Львові, житловий будинок 297-г на вул.Шевченка Т. у м. Львові , земельну ділянку за адресою: вул. Шевченка Т., 297-б у м.Львові, земельну ділянку за адресою: вул. Шевченка Т, 297-а у м. Львові шляхом реалізації з публічних торгів, виселення з даних житлових будинків відповідачів та стягнення штрафу за іпотечним договором і судових витрат (а.с.40-44, т. 1).

За клопотанням ПАТ "Мегабанк" ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 30.06.2010р. у справі № 2-2111/10 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено відповідачу в даній справі ПП "ЮЕК "Юрекс". Зазначеною ухвалою ухвалено, зокрема, провести експертизу в термін не більше двох місяців, оплату за проведення експертизи покладено на позивача (ПАТ "Мегабанк" в особі Львівської філії ПАТ "Мегабанк") (а.с. 47, т.1).

Згідно платіжного доручення № 142_115 від 06.08.2010р. ПАТ "Мегабанк" перерахувало на рахунок ПП "ЮЕК "Юрекс" 7 752,00 грн. за проведення будівельно-технічної експертизи (а.с.10, т.1).

21.06.2011р. Шевченківський районний суд м. Львова постановив заочне рішення у справі № 2-259/2011р., яким задоволив позов ПАТ "Мегабанк" до Оршак Любові Володимирівни, Оршак Андрія Миколайовича, Оршак Миколи Андрійовича про звернення стягнення на предмет іпотеки. Стягнув солідарно з Оршак Любові Володимирівни, Оршак Андрія Миколайовича на користь ПАТ "Мегабанк" 1 708,50 грн. судового збору, 120,00 грн. коштів за ІТЗ розгляду цивільної справи у суді. (а.с.40-44, т.1).

В описовій частині вищевказаного рішення суду зазначено: «Ухвалою попереднього судового засідання від 30 червня 2010 року у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено ПП "ЮЕК "Юрекс". За клопотанням позивача, у зв'язку з неможливістю провести експертизу, справа була відкликана з експертизи та відновлено провадження у справі».

23.09.2011 р. відповідачу було вручено лист позивача за № 80-01-1178 від 16.09.2011р. з вимогою повернути кошти в сумі 7 752,00 грн. у зв'язку з непроведенням експертизи (а.с.6-7, т.1), який було залишено без відповіді.

08 лютого 2012 року позивач вдруге звернувся до відповідача з вимогою за № 80-01-251 від 07.02.2012р. повернути кошти, перераховані на рахунок ПП "ЮЕК "Юрекс" за проведення будівельно-технічної експертизи в розмірі 7 552,00 грн., та сплатити 3% річних, інфляційні втрати за користування коштами за період з 01.10.2011р. по 07.02.2012р. (а.с.8-9, т.1).

У листі-відповіді № 20/12 від 20.02.2012р. відповідач повідомив, що внаслідок дій ПАТ "Мегабанк" унеможливлено виконання експертного дослідження у справі, тому у разі задоволення вимоги позивача про повернення оплачених коштів за проведення експертизи ПП "ЮЕК "Юрекс" понесе збитки у вигляді неодержаного прибутку, відшкодування яких буде покладено на ПАТ "Мегабанк" (а.с.5, т. 1).

Підставою звернення ПАТ "Мегабанк" до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало невиконання та залишення без задоволення ПП "ЮЕК "Юрекс" вищевказаних вимог позивача.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним:

Відповідно до ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( ч. 2 ст. 202 ЦК України).

Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що платіжним дорученням № 142_115 від 06.08.2010р. позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 7 752,00 грн. за проведення будівельно-технічної експертизи за позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно рахунку 145п від 04.08.2010р.

На момент винесення оскаржуваного рішення суду відповідач не надав ні доказів виконання свого зобов'язання по проведенню будівельно-технічної експертизи, ні доказів повернення отриманих від позивача грошових коштів в розмірі 7 752,00 грн.

Як видно зі змісту заочного рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21.06.2011р. у справі № 2-259/2011р., ця справа була відкликана з експертизи та по ній відновлено провадження в зв'язку з неможливістю провести експертизу.

В силу вимог ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З аналізу вищевказаного, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в розмірі 7 752,00 грн.

Суд підставно стягнув з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 155,46 грн. та 77,50 грн. індексу інфляції, оскільки відповідно до пунктів 1 та 2 ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у бідь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується факт вручення відповідачу 23.09.2011р. вимоги за №80-01-1178 від 16.09.2011р. про повернення коштів в сумі 7 752,00 грн. у зв'язку з непроведенням експертизи.

Відповідно до розрахунку позовних вимог, не спростованого відповідачем, ПАТ "Мегабанк" нарахувало ПП "ЮЕК "Юрекс" за період з 01.10.2011р. по 01.06.2012р. 3% річних в сумі 155,46 грн. та 77,50 грн. інфляційних втрат (а.с. 3-4, т. 1).

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Всупереч вимог ст.33 ГПК України відповідачем не надано суду доказів, які б спростували факти, наведені в позовній заяві.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що даний спір не належить до компетенції господарських судів і вирішується в порядку судочинства, передбаченого ЦПК України, оскільки постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.10.2012р. у справі №5015/2536/12, яка вступила в законну силу, встановлено, що сторонами у цій справі є суб'єкти, які можуть бути стороною в господарському процесі, а позов про стягнення грошової суми на підставі ст.ст. 1212, 1214 ЦК України підвідомчий господарським судам (а.с.96-99, т.1).

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Львівської області від 06.12.2012р. у справі № 5015/2536/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Хабіб М.І.

Якімець Г.Г.