cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" грудня 2012 р. Справа № Б11/209-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач), суддів:Заріцької А.О., Міщенка П.К., розглянувшикасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартісель", на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 1 серпня 2012 року, у справі№ Б11/209-10 Господарського суду Київської області, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартісель" (м. Київ), доТовариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінгова компанія "Ізобуд" (м. Васильків, Київська область), провизнання банкрутом, представники учасників судового провадження не з'явились; в с т а н о в и в :
У грудні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мартісель" (далі за текстом -ТзОВ "Мартісель") звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінгова компанія "Ізобуд" (далі за текстом -ТзОВ "Трейдінгова компанія "Ізобуд"), в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.12.2010 року у справі № Б11/209-10 порушено провадження, інше.
Постановою Господарського суду Київської області від 26.01.2011 року у справі № Б11/209-10 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута представника ініціюючого кредитора, інше.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.02.2012 року у справі № Б11/209-10 припинено процедуру ліквідації ТзОВ "Трейдингова компанія "Ізобуд", передбачену ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та здійснено перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Стрельнікова О.О., інше.
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Київської області від 20.06.2012 року у справі № Б11/209-10 (суддя -Мальована Л.Я.) закінчено попереднє засідання господарського суду, затверджено реєстр вимог кредиторів в сумі 3 724 505 грн. 17 коп., визнано кредиторами з наступними розмірами вимог до боржника: ТзОВ "Мартісель" на суму 1 453 626 грн. 98 коп., ТзОВ "Пєноплекс-Україна" на суму 706 589 грн. 08 коп., ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на суму 1 564 289 грн. 11 коп., призначено збори кредиторів на 02.07.2012 року, інше.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 року у справі № Б11/209-10 (головуючий суддя -Доманська М.Л., судді: Гарник Л.Л., Пантелієнко П.О.) апеляційну скаргу ТзОВ "Пєноплекс-Україна" задоволено частково, ухвалу попереднього засідання Господарського суду Київської області від 20.06.2012 у справі № Б11/209-10 скасовано; провадження у справі № Б11/209-10 припинено.
Не погоджуючись з прийнятою апеляційним господарським судом постановою, ТзОВ "Мартісель" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 року.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.11.2012 року, згідно зі ст. 111 4 ГПК України, касаційну скаргу ТзОВ "Мартісель" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.
Учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження.
Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Приписами п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.
Господарським судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини.
Провадження у цій справі про банкрутство ТзОВ "Трейдингова компанія "Ізобуд" порушено, в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за заявою ТзОВ "Мартісель", у зв'язку із заборгованістю ТзОВ "Трейдингова компанія "Ізобуд" перед ТзОВ "Мартісель" у сумі 32 440 грн. 33 коп., яка виникла в період його господарської діяльності за Договором купівлі-продажу № 11/07/1-06 від 10.07.2006 року та відповідними накладними.
ТзОВ "Мартісель" вважає заявлені грошові вимоги безспірними, оскільки вони визнані ТзОВ "Трейдингова компанія "Ізобуд", згідно Відповіді від 10.03.2010 року (вих. № 27) на Претензію від 25.02.2010 року (вих. № 29) та платіжною вимогою-дорученням від 14.07.2010 року № 328.
Припиняючи провадження у справі, апеляційний господарський суд вказав, що надані ТзОВ "Мартісель" в обґрунтування заявлених безспірних грошових вимог докази, у тому числі визнана Претензія та платіжна вимога-доручення, не є підтвердженням безспірності вимог кредитора у розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як наслідок цього апеляційна інстанція дійшла висновку про безпідставність порушення провадження у цій справі.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з таким висновком апеляційного господарського суду виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених ч. 1 ст. 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав (Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року, п. 104).
Колегія суддів касаційної інстанції, зважаючи на доводи касаційної скарги, відзначає, що ТзОВ "Мартісель" помилково ототожнює поняття "грошове зобов'язання", як його визначено у ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з поняттям "безспірні вимоги кредиторів", оскільки, згідно з названим Законом, вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими, за якими здійснюється стягнення коштів з рахунку боржника.
Так, ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.
За змістом ч. 3 ст. 6 та ч. ч. 1 і 8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року).
Однак, надані ТзОВ "Мартісель" в обґрунтування безспірності заявлених грошових вимог до боржника документи вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не відповідають.
При цьому, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів щодо виконання судових рішень" № 3541-IV від 15.03.2006 року було змінено редакцію ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" та виключено визнану у встановленому порядку претензію, з переліку документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, а відтак, вона не є доказом, що підтверджує безспірність вимог ініціюючого кредитора.
Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі п. 7) ч. 1 ст. 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та п. 1-1) ч. 1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору), як це передбачено п. 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року.
З урахуванням встановлених ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи № Б11/209-10 апеляційним господарським судом її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки апеляційного господарського суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків апеляційного господарського суду, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартісель" залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 1 серпня 2012 року у справі № Б11/209-10 Господарського суду Київської області залишити без змін.
Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук судді:А.О. Заріцька П.К. Міщенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2012 |
Оприлюднено | 12.12.2012 |
Номер документу | 27942603 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Поліщук B.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні