Постанова

від 05.12.2012 по справі 3/5014/764/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

05.12.2012 р. справа №3/5014/764/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А., суддівКолядко Т.М., Принцевської Н.М. за участю представників сторін: від позивача:не з'явився, від відповідача: від третьої особи:ОСОБА_4 - адвокат, не з'явився, розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Луганськ на рішення господарського судуЛуганської області від 09.08.2012 року у справі№3/5014/764/2012 (головуючий суддя Секірський А.В., судді: Ворожцов А.Г., Москаленко М.О.) за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м. Луганськ до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача про фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Луганськ товариства з обмеженою відповідальністю "Расцвет" м. Луганськ стягнення боргу 102 000,00 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 09.08.2012 року у справі №3/5014/764/2012 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м. Луганськ задоволено та стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Луганськ на користь позивача 102 000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів.

Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що у відповідача не виникло обов'язку сплатити позивачу 102000,00грн. боргу через відсутність вимоги у розумінні ч.2 ст.530 ЦК України та відсутність порушення з боку відповідача зобов'язань перед позивачем.

У запереченнях на апеляційну скаргу від 29.09.2012 року представник позивача просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення (а.с.47-48, т.2).

Ухвалами від 03.10.2012 року та 24.10.2012 року відкладено розгляд справи у зв'язку з неявкою представників сторін та третьої особи.

В судовому засіданні 14.11.2012 року представники сторін висловилися на підтримку своїх доводів та заперечень.

У зв'язку з необхідністю явки позивача особисто до судового засідання та витребування від останнього письмових пояснень, ухвалою від 14.11.2012 року відкладено розгляд апеляційної скарги.

В клопотанні від 05.12.12р. відповідач просив розглядати справу за його відсутності у зв'язку з перебуванням на лікарняному.

Позивач та третя особа до судового засідання не з'явилися, про причини неявки апеляційний суд не сповістили, письмових пояснень на виконання вимог ухвали від 14.11.2012 року не надали.

Представник відповідача не заперечував проти розгляду справи за відсутності нез'явившихся учасників, тому судова колегія дійшла висновку, що відсутність останніх не є перешкодою для подальшого розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.ст.75, 99,102 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 01.04.2008 між третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -ТОВ "Расцвет" (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір № 01 оренди будівлі, споруди (іншого об'єкту нерухомості), згідно п.1 якого, цим договором регулюються правовідносини, пов'язані з передачею орендодавцем орендареві у строкове платне користування некапітальної споруди (далі -об'єкт): 1.1 -об'єкт складає частину торгового комплексу ТОВ "Расцвет", 1.2 -адреса: АДРЕСА_1, 1.3 -загальна площа: 19,0 кв.м., кількість торгових місць: 2; 1.4 -стан об'єкта на момент передачі в орендне користування: у робочому стані; 1.5 -недоліки об'єкта: відсутні (а.с.134).

Згідно п.6.2 зазначеного договору, орендар має право, зокрема, здавати об'єкт в суборенду зі згоди орендодавця.

26.02.2009р. між сторонами, з усної згоди ТОВ "Расцвет", що не заперечується третьою особою у справі, укладено договір № 222 на суборенду торгового павільйону ПП ОСОБА_7, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, предмет якого визначено п.п.1.1 -орендодавець (відповідач) надає орендареві (позивач) у тимчасове користування торговий павільйон, площею 19,0 кв.м., для здійснення торгівельної діяльності (а.с.35).

Відповідно до абзацу 2 п.п.2.2 договору № 222, орендар зобов'язується кожне 1-е число місяця здійснювати оплату в сумі 500 грн. за орендовану торгову площу, а також оплачувати орендодавцеві затрати, пов'язані з утриманням торгової площі (спожиту електроенергію, комунальні платежі, супутні послуги під час їх надання).

Даний договір укладено на період з 01.03.2009 по 31.01.2012 (п.3.1).

Відповідно до п.п.4.1 договору № 222, умови даного договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов'язковим складанням письмового документу. Зміни, доповнення, додаткові угоди до даного договору є його невід'ємною частиною та мають юридичну силу в разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані представниками обох сторін; п.п.4.4 -орендна плата може коригуватися сторонами при зміні тарифів на комунальні послуги, електроенергію, оплату податку на землю і т.п. з причини, незалежної від орендодавця.

26.02.2009 між сторонами підписано Акт приймання -передачі торгової площі до договору № 222 від 26.02.2009, згідно якого орендодавець (відповідач) передав, а орендар (позивач) прийняв у тимчасове користування торговий павільйон площею 19,0 кв.м. (об'єкт оренди) для здійснення торгівельної діяльності (а.с.36).

16.01.2012 відповідачем позивачеві було направлено розпорядження № 01, в якому відповідач розпорядився вважати недійсним з 01.02.2012 договір № 222 від 26.02.2009 на ім'я ОСОБА_6, та зазначено, що подальша співпраця є неможливою у зв'язку з припиненням дії договору управління між відповідачем та ТОВ "Расцвет"(а.с.72).

Посилаючись на умови пункту п.п.2.2 договору суборенди №222 від 26.02.2009р. в частині розміру суборендної плати та стверджуючи, що в перебігу дії цього договору позивач сплачував суборендну плату в більшому, ніж встановлено цим договором, розмірі, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача зайво сплачених грошових коштів у сумі 102000,00 грн.

Виходячи з положень ст. 1212 ЦК України, суд першої інстанції визнав доведеними позовні вимоги про стягнення суми в розмірі 102000,00 грн. з огляду на те, що за умовами договору № 222 орендна плата складає 500 грн., всього за 34 місяці -17 000,00 грн., тому грошові кошти в сумі 102 000,00 грн. були набуті відповідачем в силу ст. 1212 ЦК України без достатньої правової підстави за рахунок позивача.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду не погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції та не вбачає підстав для задоволення позову ФОП ОСОБА_6, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 ЦК України).

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Таким чином, орендні правовідносини опосередковуються договором, у якому фіксуються узгоджені сторонами істотні умови договору, зокрема, розмір, форма, строки внесення орендної плати.

Внесення змін у договір відбувається в порядку, визначеному договором та чинним законодавством; одностороння зміна умов договору чи відмова від договірних зобов'язань не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, за умовами договору суборенди щомісячна орендна плата початково складала 500 грн., однак додатковою угодою від 01.04.2009 року сторони внесли зміни до договору суборенди №222 від 26.02.2009р. в частині збільшення орендної плати до 3500, 00 грн. щомісячно (а.с.39, т.1).

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачкою у період з 01.03.2009 по 31.01.2012 (34 місяці) в якості орендної плати сплачувалося 3500,00 грн. щомісяця (у травні 2010 року -3788,00 грн., з яких 280 грн. -"світло"), всього - 119 208,00 грн., що підтверджується квитанціями про сплату (а.с.51-62, т.1).

Тобто фактично позивачем виконувалися умови договору суборенди в частині здійснення суборендної плати в розмірі, встановленому додатковою угодою від 01.04.2009 року, а тому заперечення представника позивача щодо непідписання ФОП ОСОБА_6 вказаної угоди до договору суборенди є безпідставними та доказово неспроможними, а також спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач здійснював суборендні платежі на підставі та відповідно до умов договору суборенди та додаткової угоди від 01.04.2009 року до нього, тобто, за встановлених правових підстав, а тому відсутні підстави для повернення спірної суми на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України та задоволення позову.

На підстави вищевикладеного, Донецький апеляційний господарський суд скасовує рішення господарського суду Луганської області від 09.08.2012 року у справі №3/5014/764/2012 як таке, що винесено з порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні всіх обставин справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на позивача.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Луганськ - задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 09.08.2012 року у справі №3/5014/764/2012 - скасувати.

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м. Луганськ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Луганськ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Расцвет" м. Луганськ, про стягнення 102000,00 грн. -відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 фактична адреса: АДРЕСА_4) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1020,00 грн.

Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М.Колядко

Н.М.Принцевська

Надруковано: 7 прим.

1,2. позивачу

3.відповідачу

4. третій особі 5. у справу

6 апеляційному суду

7.ГСЛО.