Постанова

від 04.12.2012 по справі 34/138-10-4390

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р.Справа № 34/138-10-4390 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.

При секретарі Мікулі К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Шарапов Ю.В., за довіреністю;

від відповідача: Стружевський В.І., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси

на рішення господарського суду Одеської області від 29 жовтня 2012 року

у справі № 34/138-10-4390

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, м. Одеса, пров. Світлий, 8

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Промсервіс", м. Одеса, вул. Церковна, 6

про стягнення на суму 187 790,01 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Промсервіс" про стягнення з відповідача вартості робіт, виконаних неналежним чином за договором від 25.08.2009р. №37 на загальну суму 183 275,90 грн., а також стягнення заборгованості зі сплати пені на загальну суму 4 514,11 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.10.2010р. було порушено провадження у справі № 34/138-10-4390 (суддя Фаєр Ю.Г.) та призначено її до розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.12.2010р. по справі №34/138-10-4390 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідницькому інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а провадження у зазначеній справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи на підставі ч.2 п.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.03.2012р. провадження у справі №34/138-10-4390 було поновлено та прийнято до розгляду колегією суддів: головуючий суддя Фаєр Ю.Г., суддя Цісельський О.В., суддя Рога Н.В. із призначенням розгляду справи на 11.05.2012р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.05.2012 року у справі №34/138-10-4390 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю „Одеській регіональний центр незалежних експертиз" та зупинено провадження у справі до закінчення проведення експертизи та повернення справи до господарського суду Одеської області.

14.08.2012р. у зв'язку з перебуванням судді Фаєр Ю.Г. тривалий час на лікарняному було здійснено автоматичний перерозподіл справи №34/138-10-4390 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Промсервіс" про стягнення на суму 187790,01 грн. та визначено наступний склад колегії суддів господарського суду Одеської області: головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Цісельський О.В. суддя Рога Н.В.

Розпорядження голови господарського суду Одеської області від 20.08.2012р. справу № 34/138-10-4390 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Промсервіс"" про стягнення на суму 187 790,01грн. було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Щавинська Ю.М., суддя Погребна К.Ф , суддя Меденцев П.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.08.2012р. справу №34/138-10-4390 було прийнято до колегіального розгляду у вказаному складі колегії суддів із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 05.09.2012.

29.10.2012р. розпорядженням голови господарського суду Одеської області, приймаючи до уваги знаходження судді Погребної К.Ф. на лікарняному, справу № 34/138-10-4390 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірмт „Промсервіс" про стягнення на суму 187 790,01 грн. було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Щавинська Ю.М., судді Меденцев П.А., Зайцев Ю.О.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.10.2012р. справу №34/138-10-4390 було прийнято до колегіального розгляду у вказаному складі колегії суддів із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на раніше визначений судом час.

Представник проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29 жовтня 2012 року по справі № 34/138-10-4390 (головуючий суддя Щавинська Ю.М., судді Меденцев П.А., Зайцев Ю.О.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 29 жовтня 2012 року по справі № 34/138-10-4390 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

Відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу позивача, але його представник в судовому засіданні апеляційної інстанції позов і апеляційну скаргу вважає необґрунтованими.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, було правильно встановлено господарським судом та перевірено в ході апеляційного перегляду, 25.08.2009р. між сторонами був укладений договір на виконання робіт по капітальному будівництву №37, предметом якого було виконання будівельних робіт з капітального ремонту покрівлі та фасаду приміщення , належного замовнику на праві оренди, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська,42 (вул.Рішельєвська,60) (т.1 а.с.7-10).

Як встановлено судом, договір підряду було виконано обома сторонами, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, а саме акт №1 за вересень 2009р. на суму 183 252,00 грн. (т.4 а.с.81-82), акт №1-1 за вересень 2009р. на суму 89 812,80 грн. (т.4 а.с.64-65), акт №2 за жовтень 2009р. на суму 57 490,80 грн. (т.4 а.с.69-70), акт №2-2 за жовтень 2009 р. на суму 2 361,60 грн. (т.4 а.с.76-77), акт №3 за листопад 2009р. на суму 52 876,80 грн. (т.4 а.с.42-43), акт №4 за листопад (грудень) 2009 р. на суму 100 155,60 грн. (т.4 а.с.46-47). Таким чином, сторонами було складено та підписано акти на загальну суму 485 949,60 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, заявлена сума основного боргу у розмірі 183 275,90 грн. позивачем була розрахована на підставі суми по трьом актам приймання виконаних підрядних робіт (акт №1-1 за вересень 2009р. на суму 89 812,80 грн., акт №2-2 за жовтень 2009 р. на суму 2 361,60 грн., акт №4 за листопад (грудень) 2009 р. на суму 100 155,60 грн.) за вирахуванням встановлених витрат (т.1.а.с.36), тобто обґрунтованого розрахунку позовних вимог, а саме розрахунку вартості робіт, виконаних неналежним чином, суду не було надано.

Крім того колегія суддів зазначає наступне. Якість робіт приймалася комісійно (а.с.95). У акті зазначено, що відповідно до договору підряду на виконання робіт по капітальному ремонту від 25.08.2009 року №37 проведено ремонтно-підготовчи фасадні роботи.

14.05.2010 року складений акт (т.1, а.с.97), відповідно до якого встановлено, що „... після ремонту фасаду будівлі по вул.Арнаутська,42 кут Рішельевскої,60 на фасаді, у верхній його частині у деяких місцях відпала нова штукатурка, відійшла фарба у деяких місцях на рівні 2-го поверху та проступили мокрі, невисихаючі плями. Торці стін фасаду, з боку крівлі, в окремих місцях вологі ... на зовнішніх стінах, після ремонту також проступає волога, виявляються чорні плями.

Комісія надійшла до висновку , що вищевказані дефекти виникли в результаті тривалого замокання торця фасаду від атмосферних опадів, через протікаючу кровлю до її ремонту, в результаті чого камінь-ракушняк став рихлим, пористим, вбирає в себе вологу з навколишньої середи, тримає в себе та довго віддає її в атмосферу.

У зимовий, осінній та весінній періоди відбувається змерзання та відтаювання поверхні вологого каміння, що призводить до появленню дефектів на фасаді та у внутрішніх приміщеннях ." Крім того фототаблиці (т.1, а.с.100-106) свідчать про те, що водостічні жолоба забити сміттям, частина їх пошкоджена, їх стан не відповідає своєму призначенню. При таких обставинах колегія суддів не вбачає вини Відповідача у недоліках, виявлених після ремонту фасадів.

Суд зазначає, що розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Способи захисту порушеного права у випадку неналежного виконання роботи підрядником встановлені ст. 858 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог цієї статті якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Як свідчать матеріали справи, позовні вимоги про зобов'язання відповідача усунути недоліки у роботі УПФУ не заявлялись. Доказів звернення до відповідача про відмову від договору, у зв'язку з чим можливим є відшкодування збитків, позивачем також до суду надано не було, як і не було надано доказів понесення позивачем будь-яких витрат на усунення недоліків.

Щодо можливості пропорційного зменшення ціни роботи, то відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Разом з тим, як свідчать матеріали справи, договір було виконано сторонами у повному обсязі, що підтверджується актами приймання виконаних робіт.

Колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що заявлений спосіб захисту не передбачений ані нормами законодавства, що регулює зазначені правовідносини, ані положеннями договору, що зумовлює відмову у позові в цій частині.

Що стосується вимог про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 11.9 договору при несвоєчасному усуненні недоробок, виявлених при прийманні об'єкту в експлуатацію, або в гарантійний строк, що виникли з вини підрядника, він сплачує замовнику пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ за кожний день затримки.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку пені (т.1 а.с.6), розмір пені у сумі 4 514,11 грн. був нарахований за період з 16.08.2010р. по 12.10.2010р. на суму 183 275,9 грн., тобто заявлену як вартість неналежно виконаних робіт.

В зв'язку з тим, що ані вартість неналежно виконаних робіт, ані вина підрядника у їх допущені не є доведеною належним чином, господарський суд правильно дійшов до висновку про недоведеність позивачем факту наявності обставин, що є підставою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді пені (неустойки).

Таким чином судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи позивачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34 ГПК України, які б підтвердили позицію позивача у будь - якій частині, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначених статей підтверджують обставини, на які посилається позивач.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає.

Всі інші зауваження, викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає до уваги з підстав викладених вище.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, м. Одеса, на рішення господарського суду Одеської області від 29 жовтня 2012 року по справі № 34/138-10-4390залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 10 грудня 2012 року.

Головуючий суддя: М.В. Михайлов

Суддя: А.І. Ярош

Суддя: О.О. Журавльов