Постанова

від 30.11.2012 по справі 2а-4783/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2012 року місто Київ № 2а-4783/12/1070

16.13

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників

позивача: - Попов А.Ю., Опарін О.Л., відповідача: - Літвінов О.А., Горбовська А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Текнолюм» доДержавної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Текнолюм», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки відповідача про порушення вимог пункту 138.2, статті 138 та пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів та податкових накладних сформовано податковий кредит та валові витрати, проте, як стверджує позивач, податковим органом зроблено помилковий висновок про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами угод і неправомірно нараховано грошове зобов'язання по податку на додану вартість та по податку на прибуток. Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

У зв'язку з чим, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби від 15.05.2012 року № 0000892300 та № 0000902300 прийняті з порушенням норм матеріального права, є такими, що суперечать нормам чинного законодавства України та підлягають скасуванню.

Відповідачем позов не визнано, надано заперечення суду у письмовій формі. В обґрунтування заперечень відповідачем зауважено, що правочини, укладені між позивачем та його контрагентами є нікчемними, оскільки спрямовані на порушення публічного порядку, а контрагенти позивача здійснювали роботи без мети реального настання правових наслідків, що призвело до безпідставного віднесення позивачем сум до податкового кредиту та валових витрат. Таким чином, на думку відповідача, оскаржувані рішення прийнято ним з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв у межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

В призначений день та час у судове засідання з'явилися представники позивача та представники відповідача.

Під час судового розгляду справи сторонами надавалися додаткові докази по справі, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували в повному обсязі, просили суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши надані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Текнолюм»є юридичною особою, ідентифікаційний код: 37256602.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 200053547 Серії НБ № 153268 від 11.10.2012 року, позивач є платником ПДВ.

З матеріалів справи встановлено, що 12.04.2012 року ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт № 433/22-00/37270449 від 12.04.2012 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Текнолюм»(код за ЄДРПОУ 37256602) з питань перевірки дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Маркон Груп КО»(код за ЄДРПОУ 37135774), ТОВ «Агентство «Віасат»(код за ЄДРПОУ 36862548), ПП «Клер Шато Фиорд»(код за ЄДРПОУ 32395460), ТОВ «Різано Трейд»(код за ЄДРПОУ 36445153), ПП «Алмаз 2006»(код за ЄДРПОУ 34198901), ПП «Автокар Україна»(код за ЄДРПОУ 37892636), ПП «Олива 21»(код за ЄДРПОУ 37892615), ТОВ «Компанія «Вайліс»(код за ЄДРПОУ 36445186), ТОВ «Дженіт Флай»(код за ЄДРПОУ 37563547), ТОВ «Проммаст Стандарт»(код за ЄДРПОУ 37563531), ТОВ «Граньстройінвест»(код за ЄДРПОУ 37649152), ТОВ «Лоу Консалт»(код за ЄДРПОУ 36429084), ТОВ «Промелектро-75»(код за ЄДРПОУ 36098229), ТОВ «Шляховик Авто»(код за ЄДРПОУ 35976724), ТОВ «РМА Монамі»(код за ЄДРПОУ 36375673), ТОВ «БК Геліос»(код за ЄДРПОУ 34161560), ТОВ «Юридичне Агентство «Авента»(код за ЄДРПОУ 35977246), ТОВ «Агенція «Віко»(код за ЄДРПОУ 37236806), ТОВ «Торговий дім «Врекс»(код за ЄДРПОУ 35977230), ТОВ «Ланотехмаш»(код за ЄДРПОУ 37649173), ТОВ «Наладбуд Компані»(код за ЄДРПОУ 35822517), ТОВ «Торговий дім «Спец-Технор»(код за ЄДРПОУ 35976635), ТОВ «Стратос»(код за ЄДРПОУ 36065554), ТОВ «Техінпромприлад»(код за ЄДРПОУ 35976719), ТОВ «ТПК «Техномашпостач»(код за ЄДРПОУ 36803875), ТОВ «Остін Трейд»(код за ЄДРПОУ 37582931), ТОВ «Дормашавто»(код за ЄДРПОУ 36791493), ПП «Фірма «Володар»(код за ЄДРПОУ 31988783) за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року».

Перевіркою встановлено та в Акті зафіксовано наступні порушення податкового законодавства:

- пункт 187.1 статті 187, пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 36 562, 00 гривень, в тому числі за жовтень 2011 року в розмірі -12 440, 00 гривень, за листопад 2011 року в розмірі -24 122, 00 гривень та завищено суму податкового кредиту з ПДВ в сумі 582 282, 00 гривень, в тому числі за лютий 2011 року в розмірі -9350, 00 гривень, за березень 2011 року в розмірі -411, 04 гривень, за квітень 2011 року в розмірі -99193, 33 гривень, за травень 2011 року в розмірі -24152, 00 гривень, за червень 2011 року в розмірі -24380, 00 гривень, за липень 2011 року в розмірі -23419, 20 гривень, за серпень 2011 року в розмірі -47407, 33 гривень, за вересень 2011 року в розмірі -57330, 40 гривень, за жовтень 2011 року в розмірі -296649, 62 гривень;

- підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункт 135.1 статті 135, пункт 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає до сплати в сумі 712659, 26 гривень, в тому числі за І квартал 2011 року в сумі 12201, 30 гривень, за ІІ квартал 2011 року в сумі 169884, 13 гривень, за ІІІ квартал 2011 року в сумі 147380, 47 гривень, за ІV квартал 2011 року в сумі 383193, 36 гривень.

На підставі Акта перевірки № 433/22-00/37270449 від 12.04.2012 року ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС винесені податкові повідомлення-рішення від 15.05.2012 року № 0000892300 та № 0000902300.

Позивач, не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, розпочав процедуру адміністративного оскарження, за результатами якої Рішенням ДПС у Київській області про результати розгляду скарги від 20.07.2012 року № 1735/10/10-206/345-871 податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012 року № 0000892300 -залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012 року № 0000902300 скасовано в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 6099, 65 гривень.

Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 25.09.2012 року № 2493/о/1-12/10-2115, податкові повідомлення-рішення від 15.05.2012 року № 0000892300 та № 0000902300, з урахуванням Рішення ДПС у Київській області про результати розгляду скарги від 20.07.2012 року № 1735/10/10-206/345-871 -залишені без змін, а скарги позивача без задоволення.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач під час проведення перевірки дійшов висновку про завищення суми податкового кредиту та заниження податку на прибуток у зв'язку з нікчемністю укладених правочинів з контрагентами позивача з огляду на наступні обставини.

В провадженні СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва знаходиться кримінальна справа № 80-0263 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Медіа - Трейд Україна»(код за ЄДРПОУ 34819946, зареєстроване як платник податків в ДПІ у Шевченківському районі міста Києва) за частиною 3 статті 212 КК України.

10.01.2012 року СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) ТОВ «Остін Трейд»(код за ЄДРПОУ 37582931), ТОВ «Дормашавто»(код за ЄДРПОУ 36791493), ПП «Фірма «Володар»(код за ЄДРПОУ 31988783) на ім'я громадян Росії ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 з метою прикриття незаконної діяльності, що вчинено повторно та заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 КК України.

19.01.2012 року СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) ТОВ «Агенство «Віасат»; ПП «Клер Шато Фиорд»; ТОВ «Різано Трейд»; ПП «Алмаз 2006»; ПП «Автокар Україна»; ПП «Олива 21»; ТОВ «Компанія «Вайліс»; ТОВ «Дженіт Флай»; ТОВ «Проммаст Стандарт»; ТОВ «Маркон Груп КО»; ТОВ «Граньстройінвест»; ТОВ «Лоу Консалт»; ТОВ «Промелектро-75»; ТОВ «Шляховик Авто»; ТОВ «РМА Монамі»; ТОВ «БК Геліос»; ТОВ «Юридичне Агенство «Авента»; ТОВ «Агенція «Віко»; ТОВ «Торговий дім «Врекс»; ТОВ «Ланотехмаш»; ТОВ «Наладбуд Компані»; ТОВ «Торговий дім «Спец-Технор»; ТОВ «Стратос»; ТОВ «Техінпромприлад»; ТОВ «ТПК «Техномашпостач»з метою прикриття незаконної діяльності, що вчинено повторно та заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що вище перелічені підприємства з ознаками фіктивності упродовж 2009-2011 років використовувались в злочинних схемах зі створення штучної видимості законності здійснення фінансово-господарських операцій з метою незаконного завищення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ та ухилення від сплати податків реально діючими підприємствами.

Проведеними в ході досудового слідства по справі слідчими діями та оперативно-розшуковими заходами виявлено та доведено злочинну діяльність невстановлених осіб, причетних до створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що підтверджується як вилученими під час обшуків речовими доказами, так і зізнавальними свідченнями осіб, які є свідками фіктивного підприємництва.

Так, в ході проведених обшуків та оглядів виявлено та вилучено комп'ютерну техніку, систему «Клієнт-банк», первинну фінансово-господарську, бухгалтерську, звітну документацію вище перелічених підприємств з ознаками фіктивності.

Допитані як свідки ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12 підтвердили, що їм відомі вище перелічені підприємства та вказані підприємства були створені та використовувались протягом 2009-2011 років без мети ведення фінансово-господарської діяльності, а з метою надання послуг по конвертації безготівкових грошових коштів в готівку різним СПД; поставка товарів та надання послуг від наданих фіктивних підприємств на адресу клієнтів оформлювались лише по документах, а фактично товар не поставлявся та послуги не надавались. Також вони підтвердили, що в вилученій у них під час проведення обшуків комп'ютерній техніці встановлена 1с бухгалтерія підприємств з ознаками фіктивності, система «Клієнт-банк»з доступом до розрахункових рахунків цих підприємств.

Досудовим слідством встановлено, що ТОВ «Текнолюм»(код ЄДРПОУ 37256602), зареєстроване платником податків в ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС за № 1655-ТОВ від 10.08.2010 року, зареєстроване у Вишгородській районній державній адміністрації 09.08.2010 року, здійснювало фінансово-господарські взаємовідносини з підприємствами з ознаками фіктивності: ТОВ «Маркон Груп КО»(код за ЄДРПОУ 37135774), ТОВ «Агентство «Віасат»(код за ЄДРПОУ 36862548), ПП «Клер Шато Фиорд»(код за ЄДРПОУ 32395460), ТОВ «Різано Трейд»(код за ЄДРПОУ 36445153), ПП «Алмаз 2006»(код за ЄДРПОУ 34198901), ПП «Автокар Україна»(код за ЄДРПОУ 37892636), ПП «Олива 21»(код за ЄДРПОУ 37892615), ТОВ «Компанія «Вайліс»(код за ЄДРПОУ 36445186), ТОВ «Дженіт Флай»(код за ЄДРПОУ 37563547), ТОВ «Проммаст-Стандарт»(код за ЄДРПОУ 37563531), ТОВ «Граньстройінвест»(код за ЄДРПОУ 37649152), ТОВ «Лоу Консалт»(код за ЄДРПОУ 36429084), ТОВ «Промелектро-75»(код за ЄДРПОУ 36098229), ТОВ «Шляховик Авто»(код за ЄДРПОУ 35976724), ТОВ «РМА Монамі»(код за ЄДРПОУ 36375673), ТОВ «БК Геліос»(код за ЄДРПОУ 34161560), ТОВ «Юридичне Агентство «Авента»(код за ЄДРПОУ 35977246), ТОВ «Агенція «Віко»(код за ЄДРПОУ 37236806), ТОВ «Торговий дім «Врекс»(код за ЄДРПОУ 35977230), ТОВ «Ланотехмаш»(код за ЄДРПОУ 37649173), ТОВ «Наладбуд Компані»(код за ЄДРПОУ 35822517), ТОВ «Торговий дім «Спец-Технор»(код за ЄДРПОУ 35976635), ТОВ «Стратос»(код за ЄДРПОУ 36065554), ТОВ «Техінпромприлад»(код за ЄДРПОУ 35976719), ТОВ «ТПК «Техномашпостач»(код за ЄДРПОУ 36803875), ТОВ «Остін Трейд»(код за ЄДРПОУ 37582931), ТОВ «Дормашавто»(код за ЄДРПОУ 36791493), ПП «Фірма «Володар»(код за ЄДРПОУ 31988783) .

Таким чином у відповідача були підстави вважати, що ТОВ «Текнолюм»здійснювало сумнівні фінансово-господарські операції та при складанні податкової звітності безпідставно використовувало документи, що не відповідають дійсності, при взаємовідносинах з вище переліченими підприємствами, що мають ознаки фіктивності.

Відтак, на думку податкового органу, у результаті порушення контрагентами позивача приписів цивільного та господарського законодавства правочини, укладені з ними, мають протиправний характер та є нікчемними. Тому надані до перевірки первинно-бухгалтерські документи позивача не взято до уваги, що в свою чергу призвело до встановлення недостатнього документального підтвердження виконання умов за договорами, та, як наслідок, призвело до встановлення відповідачем порушень формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість та валових витрат.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторона, суд виходить з наступних положень законодавчих актів.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 14.1.27 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що витрати сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2. статті 138 Податкового кодексу України).

Згідно положень підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, тобто документами, які містять відомості про господарську операцію і підтверджують її здійснення (фіксують факт здійснення господарської операції) та складаються під час її здійснення, а якщо це не можливо -безпосередньо після її закінчення). Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за № 1401/18696, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Із системного аналізу положень статей 198-201 Податкового кодексу України вбачається висновок, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відсутність хоча б одного з наведених елементів, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником податків валових витрат при обчисленні податку на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання визначено позивачу в зв'язку з формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат за рахунок сум податку, сплачених контрагентам у складі ціни наданих послуг та придбаних товарів. Оскільки, на думку податкового органу, послуги фактично не надавались, а учасниками правочинів переслідувалась мета мінімізації податкових зобов'язань, такі угоди є нікчемними, тому формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат вчинено позивачем незаконно.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд звертає увагу на таке.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд під час судового розгляду справи витребував від позивача докази на підтвердження факту поставки товарів та надання послуг за спірними угодами.

З наданих документів судом встановлено, що у період перевірки позивач виступав як покупцем так і продавцем певних товарів, що вплинуло на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідно.

ТОВ «Остін-Трейд»(Покупець) в особі директора ОСОБА_8 та ТОВ «Текнолюм»(Постачальник) в особі генерального директора Попова Андрія Юрійовича було укладено договір поставки № 25/11 від 25.11.2011 року. На виконання умов договору поставки № 25/11 ТОВ «Текнолюм»на адресу ТОВ «Осітн-Трейд»було виписано податкові накладні на загальну суму 144732 гривень в тому числі ПДВ 24122 гривень.

Суму податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних ТОВ «Текнолюм»було включено до складу податкових зобов'язань податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року та відображено в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2011 року.

Згідно даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 з ТОВ «Остін-Трейд»станом на 31.12.2011 року дебіторська заборгованість ТОВ «Текнолюм»становить 144732 гривні.

З ТОВ «Промелектро-75»(Покупець) в особі директора Долотова Андрія Володимировича та ТОВ «Текнолюм»(Продавець) в особі генерального директора Попова Андрія Юрійовича було укладено договір поставки № 07/10 від 07.10.2011 року.

На виконання умов договору поставки ТОВ «Текнолюм»на адресу ТОВ «Промелектро-75»було виписано податкову накладну на загальну суму 74640 гривень, в тому числі ПДВ 12440 гривень.

Суму податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних ТОВ «Текнолюм»було включено до складу податкових зобов'язань податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року та відображено в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2011 року.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 з ТОВ «Промелектро-75»станом на 31.12.2011 року дебіторська заборгованість ТОВ «Текнолюм»становить 74640 гривень.

Враховуючи висновки податкового органу щодо відсутності реальності здійснених операцій по вказаним взаємовідносинам податковий орган дійшов висновку, що позивачем було занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 36562 гривень, в тому числі за жовтень 2011 року -12440 гривень, за листопад 2011 року -24122 гривень.

На підтвердження реальності вказаних операцій по поставці товарів позивач надав суду копії контрактів з іноземними підприємствами -фірма Бакс, ОСОБА_14, ТОВ KROMISS-BIS, інвойси, вантажно-миті декларації, акти приймання-передачі робіт щодо транспортування товару, рахунки-фактури про надання транспортних послуг. Відповідно до пояснень представників позивача саме у цих підприємств позивач придбавав товар, який в подальшому було поставлено ТОВ «Остін-Трейд»та ТОВ «Промелектро-75».

Між ТОВ «Текнолюм» (Покупець), в особі генерального директора Попова Андрія Юрійовича та ТОВ «Промелектро - 75» (Постачальник), в особі директора Долотова Андрія Володимировича було укладено договір поставки № 10/08 від 10.08.2011 року (далі - Договір).

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 «Предмет договору»Постачальник (ТОВ «Промелектро - 75») зобов'язується передати у власність Покупцю (ТОВ «Текнолюм») системи енергозабезпечення в подальшому Продукція, згідно Специфікацій, що є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язаний прийняти та здійснити оплату цієї Продукції за номенклатурою, кількістю, цінами, що обумовлені в Договорі та Специфікації.

На виконання умов договору поставки № 10/08 від 10.08.2011 року ТОВ «Промелектро - 75»на адресу ТОВ «Текнолюм»було виписано податкові накладні на загальну суму 484 514, 40 гривень, в тому числі ПДВ 80 752, 40 гривень.

Суму податку на додану вартість по вищевказаних податкових накладних ТОВ «Текнолюм»було включено до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за квітень, травень 2011 року.

Згідно даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 з ТОВ «Промелектро-75»станом на 31.12.2011 року кредиторська заборгованість ТОВ «Текнолюм»становить 484514 гривень 40 копійок.

Позивачем до судового засідання надано копії товарно-транспортних накладних на підтвердження факту транспортування товару. Також надано докази (податкові накладні, видаткові накладні) використання придбаного товару у господарській діяльності, а саме його реалізація іншим підприємствам -ПП «Експолайт», ТОВ «ДБК-Союз», ТОВ «Електрична інноваційна група», ТОВ «Фрост Траст Компані»,ТОВ «Ел Ес Груп», ТОВ Trade», ТОВ МПК Енергопостач», ТОВ «Світлові Мережі», ТОВ «Ілкомсвіт».

Між ТОВ «Текнолюм» (Покупець) та ТОВ «Маркон груп КО» (Постачальник) було укладено договір поставки № 01/04 від 01.04.2011 року (далі - Договір).

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 «Предмет договору»Постачальник (ТОВ «Маркон груп КО») зобов'язується передати у власність Покупцю (ТОВ «Текнолюм») системи енергозабезпечення в подальшому Продукція, згідно Специфікацій, що є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язаний прийняти та здійснити оплату цієї Продукції за номенклатурою, кількістю, цінами, що обумовлені в Договорі та Специфікації.

На виконання умов договору поставки №01/04 від 01.04.2011 року ТОВ «Маркон груп КО»на адресу ТОВ «Текнолюм»було виписано податкові накладні на загальну суму 209 240, 00 гривень, в тому числі ПДВ 34 873, 33 гривень.

Як вбачається з первинної бухгалтерської документації предметом договору було придбання комплектів систем енергозбереження.

Згідно даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 з ТОВ «Маркон груп КО»станом на 31.12.2011 року кредиторська заборгованість ТОВ «Текнолюм»становить 137240 гривень. Обороти за період: по дебету рахунку 72000 гривень, по кредиту рахунку 631 -209240 гривень.

Позивачем до судового засідання надано копії товарно-транспортних накладних на підтвердження факту транспортування товару. На підтвердження використання придбаного товару в господарській діяльності надано договір поставки з ПП «НП «Хіміч»від 09.11.2012 року, видаткову та податкову накладну від 09.11.2012 року.

Між ТОВ «Текнолюм» (Покупець) та ТОВ «Граньстройінвест» (Постачальник) було укладено договір поставки № 1 від 01.07.2011 року (далі - Договір).

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 «Предмет договору»Постачальник (ТОВ «Граньстройінвест») зобов'язується передати у власність Покупцю (ТОВ «Текнолюм») металеві конструкції в подальшому Продукція, згідно Специфікацій, що є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язаний прийняти та здійснити оплату цієї Продукції за номенклатурою, кількістю, цінами, що обумовлені в Договорі та Специфікації.

На виконання умов договору поставки № 1 від 01.07.2011 року ТОВ «Граньстройінвест»на адресу ТОВ «Текнолюм»було виписано податкову накладну на загальну суму 140 512, 20 гривень, в тому числі ПДВ 23 419, 20 гривень.

Суму податку на додану вартість по вищевказаних податкових накладних ТОВ «Текнолюм»було включено до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року.

Згідно даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 з ТОВ «Граньстройінвест»станом на 31.12.2011 року кредиторська заборгованість ТОВ «Текнолюм»становить 60515 гривень 20 копійок.

Позивачем до судового засідання надано копію товарно-транспортної накладної на підтвердження факту транспортування товару. На підтвердження використання придбаного товару в господарській діяльності надано докази подальшої реалізації придбаного товару ТОВ «Техснабкомплект», ТОВ «БМО Профіт», ТОВ «Електрична інноваційна група», ТОВ «Влад-2».

Договір на постачання ТМЦ між ТОВ «Текнолюм»та ТОВ «РМА «Монамі»в письмовій формі не складався.

Розрахунки з ТОВ «РМА «Монамі»проводились на підставі рахунків-фактур.

На виконання умов усного договору ТОВ «РМА «Монамі»на адресу ТОВ «Текнолюм»було виписано податкову накладну від 28.02.2011 року на загальну суму 56100 гривень, в тому числі ПДВ 9350 гривень. Як вбачається з податкової накладної було поставлено каталог Текнолюм форматом А4 у кількості 5 штук та 2000 брошур.

Суму податку на додану вартість по вищевказаній податковій накладній було включено до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

На підтвердження використання придбаних товарів у господарській діяльності позивачем надано копію договору від 14.03.2012 року укладений позивачем з ТОВ «Експовід»по проектуванню, монтажу, демонтажу та оформлення виставочного стенда.

Між ТОВ «Текнолюм» (Покупець) та ТОВ «ТПК «Техномашпостач» (Постачальник) було укладено договір поставки № 0103 від 01.03.2011 року (далі - Договір).

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 «Предмет договору»Постачальник (ТОВ «ТПК «Техномашпостач») зобов'язується передати у власність Покупцю (ТОВ «Текнолюм») системи енергозабезпечення в подальшому Продукція, згідно Специфікацій, що є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язаний прийняти та здійснити оплату цієї Продукції за номенклатурою, кількістю, цінами, що обумовлені в Договорі та Специфікації.

На виконання умов договору поставки №0103 від 01.03.2011 року ТОВ «ТПК «Техномашпостач»на адресу ТОВ «Текнолюм»було виписано податкові накладні на загальну суму 623 298, 20 гривень, в тому числі ПДВ 103 883, 00 гривень.

Суму податку на додану вартість по вищевказаних податкових накладних ТОВ «Текнолюм»було включено до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2011 року.

Згідно даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 з ТОВ «ТПК «Техномашпостач»станом на 31.12.2011 року кредиторська заборгованість ТОВ «Текнолюм»становить 80768 гривень 24 копійки.

Позивачем до судового засідання надано копії товарно-транспортних накладних на підтвердження факту транспортування товару. На підтвердження використання придбаного товару в господарській діяльності надано докази подальшої реалізації придбаного товару іншим підприємствам -ТОВ «Торгпром групп», ТОВ «Техснабкомплект», ТОВ «Примула», ТОВ «Бітіком», ТОВ «Компанія «Лікург», ФОП «ОСОБА_17

Між ТОВ «Текнолюм» (Покупець) та ТОВ «Проммаст-Стандарт» (Постачальник) було укладено договір поставки № 0806 від 08.06.2011 року (далі - Договір).

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 «Предмет договору»Постачальник (ТОВ

«Проммаст-Стандарт») зобов'язується передати у власність Покупцю (ТОВ

«Текнолюм») системи енергозабезпечення в подальшому Продукція, згідно

Специфікацій, що є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець

зобов'язаний прийняти та здійснити оплату цієї Продукції за номенклатурою,

кількістю, цінами, що обумовлені в Договорі та Специфікації.

На виконання умов договору поставки № 0806 від 08.06.2011 року ТОВ «Проммаст-Стандарт»на адресу ТОВ «Текнолюм»було виписано податкові накладні на загальну суму 1 980 089, 70 гривень.

Суму податку на додану вартість по вищевказаних податкових накладних ТОВ «Текнолюм»було включено до складу податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за червень, серпень, жовтень 2011 року.

Інформацію щодо оплати на загальну суму 1735809 гривень 70 копійок не надано.

Згідно письмового пояснення від 04.04.2012 року № 04/04/12-2 ТОВ «Технолюм»повідомило, що перевезення товару здійснювалось ФОП ОСОБА_18. Товарно-транспортні накладні відсутні.

Транспортування товару проводились ОСОБА_18 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, адреса: 84647, АДРЕСА_1; свідоцтво про сплату єдиного податку від 17.01.2012 року Серія НОМЕР_4; свідоцтво про державну реєстрацію від 28.03.2011 року Серія НОМЕР_5; Основний вид діяльності - 63.40.0 Організація перевезення вантажів) за рахунок ТОВ «Текнолюм»(код за ЄДРПОУ 37256602). Крім того, згідно заявці-договору від 12.04.2011 року б/н перевезення здійснювалось по місту Києву, інформація щодо конкретного маршруту у заявці-договорі відсутня.

ТОВ «Текнолюм»при купівлі товарів, повинно мати документи, які підтверджують його право власності на придбаний товар. Таким документом, зокрема, є видаткова накладна. Також необхідно мати копії транспортних та супроводжувальних документів. Якщо товар доставляється вантажним автомобілем, таким документом є товарно-транспортна накладна (форма № 1-ТН). Типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, зокрема, типова форма товарно-транспортної накладної, затверджено спільним Наказом Мінтрансу України, Мінстату України від 29.12.1995 року №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»(зі змінами та доповненнями). Відповідно до пункту 2 цього наказу застосування зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відповідач зазначив, що до перевірки не надано товарно-транспортні накладні та інші супровідні документи. В Акті перевірки зафіксований перелік документів, який був використаний під час проведення перевірки.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 22.05.2006 року № 493 (далі -Правила перевезення), товарно-транспортна накладна -єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи.

Крім того, підпунктом 11.1 пункту 11 Правил перевезення визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів. Пунктом 11.5. пункту 11 Правил передбачено: Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Згідно підпункту 11.7. пункту 11 Правил, Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий -передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Щодо наданих під час судового засідання копій товарно-транспортних накладних на підтвердження факту поставки придбаних у контрагентів товарів та поставки товарів, які були реалізовані ТОВ «Текнолюм»слід зазначити, що, по-перше, ці документи не були надані під час проведення перевірки.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків зобов'язаний також надати в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються ним в електронній формі), не пізніше робочого дня, наступного за днем початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки.

Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов'язані надавати інформацію в електронній формі, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов'язку подання її в електронній формі.

Згідно з пунктом 85.8 статті 85 Податкового кодексу України посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Із наведеної норми слідує, що платник податків може не надати в витребувані під час перевірки документи в одному випадку, а саме -якщо відносно даних документів проведено виїмку правоохоронними органами або вони вилучені іншим законним способом цими ж органами.

Такі документи не були надані ані під час проведення перевірки, ані під час подання заперечень на Акт перевірки.

Також, у поданих копіях товарно-транспортних накладних в деяких випадках відсутні взагалі пункти розвантаження товару, а вказані пункти розвантаження не збігаються з адресами орендованих позивачем приміщень.

Як пояснив представник позивача, що смт Чапаївка і вулиця Лютнева, 58г місто Київ це одна й таж адреса, водночас слід відмітити, що за адресою місто Київ, вулиця Лютнева, 58г позивач на підставі договору суборенди орендує приміщення у 150 кв.м., а відповідно до товарно-транспортних накладних за цією адресою відбувалося розвантаження більшості придбаного у контрагентів товару. Враховуючи кількість придбаного товару (опори, арматура, кронштейни тощо), габаритність - комплекси систем енергозбереження, строки зберігання придбаного товару (від дати фактичної поставки до дати подальшої реалізації товару) суд дійшов висновку про неможливість зберігання такого роду товару в орендованому приміщенні, що є додатковою підставою вважати, що поставок придбаного товару у реальності не відбувалось.

Щодо наданих позивачем доказів, які на його думку, підтверджують факт реалізації придбаних товарів іншим контрагентам і свідчать про реальність операцій, суд виходиться з того, що з наданих документів неможливо ідентифікувати, що саме придбаний товар у контрагентів, відносини по яких досліджувались під час проведення перевірки, був проданий іншим підприємствам.

Тим більше, з матеріалів справи вбачається, що за зверненням до Державної прикордонної служби про надання інформації щодо перетинання кордону України в період з 2009 року по 2011 року громадянами Російської Федерації та Білорусії згідно переліку встановлено наступне.

У переліку громадян зокрема є громадяни, які є директорами контрагентів позивача. Так, керівником ТОВ «Остін-Трейд»є Одінцов М.С., ТОВ «Промелектро-75»- Долотов А.В., ТОВ «Маркон груп КО»- Єрмакова Н.Г., ТОВ «Граньстройінвест»- Піддубний Ю.С., ТОВ «РМА «Монамі»- Годунова Ю.Л., ТОВ «ТПК «Техномашпостач»- Баранкіна Н.О., ТОВ «Проммаст-Стандарт»- Зикова О.В.

З наданої інформації з Державної прикордонної служби вбачається, що особи, які були уповноваженими на підписання первинної бухгалтерської документації за період 2011 року перебували на території України протягом одного-трьох днів.

Так, громадянин Піддубний Ю.С. (ТОВ «Граньстройінвест») перебував на території України 18.03.2011 року а 20.05.2011 року, Єрмакова Н.Г. (ТОВ «Маркон груп КО») -12.09.2011 року та 13.09.2011 року, Одінцов М.С. (ТОВ «Остін-Трейд») -22.03.2011 року, 30.05.2011 року, Долотов А.В. (ТОВ «Проелектро-75») -22.03.2011 року, 30.05.2011 року, Баранкіна Н.О. (ТОВ «ТПК «Техномашпостач») - у 2011 році не пересікала кордон України, вбачається, що в'їхала 03.11.2009 року, дата виїзду не зазначена, потім 14.04.2010 року в'їхала, 15.04.2010 року виїхала, Зикова О.В. (ТОВ «Проммаст-Стандарт») -27.05.2011 року, Годунова Ю.Л. (ТОВ «РМА «Монамі») -у 2011 році перебувала на території України з 20.01.2011 року по 02.02.2011 року, 16.03.2011 року по 27.03.2011 року, 31.05.2011 року по 03.07.2011 року, 27.07.2011 року по 18.08.2011 року, 23.09.2011 року по 10.11.2011 року, 22.12.2011 року по 25.12.2011 року.

З матеріалів справи встановлено, що до Державної міграційної служби було скеровано лист з метою отримання інформації щодо адрес тимчасової реєстрації іноземних громадян (нерезидентів) згідно переліку. У вказаному переліку зазначені прізвища осіб, які є керівника контрагентів позивача.

З відповіді Державної міграційної служби України вбачається, що окрім громадянина Молдови Гонча Раїси, інші особи з указаними в листі даними за обліками служби громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб не значаться.

З відповіді центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем Міністерства внутрішніх справ України від 28.03.2012 року № 45/13/7 вбачається, що згідно переліку підприємств транспортні засоби у період з 01.01.2008 року по 20.02.2012 року зареєстровані тільки за ТОВ «Дормашавто»та ТОВ «Шляховик-Авто».

З наданої відповіді з Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 02.03.2012 року № 8846 (И-2012) встановлено, що згідно переліку підприємств інформація про реєстрацію за період з 01.01.2008 року по 20.02.2012 року права власності відсутня.

З відібраних пояснень у громадянина ОСОБА_8 від 10.01.2012 року у місті Арзамас вбачається, що він не реєстрував на своє ім'я ТОВ «Остін-Трейд»а господарською діяльністю в Україні не займався, будь-яких бухгалтерських документів не підписував.

Суд зауважує, що відповідно до статті 7 Закону України «Про правовий статус іноземців і осіб без громадянства»від 04.02.1994 року № 3929-XII, чинного на момент спірних правовідносин, іноземці мають право займатися в Україні інвестиційною, а також зовнішньоекономічною та іншими видами підприємницької діяльності, передбаченими законодавством України.

Водночас, частиною третьої статті 8 Закону України «Про правовий статус іноземців і осіб без громадянства»від 04.02.1994 року № 3929-XII, а також частини другої статті 8 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року № 803-XII, іноземці, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений термін, одержують право на трудову діяльність лише при оформленні в установленому порядку в державній службі зайнятості України дозволу на працевлаштування в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Тобто, іноземному громадянину, який є не тільки засновником, але і директором підприємства, необхідно отримати дозвіл на працевлаштування в Україні.

Щодо уповноваження ОСОБА_1 підписувати первинні бухгалтерські документи від імені ТОВ «ТПК «Техномашпостач»слід зазначити, що керівник підприємства Баранкіна Н.О. як на дату створення підприємства так і на дату видачі відповідної довіреності (30.04.2010 року) не знаходилась на території України.

Враховуючи той факт, що Баранкіна Н.О. будучи керівником ТОВ «ТПК «Техномашпостач» не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність, дозвіл на працевлаштування в Україні не отримувала та фактично не перебувала на території України у період діяльності підприємств, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не є особою, що має правові підстави на здійснення будь-яких дій від імені вказаного підприємства, оскільки ОСОБА_1 призначений на посаду не уповноваженою особою та з порушенням норм законодавства.

Щодо директора ТОВ «РМА «Монамі» Годунової Ю.Л. вбачається, що саме на дату видачі податкової накладної та підписання акту здачі-приймання робіт вказана громадянка не знаходилась на території України.

Суд зазначає, що у випадку документального підтвердження того факту, що договори, податкові накладні тощо, збоку контрагента платника податків підписані не уповноваженою особою, правові підстави для формування платниками податків податкового кредиту за наслідками проведення господарських операцій з такими контрагентом відсутні. Такі правочини слід вважати нікчемними, відповідно здійснені господарські операції за такими правочинами не повинні бути відображені у податковому обліку платника податків, а податкові накладні, видані його контрагентами, але підписані не належною особою, не мають правового значення та не є підставою для формування податкового кредиту.

Наведені обставини та досліджені судом докази в їх сукупності є достатніми для висновку про те, що господарські операції не мали товарного характеру, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договорами, а оформлені лише документально невстановленими особами, що в свою чергу призвело до встановлення відповідачем порушень формування позивачем податкового кредиту та валових витрат.

З урахуванням вищезазначеного суд зазначає, що наслідки в бухгалтерському та відповідно, в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталі платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Тобто у разі фіктивності (безтоварності) операцій визначення податкового кредиту та валових витрат слід визнати безпідставними, незважаючи на наявність у платника податку, а даному випадку у позивача, податкових накладних та інших документів первинного обліку.

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним саме по собі не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності .

З огляду на те, що позивачем не підтверджені витрати на придбання послуг та товарів належними первинними документами та їх зв'язок з його господарською діяльністю, віднесення сум за спірними угодами до валових витрат, а сум податку на додану вартість з вартості таких послуг (товарів) - до податкового кредиту, суд дійшов висновку про правомірність зняття податковим органом позивачу валових витрат, податкового кредиту та донарахування йому грошового зобов'язання по податку на прибуток і податку на додану вартість із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

У зв'язку з вищевикладеним, позивачем було порушено пункт 187.1 статті 187, пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 36 562, 00 гривень, в тому числі за жовтень 2011 року в розмірі -12 440, 00 гривень, за листопад 2011 року в розмірі -24 122, 00 гривень та завищено суму податкового кредиту з ПДВ в сумі 582 282, 00 гривень, в тому числі за лютий 2011 року в розмірі - 9350, 00 гривень, за березень 2011 року в розмірі -411, 04 гривень, за квітень 2011 року в розмірі -99193, 33 гривень, за травень 2011 року в розмірі -24152, 00 гривень, за червень 2011 року в розмірі -24380, 00 гривень, за липень 2011 року в розмірі -23419, 20 гривень, за серпень 2011 року в розмірі -47407, 33 гривень, за вересень 2011 року в розмірі -57330, 40 гривень, за жовтень 2011 року в розмірі -296649, 62 гривень.

Згідно наданих ТОВ «Текнолюм»оборотна-сальдових відомостей по ВД та ВВ встановлено, що ТОВ «Текнолюм»відносило до складу валових доходів суму в сумі 182 810, 00 гривень за IV квартал 2011 року та валових витрат в сумі 2 911 464, 60 гривень, в тому числі за І квартал 2011 року в сумі 48 805, 20 гривень; за II квартал 2011 року в сумі 738 626, 65 гривень; за III квартал 2011 року в сумі 640 784, 65 гривень; за IV квартал 2011 року в сумі 1 483 248, 10 гривень.

У зв'язку з чим позивач занизив податок на прибуток, що підлягає сплаті в сумі 712659, 26 гривень, в тому числі за І квартал 2011 року в сумі 12201, 30 гривень, за ІІ квартал 2011 року в сумі 169884, 13 гривень, за ІІІ квартал 2011 року в сумі 147380, 47 гривень, за ІV квартал 2011 року в сумі 383193, 36 гривень.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби від 15.05.2012 року № 0000892300 та № 0000902300 винесені відповідачем правомірно, а отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також суд вважає за необхідне відмітити, що в силу статті 60 Податкового кодексу України податкове-повідомлення рішення від 15.05.2012 року №0000892300 вважається відкликаним, оскільки ДПС у Київській області було скасоване вказане рішення в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 6099 гривень 65 копійок, а ДПІ у Вишгородському районі повинно було винести податкове повідомлення-рішення за наслідками його адміністративного оскарження. На момент розгляду справи позивач не надав суду податкове повідомлення-рішення за наслідками адміністративного оскарження.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач надав суду обґрунтовані докази, на підставі яких керувався під час винесення спірних рішень.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 -163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Текнолюм» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.