Постанова

від 29.11.2012 по справі 2а-242/08

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" листопада 2012 р. м. Київ К-21309/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Гордійчук М.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради на постанову Артемівського районного суду міста Луганська від 28 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради, третя особа -Головне управління державного казначейства України у Луганській області, про стягнення недоплаченої грошової допомоги інваліду війни за 2007, 2008 роки,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради, третя особа -Головне управління державного казначейства України у Луганській області, про стягнення недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2007, 2008 роки.

Постановою Артемівського районного суду міста Луганська від 28 листопада 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2009 року, позов задоволено: визнано неправомірними дії посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради щодо виплати ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня в зменшеному розмірі, а саме: за 2007 рік в розмірі 360,00 грн., 2008 рік -400 грн.; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради здійснити перерахунок розміру щорічної разової грошової допомоги до 05 травня ОСОБА_2 як інваліду війни ІІ групи; стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради за рахунок бюджетних коштів на користь ОСОБА_2 недоотриману щорічну одноразову грошову допомогу до 05 травня в 2007 році у розмірі 2 920,48 грн., та в 2008 році у розмірі 3448,00 грн., всього -6368,48 грн.

У поданій касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є інвалідом війни 2 групи, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради та має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня на підставі частини п'ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності дій відповідача щодо виплати позивачеві у 2007 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", положення якої визнано неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007.

Так само, суди попередніх інстанцій вказали на протиправність виплати позивачеві у 2008 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 №183 "Про розміри грошової допомоги, яка виплачується у 2008 році згідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" та пунктом 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Так, судом апеляційної інстанції зазначено, що позивач, звернувшись із вимогою про виплату щорічної грошової допомоги у строки, визначені частиною четвертою статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", має право на отримання недоплаченої йому щорічної разової грошової допомоги за 2008 рік.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує на помилковість вказаних висновків судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 13 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" дія статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" на 2007 рік була зупинена. Статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" розмір виплати разової грошової допомоги був встановлений у розмірі 360 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 визнано неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими зупинялась на цей рік дія статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи викладене, положення статті 13 Закону України України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у попередній редакції поновили свою дію у 2007 році -з 09.07.2007.

У свою чергу, у 2008 році положення статті 13 Закону України України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено у новій редакції згідно із Законом України від 28.12.2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI.

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 13 Закону України України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у попередній редакції поновили свою дію у 2008 році -з 22.05.2008.

Таким чином, у 2007 році у період із 01.01.2007 до 08.07.2007 та у 2008 році -з 01.01.2008 до 21.05.2008 положення законів про Державний бюджет на ці роки були чинними та підлягали виконанню.

Судами попередніх інстанції встановлено, що позивач фактично отримав від відповідача щорічну одноразову грошову допомогу до 05 травня у розмірах, визначених положеннями ст. ст. 29, 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12.03.2008 року "Про розміри грошової допомоги, яка виплачується у 2008 році згідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" та пунктом 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", у 2007 році -у травні, у 2008 році -у квітні.

Таким чином, виплата відповідачем щорічної разової грошової допомоги здійснювалася до 5 травня в період, коли наведені положення законів про Державний бюджет на 2007, 2008 роки були чинними, а їх виконання обов'язковим. Відтак, дії відповідача на час виплати позивачеві одноразової грошової допомоги у розмірах, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 №183, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були правомірними.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що невиплата позивачу зазначеної допомоги у повному розмірі викликана не протиправними діями Управління, а прийняттям законодавцем неконституційних положень, колегія суддів дійшла висновку про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо протиправності дій відповідача, у зв'язку з чим вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений можливості захистити своє право на отримання недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги в порядку, визначеному частиною третьою статті 152 Конституції України.

Зазначена позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 30 травня 2011 року №21-61а11.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради задовольнити.

Постанову Артемівського районного суду міста Луганська від 28 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2009 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську ради про стягнення недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2007, 2008 роки -відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: