Постанова

від 07.12.2012 по справі 2а/0570/10621/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Тарасенко І. М.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2012 року справа №2а/0570/10621/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Костроміна Г.С., з участю позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, представника відповідачів Беломєстнової Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Східної митниці Державної митної служби України, Державної митної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/10621/2012 за позовом ОСОБА_2 до Східної митниці Державної митної служби України, Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення зі служби, поновлення на попередньому місці служби та стягнення щомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Східної митниці Державної митної служби України (далі - відповідач-1), Державної митної служби України (далі - відповідач-2) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення зі служби, поновлення на попередньому місці служби та стягнення щомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Позивач просила визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 16.07.2012 року № 1478-к в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України. Поновити на посаді інспектора митного поста «Успенка» Східної митниці Державної митної служби України з 16 липня 2012 року. Зобов'язати Східну митницю Державної митної служби України здійснити виплату щомісячного середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, починаючи з дати звільнення, а саме з 16 липня 2012 року по день поновлення на посаді.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року позов було задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційні скарги.

Відповідач Східна митниця Державної митної служби України в апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що працівниками митної варти служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Східної митниці та співробітниками УСБУ в Донецькій області був затриманий вантажний фургон, який позивачем було пропущено на митну територію України як такий, що не містить товарів, що підлягають декларуванню та оподаткуванню, який фактично перемістив вантаж вартістю близько 550 тис грн. шляхом звільнення від митного контролю внаслідок використання службового становища посадовою особою митниці. За фактом незаконного ввезення товару на митну територію України 27.06.2012 року посадовими особами служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил було складено протокол про порушення митних правил № 0590/700000001/12 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 482 Митного кодексу України.

Будучи посадовою особою, уповноваженою на виконання функцій митного контролю та митного оформлення товарів, що перетинають митний кордон в зоні митного поста «Успенка» Східної митниці, позивач мала здійснити всі контрольні заходи, передбачені митним законодавством та Технологічною схемою митного поста (п. 2.10 посадової інструкції).

Під час здійснення митного контролю та митного оформлення вантажного автомобіля «Мерседес-Бенц Атего», р/н НОМЕР_1, під керуванням громадянина ОСОБА_7 інспектор ОСОБА_2 не виконала вимоги пункту 15 Схеми, в частині проведення загального огляду автомобільних транспортних засобів і товарів, а також положення статті 336 Митного кодексу України, якою встановлено здійснення митного контролю безпосередньо посадовою особою митного органу у формі перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та усного опитування громадян та посадових осіб підприємств. Отже, інспектором ОСОБА_2 порушено вимоги статті 320 Митного кодексу України щодо здійснення митного контролю у формі та обсягах, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Таким чином, позивач неналежним чином виконала свої службові обов'язки, передбачені посадовою інструкцією. Посиланням на вищевказані порушення з боку позивача, суд в порушення ст. 86 КАС України, належної оцінки не надав.

Суд дійшов висновку, що позивач не порушувала Конституцію та Закони України й відтак, її дії, що виразилися в порушенні підзаконних актів, нібито не можуть бути кваліфіковані, як порушення Присяги державного службовця.

Викладені факти та встановлені правопорушення були відображені і в акті службового розслідування Східної митниці від 23.08.2012 року, проведеного на виконання наказу митниці від 25.06.2012 року № 338 «Про проведення службового розслідування». Суд, не надавши належної уваги висновкам акту службового розслідування, зробив безпідставний висновок, що у вказаному акті питання щодо притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності не порушувалося.

Вирішення питання притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 за результатами службового розслідування начальником митниці було неможливо, адже, як зазначено в акті: «інспектора митного поста «Успенка» ОСОБА_2 неможливо притягнути до дисциплінарної відповідальності, оскільки наказом Держмитслужби від 16.07.2012 року № 1478-к «Про припинення перебування на державній службі» за порушення Присяги державних службовців, 17.07.2012 року припинено перебування на державній службі в митних органах України інспектора митного поста « Успенка» ОСОБА_2».

Невірним також є висновок суду і про нібито недотримання положень Дисциплінарного статуту при звільненні позивачки.

Позивач зобов'язана була виконувати свої обов'язки в суворій відповідності до законодавства України, Присяги державних службовців, посадової інструкції. В даному випадку порушення Присяги державного службовця виявилося у несумлінному виконанні службових обов'язків, тому дії позивача не є дисциплінарним порушенням, а є наслідком невідповідності займаній посаді за моральними та діловими якостями державного службовця як суб'єкта зі спеціальним статусом.

Тобто звільнення ОСОБА_2 не є видом застосування до неї дисциплінарного стягнення, а є наслідком порушення Присяги державного службовця, що становить самостійну підставу припинення державної служби, встановлену спеціальною нормою Закону України «Про державну службу». Отже, є цілком очевидним, що при звільненні позивачки норми Дисциплінарного статуту митної служби не застосовувались та не мали застосовуватися, адже роботодавцем була застосована зовсім інша норма спеціального закону.

Враховуючи, що позивачка не була звільнена в порядку Дисциплінарного статуту, а їй припинено перебування на державній службі відповідно до Закону України «Про державну службу», у відповідачів відсутній обов'язок із проведення службового розслідування в даному випадку.

В спірному випадку ж має місце як пряме порушення митного законодавства, так і завдання значних збитків державі, що не враховано судом першої інстанції.

Також є таким, що не узгоджується з приписами діючого законодавства, висновок суду першої інстанції про передчасність звільнення позивачки за відсутності обвинувального вироку в кримінальній справі. Звільнення позивача проведено на інших правових підставах, а саме п. 6 ст. 30 Закону України «Про державну службу», а відтак неможливо стверджувати про незаконність та передчасність звільнення до винесення вироку судом у кримінальній справі, адже дана норма не передбачає наявності такого вироку. Порушення кримінальної справи відносно позивачки, на думку відповідачів, завдає шкоди авторитету як Східної митниці, так і Державної митної служби України і негативно впливає на її репутацію як державного службовця.

Відповідач - Державна митна служба України в апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що постановою від 10.07.2012 року №67-12-01-665 про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження встановлений факт порушення позивачем законодавства України з питань державної митної справи під час здійснення митного контролю та митного оформлення автомобіля «Мерседес-Бенц Атего» р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8

Одним із мотивів, з яких суд першої інстанції виходив задовольняючи позов, є відсутність вироку суду, яким було б визнано ОСОБА_2 винною у скоєнні злочину. При цьому суд керувався статтею 28 Дисциплінарного статуту митної служби України, якою встановлено, що звільнення посадової особи митної служби може мати місце в разі, зокрема, набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо цієї особи.

На підставі чого, суд дійшов висновку, що наказ Держмитслужби України від 16.07.2012 року № 1478-к було прийнято передчасно, поверхово та з грубим порушення діючого законодавства та насамперед Конституції України, оскільки діючим законодавством не передбачено вид правопорушення, який передбачає факт звільнення лише на підставі прийняття рішення про порушення кримінальної справи.

Таким чином, із обставин, викладених в поданні Східної митниці, матеріалів службового розслідування, наявних на день видання наказу від 16.07.2012 року № 1478-к, зазначених вище норм законодавства України, вбачається, що позивачем порушено Присягу державних службовців в частині суворого дотримання законів України та сумлінного виконання своїх обов'язків, що виявилось у вчиненні дій, які дискредитують орган державної влади, ганьблять репутацію державного службовця та шкодять позитивному іміджу митної служби.

На позивача, як на державного службовця, розповсюджуються вимоги статті 5 Закону України «Про державну службу», згідно з якими державний службовець повинен сумлінно виконувати свої службові обов'язки, та статті 10 вказаного Закону, якою передбачені основні обов'язки державних службовців, якими, зокрема, є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про державну службу» позивачем прийнята Присяга державних службовців, у якій вона присягнула вірно служити народові України, суворо дотримуватися Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки.

Враховуючи норми Закону України «Про державну службу» Присяга державних службовців передбачає покладення на них обов'язків не тільки юридичного змісту (суворо дотримуватися Конституції та законів України тощо), але і морального змісту (високо нести звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки). Включення моральних обов'язків у зміст Присяги надає їм юридичного значення, порушення таких обов'язків є порушенням Присяги та тягне за собою припинення держаної служби.

З огляду на вищезазначені норми, порушення позивачем зобов'язань додержання актів законодавства України, сумлінно виконувати свої обов'язки, які становлять зміст Присяги державних службовців, свідчить про її порушення та є підставою для припинення державної служби відповідно до статті 30 Закону України «Про державну службу».

Держмитслужбою України до даних правовідносин не застосовано норми Дисциплінарного статуту митної служби України, оскільки останній не передбачає такої підстави, як звільнення за порушення Присяги, а правовий статус позивача, як посадової особи, що має спеціальне звання, та прийняла Присягу державних службовців, регулюється Законом України «Про державну службу».

В судовому засіданні представник відповідачів підтримав доводи апеляційних скарг.

Позивач та представник позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 03.11.2003 року позивач прийнята на державну службу в митних органах (а.с.5).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну службу» 03.11.2003 року позивачем прийнята присяга державного службовця (а.с.67).

Наказом Східної митниці №44-к від 19 січня 2012 року позивач переведена на посаду інспектора митного поста «Успенка» та їй присвоєно спеціальне звання - інспектор митної служби 2-го рангу (а.с.6).

Наказом Державної митної служби України від 16 липня 2012 року №1478-к «Про припинення перебування на державній службі» за порушення Присяги державних службовців припинено з 17.07.2012 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_2, інспектора митного поста «Успенка» Східної митниці, відповідно до пункту 6 частини1 статті 30 Закону України «Про державну службу» (а.с.7).

Зі спірного наказу від 16.07.2012 року №1478-к вбачається, що Східною митницею внесено до Державної митної служби подання про припинення перебування на державній службі в митних органах України інспектора митного поста «Успенка» ОСОБА_2. Підставою для направлення подання послугувало те, що 10.07.2012 року прокуратурою Донецької області порушено кримінальну справу №67-12-01-665 відносно позивача за вчинення злочину у сфері службової діяльності, передбаченого ч. 3 ст. 364 Кримінального кодексу України.

З подання про звільнення з посади Східної митниці вбачається, що 10 липня 2012 року слідчим по особливо важливим справам слідчого відділу прокуратури Донецької області Шумейко Р.І. порушено кримінальну справу №67-12-01-665 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України у відношенні інспектора митного поста «Успенка» Східної митниці ОСОБА_2 Підставою для порушення кримінальної справи стали матеріали перевірки правоохоронних органів за фактом незаконного ввезення на митну територію України товарів (продукти харчування, побутова техніка, комплектуючі до електронної техніки, меблі) на загальну суму 550 тис. грн., яке було здійснено на автомобілі «Мерседес-Бенц Атего» д.н. НОМЕР_1, під керуванням громадянина ОСОБА_8, в зоні діяльності митного поста «Успенка» Східної митниці. Митне оформлення транспортного засобу здійснювалося інспектором митного поста «Успенка» ОСОБА_2 , яка в порушення п.2.10., 2.12 своєї посадової інструкції безпідставно засвідчила відомості про виконання митних процедур, які фактично не були проведені. Вказані дії позивача призвели до несплати до Державного бюджету України митних платежів на суму 165 тис. грн.(а.с.75-76).

Згідно листа прокуратури Донецької області від 10 жовтня 2012 року за №06/1-625-12 вих., 05 жовтня 2012 року злочинні дії позивача по кримінальній справі №67-12-01-665 перекваліфіковані з частини 3 статті 364 на частину 2 статті 367 Кримінального кодексу України.

Основними обов'язками державних службовців відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну службу», серед інших є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі. Це є основні обов'язки державних службовців, які є спільними для всіх службовців, незалежно від посади, яку вони посідають.

Статтею 11 Закону України «Про державну службу» визначено, що конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції.

Згідно посадової інструкції, затвердженої начальником Східної митниці 01.02.2012 року Романчиковою Є.Г., у своїй діяльності інспектор митного поста «Успенка» додержується Конституції України, вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів України, своєчасно і точно виконує розпорядження і вказівки безпосереднього керівника, виконання яких не потребує іншої спеціальності, кваліфікації, зміни найменування посади чи професії.

Відповідно до пункту 1 статті 335 Митного кодексу України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: при перевезенні автомобільним транспортом: а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність); б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні); в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів; ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки; д) найменування товарів;

Згідно статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 Митного кодексу України подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та інші способи передбачені Митним кодексом України.

Таким чином, позивач, як посадова особа, уповноважена на виконання функцій митного контролю та митного оформлення товарів, що перетинають митний кордон, мала здійснити всі контрольні заходи, передбачені митним законодавством та Технологічною схемою митного поста (п.2.10 посадової інструкції).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач несумлінно виконувала свої службові обов'язки, що визначені у Посадовій інструкції, наслідком чого стали порушення вимог законодавства України з питань митної справи під час переміщення товарів через митний кордон України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення присяги, передбаченої ст. 17 Закону України «Про державну службу».

Статтею 413 Митного кодексу України, встановлено, що особи, які вперше зараховуються на посади державної служби у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, приймають Присягу державного службовця.

З огляду на вищезазначені норми, порушення позивачем зобов'язань додержуватись актів законодавства України та сумлінно виконувати свої обов'язки, які становлять зміст Присяги державних службовців, свідчить про її порушення та є підставою для припинення державної служби відповідно до ст. 30 Закону України «Про державну службу».

У митній службі України діє Дисциплінарний статут, статтею 23 якого встановлено, що за вчинення дисциплінарних правопорушень до посадових осіб митної служби можуть бути застосовані такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) затримання на період до одного року присвоєння чергового спеціального звання; 4) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 5) попередження про неповну службову відповідність; 6) звільнення з митного органу.

При цьому, згідно із преамбулою Дисциплінарного статуту митної служби України регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу».

Суд не приймає посилання позивача на норми Дисциплінарного статуту митної служби України, оскільки враховуючи тяжкість вчиненого позивачем порушення, в даному випадку норми Дисциплінарного статуту митної служби України Держмитслужбою не застосовано та звільнення позивача не є видом застосування до нього дисциплінарного стягнення, а є наслідком порушення ним Присяги державних службовців, що становить самостійну підставу припинення державної служби, встановлену Законом України «Про державну службу».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що при наявності таких порушень посадових обов'язків позивачем, що спричинили недоотриманню Державним бюджетом України митних платежів в сумі більше 165.000 грн., позивачку правомірно звільнено за порушення Присяги відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу».

Суд погоджується з думкою представника відповідачів, що припинення перебування на державній службі не відноситься до виду дисциплінарних стягнень, вичерпний перелік яких наведено в Дисциплінарному статуті митної служби України, та не є заходом дисциплінарної відповідальності, а тому у даному випадку до позивача не слід було застосовувати норми Закону України «Про Дисциплінарний статут органів митної служби України».

На підставі вищевикладених фактів та доказів, що їх підтверджують, а також нормативно-правових актів, що регулюють дані питання, суд приходить до висновку щодо несумлінного виконання позивачем своїх службових обов'язків, що призвело до порушення ним присяги державного службовця, що в свою чергу тягне за собою припинення перебування на державній службі.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів, перевіривши оскаржуваний наказ на відповідність вищевказаним критеріям, доходить до висновку, що порушень з боку Державної митної служби України під час його видання не було.

Відповідно до вимог Кодексу адміністратвиного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що у даній справі відповідачами доведено законність прийнятого наказу про припинення перебування на державній службі в митних органах України позивача.

Оскільки інші позовні вимоги безпосередньо пов'язані з оскаржуваним наказом, який є правомірним, та є його наслідком, суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційних скарг дають підстави для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Східної митниці, Державної митної служби України - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/10621/2012 за позовом ОСОБА_2 до Східної митниці, Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення зі служби, поновлення на попередньому місці служби та стягнення щомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Східної митниці, Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення зі служби, поновлення на попередньому місці служби та стягнення щомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - відмовити.

Вступна та резолютивна частина постанови складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 07 грудня 2012 року, в повному обсязі складена 12 грудня 2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г.Гаврищук

М.Г.Сухарьок