Постанова

від 07.12.2012 по справі 5/614-22/132

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/614-22/132 ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "05" грудня 2012 р.                                                           Справа № 5/614-22/132             Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н. В. , суддя  Шевель О. В. при секретарі Парасочці Н.В. за участю представників сторін: позивача –не з'явився відповідача -  не з'явився третьої особи –не з'явився ВДВС - не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Зіньківської міської ради Полтавської області (вх.№ 3655П/3-11) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 27.09.2012 р. по справі № 5/614-22/132 за скаргою Зіньківської міської ради Полтавської області на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області за позовом ПАТ "Зіньківська сільгосптехніка", м. Зіньків Зіньківський район Полтавської області до    Зіньківської міської ради Полтавської області, м. Зіньків Полтавської області третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне фінансове управління Полтавської обласної державної адміністрації, м. Полтава про стягнення 383896,92 грн. та за зустрічним позовом Зіньківської міської ради Полтавської області, м. Зіньків, Полтавської області до ВАТ "Зіньківська сільгосптехніка" м. Зіньків, Зіньківський район, Полтавської області про визнання договору № 30 від 27.10.1997 року та договору № 3 від 01.10.1999 року про надання послуг недійсними та стягнення надлишково сплаченої суми коштів ВСТАНОВИЛА: Ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.09.2012 р. по справі № 5-614-22/132 (суддя Гетя Н.Г.) в задоволенні скарги відмовлено. Зіньківська міська рада Полтавської області з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу Зіньківської міської ради Полтавської області на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області  та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про відкриття провадження ВП № 33061111 від 18.06.2012 р. В апеляційній скарзі заявник посилається на  порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали. Так, в своїй апеляційній скарзі боржник зазначає, що в супереч вимогам ЗУ «Про виконавче провадження»та «Інструкції про проведення виконавчих дій»постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена тільки через 6 дні, тобто, на думку скаржника, за рахунок часу на добровільне виконання. Крім того, на думку апелянта, суд першої інстанції невірно тлумачить п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", оскільки у даному випадку суд не повинен зобов'язувати державного виконавця до вчинення дій, які згідно із законом можуть здійснюватись тільки державним виконавцем або відповідної посадовою особою державної виконавчої служби, а мав визнати протиправними дії державного виконавця, які були вчинені ним з порушенням вимог закону та скасувати винесену ним постанову. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.11.2012 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.12.2012 р. В судове засідання, призначене на 05.12.2012 р. представники стягувача, боржника та Головне фінансове управління Полтавської обласної державної адміністрації та ВДВС не з'явились, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Головне фінансове управління Полтавської обласної державної адміністрації надіслало 05.12.2012 р. за вх. № 9695 клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Враховуючи належне повідомлення всіх учасників процесу про час та місце засідання суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Зіньківської міської ради Полтавської області за відсутності представників, за наявними у матеріалах справи доказами. Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи Зіньківської міської ради Полтавської області, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Полтавської області від 27.09.2012 року по даній справі підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного. Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.03.2010 року по даній справі (т. 5, а.с. 229-232), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.06.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2010 року (т. 6, а.с. 60-66, 115-119), первісний позов відкритого акціонерного товариства "Зіньківська сільгосптехніка" задоволенні частково, в задоволенні зустрічного позову відмовлено. 08.02.2011 року господарським судом Полтавської області на виконання вищевказаних рішення та постанов було видано відповідний наказ (т. 6, а.с. 124). Постановою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 18.06.2012 року (т. 7, а.с. 3) було відкрите виконавче провадження № 33061111 з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 08.02.2011 року по справі № 5/614-22/132. 11.07.2012 року від боржника до суду надійшла скарга на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області (т. 7, а.с. 2-6). В обґрунтування скарги боржник посилається на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 18.06.2012 року була надіслана на його адресу з порушенням строків, встановлених Законом України «Про виконавче провадження»(№ 606-XIV від 21.04.1999 року), а сама постанова не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не містить дати і номеру рішення, за яким видано виконавчій документ, резолютивну частина цього рішення, а також строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Окрім того, боржник зазначає, що у постанові невірно зазначено найменування стягувача, виходячи з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. За таких обставин боржник просив скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про відкриття виконавчого провадження від 18.06.2012 року. Колегія суддів зазначає, що скарга не містить вимоги про визнання дій посадових осіб державної виконавчої служби незаконними.   Дослідивши правовідносини, що склалися у спорі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні скарги на дії державного виконавця, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України,  скарги на  дії  чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень,  ухвал, постанов господарських судів можуть  бути подані стягувачем,  боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення  оскаржуваної  дії,  або  з  дня,  коли зазначеним особам стало про неї відомо,  або з дня,  коли дія мала бути вчинена. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” за результатами розгляду скарги загальний суд постановляє рішення, а господарський - ухвалу, які мають відповідати вимогам відповідно до статей 202, 203, 248-24 ЦПК та статей 86, 121-2 ГПК. Відповідно до роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 року №4-5/365 (з наступними змінами та доповненнями) за результатами розгляду скарги виноситься  ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову  державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. Таким чином, скасування постанови про порушення виконавчого провадження повинно відповідати принципу законності і слугувати меті захисту порушених інтересів суб'єкта звернення. Колегія суддів встановила, що відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області дійсно було направлено постанову від 18.06.2012 р. про відкриття виконавчого провадження лише 25.08.2012 р., чим порушені приписи п. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження». Однак дане порушення не свідчить про незаконність самої постанови про відкриття виконавчого провадження.   У даній справі колегією суддів не встановлено порушень закону, допущених при винесенні оскарженої постанови, які тягнуть необхідність її скасування.  Порушення строку відправлення копії постанови боржнику не свідчить про незаконність самої постанови. Права боржника, які порушені шляхом несвоєчасного відправлення постанови про відкриття виконавчого провадження, поновлюються шляхом, передбаченим законом –ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», а саме шляхом відкладення виконавчих дій. Станом на день винесення даної постанови боржник не позбавлений права використати спосіб захисту, передбачений ст. 35 Закону.    Колегія суддів апеляційної інстанції вважає необґрунтованими твердження апелянта про те, що дана постанова про відкриття виконавчого провадження від 18.06.2012 р. повинна бути скасована з підстав того, що ній не міститься посилань на дату та номер рішення, за яким видано виконавчий документ, також в ній відсутня резолютивна частина рішення, за яким видано виконавчий документ, та не вказано строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у відповідності до ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»дані вимоги застосовуються лише до виконавчого документу, а у відповідності до ст. 17 цього ж закону постанова про відкриття виконавчого провадження не є виконавчим документом. Таким чином, суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні скарги на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області діяв в межах наданих йому діючим законодавством повноважень. В свою чергу, колегія суддів зазначає, що у відповідності до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.10.2012 р. № 9 якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів передбачених ч. 1 та 2 ст. 90 ГПК України. Згідно зі ст.90 ГПК України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу,  виносить окрему ухвалу. Колегія суддів вважає за необхідне з приводу допущених державним виконавцем процесуальних порушень, а саме невчасне надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження винести окрему ухвалу, яку направити відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що твердження апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, не доведені належними доказами, у зв'язку з чим  підстав для  її задоволення та скасування ухвали господарського суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 91, 101, ч. 1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Зіньківської міської ради Полтавської області на ухвалу господарського суду Полтавської області від 27.09.2012 р. по справі № 5/614-22/132   залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 27.09.2012 р. по справі № 5/614-22/132 залишити без змін. Повний текст постанови складено 10.12.2012 року Головуючий суддя                                                                    Слободін М.М. Суддя                                                                                           Гребенюк Н. В.   Суддя                                                                                           Шевель О. В.