12/162
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 12/162
12.08.08
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинки-Офіси-Квартири»
До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстерня нерухомості»
2) Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної
інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна»
Про розірвання договору підряду, визнання права власності та зобов'язання провести державну реєстрацію
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Воробйова І.В. –предст. (дов. б/н від 14.07.2008)
Від відповідачів 1) Шевчук А.С. –предст. (дов. б/н від 22.07.2008)
2) не з'явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстерня нерухомості»про розірвання договору підряду № 1/12, визнання права власності на двоповерхову будівлю, що складається з приміщень №№ 1-21, загальною площею 268,4 (двісті шістдесят вісім цілих чотири десятих) м кв., за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, № 14, в літері «Б», а також, до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна»про зобов'язання провести державну реєстрацію права власності позивача на вказану будівлю.
Ухвалою суду від 01.08.2008р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/162 та призначено розгляд справи на 12.08.2008р.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідач 1 не виконав умови договору підряду в строки встановлені договором та відмовляється повернути позивачу прийняті в якості оплати за роботи по договору підряду нежитлові приміщення об'єкту. В позовній заяві позивач, також, просить об'єднати позовні вимоги у зв'язку з пов'язаністю предметів розгляду цих вимог.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні 12.08.2008р. надав відзив, відповідно до якого відповідач 1 позов не визнає та просить суд відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на те, що ним умови договору не виконуються з поважних причин, а саме, через незадовільний фінансовий стан відповідача 1 та його завантаженість по виконанню інших договорів.
Відповідач 2 відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Про поважні причини неявки в судове засідання відповідача 2 чи повноважного представника відповідача 2 суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача 2 не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 12.08.08р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, господарський суд, –
ВСТАНОВИВ:
20.12.2006р. між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір підряду № 1/12. Згідно договору підряду № 1/12 відповідач 1 зобов'язався за завданням позивача виконати будівельні роботи у відповідності з умовами договору.
Відповідно до п. 2.2. договору підряду виконання робіт здійснюється із матеріалів відповідача 1.
Відповідно до п. 2.1. договору підряду роботами за договором є ремонт приміщень нежитлового двоповерхового будинку загальною площею 268,4 кв. м, за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 14 в літері «Б».
Згідно п.4.1 договору оплата за виконані роботи проводиться на умовах 100% передплати шляхом передачі позивачем у власність відповідача 1 нежилих приміщень № № 1-11 першого поверху будови, площею 119,5 м кв., за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, № 14 (літ. «Б»).
Відповідно до п. 3.1.5 договору відповідач 1 мав приступити до виконання будівельних робіт з моменту передачі йому приміщень для проведення робіт та завершити їх до 31.05.2007р. Строк дії договору згідно п.7.1 договору встановлювався до 31.05.2007р., але в будь-якому випадку не пізніше 30.06.2007р.
Додатковою угодою від 29.06.2007р. до договору підряду № 1/12 сторони визначили строк дії договору до 31.05.2008р., але в будь-якому випадку не пізніше 30.08.2008р.
Згідно п. 3.2.1. договору підряду 22.12.2006 р. по акту прийому-передачі позивач передав, а відповідач 1 прийняв нежитлові приміщення будови двоповерхового будинку загальною площею 268,4 м кв., за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 14 (літ. «Б») для проведення робіт.
Згідно з п. 4.2. договору підряду 22.12.2006 р. по акту прийому-передачі позивач передав в якості попередньої оплати за роботи, а відповідач 1 прийняв нежилі приміщення № № 1-11 першого поверху будови, площею 119,5 м кв., за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, № 14 в літері «Б».
З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором підряду № 1/12, в тому числі, передав майно під проведення будівельних робіт та передав відповідні приміщення в якості оплати за проведення робіт відповідачем 1.
На момент розгляду справи виконання будівельних робіт відповідачем 1 не розпочато.
Позивач звертався до відповідача 1 з листами № 4/07 від 19.07.07р., № 2/08 від 30.08.07р., № 1/10 від 01.10.07р., та претензіями № 1 від 25.12.2007р., № 2 від 19.03.2008р., в яких висловлював свої претензії щодо невиконання відповідачем 1 умов договору підряду, однак відповіді на них не отримав.
Листом № 1/10 від 01.10.2007р. позивач повідомив відповідача 1 про розірвання договору підряду № 1/12.
В претензіях № 1 від 25.12.2007р., № 2 від 19.03.2008р. позивач вимагав відповідача 1 повернути майно, яке було передане відповідачу 1 в якості оплати за будівельні роботи. Відповідач 1 вимоги позивача залишив без задоволення, від повернення майна відмовився.
Листом від 21.04.2008р. відповідач 1 зазначив, що в строк до кінця червня 2008 року приступить до виконання робіт по ремонту приміщень, відповідачем 1 здійснюються дії спрямовані на проведення державної реєстрації прав власності на нежилі приміщення № № 1-11 першого поверху будови, площею 119,5 м кв., за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 14, в літері «Б»за ТОВ «Майстерня нерухомості».
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Частина 3 ст. 202 ГК України визначає, що відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Відповідно до ч. 4 ст. 188 у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
У відповідності ч. 1 ст. 206 ГК України господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Отже, факт порушення відповідачем 1 договірних зобов'язань судом встановлено.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач 1 доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Посилання відповідача 1 на те, що невиконання ним своїх зобов'язань було зумовлене поважними причинами є безпідставними та такими, що не мають правового обґрунтування.
Так, поважними причинами невиконання зобов'язання за договором підряду відповідач 1 зазначає відсутність у нього достатніх коштів для придбання товару високої якості для виконання робіт за договором. Також, поважною причиною зазначає - завантаженість відповідача 1, пов'язану з виконанням відповідачем 1 інших догорів підряду, що були укладенні ним раніше.
У відповідності п. 8.2.2 договору його дія припиняється за ініціативою позивача у випадку, якщо відповідач не приступив до робіт в установлений договором строк та/або не виконає роботи в обсязі, встановленому кошторисом. В цьому випадку відповідач повинен повернути позивачу майно, яке було засобом платежу по договору, в триденний термін.
Згідно ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
В судовому засіданні відповідач 1 не надав доказів того, що ним були виконані роботи передбачені договором. Отже, майно набуте відповідачем 1 за договором підряду в якості оплати на підставі ст.1212 ЦК України підлягає поверненню позивачу.
Стаття 1212 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Це положення застосовуються до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Згідно ст. 1213 в контексті ст. 1212 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
У відповідності ст. ст. 387, 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном та має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділа ним.
Відповідно до п.2 ст. 48 Закону України «Про власність»власник майна має право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Позивач надав докази, що його право на нерухоме майно за адресою вул. Інститутська, 14 в літ. «Б»не визнається відповідачем 1, а саме, останнім здійснюється реєстрація права власності на приміщення першого поверху будівлі за адресою вул. Інститутська, 14 в літ. «Б»(лист відповідача 1 від 21.04.2008р.).
Таким чином, вимоги позивача про розірвання договору підряду та визнання за ним права власності на нерухоме майно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Як встановлено матеріалами справи, позивач з метою захисту своїх прав власника звернувся до відповідача 2 з письмовою вимогою (лист № 12/06 від 27.06.2008р., отриманий відповідачем2 22.07.2008р. за № 34370) про припинення реєстрації права власності за відповідачем 1 та про реєстрацію права власності на вказані приміщення за позивачем. На день розгляду справи відповідач 2 вимоги позивача залишив без розгляду та без відповіді. Тому суд погоджується з доводами позивача, що бездіяльність відповідача 2 є порушенням прав позивача, передбачених ст. ст. 319, 320, 321 Цивільного кодексу України. Отже, вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача 2 здійснити за позивачем реєстрацію права власності на будівлю двоповерхового будинку, що складається з нежитлових приміщень №№ 1-21, загальною площею 268,4 м2, за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, № 14, в літері «Б», також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача 1, то судові витрати: державне мито –1350 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118 грн., відповідно до приписів статті 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача 1 на користь позивача.
За таких обставин та керуючись ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 16, 392, 526, 610, 612, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Розірвати договір підряду № 1/12 від 20 грудня 2006 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Будинки-Офіси-Квартири»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 34527993) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстерня нерухомості»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 34527878).
3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будинки-Офіси-Квартири»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 34527993) право власності на двоповерхову будівлю, що складається з приміщень №№ 1-21, загальною площею 268,4 (двісті шістдесят вісім цілих чотири десятих) м.кв., за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, № 14, в літері «Б».
4. Зобов'язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна»(01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в, код в ЄДРПОУ 03359836) провести державну реєстрацію права власності на двоповерхову будівлю, що складається з приміщень №№ 1-21, загальною площею 268,4 (двісті шістдесят вісім цілих чотири десятих) м кв., за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, № 14, в літері «Б»за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будинки-Офіси-Квартири»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 34527993).
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстерня нерухомості»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 34527878) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будинки-Офіси-Квартири»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 34527993) 1350, 00 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
7. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.
Суддя Л.В. Прокопенко
Дата підписання 13.08.08 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2008 |
Оприлюднено | 28.01.2009 |
Номер документу | 2804598 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Краєвська М.В. - переведена
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні