Постанова

від 13.12.2012 по справі 14/5005/7258/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2012 року Справа № 14/5005/7258/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Павловського П.П., Швеця В.В.

при секретарі: Вовк Ю.В.

за участю представників:

прокурора: Барчук А.В.- прокурор прокуратури Дніпропетровської області, посвідчення №000865 від 17.08.2012р.;

позивача: Ліпін Ю.О.- предст., дов. №37 від 19.09.2012р.;

відповідача: не явився

третіх осіб: 1. Не явився

2. Не явився

3. Не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування»(м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2012р. у справі №14/5005/7258/2012

за позовом: прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)

до: публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування»(м. Дніпропетровськ)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: управління Держкомзему у м. Дніпропетровську

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дніпропетровська регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру»(м. Дніпропетровськ)

про: внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 14.08.2004р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2012 року (підписано 30.10.2012р.) у справі №14/5005/7258/2012 (суддя Панна С.П.) задоволений позов прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) до публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування»(м. Дніпропетровськ) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, управління Держкомзему у м. Дніпропетровську, Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»(м. Дніпропетровськ) про внесення змін до п.п. 2.3. і 4.1. договору оренди землі від 14.08.2004р. шляхом викладення їх в наступній редакції: «п.2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 14.06.2012р. становить 2783708 грн. 56 коп.»; «п.4.1. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 83511 грн. грн. 27 коп., не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановлюється, обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі, що встановлюється цим кодексом». З відповідача на користь Держбюджету України в особі управління Держказначейскої служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська стягнуто 1073,00 грн. судового збору.

Відповідач -публічне акціонерне товариство «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування», не погоджуючись з рішенням від 25.10.2012р. у даній справі, просить його скасувати і прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник вважає,що судом були порушені норми матеріального права. Запропонована прокурором редакція п. 4.1 договору суперечить вимогам Закону України «Про оренду землі»і ч. 1 ст. 203 ЦК України. Зі змісту запропонованої редакції не зрозуміло, який саме розмір орендної плати необхідно сплачувати орендарю: у розмірі 83511,27 грн. чи обчислювати, встановлювати відповідно до Податкового кодексу України. Крім того, у випадку зміни нормативної грошової оцінки, розмір орендної плати буде суперечити вказаному розмірі. До того ж розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, а Податковим кодексом визначено лише граничну межу, нижче якої не може бути меншим розмір орендної плати. Відповідач також вважає, що п. 4.1. суперечить п. 4.7., якою передбачено підстави перегляду розміру орендної плати, а п. 4.1. не входить до цих підстав.

Представник відповідача у судове засідання не явився і надіслав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника у відрядженні. Беручи до уваги, що неявка представник відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, останній не надав доказів неможливості явки у судове засідання, матеріали справи є достатніми для прийняття рішення по справі, справа переглядалася без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Прокурор Кіровського району м. Дніпропетровська у відзиві на апеляційну скаргу і у судовому засіданні зазначив, що рішення суду прийнято у відповідності до норм чинного законодавства і скасуванню не підлягає. Судом здійснено повну оцінку наданим доказам в порядку ст.43 ГПК України. Рішення суду ґрунтується на нормах Земельного законодавства і співпадає з правовою позицією Верховного Суду України, яка є обов'язковою для судів України.

Позивач -Дніпропетровська міська рада, відзив на апеляційну скаргу не надала, представник у судовому засіданні зазначив, що вважає судове рішення законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України і фактичним обставинам справи.

Представники третіх осіб -державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, управління Держкомзему у м. Дніпропетровську, Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»(м. Дніпропетровськ) в судове засідання не явилися, а третя особа-3 заявила клопотання про розгляд справи без участі його представника. Беручи до уваги, що матеріали справи є достатніми для перегляду справи по-суті, всі треті особи належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання і їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, справа переглядалася без участі представників третіх осіб за наявними у справі матеріалами.

За розпорядженням керівника апарату суду Малої О.В. від 12.12.2012 року у зв'язку з хворобою судді Бахмат Р.М. (доповідача по справі) і на підставі п.3.1.13 Положення про автоматичну систему документообігу суду був призначений повторний автоматичний розподіл справи №14/5005/7258/2012.

Розпорядженням заступника голови суду Паруснікова Ю.Б. від 13.12.2012р. №1679 у зв'язку з хворобою суддів постійної колегії Лотоцької Л.О. і Бахмат Р.М. та на підставі наказу голови суду №13 від 03.07.2012р., справа була передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Євстигнеєв О.С. (доповідач), судді: Павловський П.П., Швець В.В.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши прокурора і представника позивача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що рішення місцевого господарського суду по справі прийнято відповідно до вимог чинного законодавства і скасуванню не підлягає виходячи із наступного: 14.08.2004р. на підставі рішень Дніпропетровської міської ради від 18.02.2004р. №157/15 і від 14.07.2004р. №132/18 між Дніпропетровською міською радою -орендодавцем і відкритим акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування»(правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування») -орендарем був укладений договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: пр. Кірова, 46 (Кіровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:06:038:0051. В оренду передана земельна ділянка площею 0,2820 га (пункти 1.1, 2.1).

14.08.2004р. договір був посвідчений Літаш І.П., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу і зареєстрований в реєстрі за №5929. В книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі договір зареєстрований 10.12.2004р. за №5919.

Відповідно до п. 3.1 договір був укладений на п'ятнадцять років.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього договору становила 1269228 грн. 22 коп.(п. 2.3. договору).

Пунктом 4.1 договору встановлено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 1(%) від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

Сторони дійшли до згоди, що розмір орендної плати переглядається щорічно або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (п. 4.7 договору).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-VI від 03.06.2008 року в Закон України «Про оренду землі»були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування -з 04.06.2008 року.

В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI) Закон України „Про плату за землю" втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

З метою приведення рішень міської ради та проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, керуючись Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №216/8 від 02.02.2011р. «Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства», яким визначено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання (п.1). Встановлено, що усі нормативні акти, які було прийнято міською радою до прийняття цього рішення, діють в тих частинах, що не суперечать положенням цього рішення (п. 4).

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, положеннями спірного договору оренди та нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Прокурор просив внести зміни до діючого договору оренди земельної ділянки, посилаючись на зміну розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, від якого залежить розмір земельного податку. При цьому, прокурор опирався на підготовлений державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська розрахунок умовних втрат бюджету з орендної плати за землю у зв'язку з невідповідністю договору оренди вимогам чинного законодавства. За розрахунком податкової інспекції грошова оцінка земельної ділянки склала 2783708,56 грн.

Крім того, прокурором було долучено до матеріалів справи довідку управління Держкомзему у м. Дніпропетровську від 18.07.2012 року №10/10-1494, у якій зазначено, що нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки, яка розташована по пр. Кірова, 46 (кадастровий номер 1210100000:06:038:0051) для земель досліджень і розробок складає 987,13 грн.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель»грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно з законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно частини 2 статті 12 цього Закону нормативно-правові акти з проведення оцінки земель які розробляються з урахуванням вимог положень національних стандартів, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Нормативно грошова оцінка земельних ділянок в силу положень статті 13 названого Закону приводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормами статі 18 Закону України «Про оцінку земель»встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Відповідно до положень статей 20 та 23 цього Закону за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативно грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації з нормативно грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативно грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки землі урегульований «Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», затвердженим спільним наказом Державного комітету по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Українською академією аграрних наук від 27.01.2006р. за №18/15/21/11.

Пунктом 1.3 Порядку передбачено, що нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку… орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Стаття 33 Господарського кодексу України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На вимогу місцевого господарського суду позивачем був наданий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №701/217, відповідно до якого грошова оцінка земельної ділянки встановлена у розмірі 2783708,56 коп. і співпадає з даними державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

Ця обставина і вищезазначені норми земельного законодавства були підставою для задоволення позовних вимог.

Приписами частин 1 і 2 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Виходячи із ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату ; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України). Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку (п.2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).

Ця вимога обов'язкова як для прокурора, так і для судів при розгляді справ.

Заявлені прокурором вимоги щодо внесення змін до договору оренди враховують у повній мірі як умови прийнятого Дніпропетровською міською радою рішення, так і вимоги чинного земельного законодавства.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут технології машинобудування»(м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2012 року у справі №14/5005/7258/2012 залишити без зміни.

(постанова виготовлена у повному обсязі 14.12.2012 року)

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: П.П.Павловський

В.В.Швець