Постанова

від 24.12.2008 по справі 10/207

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/207

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2008 р.                                                                                Справа №  10/207

м. Чернівці                                                                             10-35 год.

За позовом управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці   

до Чернівецької автомобільної школи ТСО України

про стягнення заборгованості в сумі 88367,03 грн.

Суддя       Т.І. Ковальчук

Секретар судового засідання Марущак І.В.

За участю представників:

Від позивача –Рибак Н.В.,  дов. від 06.10.2008 р. № 6299/09

Від відповідача –не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості  зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму 88367,03 грн., у тому числі 19068,25 грн. недоїмки, 30 грн. пені та 69267,78 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі нараховувати і сплачувати страхові внески, однак за результатами перевірки  своєчасності, повноти нарахування і сплати страхових внесків відповідачеві донараховано страхові внески і пеню та застосовано штрафні санкції, заборгованість зі сплати яких станом на 05.09.2008 р. складає заявлену до стягнення суму.

Письмових пояснень на позов відповідач не надав.

У судовому засіданні 26.11.2008 р. представник відповідача позов не визнав з тих підстав, що відповідач протягом періоду, за який йому донараховано страхові внески та застосовано штраф і пеню, був платником єдиного податку і сплачував збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в складі єдиного податку, тому донарахування позивачем здійснено безпідставно, окрім того, відповідач ліквідується як юридична особа і не має коштів для задоволення вимог позивача.

У судовому засіданні 26.11.2008 р. оголошувалася перерва до 10-00 год. 24.12.2008 р. Після перерви представник відповідача в судове засідання 24.12.2008 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, однак це не перешкоджає вирішенню справи, оскільки відповідача належним чином повідомлено про місце, дату і час судового засідання, що зафіксовано наявною в матеріалах справи розпискою.

Представник позивача в судовому засіданні 24.12.2008 р. просив позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці.

У зв'язку з прийняттям рішення про ліквідацію Чернівецької автомобільної шкоди ТСО України відповідач звернувся до позивача з клопотанням від 23.05.2006 р. про проведення перевірки для зняття його з обліку як страхувальника (а.с. 6,7).

Така перевірка була проведена позивачем 02.06.2006 р.  і оформлена актом № 45 перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування та достовірності подання звітності по персоніфікованому обліку до Пенсійного фонду України (а.с. 9-25).

За результатами перевірки управлінням Пенсійного фонду у Першотравневому районі м. Чернівці донараховано позивачеві внески за 2004 рік за ставкою 32% та 4% на суму 58229,19 грн., за 2005 рік внески на особу по догляду за дитиною до 3-х років на суму 18,11 грн. та 4% на суму 46,29 грн., за 2003 та 2005 р.р. за ставкою 1-2% на суму 0,61 грн., виявлено несвоєчасну сплату страхових внесків у червні-липні 2005 року та інші недоліки (а.с. 11).

16.06.2006 р. управлінням Пенсійного фонду України у Першотравневому районі м. Чернівці виставлено відповідачеві вимогу про сплату боргу № Ю-235 на суму 19454,46 грн., а  19 червня 2006 року прийнято рішення № 170 про застосування до Чернівецької автомобільної школи ТСО України фінансових санкцій на суму 69097,74 грн. та рішення № 169, яким відповідачеві нараховано пеню в розмірі 31,00 грн. (а.с. 26-29).

З наданих позивачем карток особового рахунку страхувальника –відповідача видно, що станом на день звернення позивача з позовом до суду та протягом розгляду справи судом заборгованість відповідача по сплаті донарахованих згідно з актом перевірки № 45 від 02.06.2006 р. страхових внесків та застосованих штрафних санкцій і пені згідно з рішеннями №№ 169 і 170 від 19.06.2006 р. складає відповідно 19068,25 грн. недоїмки, 30 грн. пені та 69267,78 грн. штрафних санкцій, а всього 88366,03 грн. (а.с. 35-52).

Передані позивачем на примусове виконання рішення №№ 169 та 170 від 19.06.2006 р. і вимога про сплату боргу  № Ю-235 від 16.06.2006 р. повернуті органом державної виконавчої служби позивачеві без виконання у зв'язку із зверненням останнього з даним позовом до господарського суду (а.с. 66-68).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в Україні визначаються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон).

Згідно зі статтями 1 та 14  Закону страхувальниками є роботодавці –зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від  форми власності, виду діяльності та господарювання.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону страхувальник зобов'язаний  нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з частиною 2 статті 106 Закону суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно ч. 8 статті 106 Закону на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка за кожний день прострочення платежу.  П. 4 ч. 9 ст. 106 Закону передбачено, що за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Про нарахування пені та накладення штрафів посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суд не приймає заперечень представника відповідача, що донарахування страхових внесків за ставкою 32% та 4%, застосування штрафних санкцій і нарахування пені є незаконними з огляду на статус відповідача як платника єдиного податку протягом періоду, за який донараховано внески і застосовано штрафні санкції та пеню.

Так, постановою Вищого адміністративного суду України від 05.03.2008 р. задоволено касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі м. Чернівці, скасовано постанову господарського суду Чернівецької області від 26.07.2006 р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 15.11.2006 р. по справі № 8/167, відмовлено у позові Чернівецької автомобільної школи товариства сприяння обороні України до управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці про визнання незаконними та скасування вимоги про сплату боргу № 16.06.2006 р. № 235 і рішення про сплату штрафних санкцій № 170 від 19.06.2006 р. (а.с. 30,31).

Відтак, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України відсутня необхідність доказування правомірності  винесення позивачем вимоги про сплату боргу від 16.06.2006 р. № Ю-235 і рішення про сплату штрафних санкцій № 170 від 19.06.2006 р., оскільки їх законність встановлена судом у справі № 8/167.

Щодо рішення № 169 від 19.06.2006 р. про нарахування відповідачеві пені в сумі 31 грн., то воно також винесено згідно вимог Закону та у відповідності до встановлених під час перевірки 02.06.2006 р. обставин, надіслано відповідачеві належним чином і не оскаржувалося останнім.

Закон також не ставить обов'язок своєчасної та повної сплати страхових внесків та інших платежів до Пенсійного фонду в залежність від майнового стану страхувальника.

Виходячи з викладеного, враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення заборгованість в сумі 88367,03 грн., однак фактично заборгованість складає 88366,03 грн., позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати належить стягнути з відповідача до Державного бюджету пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 4-12, 17, 94, 98, 160-163, п.п. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Чернівецької автомобільної школи Товариства сприяння оборони України (м. Чернівці, вул. Фастівська,30-а, р/р 2600701300142 в ЧФ ТОВ “Укрпромбанк”, код ЄДРПОУ 02723429):

- на користь управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі м. Чернівці (м. Чернівці, вул. Головна, 245/501, р/р 256053053757 у ВАТ “Державний Ощадний банк України”, код 21430549) 19068,25 грн. недоїмки, 30 грн. пені та 69267,78 грн. штрафних санкцій;

- в доход Державного бюджету України 883,66 грн. судового збору (стягувач –державна податкова інспекція у м. Чернівці) .

3. З набранням постановою законної сили видати виконавчі листи.

Порядок апеляційного оскарження

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАС України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 24.12.2008 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст постанови підписано 24.12.2008 р.

Суддя                                                                           Ковальчук Т.І.