Рішення

від 26.12.2008 по справі 2/225пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/225пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

26.12.08 р.                                                                                                       Справа № 2/225пн                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі  судового засідання Трубачевій          А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Приватного підприємства “Сігнал” м. Дебальцеве

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс” м. Донецьк

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю “Ізопласт” м. Слов'янськ

про визнання недійсним рішення правління Відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс”, оформленого протоколом № 10 від 27.11.2002р. у частині здійснення відчуження шляхом продажу інвентарних об'єктів, що знаходяться за адресою: м. Слов'янськ, Новосолодівська площадка № 1, а саме: адміністративної будівлі літ. А-4,площею 1593,1м2, частини паркану 33 п/м, частини замощення площею 2557м2; доручення підписати договори купівлі-продажу об'єктів директору ДП “Семенівське АТП 11488” ВАТ “Донецькавтотранс” Дикому О.В.

За участю

представників сторін

від позивача:       Корогодіна В.О. – за довір.

від відповідача:   Христинко С.В. – за довір.

Від третьої особи: Дейниченко В.І., Мурадов А.Д. – за довір.  

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство “Сігнал”, м. Дебальцеве, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс”, м. Донецьк про визнання недійсним рішення правління Відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс”, оформленого протоколом № 10 від 27.11.2002р. у частині здійснення відчуження шляхом продажу інвентарних об'єктів, що знаходяться за адресою: м. Слов'янськ, Новосолодівська площадка № 1, а саме: адміністративної будівлі літ. А-4 площею 1593,1м2, частини паркану 33 п/м, частини замощення площею 2557 м2; доручення підписати договори купівлі-продажу об'єктів директору ДП “Семенівське АТП 11488” ВАТ “Донецькавтотранс” Дикому О.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на недійсність спірного рішення правління, у зв'язку з наступним:

- при прийнятті спірного рішення не був дотриманий встановлений статутом порядок прийняття правлінням Відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс” вказаного рішення;

- спірне рішення прийняте правлінням ВАТ „Донецькавтотранс”, яке є неналежним та некомпетентним органом управління Відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс” у вирішенні спірних питань, у тому числі, щодо продажу об'єктів нерухомого майна;

- члени правління, що визначені в оспорюваному протоколі були призначені Головою правління, тобто, некомпетентним органом та всупереч вимогам статуту та чинного законодавства України, оскільки обрання членів правління віднесені виключно до компетенції загальних зборів акціонерів;

- не всі члени правління, що зазначені в протоколі № 10 від 27.11.2002р., зокрема, Дикий А.В. перебували у трудових відносинах з Відкритим акціонерним товариством “Донецькавтотранс”, що є порушенням ст. 48 Закону України „Про госопдарські товариства”.

Правові підстави позову позивач обгрунтовує статтями 41, 46, 47, 48 Закону України “Про господарські товариства”, ст. 159 ЦК України.

Позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надано 11.12.08р. заяву, де останній зменшує позовні вимоги та просить визнати недійсним рішення правління Відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс”, оформлене протоколом № 10 від 27.11.2002 року у частині здійснення відчуження шляхом продажу інвентарних об'єктів, що знаходяться за адресою: м. Слов'янськ, Новосодівська площадка, № 1, а саме: адміністративної будівлі літ. А-4 площею 1593,1м2, частини паркану 33 п/м, частини замощення площею 2557м2. З приводу зазначеного, судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.

У судових засіданнях представник позивача зазначені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, надав відзив на позовну заяву від 12.12.2008р. № 02-41/48405, де вказує, що спірне рішення прийняте правомочним складом правління без порушення приписів чинного законодавства України, статуту Відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс”.

11.11.2008р. до господарського суду Донецької області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Ізопласт” надійшла заява, де останній просить залучити, як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ТОВ “Ізопласт”, в обґрунтування якого вказує на той факт, що задоволення вимог за цією справою може вплинути на майнові права та інтереси останнього.

Ухвалою господарського суду від 13.11.2008р. клопотання ТОВ “Ізопласт” було задоволено та залучено в порядку ст. 27 ГПК України до участі  справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача.  

Третя особа проти задоволення позову заперечує, у відзиві на позов від 11.12.2008р. вказує на той факт що спірний протокол правління № 10 від 27.11.2002р. був прийнятий до набуття позивачем акцій Відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс”, у зв'язку з чим на думку третьої особи права та інтереси позивача, як акціонера ВАТ “Донецькавтотранс” не порушені.

11.12.2008р. Диким А.В. було подано заяву про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет споруд.

Заявою від 26.11.2008р. Дикий О.В. просить не залучати його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору у зв'язку з тим, що результати розгляду справи не вплинуть на його права і обов'язки стосовно до ВАТ “Донецькавтотранс”.

Під час розгляду справи сторонами неодноразова надавалися письмові та усні пояснення з приводу заявлених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

27.11.2002р. було проведено засідання правління Відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс”, на якому було вирішено низька питань, у тому числі й з питання третього щодо відчуження інвентарних об'єктів, реалізації рухомого складу, постановлено (пункт 2 стор. 4 протоколу):

- дозволено ДП “Семенівське АТП 11488” ВАТ “Донецькавтотранс” здійснити відчуження інвентарних об'єктів, розташованих за адресою: м. Слов'янськ, Новосодовська площадка, 1:

- споруду АБК – 4-поверхове, інв. № 1 з врахуванням експертної оцінки за 125000грн., в т.ч. ПДВ;

- споруду КПП – одноповерхове, інв. № 10, з врахуванням експертної оцінки за 8000грн., в т.ч. ПДВ;

- споруду магазина, інв. № 15 з врахуванням експертної оцінки за 12000грн. в т.ч. ПДВ;

- частину паркану 33 п.м. інв. № 101 по ціні 825грн., в т.ч. ПДВ;

- частину асфальтового покриття 2557м2, інв. № 104 по ціні 4001грн. в т.ч. ПДВ;

- частину паркану 125п.м. інв. № 101 по ціні 3125грн. в т.ч. ПДВ;

- частину асфальтового покриття 3600м2, № 104 по ціні 5616грн. в т.ч. ПДВ;

- частину паркану АРМ 60м.п. інв. № 103 по ціні 4608грн. в т.ч. ПДВ;

- частину асфальтового покриття 3000м2, інв. № 102 по ціні 1500грн. в т.ч. ПДВ.

Договір купівлі-продажу доручити підписати директору ДП “Семенівське АТП 11488”

ВАТ “Донецькавтотранс” Дикому Олександру Володимировичу.

          Вказане рішення правління оформлено протоколом № 10 від 27.11.2002р. з якого вбачається, що на оспорюваному засіданні правління були присутні 12 членів правління, а саме: Долматов А.І., Шаповал М.І., Конькова А.М., Михайлов В.Є., Савченко П.Н., Орлянська Р.С., Червоненко О.А., Данилова Л.Н., Чанишев А.С., Корейка Л.А., Ровенський В.С.,               Дикий А.В., які голосували “за” по спірному питання одноголосно. Відсутні з поважних причин члени правління громадяни - Колесник С.В., Осеева Н.М.

          За результатами голосування по спірному питанню, - рішення прийнято вказаними членами правління.

          Протокол засідання правління ВАТ “Донецькавтотранс” підписаний Головою правління Долматовим А.І. та секретарем Орлянською Р.С.    

          На дуку позивача вказане рішення правління є таким, що не ґрунтується на приписах чинного законодавства України та порушує положення статуту ВАТ “Донецькавтотранс”, у зв'язку з чим просить суд визнати його недійсним у частині вирішення питання про здійснення відчуження вищевказаного майна.

Як встановлено судом, на час прийняття оспорюваного рішення правління була чинна редакція Статуту ВАТ “Донецькавтотранс”, затверджена загальними зборами акціонерів 20.04.2001р. та зареєстрована Донецькою міською радою 20.07.2001р. за реєстраційним номером 04052844Ю0050219.

Із змісту пункту 1.1. Статуту Відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс”, останнє засноване відповідно до рішення Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України від 10 серпня 1995р. № 3944 шляхом перетворення державного підприємства “Донецькавтотранс” у відкрите акціонерне товариство відповідно до Закону України від 4 березня 1992р. “Про приватизацію майна державних підприємств”.

Пунктом 3.5. Статуту визначено, що Товариство є власником майна переданого йому засновником у власність; продукції, зробленої Товариством у результаті господарської діяльності; іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених чинним законодавством.  

Відповідно до п. 3.6. Статуту Товариство є самостійним суб'єктом господарювання, що хазяйнує, володіє, користується і розпоряджається своїм майном.

За приписами ст. 161 ЦК України та п. 8.4.1. Статуту визначено, що виконавчим органом товариства, яке здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління.

Судом встановлено, що згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 31 січня 1997р., створення виконавчого органу ВАТ “Донецькавтотранс” – правління товариства – здійснювалося шляхом обрання голови правління – Долматова О.І. та делегування останньому визначення особового складу членів виконавчого органу.

Відповідно, на виконання вказаного рішення загальних зборів акціонерів відповідача, Наказом від 03.02.1997 року за № 14-к Голови правління Долматовим О.І. було затверджено та обрано персональний склад правління товариства у складі: Шаповал М.І., Коньков О.М., Савченко П.М., Орлянська Р.С., Колесник С.В., Катрич М.П., Радченко А.П., Данилова Л.М., Осєєв М.М., Кошель А.В., Скиба А.Я., Корейша Л.О., Чанишев А.С., Дикий О.В. Тобто, вказаний склад правління відповідача затверджено головою правління самостійно.

Однак, як вбачається із змісту пункту 8.3.4. Статуту ВАТ “Донецькавтотранс” персональний склад правління затверджується Спостережною радою за поданням голови правління. Матеріали справи не містять жодних доказів які б свідчили, про те, що даний склад правління затверджено Спостережною радою товариства.

З урахуванням викладених обставин та норм чинного на той час законодавства та положень діючого Статуту, судом встановлено, що члени правління Шаповал М.І., Коньков О.М., Савченко П.М., Орлянська Р.С., Колесник С.В., Катрич М.П., Радченко А.П., Данилова Л.М., Осєєв М.М., Кошель А.В., Скиба А.Я., Корейша Л.О., Чанишев А.С., Дикий О.В. призначені неналежним та неповноважним органом управління ВАТ “Донецькавтотранс”, що порушує пункт 8.3.4. Статуту ВАТ “Донецькавтотранс”.

Крім того, за приписами ст. 41 Закону України “Про господарські товариства” (в редакції від 07.03.2002р.) до компетенції загальних зборів, окрім іншого, відноситься й обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії.  Вказані повноваження належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства.

Згідно до ст. 47 Закону України “Про господарські товариства” правління вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів і ради акціонерного товариства (спостережної ради). Загальні збори можуть винести рішення про передачу частини належних їм прав до компетенції правління.   

З огляду на вказане суд вважає, що затвердження головою правління Долматовим О.І. особового складу правління ВАТ “Донецькавтотранс” наказом від 03.02.1997р. № 14-к, здійснено з перевищенням наданих йому законом та статутом повноважень та є таким, що суперечить Закону України “Про господарські товариства”.

Таким чином, з огляду на те, що голова правління Долматов О.І. не мав права призначати членів правління без узгодження зі Спостережною радою товариства, такі особи як  Шаповал М.І., Коньков О.М., Савченко П.М., Орлянська Р.С., Данилова Л.М., Корейша Л.О., Чанишев А.С., Дикий О.В., що приймали участь на засіданні правління ВАТ “Донецькавтотранс”, яке оформлено протоколом № 10 від 27.11.2002р., в якості членів правління, були призначені на посади не компетентним те органом та не мали права приймати будь-яких рішень, у тому числі й спірне.

Суд виходить з того, що згідно вимог п. 8.4.6. Статуту та п. 5.10. Положення про правління, засідання правління є повноважним приймати рішення з питань порядку денного, якщо на засіданні присутні Ѕ від загальної кількості його членів.

У матеріалах справи наявний лист ВАТ “Донецькавтотранс” від 30.07.2008р. № 1/8-290, де зазначено, що громадяни: Дикий Олександр Володимирович, Корейша Леонід Олександрович, Осєєва Микола Миколайович у трудових відносинах з підприємством не перебували. Трудові книжки останніх на підприємстві не обліковувались. Підприємство заробітної плати зазначеним громадянам не сплачувало.  

За приписами ст. 48 Закону України “Про господарські товариства” головою та членами правління товариства можуть бути особи, які перебувають з товариством у трудових відносинах.

Тобто, зазначені особи Дикий Олександр Володимирович, Корейша Леонід Олександрович, Осєєв Микола Миколайович були призначені на посади членів правління, приймали участь у спірному засіданні, здійснювали голосування та вирішували спірні питання з відчуження інвентарних об'єктів, безпідставно, оскільки не набули статусу та повноважень як члени правління ВАТ “Донецькавтотранс” в силу відсутності трудових відносин з відповідачем.

Враховуючи, що голова правління Долматов О.І. не мав права призначати членів правління, у тому числі й з тих підстав, що вказані особи не перебувають у трудових відносинах з ВАТ “Донецькавтотранс”, суд вважає спірне рішення правління неправомочним, оскільки фактично на засіданні правління не були присутні Ѕ від загальної кількості його членів, як того вимагає п. 8.4.6. Статут та п. 5.10. Положення правління Відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс”.  

Разом з цим, виходячи із вище встановлених судом порушень при прийнятті спірного протоколу, дослідивши обґрунтування позовних вимог, суд вважає, що спірний протокол та відчуження інвентарних об'єктів не може прямо порушувати законні права та охоронювані законом інтереси позивача, як акціонера ВАТ “Донецькавтотранс” з наступних підстав.

Згідно із ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3 зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Зазначеною статтею визначені способи такого захисту.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Дана стаття визначає й способи захисту цивільних прав та інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом даної статті під порушенням права слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Чинним законодавством  не  встановлено  вичерпного   переліку випадків,  коли  особа,  право  якої  порушено  рішенням загальних зборів чи органів управління товариства, може звернутися по захист до  суду. При цьому однією з обов'язкових умов визнання акта  недійсним  є  порушення  у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних  законом  інтересів позивача, який є учасником або акціонером господарського товариства.  Якщо  за  результатами розгляду справи факту такого порушення  не  встановлено,  у  господарського  суду  немає правових підстав для задоволення позову.

У рішенні Конституційного суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004р. зазначено, що акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органом чи іншими акціонерами цього товариства.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні),  громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому законом порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав  і охоронюваних законом інтересів.

Згідно до приписів ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, в тому числі справи,  що  виникають  з корпоративних відносин у спорах між господарським  товариством  та  його  учасником  (засновником, акціонером),  у  тому  числі  учасником,  який вибув,  а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням,  діяльністю,  управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні   права   -   це  права  особи,  частка  якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що  включають  правомочності  на  участь  цієї  особи в управлінні господарською  організацією,  отримання  певної  частки   прибутку (дивідендів)  даної  організації  та  активів  у  разі  ліквідації останньої  відповідно  до  закону,  а  також  інші  правомочності, передбачені законом та статутними документами, при цьому під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно ст.10 Закону України „Про господарські товариства” учасники товариства мають наступні права:

-          брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим законом;

-          брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

-          вийти в установленому порядку з товариства;

-          одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Аналогічні права учасників господарського товариства закріплені у п. 4.2. Статут та                      ст. 116 Цивільного кодексу України.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Частиною 3 статті 5 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу” передбачено, що право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходять до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача.

Як встановлено судом, в матеріалах справи міститься виписка про стан рахунку у цінних паперах № 003366, зі змісту якої вбачається, що Приватне підприємство „Сігнал”,                             м. Дебальцеве дійсно є акціонером Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”,                               м. Донецьк та набуло право власності на прості іменні акції в кількості 1703465 штук емітента.

В судовому засіданні позивач підтвердив той факт, що Приватне підприємство „Сігнал”, м. Дебальцеве набуло право власності на прості іменні акції емітента Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”, м. Донецьк лише 27.03.2007р.

Корпоративні права особа набуває з моменту набуття права власності на акції або з моменту вступу до господарського товариства.

Таким чином, судом встановлено, що корпоративні права позивач набув лише    27.03.2007р.

Одночасно, рішення правління Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс”, м. Донецьк, яке є предметом спору по цій справі, було прийнято 27.11.2002р.

Тобто, позивач став акціонером відповідача значно пізніше ніж були прийняті спірні рішення правління Відкритого акціонерного товариства  „Донецькавтотранс”, м. Донецьк.

Відповідно до п.2.2.2 Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. №04-5/14 „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин” у вирішенні корпоративних спорів господарським судам слід виходити з того, що особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства або вступу до інших господарських товариств. Тому рішення органів господарського товариства, прийняті до вступу позивача до складу учасників товариства або придбання ним акцій, не можуть бути визнані такими, що порушують права позивача, крім випадків, коли такими рішеннями затверджено локальні нормативні акти товариства (в тому числі внесено зміни до установчих документів). Відповідно, у господарського суду відсутні підстави для визнання недійсними рішень органів господарських товариств, прийнятих до набуття позивачем корпоративних прав.

Таким чином, судом встановлено, що  права та законні інтереси позивача, який набув акції відповідача 27.03.2007р., не можуть порушуватися  рішеннями правління відповідача від 27.11.2002р., в зв'язку з тим, що на момент прийняття спірних рішень корпоративних прав у позивача ще не було.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення правління відповідача ніяк не могло вплинути на корпоративні права та законні інтереси Приватного підприємства „Сігнал”, м. Дебальцеве, оскільки прийнято до вступу позивача до складу учасників товариства.

Відповідно, у господарського суду відсутні підстави для визнання частково недійсним рішення правління Відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс” № 10 від 27.11.02р., оскільки воно прийнято до набуття позивачем корпоративних прав.

Враховуючи наведені обставини справи, будь-яких порушень прав та законних інтересів позивача не встановлено, оскільки на момент прийняття оспорюваного рішення позивач не був акціонером, тобто не мав корпоративних прав щодо ВАТ “Донецькавтотранс”, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.   

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про господарські товариства”,  ст. ст. 22, 33, 42, 43, 49, 78, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                         ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства “Сігнал”, м. Дебальцеве до Відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс” м. Донецьк за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю “Ізопласт” м. Слов'янськ про визнати недійсним рішення правління Відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс”, оформлене протоколом № 10 від 27.11.2002 року у частині здійснення відчуження шляхом продажу інвентарних об'єктів, що знаходяться за адресою: м. Слов'янськ, Новосодівська площадка, № 1, а саме: адміністративну будівлю літ. А-4, площею 1593,1м2, частину паркану 33 п/м, частину замощення площею 2557м2 – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 26.12.2008р.

               Суддя                                                                                                            Мартюхіна Н.О.