Рішення

від 13.01.2009 по справі 2/273

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/273

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.01.09 р.                                                                                                       Справа № 2/273                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Москаленко О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк в особі Донецького регіонального виробничого управління м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство з побутового обслуговування населення “Комунальний мир” с. Красний Партизан

про стягнення заборгованості в сумі  5235,74 грн.

За участю

представників сторін:

від позивача:        Дояр О.В. – за довір.

від відповідача:   Магурський О.П. – за довір.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк в особі Донецького регіонального виробничого управління м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство з побутового обслуговування населення “Комунальний мир” с. Красний Партизан про стягнення заборгованості в розмірі 5235,74 грн. з яких 5050,52 грн. – сума основного боргу, 123,05грн. – пеня, 46,85грн. – індекс інфляції, 15,32грн. – 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 8 від 20.12.2007р. та наявність заборгованості за період з 01.09.2008р. по 31.10.2008р. за надані послуги з питного водопостачання та водовідведення.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 13.01.2009р. № 02-41/839, де вказує, що позов визнає частково в сумі основного боргу – 5050,52грн. в решті позовних вимог просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

20.12.2007р. між Комунальним підприємством “Компанія “Вода Донбасу” (Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю підприємство з побутового обслуговування населення “Комунальний мир” (Споживач) був укладений договір № 8 про надання послуг з централізованого питного водопостачання.

За цими договором Підприємство зобов'язується надати Споживачу послуги з централізованого питного водопостачання в об'ємах відповідно помісячного графіку, в межах технічної можливості Підприємства, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами в строки та на умовах, передбачених договором.

Згідно до п. 4.12. договору кількість поданої води оформлюється двостороннім актом з вказанням місяця, в якому здійснена поставка води, номеру договору, показань засобів обліку або розрахунків відповідно п. 4.7. або п. 4.8. Для складання акту Споживач направляє не пізніше 30,31 числа поточного місяця свого представника з належним чином оформленою довіреністю на право підписання акту, за адресою Постачальника.

При неявці представника Споживача до вказаного числа або необґрунтованій відмові від підписання акту, Підприємство складає односторонній акт, один екземпляр якого в 3-х денний строк направляє Споживачу, який є підставою для оплати.

Пунктом 5.1. договору визначено, що Споживач оплачує Підприємству послуги водопостачання по тарифам, які встановлені в відповідності з діючим законодавством та не підлягають погодженню сторонами.

Відповідно до п. 5.3. договору при зміні тарифу на послуги водопостачання уповноважені на це органом сторони приміряють їх з дня вступу в силу. Про зміну тарифів Підприємство зобов'язано повідомити Споживача окремим листом.

Споживач відповідно заявленого об'єму води на поточний місяць, самостійно здійснює платежі по діючим тарифам в наступні строки: до початку поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об'єму за першу декаду; до 10 числа поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об'єму за другу декаду; до 20 числа поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного об'єму за третю декаду (п. 5.4. договору).

Згідно до п. 5.6. договору кінцевий розрахунок за надані послуги за минулий місяць Споживач здійснює самостійно на підставі підписаного сторонами акту в отриманні води платіжним дорученням, з врахуванням поточних оплат, в строк до 1-го числа місяця наступного за звітним.  

Пунктом 7.3. договору встановлено, що в разі не своєчасної оплати послуг водопостачання “Споживач” зобов'язаний оплатити Підприємству пеню за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який оплачується пеня.

 Відповідно до п. 7.4. Споживач, в разі просрочки виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

В виконання умов договору між сторонами складалися акти реалізації від 30.09.2008р., від 31.10.2008р., зазначені акти підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень.

На підставі актів реалізації позивачем виставлялися рахунки від 30.09.2008р., від 31.10.2008р., а всього за спірний період було виставлено рахунків на загальну суму 23808грн.

Відповідач в супереч умовам договору зобов'язання з оплати отриманих послуг виконує не в повному обсязі та несвоєчасно, за період з вересня по жовтень 2008р. за отримані послуги розрахувався в сумі 18757,48грн.

Таким чином на момент слухання справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 5050,52грн., що підтверджується матеріалами справи, актом звірки взаємних розрахунків станом на 15.12.2008р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін, та визнано відповідачем в повному обсязі.  

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від  виконання зобов'язання  і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов'язань за договором, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і на підставі ст. 78 ГПК України позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 15,32 грн. за період з 01.10.2008р. по 20.11.2008р. та індекс інфляції в розмірі 46,85грн. за жовтень 2008р. на підставі ст. 625 ЦК України та п. 7.4. договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та індексу інфляції суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 15,32 грн. та індексу інфляції в розмірі 46,85грн. обґрунтовані, арифметично вірні та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 123,05грн. за період з 01.10.2008р. по 20.11.2008р. на підставі п. 7.3. договору.

Перевіривши розрух нок пені суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Пунктом 3 ст. 83 ГПК України передбачено, що Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи визнання відповідачем суми боргу в повному розмірі, а також той факт, що відповідач надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення населенню та окрім цього позивачем, окрім пені до стягнення з відповідача заявлено також  3% річних в розмірі 15,32грн. та індекс інфляції в розмірі 46,85грн, які підлягають стягненню, суд вважає за потрібне зменшити розмір штрафних санкцій (пені) на суму 61,53грн., тобто на 50%, та стягнути з відповідача пеню в сумі 61,52грн.

Згідно до приписів ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 599, 615, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 78, ст. ст. 82 –85 ГПК України, господарський суд

                                                    ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство з побутового обслуговування населення “Комунальний світ” с. Красний Партизан про стягнення заборгованості в розмірі  5235,74грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство з побутового обслуговування населення “Комунальний світ” (86040, с. Красний Партизан, вул.. Молодіжна, 28, п/р 26001051805297 в ДРУ КБ “Приватбанк”, МФО 335496, ЄДРПОУ 34590777) на користь Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Донецького регіонального виробничого управління (83048, м. Донецьк, пр. Звільнення Донбасу, 8а, п/р 260083011429 в філії Донецького обласного управління ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 335106, ЄДРПОУ 35397790) суму боргу в розмірі 5050,52грн., пеню в розмірі 61,52грн., індекс інфляції в розмірі 46,85грн., 3% річних в розмірі 15,32грн., судові витрати: державне мито у розмірі 100,80грн., та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 116,61 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя