Рішення

від 24.12.2008 по справі 12/250

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/250

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.08                                                                                           Справа№ 12/250

Суддя   О.Д.Запотічняк   при секретарі Р.Джус розглянула матеріали справи                                                             

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Радехів-цукор”, с.Павлів, Радехівського району

До відповідача: Приватного підприємства „Агрофірми „Агро-Міст”, с.Хоробрів, Сокальського району

Про стягнення 203420,20 грн.

За участю представників:

Від  позивача:  Василишин В.Р. (довіреність у справі)

Від  відповідача: Єрохін В.В. (довіреність у справі)

           Представнику  роз'яснено  права та обов‘язки згідно ст.ст. 20, 22 ГПК України. Здійснювалась технічна фіксація судового процесу.

           Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Радехів-цукор” до Приватного підприємства „Агрофірми „Агро-Міст”   про  стягнення 203420,20 грн.

          Обставини справи: Ухвалою суду від 01.12.2008 р. порушено провадження у справі та  призначено судове засідання на 17.12.2008 р.

В судове засідання 17.12.2008 р. представники сторін  з'явилися, надали пояснення по суті предмету спору. Представник відповідача просив суд відкласти розгляд справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи, оскільки  позивачем направлено відповідачу  тільки позовну заяву без жодних додатків.

В судовому засіданні 17.12.2008 р. оголошувалась перерва до 24.12.2008 р.

В судове засідання 24.12.2008 р. з'явилися представники сторін, надали пояснення по суті предмету спору. Представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача заперечив.

          Повний текст рішення виготовлений та  підписаний 24.12.2008 року.

              Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності , встановив наступне:

          Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Радехів-цукор” (сторона 1) з однієї сторони та Приватним підприємством „Агрофірма „Агро-Міст” (сторона 2) з другої сторони було укладено Договір товарного кредиту №119/1 ТК від 31.08.2006р. Згідно даного договору, сторона 1 передає, а сторона 2 приймає у власність  (повне господарське відання)  товарно –матеріальні цінності, а саме:  сільськогосподарську техніку, насіння цукрових буряків та зернових культур, мінеральні добрива, гербіциди, засоби захисту рослин, паливно –мастильні матеріали в асортименті, згідно  окремих письмових заявок сторони 2 погоджених зі стороною 1 з відстроченням кінцевого розрахунку  за отриманий товар та під проценти в термін до 10 грудня 2007 р.

На виконання вимог договору   позивачем було передано відповідачу  на умовах товарного кредиту товарно –матеріальні цінності  на загальну суму 162151,54 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно –матеріальних цінностей (а.с. 14-21).

Відповідно до п. 4.1 договору  товар повертається стороною 1 стороні 2 із сплатою 0,01 % річних.

Пунктом  4.3 договору передбачено, що не пізніше 10 грудня 2007 року  сторона 2 повертає стороні 1 товарний кредит та відсотки за користування таким кредитом , які визначені  в п 4.1 цього договору, шляхом перерахування  грошових коштів на розрахунковий рахунок сторони 1.

Тобто кінцевим терміном  розрахунку відповідача за отримані товарно –матеріальні цінності  згідно договору № 119/1ТК товарного кредиту  було 10 грудня 2007 р.

Однак відповідач не виконав свої зобов'язання по договору вчасно і  тільки частково погасив свою заборгованість перерахувавши кошти згідно  прибуткового касового ордеру № РА –000136 від 31.01.2008р. та передавши  в травні 2008 р.  9 голів ВРХ  на суму 6936,00 грн.

Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача становила 150735,54 грн.

Так як відповідачем порушено умови договору позивач нарахував йому штрафні санкції, а саме: 15973,72 грн. - пені, 4246,47 грн. –3% річних, 32464,47 грн. –інфляційні витрати .

Отже, на день звернення до  суду сума заборгованості ПП „Агрофірми Агро-Міст” перед ТзОВ „Радехів-цукор” з урахуванням штрафних санкцій  становить 203420,20 грн.

                Приймаючи рішення суд виходив з наступного:

          Як вбачається з матеріалів справи між Товариством з обмеженою відповідальністю „Радехів-цукор” (сторона 1) з однієї сторони та Приватним підприємством „Агрофірма „Агро-Міст” (сторона 2) з другої сторони було укладено Договір товарного кредиту №119/1 ТК від 31.08.2006р. Згідно даного договору, сторона 1 передає, а сторона 2 приймає у власність  (повне господарське відання)  товарно –матеріальні цінності, а саме:  сільськогосподарську техніку, насіння цукрових буряків та зернових культур, мінеральні добрива, гербіциди, засоби захисту рослин, паливно –мастильні матеріали в асортименті, згідно  окремих письмових заявок сторони 2 погоджених зі стороною 1 з відстроченням кінцевого розрахунку  за отриманий товар та під проценти в термін до 10 грудня 2007 р.

Дослідивши подані матеріали суд встанови, що на виконання умов договору позивачем передано відповідачу  на умовах товарного кредиту, товарно –матеріальні цінності  на загальну суму 162151,54 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно –матеріальних цінностей (а.с. 14-21).

Пунктом  4.3 договору передбачено, що не пізніше 10 грудня 2007 року  сторона 2 повертає стороні 1 товарний кредит та відсотки за користування таким кредитом , які визначені  в п 4.1 цього договору, шляхом перерахування  грошових коштів на розрахунковий рахунок сторони 1.

Тобто кінцевим терміном  розрахунку відповідача за отримані товарно –матеріальні цінності  згідно договору № 119/1ТК товарного кредиту  було 10 грудня 2007 р.

Однак відповідач не виконав свої зобов'язання по договору вчасно і  тільки частково погасив свою заборгованість перерахувавши кошти згідно  прибуткового касового ордеру № РА –000136 від 31.01.2008р. –4480,00грн.  та передавши  в травні 2008 р.  9 голів ВРХ на суму 6936,00 грн.

Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача становила 150735,54 грн.

                    Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вище наведе суд  прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 150735,54 грн. підлягають до задоволення в повному обсязі.

              Згідно п.7.2 Договору: за невиконання або неналежне виконання умов договору  в тому числі по сплаті процентів та суми отриманого товару винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ  за кожен прострочений день , виходячи із суми  непогашеного товарного кредиту.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України „У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором”.

У відповідності до згаданої норми та умов договору позивачем  нараховано відповідачу пеню у розмірі  15973,72 грн.

Однак суд вважає , що нарахування пені є неправомірним з наступних підстав:

Відповідно до ч. 3ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Виходячи з наведених норм законодавства пеня може нараховуватись лише на грошове зобов'язання .

Як вбачається з договору  товарного кредиту №119/1 ТК від 31.08.2006р. сторона 1 передала, а сторона 2 прийняла у власність  (повне господарське відання)  товарно –матеріальні цінності, а саме:  сільськогосподарську техніку, насіння цукрових буряків та зернових культур, мінеральні добрива, гербіциди, засоби захисту рослин, паливно –мастильні матеріали в асортименті, згідно  окремих письмових заявок сторони 2 погоджених зі стороною 1 з відстроченням кінцевого розрахунку  за отриманий товар та під проценти в термін до 10 грудня 2007 р.

Пунктом  4.3 договору передбачено, що не пізніше 10 грудня 2007 року  сторона 2 повертає стороні 1 товарний кредит  та відсотки за користування таким кредитом, які визначені  в п 4.1 цього договору, шляхом перерахування  грошових коштів на розрахунковий рахунок сторони 1.

Відповідно до п. 4.4 договору  за погодженням сторін, оплата за товарний кредит  та сплата відсотків за користування  таким кредитом,  може бути проведена в іншій, незабороненій чинним законодавством формі

Як вбачається з позовної заявив відповідач здійснював часткове погашення товарного кредиту шляхом передачі позивачу ВРХ, і мав право на погашення  решти  товарного кредиту шляхом передачі товарно –матеріальних цінностей.

В даному випадку не мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання ПП „Агрофірми „Агро-Міст”  перед ТзОВ „Радехів-цукор”, а тому безпідставною є вимога позивача про стягнення з відповідача 15973,72 грн. - пені

           Також, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу  кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. Таким чином, на думку позивача, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України 32464,47грн. - втрати від інфляції та 4246,47 грн. - 3 % річних.

Однак суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення 32464,47 грн. інфляційних витрат є безпідставною виходячи із наступного.

Як вбачається з договору  товарного кредиту №119/1 ТК від 31.08.2006р. сторона 1 передала, а сторона 2 прийняла у власність  (повне господарське відання)  товарно –матеріальні цінності, а саме:  сільськогосподарську техніку, насіння цукрових буряків та зернових культур, мінеральні добрива, гербіциди, засоби захисту рослин, паливно –мастильні матеріали в асортименті, згідно  окремих письмових заявок сторони 2 погоджених зі стороною 1 з відстроченням кінцевого розрахунку  за отриманий товар та під проценти в термін до 10 грудня 2007 р.

Пунктом  4.3 договору передбачено, що не пізніше 10 грудня 2007 року  сторона 2 повертає стороні 1 товарний кредит  та відсотки за користування таким кредитом, які визначені  в п 4.1 цього договору, шляхом перерахування  грошових коштів на розрахунковий рахунок сторони 1.

Відповідно до п. 4.4 договору  за погодженням сторін, оплата за товарний кредит  та сплата відсотків за користування  таким кредитом,  може бути проведена в іншій, незабороненій чинним законодавством формі

Як вбачається з позовної заявив відповідач здійснював часткове погашення товарного кредиту шляхом передачі позивачу ВРХ, і мав право на погашення  решти  товарного кредиту шляхом передачі товарно –матеріальних цінностей.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено відповідальність у вигляді інфляційних витрат за прострочення виконання грошового зобов'язання. В даному випадку не мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання ПП „Агрофірми „Агро-Міст”  перед ТзОВ „Радехів-цукор”, а тому безпідставною є вимога позивача про стягнення з відповідача 32464,47грн. - втрати від інфляції

Враховуючи наведені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задоволити частково та стягнути з ПП „Агрофірми „Агро-Міст” 150735,54 грн. - основного боргу та    4246,47 грн. –3% річних. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє за безпідставністю.

Судові витрати (витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

           Керуючись ст.ст. 526,  625 ЦК України,  ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. ч. 2 ст. 2, 33 ,43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

                                                                   В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задоволити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Агрофірми Агро-Міст” (80013, Львівська область, Сокальський район, с.Хоробрів, код ЄДРПОУ 33087371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Радехів-цукор” (80250, Львівська область, Радехівський район, с.Павлів, пр.Юності, 39 код ЄДРПОУ 32656212) –заборгованість в сумі  156621,77 грн.,  з яких (основна заборгованість 150735,54 грн., 3% річних –4246,47грн., державне мито 1549,86 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу 89,90  грн.).

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

           Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

     Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.       

Суддя