Рішення

від 12.01.2009 по справі 40/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/239

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.01.09 р.                                                                                                       Справа № 40/239                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Чукліній І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом приватного підприємства „Стройсервіс”, м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Техномед”, м. Донецьк

про стягнення 70 766 грн. 82 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача  Борисов К.А. - юрисконсульт

від відповідача  не з'явився

Суть спору: приватне підприємство „Стройсервіс” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Техномед” про стягнення основного боргу  з орендної плати в сумі 47 608 грн. 83 коп., інфляційних в сумі 1 492 грн. 45 коп., три проценти річних в сумі 592 грн. 90 коп. та неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в сумі 21 072 грн. 64 коп. згідно договору оренди нежитлового приміщення № 3 від 28.12.2007 року.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи сторін, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 28.12.2007р. між приватним підприємством „Стройсервіс”, далі Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „Техномед”, далі Орендар, було укладено договір № 3 оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: 83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, 20.  

Пунктом 1.1 укладеного договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування  нежитлове приміщення.

Факт передачі оренди підтверджено актом приймання – передачі № 1 від 28.12.2008 року.

02.06.2008 року між орендодавцем і орендарем була підписана додаткова угода № 1 до договору оренди нежитлового приміщення № 3 від 28.12.2007 року, згідно якої строк дії оренди нежитлового приміщення подовжувався до 31.11.2008 року.

Згідно п. 2.1 орендна плата дорівнює сумі, еквівалентній 25 доларам США (двадцяти п'яти доларам США) за кв. м. приміщення на місяць, яка сплачується в гривнях в перерахунку на курс долара США НБУ, але в будь-якому разі еквівалент більше вказаної суми в гривнях має бути не менш суми при її пере розрахунку на день підписання договору -  8 231 грн. 50 коп.

За п. 2.2 орендна плата сплачується з моменту підписання договору, а саме: протягом двох календарних днів з моменту підписання – за поточний місяць, і по день фактичної здачі орендуємого приміщення.  

Пункт 2.3 договору передбачує те, що орендна плата сплачується передплатою в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця за кожний наступний місяць, згідно виставленим рахункам Орендодавця.

Таким чином, станом на 01.12.08р. Орендодавець визначив загальну суму основного  боргу з орендної плати в сумі 41 157 грн. 50 коп. та борг по сплаті за комунальні послуги в сумі 6 451 грн. 33 коп.  

Актом звірки розрахунків станом на 26.11.08р. підтверджено суму основного боргу з орендної плати в розмірі 47 608 грн. 83 коп.

Оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання у повному обсязі, позивач, відповідно до вимог п. 7.1 договору намагається стягнути з нього три проценти річних в сумі 592 грн. 90 коп. та  інфляційні в сумі 1 492 грн. 45 коп., за прострочення виконання грошових зобов'язань згідно договору.

Крім того,  в разі несвоєчасної сплати Орендарем орендної плати, за п. 6.2 договору, сплачує Орендодавцю неустойку за кожний день прострочення в розмірі 0.5% від суми орендної плати за місяць, але це не звільнює Орендаря від виконання зобов'язання по оплаті в повному обсязі за весь період використання орендуємого приміщення.

До прийняття рішення по справі позивач уточнив розмір неустойки у вигляді пені,  з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України яка підлягає стягненню з відповідача, у зв'язку з чим вона дорівнює 2 771 грн. 20 коп. за період прострочення орендних платежів з 10.06.2008 року по 10.09.2008 року.

Збільшення розміру позовних вимог не суперечить фактичним обставинам справи, та не порушує процесуальні права та охоронювальні законом інтереси відповідача, а тому прийняті судом.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір  оренди нежитлового приміщення.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу  статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Обов'язки щодо своєчасного перерахування орендних платежів  за користування майном відповідачем не виконані. Існування основної заборгованості щодо несплати орендної плати у відповідача підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження. За таких обставин позовні  вимоги щодо стягнення з нього основного боргу з орендної плати в сумі 47 608 грн. 83 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки іншого не встановлено договором, то вимоги  позивача щодо стягнення  з відповідача трьох процентів річних в сумі 592 грн. 90 коп. за період  з 11.05.08р. до 04.11.08р. та  інфляційних в розмірі  1 492 грн. 45 коп. за період з червня  2008р. до вересня 2008р.  обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Додаткове зобов'язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов'язання.  Існування основної заборгованості у відповідача щодо несплати орендної плати, підтверджено обставинами справи та доказами.

Частиною 6 ст. 232 ГПК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Наданий представником позивача розрахунок пені відповідає вказаним вимогам.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені в сумі 2 771 грн. 20 коп. за час прострочення з липня 2008р. по жовтень 2008р. вважаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У задоволенні решти частині пені в сумі 18 301 грн. 44 коп. слід відмовити. як необґрунтовано заявлених.

Оскільки позивач до прийняття рішення по справі зменшив розмір позовних вимог, то витрати по державному миту та інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.          

У зв'язку з тим, що у судовому засіданні за згодою представника позивача  було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного,  керуючись ст. ст. 599, 625, 653, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 55,  188, 193, 202, 230, ч. 6 ст. 232, ст.ст. 283, 291 ГК України, ст. ст. 42, 43, 22, 33, 36, ст. 43, 44, ч. 5 ст. 49, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги приватного підприємства „Стройсервіс” задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Техномед”, 83003,    м. Донецьк, пр-т Ілліча, буд. 89, р/р 26005101311711 у Олімпійському віділенні ЗАТ „ОТП Банк”, м. Донецька, МФО 335775, ід. код 30600456 на користь:

 - приватного підприємства „Стройсервіс”, 83076, м. Донецьк, вул. Гіпрошахтна, 1, р/р 26006150477861 у ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”,  м. Донецька, МФО 334011, ід. код 20377037,  борг з орендної плати в сумі 47 608 грн.   83 коп., інфляційні в сумі 1 492 грн. 45 коп.,  три проценти річних в сумі   592 грн. 90 коп. та неустойку у вигляді пені в сумі 2 771 грн. 20 коп.,  судові витрати у вигляді державного мита в сумі 524 грн. 65 коп.  та забезпечення судового процесу в розмірі 87 грн. 48 коп., видавши наказ.

3.  У задоволенні решти частині пені в сумі 18 301 грн. 44 коп. відмовити.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

               Суддя