Ухвала

від 16.11.2012 по справі 18/5005/7286/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 листопада 2012 р. № 18/5005/7286/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Малетича М.М. суддів:Заріцької А.О. Козир Т.П. Кота О.В. Панової І.Ю. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Актив Плюс" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2011 у справі№ 18/5005/7286/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХРЕСУРС" до 1.Відкритого акціонерного товариства "БАНК "БОГУСЛАВ", 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ОЙЛ -КР", 3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Актив Плюс" про припинення правовідносин за іпотечним договором,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2011 у справі №18/5005/7286/2011 позов задоволено повністю, припинено правовідносини за іпотечним договором від 28.07.2008, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "БАНК БОГУСЛАВ" (нині ПАТ "БАНК "БОГУСЛАВ") та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХРЕСУРС", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевельовою В.М. за реєстраційним номером №6152, в забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ОЙЛ-КР" зобов'язання за кредитним договором №15/01-КР-24/2008 від 28.07.2008, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "БАНК БОГУСЛАВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ОЙЛ-КР". Відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Актив Плюс".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2011 у справі №18/5005/7286/2011 рішення місцевого господарського суду скасовано, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2011 у справі №18/5005/7286/2011 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДТЕХРЕСУРС" задоволено, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.10.2011 у справі №18/5005/7286/2011 скасовано, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2011 у справі №18/5005/7286/2011 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Актив Плюс" звернулося до Вищого господарського суду України з заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2011 у справі №18/5005/7286/2011, у якій просить скасувати зазначену постанову та зупинити її виконання до закінчення її перегляду Верховним Судом України про що винести відповідну ухвалу.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 19.04.2012 у справі №22/455, від 28.05.2012 у справі №1/246, від 28.05.2012 у справі №54/477, від 11.06.2012 у справі №35/307 та від 25.07.2012 у справі

№ 16/41/5022-772/2011 мотивовано неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові Вищого господарського суду України від 07.12.2011 у справі №18/5005/7286/2011, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про припинення правовідносин за іпотечним договором, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору №15/01-КР-24/2008 від 28.07.2008, внаслідок чого відбулось збільшення відсоткової ставки за кредитом, яке, у свою чергу, призвело до збільшення обсягу відповідальності позивача за спірним іпотечним договором від 28.07.2008, за відсутності на це його згоди (яка є обов'язковою у відповідності до вимог, передбачених договором іпотеки про можливість зміни або доповнення умов договору за взаємною згодою), та без належної державної реєстрації цих змін, що є підставою для припинення зобов'язань за спірним іпотечним договором.

Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 19.04.2012 у справі №22/455, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову щодо припинення господарських правовідносин за іпотечним договором з огляду на те, що укладення додаткових угод до кредитного договору, якими було збільшено розмір відсотків, ліміту заборгованості та строк погашення, не свідчить про збільшення обсягу відповідальності іпотекодавця без його згоди та належного повідомлення, так як умовами укладеного іпотечного договору сторони передбачили можливість зміни угодами сторін договору кредиту без зміни іпотечного договору та без повідомлення чи згоди іпотекодавця.

Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 28.05.2012 у справі №1/246, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову щодо припинення господарських правовідносин за договором іпотеки з огляду на те, що укладення додаткових угод до генерального договору на здійснення кредитних операцій, якими було змінено зобов'язання за договором кредиту (збільшення обсягу відповідальності), відбулося у відповідності до умов договору іпотеки, якими передбачено згоду сторін на можливу зміну основного зобов'язання в більшу та/або меншу сторону.

Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 28.05.2012 у справі №54/477, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову щодо припинення правовідносин за договорами іпотеки та зобов'язання вчинити дії з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження доводів позивача про збільшення обсягу його відповідальності як іпотекодавця (майнового поручителя) у зв'язку з укладанням договорів переведення боргу. Крім того, суд касаційної інстанції зазначив про те, що укладання між позивачем та відповідачем відповідних договорів про внесення змін до іпотечних договорів свідчить про згоду позивача виступити майновим поручителем за нового боржника -третю особу 1.

Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 11.06.2012 у справі №35/307, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у позові про визнання таким, що припинилось правовідношення за договором іпотеки, з огляду на те, що факти, які би могли бути підставою для припинення іпотеки, при розгляді даної справи не встановлено, оскільки додатковою угодою до кредитного договору процентна ставка за користування кредитом була зменшена, а передбачена правочином штрафна санкція за нецільове використання кредиту не є основним зобов'язанням, отже збільшення зобов'язання позивача як майнового поручителя не відбулося.

Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 25.07.2012 у справі №16/41/5022-772/2011, на яку також посилається заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні первісного позову про припинення правовідносин за договором іпотеки з огляду на те, що судом першої інстанції не встановлено зміну зобов'язання, забезпеченого порукою, внаслідок якого збільшився обсяг відповідальності поручителя; спірний договір іпотеки дійсний; строк його дії не закінчився; основне зобов'язання не виконане належним чином, що виключає можливість відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку" припинення іпотеки. Крім того, суд касаційної інстанції також погодився з висновком апеляційного господарського суду щодо часткового задоволення зустрічного позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки згідно з частиною першою статті 33 Закону України № 898-ІУ у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що і передбачено пунктом 4.3 спірного договору іпотеки.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків та застосував відповідні норми матеріального права.

Відтак, відсутні умови, визначені статтею 111 16 ГПК України, для допуску до провадження даної справи.

Керуючись статями 86, 111 14 -111 21 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Актив Плюс" у допуску справи №18/5005/7286/2011 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяМ.Малетич СуддіА.Заріцька Т.Козир О.Кот І.Панова KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)