Рішення

від 12.12.2012 по справі 5011-62/15217-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-62/15217-2012 12.12.12

за позовом : Верес Ольги Дмитрівни, м.Київ, іпн 2010804549

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАНА», м.Київ, ЄДРПОУ 19017612

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Пономарьова Михайла Івановича, м.Київ

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Пономарьова Сергія Івановича, м.Дніпропетровськ

за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Петренко Лариси Юріївни, м.Київ

за участю третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Цимбал Лідії Іванівни, м.Київ

за участю третьої особи 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Сопельникової Нінель Миколаївни, м.Київ

про визнання недійсними рішень загальних зборів

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Блажієвська Л.В. -по дов.

від відповідача: Тоцька А.О. -по дов.

від третьої особи 1: Романчук Д.М.-по дов.

від третьої особи 2: не з'явився

від третьої особи 3: Романчук Д.М.-по дов.

від третьої особи 4: не з'явився

від третьої особи 5: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України

в засіданні суду 12.12.2012р.

оголошувались перерви з 11.45 год.

до 12.00 год. та з 12.15 год. до 17.45 год.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Верес Ольга Дмитрівна, м.Київ звернулась до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана», м.Київ про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана», оформленого протоколом №4 від 11.09.2012р., про виключення із складу учасників товариства Верес Ольгу Дмитрівну та про перехід її частки у статутному капіталі у власність товариства.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що перелічені рішення відповідача, оформлені протоколом №4 від 11.09.2012р., прийняті з порушеннями норм закону з огляду на відсутність встановлених ст.64 Закону України «Про господарські товариства»підстав для виключення Верес Ольги Дмитрівни зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана».

14.11.2012р. до господарського суду надійшла заява б/н від 14.11.2012р. позивача, відповідно до змісту якої Верес Ольгою Дмитрівною заявлені позовні вимоги про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана», оформленого протоколом №4 від 11.09.2012р., про виключення із складу учасників товариства Верес Ольгу Дмитрівну (питання №5 порядку денного) і перехід її частки у статутному капіталі у власність товариства, а також про внесення змін і доповнень до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана»(питання №4 порядку денного);

- визнання недійсними змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана»у вигляді нової редакції статуту, які були внесені на підставі рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана», що оформлені протоколом №4 від 11.09.2012р.;

- скасування державної реєстрації змін, внесених до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана»на підставі рішення загальних зборів, що оформлені протоколом №4 від 11.09.2012р.

В обґрунтування вимог про визнання недійсними змін до статуту та скасування державної реєстрації позивач посилається на те, що нещодавно Верес Ользі Дмитрівні стало відомо, що на підставі вказаного вище протоколу було внесено зміни до статуту товариства щодо виключення позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана», які були зареєстровані державним реєстратором. Як вказує позивач, незаконність рішень загальних зборів учасників свідчить про протиправність внесених змін до установчих документів товариства та їх реєстрації державним реєстратором. В частині визнання недійсними рішень загальних зборів учасників позивач підстави позову залишив без змін.

З огляду на те, що відповідачем на виконання вимог суду було надано до матеріалів справи протокол №4 від 11.09.2012р., який за своїм змістом відрізняється від екземпляру протоколу зборів вищого органу товариства, що був наявний у позивача, Верес Ольгою Дмитрівною подано заяву б/н від 28.11.2012р., згідно якої заявлено вимоги про:

- визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана», оформлених протоколом №4 від 11.09.2012р., про виключення із складу учасників товариства Верес Ольгу Дмитрівну, про зменшення розміру статутного капіталу товариства до 105294 грн., про перерозподіл часток у статутному капіталі товариства між такими учасниками: Пономарьовим М.І. (частка 44,64%), Пономарьовим С.І. (частка 44,64%), Петренко Л.Ю. (частка 8,7%), Цимбал Л.І. (частка 1,9%), Сопельниковою Н.М. (частка 0,12%) (питання №4 порядку денного); про викладення у новій редакції та затвердження статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана»(питання №5 порядку денного);

- визнання недійсним статуту (нова редакція) Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана»в редакції, яка затверджена рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана», що оформлені протоколом №4 від 11.09.2012р.;

- скасування державної реєстрації змін, внесених до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана»на підставі рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана», що оформлені протоколом №4 від 11.09.2012р.

28.11.2012р. до господарського суду міста Києва надійшла ще одна заява б/н від 28.11.2012р., відповідно до якої позивач підтримав вимоги, які викладені у вказаній вище заяві б/н від 28.11.2012р., а також відмовився від позову в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана», оформленого протоколом №4 від 11.09.2012р., про перехід частки Верес Ольги Дмитрівни у статутному капіталі у власність товариства.

За приписами ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Зміна підстав або предмету позову, розміру позовних вимог означають зміну істотних складових позову. Так, зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до відповідача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна предмету та підстав позову не допускається.

У п.3.11 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення»або «уточнення»позовних вимог, або заявлення «додаткових»позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до позиції, викладеної у п.1.4 рішення №4 від 04.08.2010р. зборів суддів Вищого господарського суду України «Щодо змін, внесених до Господарського процесуального кодексу України згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів»початок розгляду справи по суті співпадає з початком розгляду безпосередньо позовних вимог, тобто після відкриття судового засідання, роз'яснення сторонам їх прав та обов'язків, з'ясування наявності відводів складу суду, розгляду інших клопотань та заяв (про відкладення розгляду справи, залучення інших осіб до участі у справі, витребування додаткових доказів тощо), а також з'ясування питання наявності у третіх осіб самостійних вимог у відповідній справі та необхідності уточнення позовних вимог. Заяви (клопотання) про зміну предмета або підстав позову, подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи). Аналогічна правова позиції викладена у п.3.12 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Виходячи зі змісту матеріалів справи, а саме протоколу від 12.12.2012р. судового засідання, розгляд справи по суті розпочався 12.12.2012р.

За висновками суду, подання позивачем заяв в частині зміни Верес Ольгою Дмитрівною змісту рішень загальних зборів учасників, стосовно яких заявлено про визнання їх недійсними, фактично є зміною предмету спору, оскільки вказані вимоги кореспондуються з одним способом захисту порушеного права та всі рішення вищого органу товариства оформлені єдиним протоколом №4 від 11.09.2012р. З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що заяви (у викладеній вище частині) Верес Ольги Дмитрівни подані до початку розгляду справи по суті, судом розглядаються позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів з урахуванням заяви б/н від 28.11.2012р.

Стосовно заяв позивача в частині звернення до суду з вимогами про визнання недійсним статуту (змін до статуту) та скасування державної реєстрації, суд вважає за необхідне зазначити, що фактично такі вимоги є одночасною зміною предмета та підстав позову, що не відповідає положенням ст.22 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого суд у відповідності до п.3.11 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» відмовляє в їх задоволенні та не розглядає по суті позовні вимоги у викладеній частині.

Виходячи з того, що судом розглядаються позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів з урахуванням заяви б/н від 28.11.2012р., відповідно до якої предметом позовних вимог не є визнання недійсним рішення вищого органу товариства про перехід частки Верес Ольги Дмитрівни у статутному капіталі у власність товариства, судом відповідно не розглядається заява позивача про відмову від позову у вказаній частині.

Відповідач у відзиві №12/11-12 від 12.11.2012р. та у судових засіданнях проти задоволення позовних вимог з урахуванням заяв про зміну предмету позову надав заперечення, посилаючись на наявність підстав для виключення Верес Ольги Дмитрівни зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана», внаслідок фальсифікаційних дій позивача з метою призначення себе на посаду генерального директора товариства на підставі протоколу №1 від 01.02.2006р., припущення в момент перебування позивача на посаді генерального директора порушень вимог законодавства в частині формування управлінських та контролюючих органів (відсутність в товаристві ревізійної комісії); укладання договорів безпроцентної фінансової допомоги з юридичними особами, в яких співзасновником та директором є чоловік Верес Ольги Дмитрівни; фактичне виконання роботи генерального директора іншою особою -Петренко Л.Ю.

Ухвалою від 14.11.2012р. до участі у розгляді справи в якості третіх осіб 1, 2, 3, 4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено відповідно Пономарьова Михайла Івановича, Пономарьова Сергія Івановича, Петренко Ларису Юріївну та Цимбал Лідію Іванівну.

Третя особа 1 у поясненнях б/н від 26.11.2012р. зазначила, що процедура виключення позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана»проведена у відповідності до чинного законодавства. Крім того, третьою особою 1 вказано на фальсифікацію протоколу про призначення Верес Ольги Дмитрівни на посаду генерального директора та використання нею службового становища з метою укладання договорів щодо передання коштів товариства іншим особам. Наразі, третьою особою 1 повідомлено суд про те, що представлений позивачем екземпляр протоколу загальних зборів №4 від 11.09.2012р. є попередньою роздруківкою фрагментів матеріалів засідання.

Третя особа 2 у поясненнях б/н від 26.11.2012р. зазначила про те, що Пономарьов Сергій Іванович був повідомлений належним чином про проведення 11.09.2012р. загальних зборів учасників товариства та підтримує в повному обсязі прийняті вищим органом юридичної особи рішення. Крім того, третьою особою 2 заявлено клопотання про розгляд справи без участі Пономарьова Сергія Івановича.

Третя особа 3 у поясненнях б/н від 26.11.2012р. зазначила про те, що на загальних зборах учасників Петренко Лариса Юріївна голосувала «за»виключення Верес Ольги Дмитрівни зі складу учасників товариства з огляду на те, що позивач не заперечила слів Пономарьова М.І. стосовно підстав виключення її зі складу учасників товариства. Крім того, третьою особою 3 зазначено про те, що підпис на протоколі від 01.02.2006р. про призначення Верес Ольги Дмитрівни генеральним директором Петренко Ларисою Юріївною поставлений на прохання позивача.

Третя особа 4 в судові засідання не з'явилась, пояснень по суті позовних вимог не надала. При цьому, за висновками суду, Цимбал Лідія Іванівна належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи з урахуванням наступного.

За змістом п.32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

За приписами ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією з Єдиного державного реєстру.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Цимбал Лідія Іванівна зареєстрована за адресою: 03179 м.Київ, вул.Львівська, буд.59-А, кв.28. Аналогічні відомості містяться також у наявних в матеріалах справи правоустановчих документах Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана».

Саме на вказану адресу судом направлялися процесуальні документи з метою повідомлення третьої особи 4 про час та місце розгляду справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що ухвали господарського суду про відкладення розгляду справи направлялись на адресу третьої особи 4, яка міститься у матеріалах справи, враховуючи наявність на процесуальних документах штампів канцелярії господарського суду про відправку останніх учасникам судового процесу, суд дійшов висновку про належне повідомлення Цимбал Лідії Іванівни про розгляд справи.

Ухвалою від 28.11.2012р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи 5 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Сопельникову Нінель Миколаївну.

Третя особа 5 у поясненнях б/н від 07.12.2012р. у задоволенні позовних вимог просила відмовити та розглянути справу без участі Сопельникової Нінель Миколаївни.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Аналогічні вимоги містить ст.27 вказаного нормативного-правового акту стосовно третіх осіб.

Згідно із 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Одночасно, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов?язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За висновками суду, незважаючи на те, що треті особи 2, 4, 5 у судове засідання 12.12.2012р. не з'явилися, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Наразі, судом враховано, що третіми особами 2, 5 викладено свою правову позицію по суті спору та будь-які клопотання про відкладення розгляду справи учасниками судового процесу не подані.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача та третіх осіб 1, 3, господарський суд встановив:

За приписами ст.ст.1, 4 Закону України «Про господарські товариства»господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю, яке діє на підставі статуту.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про господарські товариства»товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Як свідчать матеріали справи, на момент прийняття оспорюваних рішень учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана»були:

- Верес Ольга Дмитрівна -з часткою 47,353% у статутному капіталі,

- Пономарьов Михайло Іванович -з часткою 23,5% у статутному капіталі,

- Пономарьов Сергій Іванович -з часткою 23,5% у статутному капіталі,

- Петренко Лариса Юріївна -з часткою 4,584% у статутному капіталі,

- Цимбал Лідія Іванівна - з часткою 1% у статутному капіталі,

- Сопельникова Нінень Миколаївна - з часткою 0,063% у статутному капіталі.

Статтею 97 Цивільного кодексу України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.58 Закону України «Про господарські товариства», ст.145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Згідно із ст.59 Закону України «Про господарські товариства»до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить: встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; вирішення питання про придбання товариством частки учасника; виключення учасника з товариства; визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

Як свідчать матеріали справи, 11.09.2012р. були проведені загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана», оформлені протоколом №4 від 11.09.2012р., на яких вирішено: звільнити Верес О.Д. з посади генерального директора за власним бажанням; визнати роботу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана»задовільною; призначити на посаду генерального директора Петренко Л.Ю. з 12.09.2012р.; виключити зі складу учасників товариства Верес Ольгу Дмитрівну, виплатити належну їй частку прибутку, зменшити розмір статутного капіталу товариства до 105294 грн., перерозподілити частки у статутному капіталі товариства між такими учасниками: Пономарьовим М.І. (частка 44,64%), Пономарьовим С.І. (частка 44,64%), Петренко Л.Ю. (частка 8,7%), Цимбал Л.І. (частка 1,9%), Сопельниковою Н.М. (частка 0,12%); привести статут товариства у відповідність до чинного законодавства та прийнятих загальними зборами рішень.

Суд одразу зазначає, що в матеріалах справи наявні два примірника протоколу №4 від 11.09.2012р. При цьому, при розгляді справи судом приймається до уваги екземпляр протоколу зборів вищого органу товариства, який наданий в належним чином засвідченій копії відповідачем та в оригіналі Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією (на виконання вимог ухвали суду від 14.11.2012р.).

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Тобто, діючим законодавством учаснику надано право оскаржити рішення органу товариства, якщо воно порушує його права та охоронювані законом інтереси.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.

Тобто, приймаючи до уваги викладені вище положення законодавства, при зверненні до суду з розглядуваним позовом, позивачем повинно бути доведено порушення вимог закону або установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана» під час прийняття рішень зборами вищого органу товариства, а також факт порушення його прав та законних інтересів, як учасника господарського товариства.

Виходячи зі змісту позовної заяви, підставою визнання рішень загальних зборів недійсними позивачем визначено порушення порядку виключення учасника з господарського товариства. За висновками суду, вказані твердження позивача є правомірними та такими, що відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи з огляду на таке:

Статтею 64 Закону України «Про господарські товариства»передбачено, що учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому, цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про господарські товариства», ст.117 Цивільного кодексу України учасники товариства зобов'язані: додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами; не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

Тобто, положеннями законодавства встановлено, що виключення учасника з господарського товариства можливо виключено при настанні двох умов: систематичного невиконання або неналежного виконання учасником своїх обов'язків, передбачених ст.11 Закону України «Про господарські товариства», ст.117 Цивільного кодексу України, або вчинення учасником дій, які перешкоджають досягненню цілей товариства.

За змістом Листа від 01.08.2007 Верховного суду України «Практика розгляду судами корпоративних спорів»при вирішенні даної категорії спорів суди повинні з'ясувати всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно визначити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також з'ясувати мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.

У п.29 Постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»викладено правову позицію про те, що при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

Виходячи зі змісту протоколу №4 від 11.09.2012р. загальних зборів учасників відповідача, Верес Ольга Дмитрівна була виключена зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана» у зв'язку із перешкоджанням досягненню цілей товариства, а саме: фальсифікацією протоколів зборів учасників товариства, в тому числі, про власне призначення на посаду генерального директора в цілях особистого збагачення, фінансовими зловживаннями із використанням незаконного призначення на посаду генерального директора із нанесенням матеріальних збитків товариству, порушенням діючого законодавства, що регламентує порядок проведення загальних зборів учасників товариства, з негативними наслідками для товариства, зокрема, незаконне звільнення директора Петренко Л.Ю.

З метою всебічного та повного розгляду справи та дослідження обставин, які перелічені у Листі від 01.08.2007р. Верховного суду України та Постанові №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України, ухвалою від 31.10.2012р. судом зобов'язано відповідача надати докази наявності підстав, передбачених ст.64 Закону України «Про господарскі товариства», для виключення позивача зі складу учасників товариства.

Проте, всупереч ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України відповідачем належних та допустимих доказів на підставердження зазначених обставин до матеріалів справи не представлено.

Одночасно, за висновками суду, визначені у рішенні загальних зборів учасників, яке оформлено протоколом №4 від 11.09.2012р., підстави для виключення позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана» не передбачені ст.64 Закону України «Про господарські товариства», внаслідок чого не можуть бути прийняті судом в якості належного та достатнього обґрунтування позбавлення Верес Ольги Дмитрівни корпоративних прав. Зокрема, викладені у протоколі №4 від 11.09.2012р. підстави не пов'язані з невиконанням Верес Ольгою Дмитрівною обов'язків учасника, а фактично стосуються діяльності вказаної особи як генерального директора товариства. Обставини, пов'язані з незадовільною робою Верес Ольги Дмитрівни на посаді генерального директора, фактично можуть бути підставою для звільнення останньої з займаної посади, проте не позбавлення корпоративних прав у товаристві.

При цьому, посилання у протоколі №4 від 11.09.2012р., в якості підстави для виключення учасника з товариства, на вчинення позивачем фальсифікаційних дій з метою призначення себе на посаду генерального директора товариства на підставі протоколу №1 від 01.02.2006р. та звільнення з посади директора Петренко Л.Ю. є недоведеними належними та допустимими доказами, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів визнання у встановленому законом порядку недійсними вказаних рішень загальних зборів учасників. Позиція відносно презумпції правомірності рішень органів господарського товариства викладена у п.11 Постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів». Наразі, законність рішень загальних зборів про призначення Верес О.Д. на посаду генерального директора та звільнення Петренко Л.Ю. з посади директора не є предметом розгляду по справі, внаслідок чого суд в межах судового розгляду позбавлений права та можливості надати оцінку доводам учасників судового процесу щодо їх недійсності, зокрема, внаслідок відсутності деяких учасників на зборах вищого органу товариства. Не містять також матеріали справи судових рішень стосовно притягнення позивача до відповідальності за вчинення дій, пов'язаних з фальсифікацією документів.

Посилання відповідача в якості підстави для виключення позивача зі складу учасників товариства на припущення Верес Ольгою Дмитрівною в момент перебування позивача на посаді генерального директора порушень вимог законодавства в частині формування управлінських та контролюючих органів, а саме - відсутність ревізійної комісії, є необґрунтованими, виходячи з того, що за приписами ст.63 Закону України «Про господарські товариства»ревізійна комісія утворюється загальними зборами учасників товариства з їх числа, в кількості, передбаченій установчими документами, але не менше 3 осіб. Тобто, повноваження стосовно формування органу контролю не віднесені діючим законодавством до компетенції виконавчого органу юридичної особи, а є прерогативою вищого органу господарського товариства.

Твердження відповідача про наявність підстав для виключення Верес Ольги Дмитрівни зі складу учасників товариства внаслідок фінансових зловживань із використанням незаконного призначення на посаду генерального директора із нанесенням матеріальних збитків товариству, зокрема, через укладення договорів позики з юридичними особами, засновником та директором в яких є чоловік Верес Ольги Дмитрівни, також є недоведеними належними та допустимими доказами. Представлені відповідачем до матеріалів справи розрахунки втраченого прибутку підприємства не є доказом наявності збитків, а є лише одностороннім арифметичним розрахунком, що не підтверджений документально. Крім того, як свідчать матеріали справи, договори позики з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана» підписувалися не тільки позивачкою, але й Петренко Л.Ю. При цьому, відповідачем не доведено факту настання для товариства будь-яких негативних наслідків саме через укладання зазначених правочинів.

Наразі, за змістом наданих відповідачем до матеріалів справи балансів та звітів про фінансові результати діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана»під час перебування Верес Ольги Дмитрівни на посаді генерального директора була прибутковою, що свідчить про необґрунтованість тверджень відповідача про перешкоджання позивачкою досягненню цілей товариства. Зазначені обставини також підтверджуються рішенням загальних зборів, яке оформлено протоколом №4 від 11.09.2012р., про визнання задовільною роботи Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана», покращення товарообігу суб'єкта господарювання.

Таким чином, за висновками суду, відповідачем належними та допустими доказами не доведено неправомірної поведінки Верес Ольги Дмитрівни, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана», негативних наслідків для товариства або можливості їх настання, причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) позивача та негативними наслідками для товариства.

Крім того, матеріали справи також не містять доказів стосовно такої ознаки як систематичність невиконання обов'язків учасника товариства, що передбачає наявність певного кола дій, які повинні бути вчинені чи від вчинення яких особа повинна утриматися, протягом певного проміжку часу.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, судом встановлено порушення приписів ст.64 Закону України «Про господарські товариства»при виключенні Верес Ольги Дмитрівни зі складу учасників відповідача.

За змістом п.19 Постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Пунктом 17 Постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»передбачено, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства може бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р. під поняттям «охоронювані законом інтереси», що вживається в законах України, слід розуміти як прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об'єктивний і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і Законом України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності.

За висновками суду, внаслідок прийняття рішення про виключення Верес Ольги Дмитрівни зі складу учасників товариства вказана фізична особа фактично була позбавлена належних корпоративних прав у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Діана», що свідчить про наявність підстав для звернення до суду з розглядуваним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що рішення загальних зборів учасників про виключення Верес Ольги Дмитрівни зі складу учасників товариства було прийнято з порушеннями приписів ст.64 Закону України «Про господарські товариства», суд дійшов висновку, що позов у вказаній частині є правомірним та таким, що підлягає задоволенню.

Рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана», які викладені в протоколі №4 від 11.09.2012р., про зменшення розміру статутного капіталу товариства до 105294 грн., про перерозподіл часток у статутному капіталі товариства між такими учасниками: Пономарьовим М.І. (частка 44,64%), Пономарьовим С.І. (частка 44,64%), Петренко Л.Ю. (частка 8,7%), Цимбал Л.І. (частка 1,9%), Сопельниковою Н.М. (частка 0,12%) (питання №4 порядку денного); про викладення у новій редакції та затвердження статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана»(питання №5 порядку денного) підлягають визнанню недійсними як похідні, оскільки приймалися вони у зв'язку з виключенням позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана».

Аналогічні за змістом висновки викладено у постанові від 28.03.2011р. Вищого господарського суду міста Києва по справі №К21/134-10/22.

Клопотання б/н від 14.11.2012р. позивача про витребування у державного реєстратора Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації належним чином завірених копій реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана»залишено судом без задоволення як таке, що не відповідає положенням ст.38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, судом враховано, що ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»передбачена можливість витребовування оригіналів документів реєстраційної справи, проте не всієї реєстраційної справи у копіях.

Клопотання позивача б/н від 14.11.2012р. про залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації залишено судом без задоволення, виходячи з того, що спір, який виник між учасниками судового процесу по розглядуваній справі фактично є корпоративним спором між учасником та господарським товариством, внаслідок чого передбачені ст.27 Господарського процесуального кодексу України підстави для залучення зазначеного органу в якості третьої особи відсутні. Крім того, позивачем у клопотанні не визначено, на стороні якого учасника судового процесу підлягає залученню третя особа.

Клопотання б/н від 14.11.2012р. позивача про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Діана», зокрема, на нежиле приміщення загальною площею 69,4 кв.м, яке вбудовано в будівлю, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Прорізна, 8, літера А та складає 4/100 ідеальних часток від всього домоволодіння, яке належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу будівлі від 10.07.1998р.; заборони відповідачу здійснювати відчуження та обтяження будь-якого нерухомого майна товариства; заборони державному реєстратору Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації здійснювати реєстраційні дії стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана»та вносити відповідні записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зокрема, щодо зміни учасників, залишено судом без задоволення з урахуванням наступних обставин.

Згідно із ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору.

Відповідно до змісту п.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За змістом ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову заявником мають бути визначені підстави такого звернення, обставини, за наявності яких виконання імовірного позитивного рішення по справі може стати неможливим, докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Проте, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не доведено наявності обставин, з якими Господарський процесуальний кодекс України пов'язує можливість вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді встановлення третім особам заборони вчиняти певні дії.

При цьому, за висновками суду, вжиття запропонованих заходів до забезпечення позову не пов'язано з предметом позовних вимог та ніяким чином не може вплинути на питання стосовно виконання судового рішення, оскільки вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів господарського товариства носять немайновий характер та рішення, навіть у разі задоволення позовних вимог, не підлягатиме виконанню в порядку норм Закону України «Про виконавче провадження».

Наразі, як встановлено судом, нежиле приміщення загальною площею 69,4 кв.м, яке вбудовано в будівлю, яка знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Прорізна, 18, не є предметом спору по розглядуваній справі, внаслідок чого вжиття заходів до забезпечення позову стосовно зазначеного майна є безпідставним та неправомірним.

Тобто, враховуючи приписи ст.ст.4-3, 33, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, зміст Постанови №16 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», заява б/н від 14.11.2012р. позивача про вжиття заходів до забезпечення позову залишена судом без задоволення.

Клопотання б/н від 28.11.2012р. позивача про виклик в судове засідання для надання пояснень по справі колишнього бухгалтера ПП «Київський будинок тканин»та бухгалтера відповідача залишені судом без задоволення як безпідставні. Зокрема, на переконання суду пояснення зазначених осіб не мають значення для розгляду спору по справі. Наразі, ст.30 Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості виклику в судове засідання колишніх посадових осіб та працівників підприємств.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. В той же час, судовий збір, сплачений позивачем за подання заяви про забезпечення позову, підлягає віднесенню на позивача з урахуванням висновків суду щодо відмови у задоволенні заяви б/н від 14.11.2012р.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позовні вимоги Верес Ольги Дмитрівни, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана», м.Київ про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана», оформлених протоколом №4 від 11.09.2012р., про виключення із складу учасників товариства Верес Ольгу Дмитрівну, про зменшення розміру статутного капіталу товариства до 105294 грн., про перерозподіл часток у статутному капіталі товариства між такими учасниками: Пономарьовим М.І. (частка 44,64%), Пономарьовим С.І. (частка 44,64%), Петренко Л.Ю. (частка 8,7%), Цимбал Л.І. (частка 1,9%), Сопельниковою Н.М. (частка 0,12%) (питання №4 порядку денного); про викладення у новій редакції та затвердження статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана»(питання №5 порядку денного).

Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана», оформлені протоколом №4 від 11.09.2012р., про виключення із складу учасників товариства Верес Ольгу Дмитрівну, про зменшення розміру статутного капіталу товариства до 105294 грн., про перерозподіл часток у статутному капіталі товариства між такими учасниками: Пономарьовим М.І. (частка 44,64%), Пономарьовим С.І. (частка 44,64%), Петренко Л.Ю. (частка 8,7%), Цимбал Л.І. (частка 1,9%), Сопельниковою Н.М. (частка 0,12%) (питання №4 порядку денного); про викладення у новій редакції та затвердження статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана»(питання №5 порядку денного).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діана»(01034, м.Київ, вул.Прорізна, буд.18, ЄДРПОУ 19017612) на користь Верес Ольги Дмитрівни (04107 м.Київ, вул.Татарська, буд.2д, кв.22, іпн 2010804549, паспорт серії СН №491328) судовий збір в сумі 1073 грн.

У судовому засіданні 12.12.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 17.12.2012р.

Суддя Любченко М.О.