Рішення

від 18.12.2012 по справі 5019/1559/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р. Справа № 5019/1559/12

за позовом : малого приватного підприємства «Вперед»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Еко»

про стягнення 79 116, 86 грн.

Суддя Гудзенко Я.О.

за участю представників:

від позивача: Домецький О.І. (довіреність б/н від 28.09.2012 р.),

від відповідача: Маслюк О.М. (довіреність б/н від 28.05.2011р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Мале приватне підприємство «Вперед»(далі - Позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Еко»(далі - Відповідач) про стягнення 79 116, 86 грн., з яких 72 046, 06 основна сума боргу, 4 993, 70 грн. пеня, 1 619, 70 грн. 3 % річних та 457, 40 грн. інфляційні втрати.

Ухвалою від 8 жовтня 2012 року порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 17 жовтня 2012 року.

17 жовтня 2012 року Позивачем через канцелярію суду було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій Позивач просить включити до судових витрат також 1 000, 00 грн. витрат на правову допомогу. Розгляд справи відкладено на 24 жовтня 2012 року.

24 жовтня 2012 року Відповідачем було подано відзив, з якого вбачається, що Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав викладених у відзиві та просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 24 серпня 2012 року було оголошено перерву до 13 листопада 2012 року.

8 листопада 2012 року Позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій Позивач зробив перерахунок пені та відмовився від вимог про стягнення інфляційних втрат, та просить стягнути з Відповідача 72 046, 06 основної суми боргу, 4 611, 0 грн. пені та 1 619, 70 грн. 3% річних. Із заявою відповідач ознайомлений про що свідчить підпис представника на заяві.

В судовому засіданні 13 листопада 2012 року розгляд справи було відкладено на 19 листопада 2012 року. 19 листопада 2012 року Позивачем було подано заяву про включення до заяви про зменшення позовних вимог також 1 000, 00 грн. витрат на правову допомогу, оскільки в даній заяві помилково не було зазначено вимоги в цій частині. Із поданою заявою відповідач ознайомлений.

19 листопада 2012 року було оголошено перерву до 27 листопада 2012 року.

В судовому засіданні 27 листопада 2012 року у зв'язку із неподанням позивачем витребуваних судом доказів розгляд справи було відкладено на 5 грудня 2012 року.

Позивачем подано клопотання про подовження строку розгляду спору, яке судом задоволене, розгляд справи відкладено на 18.12.2012 року.

18 грудня 2012 року представником позивача подано до суду заяву про уточнення вимог, з якою представник відповідача був ознайомлений. Позивач в заяві просить стягнути з відповідача 68 148, 76 грн. основного боргу, 4 039 грн. пені, 1 619, 70 грн. 3% річних, судовий збір в сумі 1 660, 34 грн. та 1 00 грн. витрат на правову допомогу.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.12.12 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

1 лютого 2009 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір оренди нежитлового приміщення (далі - Договір) (а. с. 9 - 10).

За умовами п. 1.1. Договору Позивач зобов'язався передати, а Відповідач прийняти в тимчасове користування виробничо-офісні приміщення, що знаходяться на 1-му поверсі приміщення центральної частини майстерні площею 500 м. кв. з кран-балкою в/п 3 т. та офісно-побутові приміщення площею 133 м. кв., які знаходяться на 2-му поверсі східної частини майстерні.

Актом передачі приміщення від 2 лютого 2009 року, згідно п. 3.1. Договору, Позивачем було передано, а Відповідачем прийнято в тимчасове платне користування вказані вище приміщення.

Судом встановлено, що приміщення знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Поліщука, 1а. Вказані обставини також встановлені господарським судом Рівненської області в рішенні від 30.11.11 р. у справі № 5019/1769/11 за позовом малого приватного підприємства «Вперед»до товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Еко»про стягнення заборгованості за договором оренди від 01.02.2099 р.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до умов п. 4.1. Договору сторонами також було погоджено термін дії Договору - з моменту підписання та до 1 лютого 2012 року.

Додатковою угодою №1 від 25 січня 2012 року сторонами було продовжено термін дії Договору на один рік, а саме до 01.02.2013 р., інші умови було залишено без змін (а. с. 21).

За змістом п. 5.1. Договору вартість орендної плати за орендовані приміщення становить 10 500 грн. без ПДВ.

Пунктом 5.4. Договору сторони погодили, що за спожиту електроенергію, газ, воду і використання каналізації Відповідач сплачує кошти по виставленому Позивачем рахунку.

Відповідно до п. 5.2 Договору орендна плата сплачується на розрахунковий рахунок Позивача до 30-го числа поточного місяця, але не пізніше 5-го числа наступного місяця слідуючого за звітним.

Судом встановлено, що Позивачем було виставлено Відповідачу рахунки №29 від 29 серпня 2011 року на загальну суму 10 933, 50 грн., №36 від 29 вересня 2011 року на загальну суму 11 064, 06 грн., №40 від 31 жовтня 2011 року на загальну суму 11 101, 80 грн., №44 від 30 листопада 2011 року на загальну суму 11 384, 77 грн., №48 від 29 грудня 2011 року на загальну суму 11 827, 12 грн., №1 від 31 січня 2012 року на загальну суму 16 951, 68 грн., №8 від 28 лютого 2012 року на загальну суму 19 427, 40 грн., №9 від 2 квітня 2012 року на загальну суму 19 105, 17 грн., №15 від 29 квітня 2012 року на загальну суму 11 138, 40 грн., №19 від 30 травня 2012 року на загальну суму 10 793, 80 грн., №24 від 29 червня 2012 року на загальну суму 11 204, 52 грн., №27 від 30 липня 2012 року на загальну суму 11 214, 15 грн., №32 від 29 серпня 2012 року на загальну суму 11 185, 40 грн., №33 від 28 вересня 2012 року на загальну суму 11 211, 85 грн., за жовтень 2012 року на суму 11 583, 30 грн. та листопад 2012 року на суму 12 519, 40 грн. за орендну плату та за комунальні послуги (а. с. 22 - 28, 69, 70).

Також, Позивачем було складено акти про надання послуг за серпень 2011 року на загальну суму 10 933, 50 грн., вересень 2011 року на загальну суму 11 064, 06 грн., жовтень 2011 року на загальну суму 11 101, 80 грн., листопад 2011 року на загальну суму 11 384, 77 грн., грудень 2011 року на загальну суму 11 827, 12 грн., січень 2012 року на загальну суму 16 951, 68 грн., лютий 2012 року на загальну суму 19 427, 40 грн., березень 2012 року на загальну суму 19 105, 17 грн., квітень 2012 року на загальну суму 11 138, 40 грн., травень 2012 року на загальну суму 10 793, 80 грн., червень 2012 року на загальну суму 11 204, 52 грн., липень 2012 року на загальну суму 11 214, 15 грн., серпень 2012 року на загальну суму 11 185, 40 грн., вересень 2012 року на загальну суму 11 211, 85 грн., з урахуванням уточнень позовних вимог за жовтень 2012 року на суму 11 583, 30 грн. та листопад 2012 року на суму 12 519, 40 грн. (а. с. 29 -35, 69, 70).

4 жовтня 2012 року між сторонами було складено акт звірки, з якого вбачається заборгованість Відповідача перед позивачем в розмірі 72 046, 06 грн. Даний акт підписано та скріплено відтисками печаток Позивача та Відповідача (а.с. 36).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Згідно ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Наказом Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державного комітету Статистики України від 10.11.1998 р. № 148/234/383 «Про інфентаризацію заборгованості за станом на 01.11.1998 р.»затверджено форму акту звірення розрахунків, згідно якої не вимагається підписання такого акта керівниками підприємств (дебітора та кредитора).

Таким чином, судом встановлено, що з вересня 2011 року відповідач свої зобов'язання виконував частково, оплачував надані йому послуги не в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками та поясненнями позивача викладеними в заяві від 14.12.2012 року № 21 (а.с. 58 - 68), внаслідок чого в нього станом на день винесення рішення існує заборгованість перед Позивачем в розмірі 68 148, 56 грн.

З поданого Відповідачем відзиву вбачається, що Відповідач не погоджується з позовними вимогами Позивача, вважає, що Позивач обґрунтовує свої вимоги неналежними доказами, та ставить під сумнів укладеність Договору, оскільки, як зазначає Позивач, він не містить основної істотної умови предмету договору. Тобто Договір не дозволяє ідентифікувати приміщення, що передається в оренду, так як в ньому не вказано адресу за якою знаходиться приміщення. При цьому, Відповідач посилається ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).

Також, Відповідач посилається на те, що жоден із долучених до позовної заяви актів надання послуг не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову діяльність в Україні», відповідно до чого підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Однак, твердження Відповідача викладені у відзиві є безпідставними враховуючи факти встановлені господарським судом Рівненської області у справі № 5019/1769/11, а також те, що підписаний сторонами договір також є первинним документом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем рахунки оплачувались частково, що свідчить про прийняття договору до виконання, доказів які б свідчили про факт неукладеності чи недійсності Договору, або звернення до суду з вимогами про визнання Договору неукладеним відповідачем суду не надано.

За умовами ч. 1, 2 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Оскільки Господарський кодекс України містить спеціальну норму, якою визначено умови договору оренди, а саме ст. 284, відповідно до частини 1 якої істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди; строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу, то при укладанні даного Договору слід брати до уваги умови саме цієї норми.

Щодо наявних в матеріалах справи актів надання послуг, слід зазначити, що вони були складені після виникнення обов'язку щодо сплати Відповідачем коштів за оренду приміщення, які в свою чергу були також підписані та скріплені відтисками печаток сторін, на підставі яких Відповідачу відповідно до умов 5.4. Договору виставлялися з дотриманням вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»рахунки, наявні в матеріалах справи (а. с. 22 - 28).

Будь-яких зауважень чи претензій щодо невиконання, недотримання чи неналежного виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором в матеріалах справи немає.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За умовами п. 5.5 Договору за затримку або несвоєчасну оплату орендної плати більше 5-ти днів по терміну визначеному п. 5.2 Договору, Відповідач сплачує пеню в розмірі 0,5% від неоплаченої суми за кожен прострочений день.

Однак, розрахунок пені Позивачем проведений із врахуванням вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», відповідно до якої розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи положення вказаного пункту Договору суд дійшов висновку про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені з тих підстав, що пеня нарахована на суму боргу, яка включає не тільки орендну плату, а і інші платежі передбачені договором.

Також на підставі ст. 625 ЦК України Позивачем було нараховано 3% річних в період з 06.09.2011 р. по 05.10.2012 р. в розмірі 1 619, 70 грн. Позивач в заяві про уточнення позовних вимог від 14.12.2012 року № 21, яка прийнята судом, відмовився від стягнення з Відповідача інфляційних втрат.

Розрахунок 3% річних позивачем проведено вірно, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов'язків наймача, належне виконання якого вимагається законом.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором визначено, що Відповідач сплачує орендну плату на розрахунковий рахунок Позивача до 30-го числа поточного місяця, але не пізніше 5-го числа наступного місяця слідуючого за звітним, а також, що за спожиту електроенергію, газ, воду і використання каналізації Відповідач сплачує кошти по виставленого Позивачем рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Судом встановлено, що починаючи з вересня 2011 року Відповідач сплачував орендну плату частково, а також із простроченням строків оплати, станом на листопад 2012 року заборгованість за Договором становить 68 148, 76 грн., підтверджена належними доказами, а тому позов в частині стягнення основного боргу у вказаному розмірі підлягає задоволенню.

Відповідачем зазначена вище обставина не спростована, доказів відсутності заборгованості, а також повної оплати боргу суду не надано.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач також просить стягнути з Відповідача судові витрати, в тому числі 1 000, 00 грн. витрат на правову допомогу згідно Договору про надання правової допомоги від 4 жовтня 2012 року, укладеним між Позивачем та адвокатом Домецьким Олексієм Ігоровичем, який діє відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №899.

У відповідності до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема з оплати послуг адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»від 4 березня 1998 року № 02-5/78 (далі -роз'яснення) передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст.49 ГПК.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Судові витрати за участь адвоката в розгляді справи підлягають сплаті, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, і їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Оскільки Домецький Олексій Ігорович, уповноважений представляти інтереси Позивача та вчиняти інші процесуальні дії на підставі довіреності від 28.09.2012р. (а. с. 42), є адвокатом, і надані ним послуги підтверджуються Договором про надання правової допомоги від 4 жовтня 2012 року та квитанцією від 5 жовтня 2012 року про сплату вартості наданих послуг в розмірі 1 000, 00 грн., суд дійшов висновку про покладення витрат на послуги адвоката в розмірі 1 000, 00 грн. на Відповідача.

Відповідно ч.ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України у зв'язку із частковим задоволенням позову судові витрати в розмірі 1 439, 66 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 1 000 грн. покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Еко»(33018, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 16, код ЄДРПОУ 31830396) на користь малого приватного підприємства «Вперед»(33018, м. Рівне, вул. Поліщука, 1а, код ЄДРПОУ 21081528) 68 (шістдесят вісім тисяч сто сорок вісім) грн. 76 коп. заборгованості по орендній платі, 1 619 (одна тисяча шістсот дев'ятнадцять) грн. 70 коп. 3% річних, 1 439 (одна тисяча чотириста тридцять дев'ять) грн. 66 коп. судового збору та 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 19.12.2012 року.

Суддя Гудзенко Я.О.