Рішення

від 11.12.2012 по справі 18/1389/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2012 р. Справа №18/1389/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Реноскриб», ж/м Тополя-2, буд. 10, корп. 2, кв. 24, м. Дніпропетровськ, 49000

до 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Хіммашпроект», узвіз Кудрявський, 5-б, м. Київ, 04053;

2. Приватне підприємство «Геркон», вул. Короленка, 36, м. Комсомольськ, Полтавська область, 39800

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Феррос-Д», вул. Гоголя, 15-а, м. Дніпропетровськ, 49000

про стягнення 400000,00 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: Пістряк М.С., дов. б/н від 30.07.2012 р.

від відповідача 1 Ніколаєва І.В. до. Від 26.11.12 р.

від відповідача 2 не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення в солідарному порядку з ТОВ «Хіммашпроект», м. Київ, та ПП «Геркон», м. Комсомольськ, на користь ТОВ «Фірма «Реноскриб», м. Дніпропетровськ, заборгованості за договором про надання інформаційно-консультаційних та юридичних послуг від 24.10.2007 р. № 07/06 в сумі 400000,00 гривень.

Позивачем подана заява про збільшення позовних вимог до суми 1 649 295, 28 гривень, з яких сума основного боргу 400 000,00 гривень, відсотки за користування чужими грошовими коштами 538 291,78 гривень, пеня 369 440, 76 гривень, інфляційні втрати 282 840,00 гривень та 3% річних 58 722,74 гривень, а також витрати на послуги адвоката в сумі 30000,00 гривень.

Відповідно до п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позові.

З урахуванням того, що позивачем не заявлялись з поданням позову вимоги щодо стягнення з першого і другого відповідачів в солідарному порядку вимоги в частині відсотків за користування чужими грошовими коштами, пені, втрат від інфляції та 3% річних, суд не приймає збільшення розміру позовних вимог.

Предметом розгляду за даним позовом залишаються вимоги про стягнення 400000 грн.

27.08.12 р. господарським судом в порядку ст. 90 ГПК України до Прокуратури Полтавської області було надіслано повідомлення для здійснення перевірки обставин підписання договору про надання інформаційно-консультаційних та юридичних послуг № 07/06 від 25.06.2007 р.

За результатами розгляду повідомлення, прокуратурою Полтавської області надіслано листа (вх..№ 13135д від 04.10.12 р.)

29.08.2012 р. з урахуванням клопотання першого відповідача судом було призначено у справі судову експертизу.

11.12.12 р. від позивача та першого відповідача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення з урахуванням висновків судових експертиз.

Перший відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Хіммашпроект»- та його повноважний представник в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечують в повному обсязі з мотивів і підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях по суті предмету спору з урахуванням проведених судових експертиз.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та першого відповідача, суд встановив.

25.06.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Феррос-Д», м. Дніпропетровськ (надалі Третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хіммашпроект», м. Київ (надалі Перший відповідач у справі) було укладено договір про надання інформаційно-консультаційних та юридичних послуг № 07/06 (надалі Договір № 07/06).

У відповідності до умов договору № 07/06 третьою особою належним чином надані, а позивачем отримані послуги, про що свідчать підписані між сторонами акти здачі-приймання робіт (надання послуг), а саме:

- № 79 від 31.07.2007 р. на суму 100 000,00 грн. (разом з ПДВ);

- № 97 від 31.08.2007 р. на суму 120 000,00 грн. (разом з ПДВ);

- № 127 від 28.09.2007 р. на суму 180 000,00 грн. (разом з ПДВ).

Пунктом 6.3. договору № 07/06 сторонами було змінено тривалість позовної давності, а саме передбачено збільшення позовної давності до п'яти років.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно пункту 2.3. договору № 07/06 оплата послуг виконавця (третьої особи) здійснюється замовником (першим відповідачем) на підставі підписаних сторонами актів про надання послуг протягом п'яти робочих днів з дати підписання сторонами цих актів.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно ст. 179 ГК України, майново - господарські зобов'язаня, які виникають між суб'єктами і господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статей 525 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Перший відповідач своїх зобов'язань перед третьою особою в частині оплати вартості наданих послуг не здійснив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 400000,00 гривень.

24.10.2007 р. між третьою особою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Реноскриб», м. Дніпропетровськ (надалі Позивач), було укладено договір про відступлення права вимоги (надалі Договір відступлення права вимоги) за умовами якого третя особа (первісний кредитор) передала позивачу (новий кредитор) право вимагати від першого відповідача (боржник) виконання обов'язків, передбачених договором № 07/06, а саме:

- сплати 100 000,00 гривень згідно акту здачі-приймання робіт № 79 від 31.07.2007 р. до договору № 07/06;

- сплати 120 000,00 гривень згідно акту здачі-приймання робіт № 97 від 31.08.2007 р. до договору № 07/06;

- сплати 180 000,00 гривень згідно акту здачі-приймання робіт № 127 від 28.09.2007 р. до договору № 07/06.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням вказаного вище позивач став новим кредитором третьої особи згідно зобов'язань останньої за договором № 07/06.

Згідно пункту 4.2. договору про відступлення права вимоги обов'язок сповістити боржника про відступлення права вимоги покладається на нового кредитора.

Повідомленням про заміну кредитора від 21.06.2012 р. № 2-П позивач сповістив першого відповідача про: укладення договору відступлення права вимоги з третьою особою; новим кредитором першого відповідача щодо зобов'язань за договором № 07/06 є позивач; зобов'язання по проведенню розрахунку за договором № 07/06 згідно підписаних актів здачі-приймання робіт: № 79 від 31.07.2007 р., № 97 від 31.08.2007 р. та № 127 від 28.09.2007 р. мають виконуватись першим відповідачем на користь позивача. До зазначеного повідомлення позивачем було надано докази переходу прав вимоги за договором № 07/06.

22.06.2012 р. позивач направив на адресу першого відповідача вимогу № 1-В від 21.06.2012 р. про сплату виниклої заборгованості в сумі 400000,00 гривень, але перший відповідач на неї не зреагував, оплату виниклої заборгованості не здійснив.

На момент звернення позивача із позовом до суду перший відповідач сплату заборгованості не здійснив, внаслідок чого у останнього перед першим виникла заборгованість в сумі 400 000,00 гривень.

17.10.2007 р. між Третьою особою та Приватним підприємством «Геркон», м. Комсомольськ (надалі Другий відповідач) було укладено договір поруки № 4 ДП (надалі Договір поруки), згідно умов якого останній виступило поручителем за зобов'язаннями першого відповідача за договором № 07/06 в повному обсязі до моменту припинення дії договору № 07/06.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до п. 5.1.1. договору поруки, розрахунок за договором № 07/06 проводиться поручителем протягом 3-х днів після отримання ним від Кредитора вимоги про розрахунок.

25.06.2012 р. позивач вручив другому відповідачу вимогу № 2-В від 21.06.2012 р., згідно якої перший просив останнього розрахуватись за зобов'язаннями другого відповідача за договором № 07/06. Крім того, 25.06.2012 р. другому відповідачу були вручені повідомлення про заміну кредитора № 1-П від 21.06.2012 р. та завірена копія договору про відступлення права вимоги від 24.10.2007 р.

Другий відповідач на момент звернення позивача із позовом до суду відповіді на вимогу першого щодо сплати заборгованості не надав, розрахунку не провів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, на момент звернення позивача із позовом до суду непогашена заборгованість першого і другого відповідачів перед позивачем складає 400 000,00 гривень.

У справі було призначено та проведено дві експертизи -судово-почеркознавчу експертизу (договір відступлення права вимоги від 24.10.2007 р.) та судово-технічну експертизу документів (договір про надання інформаційно-консультаційних та юридичних послуг від 25.06.2007 р. № 07/06, а також акти виконаних робіт: № 79 від 31.07.2007 р.; № 97 від 31.08.2007 р.; № 127 від 28.09.2007 р. та переліку робіт по наданню комплексних юридично-консультаційних послуг від 28.09.2007 р.).

Згідно із висновком судово-почеркознавчої експертизи від 24.10.2012 р. № 9159, складеного судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса Ковкіною Є.В., підпис від імені Цеби С.В. (директор третьої особи) на договорі про відступлення права вимоги від 24.10.2007 р виконано не Цебою С.В., а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису. В той же час, питання про виконання Чернявською О.К. (колишній директор першого відповідача) підпису у договорі № 07/06 про надання інформаційно-консультаційних та юридичних послуг не вирішувалось, оскільки на вимогу судового експерта не були надані зразки підпису Чернявської О.К. окрім тих, які надійшли з господарського суду.

У своєму відзиві на позовну заяву, а також у письмових поясненнях по суті предмету спору, перший відповідач вказує, що не може вважатися таким, що відбувся договір про відступлення права вимоги від 24.10.20107 р., оскільки підпис на ньому від імені директора третьої особи Цеби С.В. виконаний не ним, на договорі відсутня печатка підприємства, а сама третя особа ліквідована на підставі постанови господарського суду Дніпропетровської області в 2008 р.

Суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). (п.9.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»від 12.03.1999 р. № 02-5/111).

Як вбачається з матеріалів справи та наданих сторонами доказів, третя особа відступила право вимоги позивачу на підставі договору відступлення права вимоги від 24.10.2007 р., в той же час, згідно із наданими первинними бухгалтерськими документами позивача, було здійснено списання заборгованості третьої особи перед позивачем на суму зобов'язань першого відповідача в розмірі 400000,00 гривень, тобто відповідний правочин було схвалено третьою особою і, відповідно, він створив цивільні права та обов'язки для неї.

З огляду на вказане вище, твердження першого відповідача про те, що договір відступлення права вимоги від 24.10.2007 р. є таким, що не відбувся, не відповідає фактичним обставинам справи.

Разом із тим суд зазначає, що на день прийняття рішення у справі вказаний вище договір про відступлення права вимоги від 24.10.2007 р. не оспорений жодною із сторін.

Згідно із висновком № 9160/11570 судово-технічної експертизи документів від 22.11.2012 р., який складено судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса Зубковою Н.О., відтиск круглої печатки першого відповідача на договорі про надання інформаційно-консультаційних послуг № 07/06 та актах виконаних робіт: № 79 від 31.07.2007 р.; № 97 від 31.08.2007 р.; № 127 від 28.09.2007 р., а також переліку робіт по наданню комплексних юридично-консультаційних послуг від 28.09.2007 р., нанесені одним рельєфним кліше печатки. Встановити дату нанесення підписів від імені «Чернявська О.К.»на договорі № 07/06, а також «Цеба С.В.»не має можливості через відсутність в інституті спеціального обладнання. Встановити дату нанесення відтисків печаток третьої особи та першого відповідача на договорі № 07/06 не мається можливим через відсутність методики по встановленні абсолютного часу нанесення штрихів штемпельними фарбами. Встановити конкретні дати друку тексту договору про відступлення права вимоги від 24.10.2007 р. та конкретної дати нанесення відтиску печатки позивача не вдається можливим у зв'язку із відсутністю методики по встановленню абсолютного часу нанесення штрихів електрографічним способом та нанесення штрихів штемпельними фарбами. Встановити дату нанесення підписів від імені «Цеба С.В.»та «Решетніков В.Ю.»на договорі про відступлення права вимоги від 24.10.2007 р. не вдається можливим через відсутність в інституті спеціального обладнання.

В матеріалах справи є копія листа першого відповідача позивачу (вих. № 102 від 16.07.2012 р.) в якому перший просив надати йому копію документів, на підставі яких у нього виник обов'язок сплати вартості наданих послуг в розмірі 400000,00 гривень. Відсутність вказаних у листі документів (договір № 07/06, акти виконаних робіт: № 79 від 31.07.2007 р.; № 97 від 31.08.2007 р.; № 127 від 28.09.2007 р. та перелік робіт по наданню комплексних юридично-консультаційних послуг від 28.09.2007 р.) мотивує тим, що в 2009 р. на підприємстві відбулась повна зміна керівництва та співробітників і тому не виключено, що колишній керівник не передав вказані первинні документи.

За наявності підписаного договору про надання інформаційно-консультаційних та юридичних послуг від 24.10.2007 р. № 07/06 та актів виконаних робіт на загальну суму 400000 грн., вимоги позивача про стягнення 400000 грн. підлягають задоволенню.

Щодо судових витрати по оплаті послуг адвоката, які позивач просить стягнути з відповідачів, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру".

31.07.2012 р. між позивачем та адвокатом Хмурчиком Андрієм Олеговичем укладено Договір про надання адвокатських послуг, за умовами якого адвокат представляє інтереси клієнта (Позивача) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реноскриб», м. Дніпропетровськ, до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіммашпроект», м. Київ; 2. Приватного підприємства «Геркон», м. Комсомольськ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррос-Д», м. Дніпропетровськ, про стягнення в солідарному порядку заборгованості за виконані роботи в сумі 400000,00 гривень; адвокат вивчає матеріали, надає консультації та роз'яснення, готує процесуальні та інші документи, здійснює представництво клієнта на всіх стадіях судового процесу при розгляді справи.

Доказом підтвердження оплати послуг адвоката є квитанція, платіжне доручення, а також будь-який інший документ, що підтверджує сплату суми грошових коштів за надані послуги.

Позивачем не надані суду докази, які б підтверджували фактичну оплату наданих адвокатських послуг.

Зазначені обставини виключають можливість покладення на відповідачів витрат пов'язаних з наданням послуг адвоката.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіммашпроект» (04053, м. Київ узвіз Кудрявський, 5-б, код 31409414) та з Приватного підприємства «Геркон», (м. Комсомольськ, Полтавська область, 39800 вул. Короленка, 36, код 21078785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Реноскриб»(м. Дніпропетровськ ж/м Тополя-2, буд. 10, корп. 2, кв. 24, код ЄДР ЮО та ФОП 20309343) 400000, 00 грн. боргу та 8 000 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено

Суддя Киричук О.А.