Ухвала

від 20.12.2012 по справі 2а-1670/6115/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2012 р.Справа № 2а-1670/6115/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Букар Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратмір" та Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2012р. по справі № 2а-1670/6115/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратмір"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ратмір", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0012062301/1240 від 27.08.2012 року та № 0012072301/1241 від 27.08.2012 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2012р. по справі № 2а-1670/6115/12 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 27 серпня 2012 року № 0012062301/1240, в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Ратмір" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 74319 грн. 76 коп., з них: за основним платежем в сумі 59455 грн. 81 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 14863 грн. 95 коп. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 27 серпня 2012 року № 0012072301/1241, в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Ратмір" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 59455 грн. 82 коп., з них: за основним платежем в сумі 47564 грн. 66 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 11891 грн. 16 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позову подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали кожен свою апеляційну скаргу, заперечуючи проти задоволення апеляційних скарг інших осіб.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю "Ратмір", ідентифікаційний код 13954758, є юридичною особою та знаходиться на податковому обліку у Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Полтавської області Державної податкової служби (а.с. 21, 27, т.1). Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 13.02.2002 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 23552669 НБ № 175576 (том 1 а.с. 26).

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

В період з 16.07.2012 року по 27.07.2012 року та з 30.07.2012 року по 03.08.2012 року посадовими особами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратмір" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року.

Результати перевірки оформлені актом від 10.08.2012 року № 2966/22-209/13954758 (том 1 а.с. 28-66).

Згідно з висновками Акту перевірки, встановлено порушення позивачем п. 5.1, п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 135.5.4 п. 135.5, п. 137.10 ст. 137, п. 138.1, 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 220001 грн., в тому числі по періодах: за ІІ квартал 2009 року в сумі 9580 грн.; за ІІІ квартал 2009 року в сумі 4869 грн.; за ІУ квартал 2009 року в сумі 35607 грн.; за ІІ квартал 2010 року в сумі 60486 грн.; за ІІІ квартал 2010 року в сумі 38840 грн.; за ІУ квартал 2010 року в сумі 19680 грн.; за ІІ квартал 2011 року в сумі 50939 грн.; п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 155384 грн., в тому числі по періодах: за травень 2009 року в сумі 2054 грн., за червень 2009 року в сумі 5610 грн., за вересень 2009 року в сумі 8896 грн., за жовтень 2009 року в сумі 37 грн., за листопад 2009 року в сумі 17961грн., за грудень 2009 року в сумі 5487 грн., за квітень 2010 року в сумі 19795 грн., за травень 2010 року в сумі 6025 грн., за червень 2010 року в сумі 15667 грн., за серпень 2010 року в сумі 17147 грн., за вересень 2010 року в сумі 20827 грн., за жовтень 2010 року в сумі 15774 грн., за квітень 2011 року в сумі 16493 грн., за червень 2011 року в сумі 3641 грн.

14 серпня 2012 року позивач подав до податкового органу письмові заперечення за вих. № 15652-15653 від 13 серпня 2012 р. (а.с. 82-92, т.1), на які отримав письмову відповідь від 21.08.2012 р. вих. № 23917 (а.с. 93-102, т. 1).

27 серпня 2012 року на підставі акту перевірки від 10.08.2012 року № 2966/22-209/13954758 Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення -рішення: № 0012062301/1240 (а.с. 8, т.1), яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Ратмір" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 262267 грн., у тому числі: за основним платежем - в сумі 220001 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 42266 грн.; № 0012072301/1241 (а.с. 9, т.1), яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Ратмір" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 189199 грн., у тому числі: за основним платежем - в сумі 155284 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 33815 грн.

27.08.2012 року позивач оскаржив податкові повідомлення -рішення до Державної податкової адміністрації у Полтавській області (а.с. 103-112, т.1). За результатами розгляду скарги податковим органом вона залишена без задоволення, а рішення-без змін.

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для висновку про заниження позивачем суми податку на прибуток у загальній сумі 220001 грн. із включенням позивачем до складу валових витрат перевіряємого періоду витрат за господарськими операціями з ПП "Пілот", ТОВ "Технологія-КСП", ПВП "Сталевий дім" та ТОВ "Транс Агентство Сервіс". Заниження позивачем податку на додану вартість в розмірі 155384 грн. відповідач пов'язує із завищенням позивачем розміру податкового кредиту на 155384 грн., внаслідок включення до складу податкового кредиту перевіряємого періоду сум ПДВ по податковим накладним, виписаним ПП "Пілот", ТОВ "Технологія-КСП", ПВП "Сталевий дім" та ТОВ "Транс Агентство Сервіс". Зазначені вище порушення відповідач пов'язує з відсутністю фактичних господарських відносин між позивачем та його контрагентами: ПП "Пілот", ТОВ "Технологія-КСП", ПВП "Сталевий дім", ТОВ "Транс Агентство Сервіс"

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що у перевіряємому періоді Товариством з обмеженою відповідальністю "Ратмір" було укладено усні договори з ПВП "Сталевий дім" та ТОВ "Технологія КСП".

На підтвердження здійснення господарських операцій із ПВП "Сталевий дім" позивачем надано копії видаткових накладних № РН-0000418 від 08.10.2009 року на придбання профнастилу (а.с. 181, т.2) та копії податкових накладних від 04.09.2009 р. № 3547, від 08.10.2009 р. № 3992, від 08.10.2009 р. № 4014 на загальну суму 30221,40 грн., з них ПДВ -5036,90 грн. (а.с. 182-184, т.2).

На підтвердження здійснення господарських операцій із ТОВ "Технологія КСП" позивачем надано копії видаткових накладних № ОА-06071 від 06.07.2010 року (а.с. 205, 209, т.2), № ОА-06072 від 06.07.2010 р. (а.с. 43, т.5) на придбання профнастилу та копії податкових накладних від 01.07.2010 р. № 1071 (а.с. 206, т.2), від 01.07.2010 р. № 1072 (а.с. 44, т.5) на загальну суму 41598,38 грн., з них ПДВ -6933,06 грн.

Позивачем не надано суду першої, письмового договору поставки, укладеного із ТОВ "Транс Агентство Сервіс".

Проте, з акту перевірки від 10.08.2012 року № 2966/22-209/13954758 слідує, що до перевірки податковому органу позивачем надавався договір № 110701 від 11.04.2011 року, укладений з ТОВ "Транс Агентство Сервіс" ( а.с. 43- 44, т.1).

Згідно п. 2.1 цього договору найменування, кількість і асортимент продукції вказуються в специфікаціях і товаросупровідних документах, які складаються до даного договору і є невід'ємною його частиною.

При цьому, позивачем не надано до перевірки та до суду першої інстанції специфікацій, які є його невід'ємною частиною.

За правилами ч. 2 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Копію вказаного договору та специфікації позивачем надано лише під час розгляду справи судом апеляційної інстанції (а.с. 126-129, т.1). При цьому, позивач не надав обґрунтованих пояснень, як йому було запропоновано ухвалою колегії суддів, щодо поважності причин неподання цих доказів суду першої інстанції.

На підтвердження здійснення господарських операцій із ТОВ "Транс Агентство Сервіс" позивачем надано копії видаткових накладних № ТДС-302143 від 13.04.2011 року та № ТДС-302718 від 02.06.2011 року про придбання листа, уголка та швелеру на загальну суму 120803,77 грн., з них ПДВ -20133,96 грн. (а.с. 190, 197, т.2) та копії податкових накладних від 11.04.2011 р. № 301262, від 12.04.2011 р. № 301263, від 13.04.2011 р. № 301264, від 02.06.2011 р. № 301261 на загальну суму 120803,77 грн., з них ПДВ -20133,96 грн., яка була включена позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів.

Витрати на придбання товарів згідно видаткових та податкових накладних, виписаних ТОВ "Технологія-КСП", ПВП "Сталевий дім" та ТОВ "Транс Агентство Сервіс", включені позивачем до складу валових витрат та до складу податкового кредиту перевіряємого періоду.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Виходячи із змісту цієї норми, наслідками за договором постачання товару є перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця за певну грошову суму.

Перевезення товару згідно договорів з ТОВ "Транс Агентство Сервіс", ПВП "Сталевий дім", ТОВ "Технологія КСП" здійснювалося позивачем, відтак, позивач був перевізником та вантажоодержувачем товару.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом № 363 Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за № 128/2568, (надалі - Правила) визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Отже, Правила обов'язкові для застосування позивачем, який визначений перевізником товару та вантажоодержувачем.

Згідно пункту 11.1 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Пунктами 11.4, 11.5 Правил передбачено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Пунктом 11.7. Правил передбачено, що перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

При цьому, пунктом 8.26 Правил встановлено, що вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

Однак, позивачем не надано до перевірки товарно-транспортних накладних та дорожніх листів на підтвердження фактичного відвантаження та перевезення товарів згідно договорів, укладених позивачем з ТОВ "Транс Агентство Сервіс", ПВП "Сталевий дім", ТОВ "Технологія КСП", про що зазначено у акті перевірки (а.с. 18, 38, 44, т.1).

До суду першої інстанції позивачем надані копії подорожніх листів (а.с. 40-48, т.3).

Проте, дані подорожні листи не надавались податковому органу до перевірки, що дає підстави для висновку про їх відсутність на момент проведення перевірки. Зазначені подорожні листи не відображені у акті перевірки, в узагальненому переліку документів, який є додатком до акту перевірки та його невід'ємною частиною (а.с. 71,72, т.1), не додавалися позивачем до письмових заперечень до акту перевірки (а.с. 82-92, т.1) та до первинної скарги на податкові повідомлення-рішення (а.с. 103-113, т.1).

Також позивачем не надано і до суду подорожній лист про перевезення товару у червні 2011 року згідно видаткової накладної № ТДС-302718 від 02.06.2011 року, виписаної ТОВ "Транс Агентство Сервіс".

Окрім того, колегія суддів вважає за потрібне відзначити, що надані подорожні листи не визначають маршрут перевезення, назву та адресу підприємства - вантажовідправника, марку пального, яке використане та його рух, що свідчить про неналежність оформлення вказаних подорожніх листів.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази здійснення відвантаження та перевезення товарно-матеріальних цінностей за договорами, укладеними позивачем із ТОВ "Транс Агентство Сервіс", ПВП "Сталевий дім" та ТОВ "Технологія КСП".

Копії рахунків-фактур, довіреностей на отримання ТМЦ, видаткових та податкових накладних (а.с. 133-249, т.3 а.с. 1-14, т.5) не є беззаперечними доказами, того що зазначені в них товарно-матеріальні цінності та матеріали, були отримані саме від ТОВ "Транс Агентство Сервіс", ПВП "Сталевий дім"та ТОВ "Технологія КСП».

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безтоварність господарських операцій з придбання у ТОВ "Транс Агентство Сервіс", ПВП "Сталевий дім", ТОВ "Технологія КСП" товарно-матеріальних цінностей, що у свою чергу свідчить про правильність висновків податкового органу щодо завищення позивачем суми валових витрат та податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "Транс Агентство Сервіс", ПВП "Сталевий дім", ТОВ "Технологія КСП", оскільки правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на віднесення до валових витрат та до податкового кредиту, сплачених сум у ціні товарно-матеріальних цінностей, у тому числі сум ПДВ, можуть створювати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ПП "Пілот", колегія суддів виходить з наступного.

На підтвердження здійснення господарських операцій із ПП "Пілот" позивачем було надано до перевірки видаткові накладні на загальну суму 739679,01 грн., з них ПДВ -123279,84 грн. та податкові накладні на загальну суму 739679,01 грн., з них ПДВ -123279,84 грн., перелік яких зазначено на сторінці 13-14 акту перевірки (а.с. 34-35, т.1) та копії яких наявні у матеріалах справи.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Пілот" зареєстроване як юридична особа 25.09.1998 року (а.с. 100, т.1), станом на момент видачі видаткових та податкових накладних знаходилося за зареєстрованим місцезнаходженням, запис № 12 про внесення інформації щодо відсутності ПП "Пілот" за зареєстрованим місцезнаходженням був внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців лише 28.04.2011 року, що підтверджується довідкою з ЄДР (а.с. 68, т.3).

ПП "Пілот" станом на момент видачі позивачу податкових накладних було зареєстроване платником податку на додану вартість (з 07.05.2004 року, свідоцтво № 3625358), свідоцтво платника ПДВ ПП "Пілот" анульовано лише 29.04.2011 року (а.с. 81, т.3).

Поставка товарно-матеріальних цінностей з вказаним контрагентом підтверджується видатковими накладними: № РН-00511 від 28.05.2009 р., № РН-00633 від 18.06.2009 р., № РН-00719 від 10.07.2009 р., № РН -01239 від 24.11.2009., № РН-01323 від 28.12.2009 р., № РН -0233 від 20.04.2010 р. на загальну суму 285387,93 грн., з них ПДВ -47564,66 грн.

Частиною 2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с. 210, 216, 219, 223, 227, 232, т.1).

Зазначені товарно-транспортні накладні надавались податковому органу під час проведення перевірки, їх перелік наведено у акті перевірки (а.с. 34- 35, т.1).

Згідно товарно-транспортних накладних, крім товарно-транспортної накладної № 023143 від 20.04.2010 р., перевезення товару здійснювалося із залученням перевізника ОСОБА_1

Отримання транспортних послуг від ФОП ОСОБА_1 підтверджується актами здачі-прийняття робіт.

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 023143 від 20.04.2010 р. (а.с. 232, т.2) перевезення товару 20.04.2010 року здійснено ТОВ "Ратмір" (самовивіз) автомобілем МАЗ 543240-2120 № НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 (а.с. 38, т.3) та на підставі договору найму (оренди) автомобілів, укладеного 26.02.2010 р. з ОСОБА_1.( а.с. 35, т.3), передано ТОВ "Ратмір" у оренду згідно з актом приймання - передачі від 26.02.2010 р. (а.с. 36, т.3).

Надані позивачем платіжні доручення засвідчують факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ратмір" зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника.

Відповідачем не спростовано надані позивачем докази реальності та товарності господарських операцій з ПП "Пілот" згідно видаткових накладних № РН-00511 від 28.05.2009 р., № РН-00633 від 18.06.2009 р., № РН-00719 від 10.07.2009 р., № РН -01239 від 24.11.2009., № РН-01323 від 28.12.2009 р., № РН -0233 від 20.04.2010 р. на загальну суму 285387,93 грн., з них ПДВ -47564,66 грн.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень частин 1, 3 статті 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно частини 2 статті 9 Закону первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Таким чином, обов'язковою ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти (під час її вчинення або в подальшому) реальні зміни майнового стану платника податків, тому суд оцінює реальність господарських операцій позивача із урахуванням вказаної позиції.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратмір" та Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року по справі № 2а-1670/6115/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В. Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.

Повний текст ухвали виготовлений 24.12.2012 р.