Постанова

від 08.08.2012 по справі 33/69-2/152

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2012 р. Справа № 33/69-2/152

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М. суддівГольцової Л.А. Іванової Л.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" на рішення від та на постанову відгосподарського суду міста Києва 06.03.2012 Київського апеляційного господарського суду 15.05.2012 у справі господарського суду№ 33/69-2/152 міста Києва за позовомЗаступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" доВідкритого акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок" простягнення 983 197, 27 грн. у судовому засіданні взяли участь представники: - прокуратури - Міністерства фінансів України - ПАТ "АКБ "Київ"Ступак Д.В.; Сотнікова І.В.; Дяченко Є.Г.; - відповідачаБританчук М.В.; Славгородська О.В.; Згідно з розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України Кота О.В. від 07.08.2012 № 03.07-05/586 розгляд справи № 33/69-2/152 господарського суду міста Києва здійснюється у складі колегії суддів: Губенко Н.М. -головуючий суддя, судді Гольцова Л.А., Іванова Л.Б.

ВСТАНОВИВ:

21.02.2011 Заступник прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 97/07 від 19.07.2007 у розмірі 983 197, 27 грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.03.2012 у справі № 33/69-2/152 (суддя Домнічева І.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Чорна Л.В.), у позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 у справі № 33/69-2/152, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Міністерство фінансів України надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею погоджується та просить касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 у справі № 33/69-2/152, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи у позові, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" є самостійним господарюючим суб'єктом і відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" та ч. 1 ст. 92 ЦК України набуває цивільних прав та обов'язків, здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону, і не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування; Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ", як акціонерне товариство не уповноважувало Міністерство фінансів України, як акціонера, на звернення до суду з даним позовом, і статутом ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" наявність такого права у Міністерства фінансів України не передбачена, і крім того таких повноважень, за відсутності зазначення про це в статуті, не надано Міністерству фінансів України і в силу закону.

Вищий господарський суд України вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій про відмову у позові, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 2, 29 ГПК України, ст.ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" позов може бути подано прокурором як за ініціативою відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади щодо здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, так і за відсутності такої ініціативи з боку відповідного органу, - тобто безпосередньо прокурором. При цьому прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Зміст поняття "державні інтереси" розглянуто в Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді . Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств . Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство , на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави , обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах .

Як вбачається з матеріалів справи, Заступник прокурора Оболонського району міста Києва, зазначаючи при зверненні із позовною заявою про необхідність захисту інтересів держави та з метою запобігання порушення інтересів держави у даній справі, вказав особу - ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ", стосовно якої мають бути захищені відповідні інтереси держави, оскільки Держава Україна володіє часткою у статутному капіталі цього банку в розмірі 99, 94 %, а управління такими корпоративними правами здійснює Міністерство фінансів України.

Отже, Заступником прокурора міста Києва в позовній заяві було зазначено і в чому полягає порушення та захист інтересів держави у даній справі, і особу -ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ", і орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, - Міністерство фінансів України, і підстави, за яких Заступник прокурора Оболонського району міста Києва звернувся в інтересах саме цього банку, і яким чином інтереси держави пов'язані саме з цією особою.

Приписи статей 4 7 , 43 ГПК України зобов'язують господарський суд з'ясувати усі обставини справи, що входять до предмету доказування в ній та мають значення для її розгляду; однак, суди попередніх інстанцій, прийшовши до висновку про відмову у позові, не дотримались статей 4 7 , 43 ГПК України, та не звернули увагу на вищенаведені норми матеріального права, що враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судами всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва задовольнити частково.

Скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 у справі № 33/69-2/152.

Справу № 33/69-2/152 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Л.Б. ІВАНОВА