Рішення

від 27.02.2012 по справі 6/334

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.02.12 р. Справа № 6/334

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Шабановій Н.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» м.Ровеньки, Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ФК „Стоік" м.Єнакієве, Донецької області

про стягнення 5 214грн. 04коп.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ФК „Стоік" м.Єнакієве, Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» м.Ровеньки, Донецької області

про стягнення 71 382грн. 78коп.

за участю

представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічною позовною заявою) - Устименко І.В. - представник по довіреності №1-3/3д-28 від 29.12.2011р.

від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічною позовною заявою) - не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство „Ровенькиантрацит" м.Ровеньки, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ФК „Стоік" м.Єнакієве, Донецької області заборгованості у розмірі 5 214грн. 04коп.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про закупівлю №19-2477гп за результатами відкритих торгів, які відбулись 23.10.09р. від 04.11.2009р. в частині оплати транспортних послуг.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.526, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 222 ГК України.

У процесі слухання справи Товариство з обмеженою відповідальністю „ФК „Стоік" м.Єнакієве, Донецької області - звернулося до господарського суду Донецької області з зустрічним позовом до Державного підприємства „Ровенькиантрацит" м.Ровеньки, Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 71 382грн. 78коп., яку ухвалою від 19.01.2012р. суд прийняв до спільного розгляду з первісним позовом по справі №6/334.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару за вищевказаним договором.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.526, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, ч.1 ст.222 ГК України.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням позивача за зустрічним позовом.

Ухвалою від 27.02.2012р. господарський суд замінив позивача по справі №6/334 Державне підприємство „Ровенькиантрацит" на його правонаступника, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» м.Ровеньки, Донецької області.

Відповідач за зустрічним позовом у відзиві на позов підтвердив наявність заборгованості за даними бухгалтерії ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» перед ТОВ ФК «Стоік» у сумі 71 600грн.

Відповідач за первісним позовом в судове засідання без пояснення причин не з'явився, відзив на позов не представив, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п.3.9.1 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача за первісним позовом, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

За результатами відкритих торгів, які відбулись 23.10.2009р. між Державним підприємством „Ровенькиантрацит" м.Ровеньки, Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Стоік" м.Єнакієве, Донецької області був укладений договір про закупівлю №19-2477гп від 04.11.2009р., згідно умов якого відповідач за первісним позовом (далі по тексту-Постачальник) взяв на себе зобов"язання передати у власність Покупця продукцію визначену у специфікації №1, а позивач за первісним позовом (далі по тексту-Покупець) зобов»язався здійснити оплату за товар та прийняти його.

До вказаного договору сторонами підписана специфікація №1, в якій визначено найменування, кількість, умови оплати та поставки, яка є невід»ємною частиною цього договору.

10 лютого 2010р. на адресу позивача за первісним позовом надійшов лист №28/01-2 від 28.01.2010р. в якому зазначалось, що ТОВ «Фінансова компанія «Стоік» передало свої права і обов»язки ТОВ «ФК»Стоік» у повному обсязі, що виникли внаслідок проведення господарських операцій у тому числі за договором про закупівлю №19-2477гп за результатами відкритих торгів, які відбулись 23.10.09р. від 04.11.2009р.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» є правонаступником прав і зобов'язань Державного підприємства „Ровенькиантрацит".

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) по справі є правонаступником покупця за договором.

Загальна сума по договору складає 4 658 000грн.

За умовами договору, постачання товару здійснюється транспортом постачальника. У разі поставки товару транспортом Покупця, Постачальник здійснює оплату за транспортування товару по узгодженій вартості (п.4.1 договору).

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору надав відповідачу автопослуги з перевезення товару на загальну суму 5 431грн. 26коп., про що було складено акти здачі-прийому робіт (надання послуг) від 30.11.2009р., від 31.01.2010р.

Факт надання послуг відповідачу підтверджується матеріалами справи, а саме підписаними та скріпленими печатками підприємств актами здачі-прийому робіт (надання послуг).

31 грудня 2010р. між сторонами був проведений взаємозалік однорідних вимог на загальну суму 45 000грн. 44коп., у тому числі за спірним договором на суму 217грн. 22коп.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Розглянувши спірний договір суд встановив, що сторони не визначили строк оплати відповідачем наданих автопослуг.

Відповідно до ст. 530 ЦК України передбачено, що боржник повинен виконати зобов"язання у семиденний термін з дня пред"явлення вимог кредитором. Така вимога (претензія) вих.№2139 від 19.08.2011р. була надіслана на адресу відповідача 02.09.2011р., в якій позивач запропонував відповідачу в добровільному порядку сплатити грошові кошти за транспортування. Але відповідач на претензію не відповів.

Доказів погашення боргу в сумі 5 214грн. 04коп. суду не представлені, у зв'язку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача всупереч нормам законодавства та умовам договору перед позивачем залишилося невиконаним, в результаті чого виникла заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 5 214грн. 04коп., а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача за первісним позовом.

У процесі слухання справи Товариство з обмеженою відповідальністю „ФК „Стоік" м.Єнакієве, Донецької області, звернулося до господарського суду Донецької області з зустрічним позовом до Державного підприємства „Ровенькиантрацит" м.Ровеньки, Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 71 382грн. 78коп.

Зустрічний позов мотивований тим, що на виконання своїх договірних зобов'язань позивач за зустрічним позовом 29.01.2010р. по видатковим накладним №РН-0000051 від 29.01.2010р., №РН-0000050 від 29.01.2010р. здійснив поставку на адресу покупця 2-х. конвейров типу СП618.01 в кількості 2-х.штук на загальну суму 3 071 600грн. та виставив останньому рахунки-фактури №СФ-000051 від 29.01.2010р., №СФ-000050 від 29.01.2010р.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом представників відповідача у видаткових накладних в графі „Отримав" та відбитком печатки, чим останній надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості та такого асортименту товару за передбаченою ціною.

У суду відсутні сумніви відносно отримання товару саме представником відповідача, оскільки в матеріалах справи наявна засвідчені копії довіреності №197 від 29.01.2010р.

Згідно розділу 3 специфікації №1 до договору про закупівлю №19-2477гп за результатами відкритих торгів, які відбулись 23.10.09р. від 04.11.2009р. умови розрахунків-передоплата, яка повинна бути перерахована на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше 3 календарних днів з дати виставлення рахунку.

Позивачем за зустрічним позовом були виставлені рахунки-фактури №СФ-000051 від 29.01.2010р., №СФ-000050 від 29.01.2010р.

Проте, в порушення договірних умов відповідач лише частково оплатив його вартість на суму 3 000 000грн. з посиланням на укладений договір.

Як зазначалось вище, 31 грудня 2010р. між сторонами був проведений взаємозалік однорідних вимог.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст.ст. 55, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності з ст. 599 ЦК України та ст.ст. 202, 203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

За приписом п.1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач за зустрічним позовом доказів оплати заборгованості на суму 71 382грн. 78коп. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.

На момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 71 382грн. 78коп. залишилось невиконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ФК „Стоік" м.Єнакієве, Донецької області щодо стягнення основної заборгованості в сумі 71 382грн. 78коп. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача за зустрічним позовом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.525, 526, 530, 693 ЦК України, п. 1 ст. 193, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» м.Ровеньки, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „ФК „Стоік" м.Єнакієве, Донецької області про стягнення 5 214грн. 04коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ФК „Стоік" м.Єнакієве, Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» м.Ровеньки, Донецької області заборгованість у сумі 5 214грн. 04коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 411грн. 50коп.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ФК „Стоік" м.Єнакієве, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» м.Ровеньки, Донецької області про стягнення 71 382грн. 78коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» м.Ровеньки, Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ФК „Стоік" м.Єнакієве, Донецької області заборгованість у розмірі 71 382грн. 78коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609грн. 50коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 27.02.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.03.2012р.

Суддя Подколзіна Л.Д.